Рішення № 141346526, 29.10.2026, Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/1519/26

Провадження № 2-а/126/20/2026

"29" жовтня 2026 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Губко В. І.

секретар Бурлака А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови в частині примусового стягнення штрафу у подвійному розмірі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з базпеки на транспорті серії АВ 00010262 від 10.04.2026 в частині примусового стягнення штрафу у розмірі 17000 грн. та зобов`язати відповідача подати подання до Державної казначейської служби України про повернення йому надміру сплачених коштів у сумі 8500 грн. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 10.04.2026 уповноваженою посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову серії АВ №00010262 у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП. Крім того, позивач зазначає, що постанова Державної служби України з безпеки на транспорті серії АВ 00010262 від 10.04.2026 не була вручена йому в установленому законом порядку. Зокрема, позивач стверджує, що не отримував зазначену постанову рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення, SMS-повідомлень від АТ «Укрпошта» чи паперових поштових повідомлень, а також не був ознайомлений із її змістом у порядку, передбаченому статтею 279-5 КУпАП. Про наявність зазначеної постанови та застосування заходів примусового стягнення штрафу в подвійному розмірі позивач, за його твердженням, дізнався лише 20.06.2026 після отримання постанови про арешт коштів. Позивач вважає стягнення з нього штрафу в подвійному розмірі неправомірним, оскільки первісний розмір адміністративного стягнення становив 8 500,00 грн, тоді як фактично з нього було стягнуто 17 000,00 грн, що, на його думку, призвело до надмірної сплати коштів у розмірі 8 500,00 грн.

03.08.2026 до суду від представника відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання просила відмовити в її задоволенні, посилаючись на правомірність винесення оскаржуваної постанови та дотримання порядку її направлення і примусового виконання. На обґрунтування заперечень зазначила, що 10.04.2026 уповноваженою посадовою особою Укртрансбезпеки винесено постанову серії АВ №00010262, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Підставою для її винесення стало зафіксоване 29.03.2026 о 22 год 07 хв на автомобільній дорозі М-30, км 440+527, перевищення транспортним засобом DAF FT XF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 , установлених вагових параметрів, а саме допустимого навантаження на одинарну вісь 11,5 тонни на 9,2 %. Представник відповідача наголосила, що Укртрансбезпека є уповноваженим органом, який здійснює державний нагляд за дотриманням законодавства на автомобільному транспорті та розглядає справи про адміністративні правопорушення. На її думку, порушення належним чином зафіксовано в автоматичному режимі, а постанову винесено з дотриманням вимог законодавства. Також зазначила, що 13.04.2026 копію постанови було направлено позивачу рекомендованим поштовим відправленням №R067145662386 на адресу його зареєстрованого місця проживання, отриману з Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Однак поштове відправлення не було вручено та 06.05.2026 повернулося відправнику з позначкою про невручення. Посилаючись на ст. 291 КУпАП, представник відповідача стверджувала, що постанова набрала законної сили 06.05.2026 з моменту її повернення з позначкою про невручення, а тому позивач зобов`язаний був сплатити штраф у встановлений законом строк. При цьому направлення постанови за належною адресою, на її переконання, свідчить про виконання відповідачем обов`язку щодо повідомлення позивача. Оскільки штраф у добровільному порядку сплачений не був, а відомості про оскарження постанови до Укртрансбезпеки не надходили, відповідач вважав правомірним направлення її на примусове виконання зі стягненням подвійного розміру штрафу відповідно до ст. 300-2, 308 КУпАП. На підтвердження своєї позиції представник відповідача послалася на постанову Верховного Суду від 30.01.2024 у справі №160/14218/23 щодо застосування положень ст. 300-2 КУпАП та обчислення строків добровільного і примусового виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті. Позивач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила. Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Судом встановлено, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі від 29.03.2026 о 22 год 07 хв на автомобільній дорозі М-30, км 440+527, Вінницька область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень зафіксовано рух транспортного засобу марки DAF FT XF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 , із перевищенням установлених нормативних параметрів, передбачених п. 22.5 Правил дорожнього руху. Зокрема, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу перевищувало дозволений показник 11,5 тонни на 9,2 %, що становить 1,058 тон, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постанова направлена 13.04.2026 за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів: вул. Набережна, 94, с. Берізки- Бершадські, Вінницька область. Оскільки вказана постанова набрала законної сили, штраф за нею не було сплачено у визначений законом строк, а інформація щодо її оскарження до Укртрансбезпеки не надходила, керуючись вимогами статті 308 КУпАП вищевказану постанову було подано для примусового виконання. Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом. Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно із вимогами ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Як встановлено судом, позивач не оскаржує саму постанову АВ №000102612 від 10.04.2026, а не погоджується з діями посадових осіб Укртрансбезпеки щодо накладення на нього штрафу у подвійному розмірі, оскільки він не був належним чином повідомлений про наявність оспорюваної постанови. Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 5 Положення № 103, Укртрансбезпека, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення, здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов`язаних з діяльністю Укртрансбезпеки, здійснює інші повноваження, визначені законом тощо. Згідно пункту 7 Положення № 103, Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право одержувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об`єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань, користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв`язку та іншими технічними засобами, використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю, використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі тощо. Відповідно до статті 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Відтак, вказані вище норми врегульовують особливості притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП, а також умови звільнення від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті. У той же час, відповідно до статті 279-5 КУпАП, у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника. За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису),відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних». Згідно інформаційних даних, які надійшли від ГСЦ МВС, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів, транспортний засіб марки DAF FT XF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_1 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . Інформація з ЄДРТЗ відображає стан даних, актуальний саме на момент звернення до реєстру. Таким чином, станом на дату винесення оскаржуваної постанови (10.04.2026) дійсне місце проживання позивача зазначалось за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що уповноважена особа правомірно зазначила в постанові адресу, яка містилася в реєстрі Сервісного Центру МВС на момент її винесення. Відповідно до частини третьої статті 291 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132 - 2 цього Кодексу, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення. Як встановлено судом оскаржувану постанову серії AB№00010262 винесено 10.04.2026 та 13.04.2026 направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення за № R067144662386 на поштову адресу позивача, що була отримана з інформації системи від уповноважених органів та міститься в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів. Відповідно до наданого трекінгу поштового відправлення вбачається, що відповідач надіслав позивачеві через оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта» рекомендованим листом на адресу зареєстрованого місця проживання позивача оскаржувану постанову, яка в подальшому повернута 06.05.2026 (за закінченням терміну зберігання) та отримана відповідачем 06.05.2026. Відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270, інформація про надходження повідомлення про вручення поштового відправлення надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв`язку, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а в разі відсутності номера телефону мобільного зв`язку - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланка повідомлення про надходження поштового відправлення або в інший спосіб, встановлений оператором поштового зв`язку (п. 73). У разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку, відправлення EMS - 14 календарних днів. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення вважаються такими, що не вручені. (п. 104). Враховуючи вищевикладені норми постанова серії AB№00010262 вважається такою, що набрала законної сили, у порядку передбаченому статтею 291 КУпАП, 06.05.2026 після повернення поштового відправлення з позначкою про невручення. Вказана вище постанова пред`явлена до виконання в Бершадський відділ державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. 10.06.2026 головним державним виконавцем Бершадського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Остафійчуком Олександром Володимировичем винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми 19051,00 грн (у тому числі штраф у повійному розмір 17000 грн + витрати виконавчого провадження + виконавчий збір) у виконавчому провадженні № 81234834. За вказаних вище обставин, суд приходить до переконання, що в діях уповноважених осіб Укртрансбезпеки відсутні будь-які порушення вимог законодавства, оскільки останніми було винесено постанову серії AB№00010262 від 10.04.2026, яка сама по собі не оскаржується позивачем, на підставі наявних на той час відомостей про особу правопорушника та адреси його проживання, та в подальшому після набрання постановою законної сили, штраф за яку не було сплачено у визначений законом строк, а інформація щодо її оскарження до Укртрансбезпеки не надходила, керуючись вимогами статті 308 КУпАП останню було правомірну передано для примусового виконання. З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до переконання, що адміністративний позов є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 6, 19, 77, 90, 159, 241-246, 268-272, 286, 293 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови АВ 00010262 від 10.04.2026 в частині примусового стягнення штрафу у подвійному розмірі - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. І. Губко