Рішення № 141344960, 22.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.06.2026Справа № 910/5048/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спектролайн»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Стар трак»

про стягнення 172627,28 грн,

Представники:

від позивача Зубцов О.О.

від відповідача не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Спектролайн» з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Стар трак» про стягнення 172627,28 грн збитків.

Суд своєю ухвалою від 05.05.2026 відкрив провадження у справі № 910/5048/26, постановив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Збитки, стягнення яких є предметом позову, є вартістю скла листового, що було пошкоджено під час виконання відповідачем своїх обов`язків як перевізника за договором перевезення. Договір перевезення, як стверджує позивач, вчинений між сторонами усно 24.12.2025, і за ним відповідач зобов`язався перевезти 8 ящиків скла листового прозорого товщиною 4 мм FCLRN0 4.0 2250x3210 мм за маршрутом: від вул. М. Боровського, 35, у м. Одеса, до вул. Киргизька, 19, у м. Харків. Перевезення здійснював відповідач вантажним автомобілем марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , із напівпричепом Kogel, державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 . Під час перевезення вантажу 25.12.2025 відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої скло механічно пошкоджено (бій скла). Позивач вважає, що відповідач не забезпечив схоронності вантажу, що є підставою понесення ним відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Відповідач не подав відзиву на позов.

Ухвала про відкриття провадження у справі, якою суд викликав відповідача у судове засідання, надіслана відповідачу за адресою його місцезнаходження (м. Київ, вул. Рональда Рейгана (колишня Драйзера Теодора), будинок 36, корпус 2, квартира 74), та повернута підприємством поштового зв`язку без вручення у зв`язку з тим, що адреса неправильна. З огляду на це суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами в порядку ст. 165 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Перевезення - є одним із видів підприємницької дальності, яка не супроводжується створенням яких-небудь предметів матеріального світу. Основний економічний ефект, який сторони одержують у результаті транспортної діяльності - це переміщення вантажів, пасажирів, багажу й пошти.

Договори перевезення належать до договорів про надання послуг, особливість яких полягає в тому, що надання послуг невіддільне від діяльності особи, що їх надає.

Стаття 908 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України визначає, що загальні умови перевезення визначаються ЦК України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, правилами, що видаються відповідно до них.

За ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Сторонами договору перевезення вантажу є перевізник і відправник. Відправниками вантажів є особи, яким вантаж належить на праві власності або на іншій підставі. Особа, яка маж право на одержання вантажу від перевізника, є одержувачем. Останнім може бути як сам відправник, який особисто приймає вантаж, так і третя особа, на користь якої укладено договір перевезення між відправником і перевізником.

Договір перевезення вантажів посідає в системі договорів перевезення провідне становище, є базовим договором, оскільки виконує основні завдання, пов`язаних з переміщенням матеріальних цінностей, сприяє виконанню зобов`язань сторін доставити продукцію.

Відповідно до ч. 2 ст. 909 ЦК України договір перевезення вантажів укладається у письмовій формі. Для його укладення застосовується система єдиного документу - транспортної накладної, яка є документом первинної звітності та підтвердженням (доказом) укладення договору перевезення, що слідує з ч. 3 ст. 909 ЦК України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, власниками транспортних засобів визначає Закону України «Про автомобільний транспорт». За цим Законом (ч. 1 ст. 47) до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об`єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування. Правила перевезень вантажів транспортними засобами затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту (ч. 3 ст. 47).

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджені наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363 (далі - Правила), які визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників.

За ними договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.

Основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, яка містить всі обов`язкові реквізити, визначені Законом України «Про автомобільний транспорт», форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил (11.1 розділу 11 Правил).

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені Законом України «Про автомобільний транспорт» та Правилами.

Отже, якщо перевезення відбувається шляхом оформлення товарно-транспортної накладної, яка фіксує вручення перевізнику вантажу, такий договір є реальним. Якщо ж перезення оформлюється консенсуальним договором фрахтування, він укладається у порядку, передбаченому для цивільно-правових документів.

Розподіл тягара дозування факту укладення договору перевезення покладається на товариство з обмеженою відповідальністю «Спектролайн» як на особу, яка посилається на цю обставину (статтею 74 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України).

Із змісту ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимість доказів - це встановлена законодавством вимога, що обмежує використання конкретних засобів доказування, або вимога, що пропонує обов`язкове використання конкретних засобів доказування при встановленні певних фактичних обставин справи при здійсненні доказування в процесі розгляду господарського спору.

З огляду на це допустимими доказами перевезення між товариством з обмеженою відповідальністю «Спектролайн» та товариством з обмеженою відповідальністю «Стар трак» є відповідний договір, що укладений у порядку, передбаченому для цивільно-правових документів, або товарно-транспортная накладна.

Водночас позивач не надав жодного допустимого доказу наявності між ним та відповідачем правовідносин щодо перевезення 8 ящиків скла листового прозорого товщиною 4 мм FCLRN0 4.0 2250x3210 мм за маршрутом: від вул. М. Боровського, 35, у м. Одеса, до вул. Киргизька, 19, у м. Харків.

Митні декларації, надані позивачем, тільки засвідчують походження майна (скла), а акт про пошкодження від 03.02.2026, складений позивачем, є його внутрішнім документом, достовірність інформації якого, зокрема щодо належності автомобіля марки DAF із напівпричепом Kogel, який здійснював перевезення скла, відповідачу, або його фрахтування останнім, об`єктивними даними не підтверджено.

За ст. 611 ЦК України відповідальність у вигляду відшкодування збитків є наслідком порушення зобов`язання. Не доведення факту наявності відносин перевезення між сторонами свідчить про відсутність зобов`язальних відносин між ними, порушення яких може бути підставою для відшкодування збитків. З огляду на це позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Спектролайн» у позові до товариства з обмеженою відповідальністю «Стар трак».

Покласти судові витрати на товариство з обмеженою відповідальністю «Спектролайн».

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складений 10.11.2026.

Суддя С. А. Ковтун