Ухвала суду № 141346266, 30.09.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

30 вересня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/964/24

Вх. суду №14966/26 від 14.09.2026

Вх. суду №15072/26 від 15.09.2026

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М.,

у судове засідання не з`явились: ліквідатор банкрута, представники від ТОВ "Агро експерт", Головне управління ДПС у Житомирській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву від 11.09.2026 №7922/5/06-30-13-04

заявника, Головного управління ДПС у Житомирській області,

про визнання кредитором

у справі за заявою

ініціюючого кредитора, ТОВ "Агро експерт",

до боржника, ТОВ "ФКТН Агро плюс"

про банкрутство юридичної особи

УСТАНОВИВ:

1. Головним управлінням ДПС у Житомирській області подано заяви від 11.09.2026 №7922/5/06-30-13-04 та від 14.09.2026 №7822/5/06-30-13-04 з вимогою визнати його кредитором боржника на суму 93 809,32 грн., які підлягають погашенню у шосту чергу, та на суму 5 324,80 грн. судового збору, сплаченого за подання заяви з грошовими вимогами до боржника, які підлягають погашенню у першу черги.

2. Учасники провадження у справі про банкрутство боржника були належним чином повідомлені про дату і час розгляду справи, однак участі своїх повноважних представників у судовому засіданні не забезпечили, про причини неявки до суду не повідомили.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з`явились.

3. Заявник у заявах від 11.09.2026 №7922/5/06-30-13-04 та від 14.09.2026 №7822/5/06-30-13-04 на обгрунтування заявлених вимог пояснив,

що боржник як платник податків за неосновним місцем обліку, має перед Головним управлінням ДПС у Житомирській області заборгованість зі сплати орендної плати з юридичних осіб на суму 93 809,32 грн. пені;

що нарахування пені в інтегрованих картках платників податків відбувається в автоматичному режимі відповідно до регламенту технічної роботи АІС "Податковий блок";

що згідно з п.129.1 ст.129 ПК України, нарахування пені розпочинається: - при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки; - починаючи з першого робочого дня наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративно: та/або судового оскарження) (пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України); - при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок; - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (пп. 129.1.2 п,129.1 ст.129 ПК України);

що відповідно до п.129.3 ст.129 ПК України, нарахування пені закінчується: - пп.129.3.1 - у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань; - пп.129.3.2 - у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків; - пп. 129.3.3 - у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийняття відповідного рішення Національним банком України);

що відповідно до п.3 ч.5 Розділу VI Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5: станом на дату постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів в ІКП банкрута здійснюється остаточний розрахунок податкового боргу (сум заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи, на які поширюється дія мораторію) та відображаються облікові показники (операції), що фіксують (виділяють) суми боргу (заборгованості). Остаточний розрахунок боргу (заборгованості) станом на день постановлення ухвали складається із: суми несплачених податкових зобов`язань (основного платежу); суми несплачених штрафних (фінансових) санкцій (штрафів); суми несплаченої пені; суми несплачених процентів за користування розстроченням (відстроченням); пені, нарахованої на несплачені станом на день постановлення ухвали грошові (податкові) зобов`язання;

що вимоги заявника охоплюють собою саме пеню, нараховану на несплачені грошові (податкові) зобов`язання станом на день постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

4. Ліквідатор банкрута у відзиві від 30.09.2026 №02-44/1011 проти вимог заперечив повністю і пояснив,

що надані заявником документи не дозволяють визначити фактичний період і правову підставу кожного нарахування, виокремити допустиму пеню до введення мораторію від нарахувань після нього та перевірити відсутність повторного включення до реєстру;

що довідка заявника від 11.09.2026 відображає заборгованість з орендної плати у розмірі 153 130,58 грн., з яких: 59 321,26 грн. основний платіж та 93 809,32 грн. пеня; що заявник просить визнати лише пеню, однак, саме по собі відображення залишку пені у довідці не розкриває підстав, періодів та формули її обчислення;

що у доданому до заяви зведеному розрахунку наведено 25 рядків пені, арифметично їх сума становить 93 809,32 грн.; що у кожному рядку вказана дата облікової операції нарахування пені 11.09.2025, початкові дати у тексті нарахувань земельного податку вказані від 01.06.2023 до 16.07.2024, але після слова "по" кінцеву дату залишено порожньою;

що згідно зі ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними є вимоги, що виникли до відкриття провадження, а поточними ті, що виникли після його відкриття; що провадження у справі № 925/964/24 відкрито 21.08.2024;

що подані кредитором позиції пов`язані з деклараціями від 20.02.2023 та повідомленнями-рішеннями від 26.03.2024; що усі вказані у таблицях початкові дати нарахування передують 21.08.2024;

що кредитор називає пеню "поточними кредиторськими вимогами", водночас пов`язує її з податковими зобов`язаннями, не сплаченими станом на дату відкриття провадження та введення мораторію (запис в ІКП від 11.09.2025 є доказом того, що грошова вимога виникла у 2025 році);

що згідно з ч.1-3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство; що щодо вимог, на які він поширюється, під час мораторію пеня не нараховується; що підп.129.3.3 п.129.3 ст.129 ПК України також передбачає закінчення нарахування пеніув день запровадження мораторію;

що з дня визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ч.1 ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства припиняється нарахування неустойки, зокрема пені, за всіма видами заборгованості банкрута. Тому суми, обчислені за час після цієї постанови, не можуть бути визнані лише з тієї підстави, що вони відображені в ІКП;

що заявником документально не доведено виникнення пені до 21.08.2024, правильність розрахунку і відсутність повторного визнання та що вказана вимога мала б оцінюватися як конкурсна і віднесена до шостої черги;

що подання конкурсної вимоги після спливу 30-денного строку саме по собі не робить її поточною;

що заявлену суму 93 809,32 грн. неможливо достовірно перевірити на підставі наданих доказів, оскільки: 1) не зазначено кінцеву дату жодного періоду нарахувань земельного податку, відтак неможливо визначити суму, що припадає на час до 21.08.2024, на період дії мораторію та на час після відкриття ліквідаційної процедури; стверджувати, що вся сума нарахована до мораторію, або самостійно обчислити дозволений залишок за цими таблицями неможливо;

2) не наведено базу заборгованості для кожного з 25 рядків, дату граничної сплати, історію часткових оплат чи коригувань, застосований підпункт статті 129 ПК України, кількість днів і облікову ставку НБУ на кожний день. Залишок основного платежу 59 321,26 грн. у довідці 2026 року не підтверджує, якою була база пені у 2023 2024 роках; 3) не подано самих декларацій №5808506 і №5796348, повідомлень-рішень №00063860408 і №00063870408 та документів щодо їх вручення/узгодження (посилання на їх номери в автоматичному записі не дозволяє перевірити характер відповідного зобов`язання та належну ставку пені); 4) рядок №12 на суму 6 083,15 грн. у графі "Назва платежу" позначено як "єдиний соціальний внесок", тоді як у графі підстав зазначено податковий розрахунок земельного податку № 5808506 і заяву загалом присвячено орендній платі (кредитор має пояснити, чи це помилка у назві, чи інший вид платежу, і надати виправлений розрахунок); із цього розходження може випливати автоматичне визнання суми як залишку 87 726,17 грн.; 5) зведена довідка і два додані зведені розрахунки відтворюють підсумкові облікові дані, але не надають поденної деталізації; наявність автоматичного запису та арифметичне сходження 25 рядків не підтверджують правомірності кожного нарахування за матеріальним правом;

що згідно із ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви мають бути додані документи, які підтверджують вимоги, отже, підсумок ІКП підлягає перевірці разом з первинними підставами, періодами та рухом боргу, а не замінює таку перевірку.

5. При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні приєднано до матеріалів справи вступну та резолютивну частини судового рішення.

6. При вирішенні спору судом застосовано наступні норми законодавства.

Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:

ч.6 ст.12. Господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства;

ч.1 ст.73. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

ч.1 і 3 ст.74. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи;

ч.1 і 2 ст.86. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства:

ст.1. (...) грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України (...) До складу грошових зобов`язань боржника (...) не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду (...) Склад і розмір грошових зобов`язань (...) визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом (...); кредитор - юридична або фізична особа (...) які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника (...) які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (...); кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника (…) які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; (…) конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (…);

ч.1 ст.2. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

ч.1, 4 і 6 ст.45. Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (...) Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів (...) Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів;

ч.14 ст.39. З моменту відкриття провадження у справі: пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі; пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом (…);

ч.1,2 і 3 Мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду (…) потягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: (…) не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів (…);

ч.4 ст.60. ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу;

ч.1 ст.61. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: (…) заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими.

Відповідно до Податкового кодексу України:

підп.14.1.157. п.14.1. ст.14. податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності;

п.44.1. ст.44. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (…);

п.46.1. ст.46. Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань. Розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною;

підп.14.1.175 п.14.1 ст.14. податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;

п.54.1. ст.54. Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою;

підп.54.3.3. п.54.3 ст.54. Згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені (…) є контролюючий орган;

п.59.1. ст.59. У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (…).

Відповідно до Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за №321/35943 (…) інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку за визначеними параметрами, яка містить інформацію щодо облікових даних платника та призначена для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з реквізитів первинних документів, оброблених засобами ІКС ДПС (податкових декларацій, звітності з єдиного внеску, податкових повідомлень-рішень, рішень податкового органу, повідомлень економічних операторів, отриманих з Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про розраховану (зменшену) суму акцизного податку за сформовані (деактивовані) унікальні ідентифікатори, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань чи податкового боргу, даних Казначейства про надходження платежів тощо). Інформація в ІКП ґрунтується на показниках первинних документів, оброблених ІКС ДПС.

7. Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.

Заявник не надав первинних бухгалтерських документів податкових декларацій (розрахунки), податкових повідомлень-рішень тощо про грошові вимоги, якими підтверджуються обставини виникнення конкретних сум основного боргу, на які здійснюється нарахування пені.

Також заявник не надав обґрунтованого розрахунку суми пені. Такий розрахунок має містити вказівку на конкретну суму боргу, на який нараховується пеня, період такого розрахунку та формули її нарахування.

Надані ж суду документи (довідка контролюючого органу про заборгованість боржника перед бюджетом станом на 11.09.2026, витяг з інтегрованої картки платника /зведений розрахунок суми податкового боргу/) не є первинними бухгалтерськими документами і не є допустимими доказами дані обліку заявника не є доказом, оскільки є одностороннім документом заявника, оскільки складається ним самостійно без участі боржника.

Витяг з інтегрованої картки платника це офіційні дані контролюючого органу, які відображають хронологію виникнення боргу, однак для суду вона є лише допоміжним (довідковим) доказом, оскільки борг має бути доведений сукупністю належних документів.

У зв`язку з цим, у суду відсутня можливість оцінити, чи дійсно у боржника виникло податкове зобов`язання, перевірити дату його виникнення та перевірити період і обґрунтованість нарахування 93 809,32 грн. пені.

За таких обставин у визнанні вимог необхідно відмовити, у зв`язку з чим суд вимоги заявника відхиляє.

Керуючись ст.234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відхилити повністю вимоги Головного управління ДПС у Житомирській області на суму 93 809,32 грн..

Ухвала суду набрала законної сили 09.11.2026. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 09.11.2026.

Направити цю ухвалу ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (2), Головному управлінню ДПС у Житомиріській області.

С у д д я Хабазня Ю.А.