Рішення № 141348213, 10.11.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/1365/26

Провадження № 2/354/842/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 листопада 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі

головуючої судді Ваврійчук Т.Л.

за участю секретаря Старунчак Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (надалі-ТОВ «БІЗПОЗИКА») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту №591398001 від 04.04.2026 у сумі 14150,00 грн. В обгрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 04.04.2026 між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та відповідачкою укладено договір №591398001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором UA-2040, у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору позивач надав позичальнику грошові кошти у розмірі 5000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язалася повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 5000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , яку відповідачкою вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням). Водночас відповідачка взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконала внаслідок чого станом на 08.09.2026 утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 14150,00 грн, з яких: 5000,00 грн-прострочені платежі по тілу кредиту; 5650,00 грн- прострочені платежі по процентах; 1000,00 грн-прострочені платежі за комісією та 2500,00 грн- заборгованість по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України, яку позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь, а також судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2662,40 грн.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи без його участі. Щодо заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення позивач не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час судового розгляду повідомлялася належним чином, що підтверджується трекінгом відстеження поштового відправлення АТ «Укрпошта» з відмітками «вручено одержувачу» та «одержувач відсутній за вказаною адресою». Відзиву на позовну заяву до суду не подавала.

Суд вважає, що відповідачка про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, а тому відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглянув справу у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу .

Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 04.04.2026 між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі договір №591398001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором UA-2040 через Особистий кабінет Позичальника на сайті Кредитодавця.

Відповідно до п.2.1 кредитного договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит у розмірі 5000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗПОЗИКА».

Строк, на який надається кредит 16 тижнів. Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1%, фіксована. Комісія за видачу кредиту становить 1000,00 грн, яка нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту. Загальний розмір наданого кредиту: 5000,00 грн. Строк дії Договору: до 25.07.2026. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 10162,79 грн. Загальні витрати за Кредитом: 5162,79 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 9764,12%. Денна процентна ставка: 0,91%. Дата видачі Кредиту 04.04.2026. Дата повернення кредиту 25.07.2026 (п.п.2.2-2.14 договору).

Відповідно до п.3.1 договору вказаний договір укладається з використанням ІКС Кредитодавця, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом пропозиції укласти Договір (оферти) Кредитодавця та її прийняття (акцептування) Позичальником.

Сторонами в п.4.2.2 Договору кредиту встановлено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів.

Відповідно до п.7.5 договору у разі прострочення виконання позичальником зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових коштів) та /або суми Кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700000% річних від суми заборгованості в силу положень ст.625 ЦК України.

У п.11.1 договору визначено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до дати вказаної у п.2.8 Договору (окрім п.11.2.6 Договору, який діє протягом передбаченого у зазначеному пункті строку), але у разі наявності у Позичальника після закінчення строку кредитування заборгованості зі сплати суми Кредиту, Комісії або Процентів -Договір діє до дати (включно), у яку Позичальником буде належним чином виконано зазначені грошові зобов`язання за цим Договором.

Відповідно до п.11.3.1 договору підписанням вказаного договору ОСОБА_1 підтвердила, що до укладення договору уважно ознайомилася з текстом цього Договору та Правилами, а також отримала від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою та п`ятою статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та статтями 9,25 Закону України «Про споживче кредитування» на вебсайті Кредитодавця, що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

У реквізитах позичальника у вказаному договорі зазначено паспортні дані відповідачки, реєстраційний номер облікової картки платника податків, місце проживання, контактні номери мобільного зв`язку, адресу електронної пошти та номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_2 .

Із підписаного відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-1086 Паспорту споживчого кредиту, вбачається, що сума кредиту становить 5000,00 грн; строк кредитування 113 днів(16 тижнів); спосіб та строк надання кредиту-безготівковим шляхом, протягом трьох робочих днів; процентна ставка відсотків річних: знижена-365,00%, стандартна-365,00%; тип процентної ставки-фіксована; комісія за надання кредиту-1000,00 грн; загальні витрати за кредитом-5162,79 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту-10162,79 грн; реальна річна процентна ставка-9764,12%.

На підтвердження укладення сторонами кредитного договору №591398001 від 04.04.2026 позивачем надано анкету клієнта, в якій зазначено паспортні дані позичальника, номер мобільного телефону, електронної пошти та номер банківської карти НОМЕР_1 , а також візуальну форму послідовності дій Клієнта, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , використовуючи номер телефону НОМЕР_3 , ідентифікувалася в ІТС ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та зайшла в особистий кабінет 04.04.2026 о 09:23, після ознайомилася та підписала одноразовим ідентифікатором UA-1086 Паспорт споживчого кредиту, здійснила акцептування направленої оферти шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2040.

До вказаного договору позивачем також додані Правила надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗПОЗИКА», затверджені наказом №21-ОД від 29.09.2025, що набрали чинності 30.09.2025, які не містять підпису позичальника.

Факт видачі ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» кредитних коштів відповідачці в сумі 5000,00 грн підтверджується повідомленням ТОВ «ПрофітГід» про здійснення переказу грошових коштів, відповідно до якого 04.04.2026 о 09:25 відбулася транзакція №47528-39113-91563з перерахування ТОВ «БІЗПОЗИКА» грошових коштів у сумі 5000,00 грн. на платіжну карту № НОМЕР_2 ОСОБА_1 згідно кредитного договору №591398001 від 04.04.2026.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №591398001 від 04.04.2026 вбачається, що станом на 09.09.2026 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 14150,00 грн, з яких: 5000,00 грн- заборгованість за кредитом; 5650,00 грн-заборгованість по відсотках, які нараховані у межах строку кредитування по 25.07.2026 включно; 1000,00 грн-заборгованість по комісії; 2500,00 грн-нараховані відсотки за ст.625 ЦК України, що також підтверджується сформованою ТОВ «БІЗПОЗИКА» довідкою про стан заборгованості. Вказаним розрахунком також підтверджується, що відповідачка протягом дії кредитного договору жодних платежів на погашення боргу за кредитом не здійснювала.

До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує наступні норми права.

Частини 1, 2 ст.509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст.1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною другою ст.639 ЦК України передбачено, що у разі якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.02.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

У силу ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Окрім того, відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.2 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено і підтверджується дослідженими доказами, що 04.04.2026 між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 був укладений в електронній формі договір №591398001 про надання кредиту, відповідно до якого позичальник отримала кредит у сумі 5000,00 грн у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на вказану нею банківську картку на строк 16 тижнів-до 25.07.2026.

У вказаному договорі сторони узгодили розмір кредиту, процентів, сплату комісії за видачу кредиту, строк та умови кредитування, відповідальність за несвоєчасне виконання умов договору, тобто досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, з якими відповідачка була попередньо ознайомлена, підписавши кредитний договір за допомогою наданого одноразового ідентифікатора UA-2040.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі та надало відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором.

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитом, яка згідно наданого позивачем розрахунку, правильність наведених у якому розрахунків перевірено судом, станом на 09.09.2026 становить 14150,00 грн, з яких: 5000,00 грн- заборгованість за кредитом; 5650,00 грн-заборгованість по відсотках, які нараховані у межах строку кредитування по 25.07.2026 включно; 1000,00 грн-заборгованість по комісії; 2500,00 грн-відсотки, нараховані за ст.625 ЦК України.

Враховуючи те, що визначений договором №591398001 строк кредитування сплив 25.07.2026, позивач вправі вимагати від позичальника повернення суми кредиту та обумовлених договором платежів за користування кредитом.

Згідно з вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, доказів, які б спростовували факт укладення нею кредитного договору №591398001 від 04.04.2026, наведений позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договом або доводили повне виконання ним взятих на себе зобов`язань за кредитом, та власного контррозрахунку боргу суду не надала,як і доказів того, що на платіжні картки, які є у її користуванні і на які ТОВ «БІЗПОЗИКА» могло здійснити перерахування коштів у сумі 5000,00 грн на виконання умов вищевказаного договору, грошові кошти не надходили, а тому такий розрахунок береться судом до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем, а саме: заборгованості за тілом кредиту та процентами, які, як перевірено судом, нараховані у межах строку кредитування та відповідно до визначених умовами договору розміру процентних ставок та заборгованості за комісією, розмір та порядок сплати якої визначено умовами кредитного договору та погоджено із відповідачкою при його укладенні.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за процентами, нарахованими у порядку ст.625 ЦК України суд враховує наступне.

Пунктом 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022, затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і діє по сьогоднішній день.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 в справі №706/68/23 дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з ОСОБА_1 нарахованої у порядку ст.625 ЦК України заборгованості за процентами у сумі 2500,00 грн до задоволення не підлягає.

За таких обставин, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, беручи до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості, який не спростований відповідачкою, приходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «БІЗПОЗИКА» підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за договором №591398001 про надання кредиту від 04.04.2026 у розмірі 11650,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом-5000,00 грн; заборгованість за відсотками-5650,00 грн; 1000,00 грн - заборгованість по комісії. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною шостою ст.137 ЦПК України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п.п.1,2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 10000,00 гривень долучено:

-договір про надання правової допомоги від 15.05.2026, укладений між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та Адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ БАЛАНС» відповідно до п.п.1.1, 4.3-4.6 якого Клієнт доручає, а АО приймає на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу (надалі - правнича допомога) в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором. Розмір гонорару (винагороди) за підготовку позовних заяв є фіксованим та складає 10000 гривень за одну позовну заяву. Оплата гонорару (винагороди) за підготовку позовних заяв здійснюється Клієнтом в розмірі фактично компенсованих Клієнту витрат на професійну правничу допомогу не пізніше 6 місяців з дати надходження сум такої компенсації на рахунок Клієнта. За результатами надання правничої допомоги складається акт, що підписується Сторонами не пізніше 5 робочих днів з моменту оплати Клієнтом гонорару;

-рахунок-фактуру № 05-591398001 від 15.05.2026 відповідно до якого АО надано ТОВ «БІЗПОЗИКА» правову допомогу згідно Розділу 2 Договору про надання правової допомоги від 15.05.2026, а саме за підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 загальною вартістю 10000,00 грн;

-свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ТР №000217 на ім`я адвоката Глуховецького О.С.

Відповідно до правової позиції, висловленої Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12.02.2020 у справі №648/1102/19 і від 11.11.2020 у справі №673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу (правову) допомогу підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.03.2025 у справі №275/150/22, суд керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

У даній справі відповідачкою не заявлено клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, а тому приймаючи до уваги те, що позовні вимоги ТОВ «БІЗПОЗИКА» задоволено частково на 82,33%(11650х100/14150), то розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає до стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог становить 8233,00 грн(10000/100х82,33%).

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2192,01 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог(11650х2662,40/14150).

Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі наведеного та керуючись статтями ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258-268, 273, 280-283, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором №591398001 про надання кредиту від 04 квітня 2026 року у сумі 11650 (одинадцять тисяч шістсот п`ятдесят) гривень 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог-відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» сплачений судовий збір у сумі 2192 (дві тисячі сто дев`яносто дві) гривні 01 коп та 8233 (вісім тисяч двісті тридцять три) гривні 00 коп витрат на професійну правничу допромогу.

Копію рішення направити учасникам справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ОТП БАНК», 21685166, МФО: 300528.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Повне судове рішення складено 10 листопада 2026 року.

Головуючий суддя: Тетяна ВАВРІЙЧУК