Постанова № 141349186, 03.11.2026, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/1201/26

Провадження № 3/626/366/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.11.2026 року м. Берестин

Суддя Берестинського районного суду Харківської області Бєлостоцька О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Берестинського РВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

05 квітня 2026 року о 14 годин 00 хвилин по автодорозі М-29 87 км в с.Улянівка, Берестинського району, Харківської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем Nissan X-Trail, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло , порушення координації рухів. ОСОБА_1 від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп`яніння відмовився, порушивши таким чином, вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП. Від керування транспортирним засобом відсторонений.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Трофимова Г.М. в судовому засіданні пояснила, що останній вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнає, оскільки законної підстави для зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не було. Працівники поліції під час оформлення адміністративних матеріалів не роз`яснили ОСОБА_1 права; проявили відносно нього упереджене ставлення у зв`язку з тим, що раніше він начебто притягувався до адміністративної відповідальності в сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Пояснення ОСОБА_1 писав під диктовку працівника поліції, що ставить під сумнів викладені в них обставини. Крім того, працівниками поліції під час оформлення адміністративних матеріалів було використано термін «медосвідування», якого не існує, чим ОСОБА_1 було введено в оману щодо суті запропонованого огляду. Працівники поліції припустились порушення процедури огляду на стан наркотичного сп`яніння, передбачену ст.266-1 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем. Зважаючи на зазначені порушення процедури огляду на стан наркотичного сп`яніння та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, просила закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП на підставі ч.1 ст.247 КУпАП. Пояснила, що неправомірні дії працівників поліції ОСОБА_1 не оскаржувались.

Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 адвоката Трофимової Г.М., дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 2.5 ПДР України передбачено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху України передбачена статтею 130 КУпАП.

Зокрема, згідно ч.1 ст.130 КУпАП, передбачена відповідальність, в тому числі, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 632673 від 05 квітня 2026 року, в якому зазначено, що 05.04.2026 року о 14 годин 00 хвилин по автодорозі М-29 87 км в с.Улянівка, Берестинського району, Харківської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем Nissan X-Trail, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення координації рухів. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився;

Суд вважає за доцільне зауважити, що протокол серії ЕПР1 № 632673 від 05 квітня 2026 року підписаний ОСОБА_1 без зауважень; останній зазначив, що згоден із викладеним у протоколі правопорушенням, що засвідчив власноручним підписом.

- направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виданого о 14 годині 09 хвилин 05 квітня 2026 року до закладу охорони здоров`я КНП «Берестинська міська лікарня»; в результаті огляду, проведеного поліцейським виявлені такі ознаки сп`яніння: блідий колір обличчя, зіниці очей не реагують на світло; в направленні зазначено про відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 05 квітня 2026 року, в яких він зазначив, що 05.04.2026 року близько 14 години 00 хвилин він їхав за кермом своєї автівки Nissan X-Trail, номерний знак НОМЕР_1 по трасі М-29 з міста Дніпро в місто Харків, на 87 км на блок-посту був зупинений працівниками поліції для перевірки документів, йому було запропоновано пройти медосвідування в найближчому медзакладі на стан наркотичного сп`яніння, на що він відмовився. Зазначив, що востаннє курив марихуану 03.04.2026 року;

- диском з відеофіксацією подій, які мали місце 05.04.2026 року. З відтвореного в судовому засіданні відеозапису вбачається, що 05.04.2026 року ОСОБА_1 , було зупинено на стаціонарному блокпості на трасі М-29. Працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в найближчому медичному закладі, проте останній відмовився, при цьому працівник поліції попередив про те, що відносно ОСОБА_1 буде складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. На запитання працівника поліції про те, чи перебуває ОСОБА_1 у відпустці, він відповів, що проходив лікаря, їде з дому; останній раз вживав наркотичні засоби (палив) позавчора, тому обстеження в медичному закладі це покаже. Підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 632673 від 05 квітня 2026 року та узгоджуються із іншими доказами відсутні.

Суд зауважує, що захисник Сушкова А.Ю. не заперечувала факт керування ОСОБА_1 автомобілем, його зупинку співробітниками поліції за обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 632673 від 05 квітня 2026 року, а також факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, які узгоджуються між собою, є допустимими, належними та достатніми, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 припустився порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України і його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП - як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Стосовно доводів захисника ОСОБА_2 в судовому засіданні та доводів, викладених в письмових поясненнях, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Щодо посилання захисника на відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу Nissan X-Trail, номерний знак НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.

З відтвореного в судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер поліцейських вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції на стаціонарному блокпосту.

Відповідно до п.3 «Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в України або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан», затвердженого постановою КМУ №1455 від 29 грудня 2021 року, блокпост - посилений контрольно-пропускний пункт, який за рішенням військового командування тимчасово встановлюється на вході/виході (в`їзді/виїзді) на територію/з території, де введено воєнний стан і встановлено особливий режим (за винятком державного кордону), на якому облаштовуються місця для перевірки осіб, транспортних засобів, багажу та вантажів, позиції вогневих засобів та бойової техніки, місця для відпочинку та забезпечення життєдіяльності особового складу, який виконує завдання на такому пункті, до складу якого можуть входити службові особи військових формувань та правоохоронних органів, які відповідно до закону залучені до здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

З урахуванням викладеного вище, суд відхиляє як неспроможні доводи захисника про відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Крім того, незгода водія із причинами зупинки не звільняє останнього від обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, оскільки такий обов`язок прямо передбачений пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України та не пов`язаний з причиною зупинки транспортного засобу.

Щодо доводів захисника про порушення порядку направлення для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 , суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до п.п.2, 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України має повноваження самостійно виявляти й оцінювати ознаки сп`яніння у водія, при цьому закон не вимагає підтвердження цих ознак свідками, їх фіксації на відео або проведення окремої процедури встановлення. За наявності відповідних підстав поліцейський має законне право вимагати від водія пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому порядку.

З матеріалів справи, зокрема з даних протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що поліцейським у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення координації рухів.

Виявлення наявності ознак наркотичного сп`яніння відноситься до виключної компетенції поліцейського.

Посилання захисника на неправомірність дій працівників поліції та на упереджене ставлення до ОСОБА_1 суд відхиляє, оскільки незаконність їх дій не встановлена судовим рішенням або висновком компетентного органу.

Як пояснила захисник в судовому засіданні, дії працівників поліції ОСОБА_1 не оскаржувались.

Дані про роз`яснення ОСОБА_1 прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП відображені в протоколі серії ЕПР1 № 632673 від 05 квітня 2026 року та засвідчені його власноручним підписом.

Частина 1 ст. 266-1 КУпАП передбачає загальне правило, згідно з яким військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Ця норма є загальною і не передбачає, хто саме має право проводити відповідний огляд.

Відповідно до ч.2 ст.266-1 КУпАП, огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Отже, в частинах 2 та 3 статті 266-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення міститься перелік випадків, у яких огляд військовослужбовців на стан алкогольного сп`яніння уповноважені здійснювати лише представники військової влади.

Разом з тим, цей перелік не передбачає випадків керування транспортним засобом особою, яка є військовослужбовцем, однак під час керування транспортним засобом не виконує обов`язки військової служби та не перебуває на території військової частини.

З цього слідує, що до випадків, якщо особа, яка є військовослужбовцем, однак під час керування транспортним засобом не виконує обов`язки військової служби та не перебуває на території військової частини, мають застосовуватися правила статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З протоколу серії ЕПР1 № 632673 від 05 квітня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений поліцейським як водій транспортного засобу Nissan X-Trail, номерний знак НОМЕР_1 .

З відтвореного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 05.04.2026 року пояснив працівнику поліції, що їде з дому, проходив лікаря.

Зазначене, на переконання суду свідчить про те, що ОСОБА_1 перебував поза межами території будь-якої військової частини та не виконував в той час військових обов`язків.

Беззаперечні докази на підтвердження того, що 05.04.2026 року о 14 годин 00 хвилин, керуючи транспортним засобом ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби, відсутні.

Відповідно до ст.15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху (у тому числі п.2.5 ПДРУ, за що передбачена відповідальність ст.130 ч.1 КУпАП) військовослужбовці несуть відповідальність на загальних підставах.

Отже, наявними у справі доказами не доведено факт виконання обов`язків військової служби ОСОБА_1 на час керування транспортним засобом і його зупинки поліцейськими 05 квітня 2026 року о 14 годині 00 хвилин, що підтверджується в тому числі і дослідженим відеозаписом, на якому ОСОБА_1 пояснив, що повертається з дому, проходив лікарів.

Крім того, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості вказати, що він виконує обов`язки військової служби під час спілкування з працівниками поліції або зазначити про це в протоколі про адміністративне правопорушення під час дачі письмових пояснень, однак останній таким правом не скористався, зазначивши, що з протоколом згоден.

Враховуючи наведене у сукупності, на момент складення відносно ОСОБА_1 адміністративного протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП у працівників поліції існувала обгрунтована презумпція для застосування саме загальної процедури огляду, передбаченої ст.266 КУпАП.

Передбачених ст.247 КУпАП підстав для закриття провадження у справі судом не встановлено, зважаючи на що клопотання захисника адвоката Трофимової Г.М. з цього приводу задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, викладених у протоколі ЕПР1 № 632673 від 05 квітня 2026 року.

Доводи захисника суд оцінює критично, як обраний спосіб захисту, що спростовується сукупністю зазначених вище, досліджених під час судового розгляду доказів, які є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності - достатніми для висновку, щодо винуватості ОСОБА_1 у вказаному правопорушенні.

В діях ОСОБА_1 вбачається свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого ним правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та ставлення до вчиненого, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суддя вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами в розмірі та на строк, передбачені санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, що буде сприяти виконанню вимог ст. 23 КУпАП, згідно з якою метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору, що стягується з правопорушника, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні або перевірочні та спеціальні збори у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Однак, для звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» особа повинна мати статус військовослужбовця, а спір у справі повинен бути пов`язаний із проходженням нею військової служби, тобто професійною діяльністю особи, пов`язаною із обороною України (правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №640/7310/19).

Системний аналіз ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні або перевірочні та спеціальні збори, звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, однак не звільняються від сплати судового збору при притягненні до адміністративної відповідальності.

Керуючись ст. ст. 130 , 283, 284, 285 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання захисника про закриття провадження у справі на підставі ч.1 ст.247 КУпАП відмовити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Штраф підлягає сплаті в 15 денний термін на р/р призначення платежу: Призначення платежу 21081300; р/р UA 168999980313020149000020001; ЄДРПОУ 37874947; МФО 899998; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, в порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок на користь держави, стягувач: Державна судова адміністрація України, (місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) на: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду.

Суддя