Ухвала суду № 141344916, 10.11.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

м. Київ

10.11.2026Справа №910/13462/26За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Гарно клінинг"прозабезпечення позовуу справі№910/13462/26за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гарно клінинг"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Лефтронанс Компані"простягнення заборгованості у розмірі 270 328,36 грнСуддя Бойко Р.В.Ухвалу постановлено у порядку письмового провадження.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарно клінинг" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лефтронанс Компані" про стягнення заборгованості у розмірі 270 328,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарно клінинг" стверджує, що ним на виконання своїх зобов`язань за Договором №14/08/2026 від 14.07.2026 було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Лефтронанс Компані" послуги з миття вікон із зовнішньої сторони та очищення віконних профілів від захисної плівки на об`єкті замовника, що розташований за адресою: вулиця Дегтярна, буд. 6, м. Київ, вартістю 267 000,00 грн, в той час як відповідачем свого зобов`язання з оплати наданих послуг не виконано, у зв`язку з чим в останнього виник борг у вказаній сумі.

Крім того, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором №14/08/2026 від 14.07.2026, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарно клінинг" стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лефтронанс Компані" пені у розмірі 3 043,07 грн та 3% річних у розмірі 285,29 грн, нарахованих за період з 07.10.2026 по 19.10.2026.

У змісті позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарно клінинг" вказує, що очікує понести витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2026 (постановленою після усунення позивачем недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою суду від 26.10.2026) відкрито провадження у справі №910/13462/26; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору.

09.11.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарно клінинг" сформовано в системі "Електронний суд" заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Лефтронанс Компані", які обліковуються на всіх банківських рахунках в межах ціни позову 270 328,36 грн, у тому числі на рахунку: № НОМЕР_1 в АТ КБ "ПриватБанк".

Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом..

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарно клінинг" про забезпечення позову, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд зазначає наступне.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач зазначає, що хоч відповідач і визнає наявність та розмір боргу (зокрема в акті взаєморозрахунків від 04.10.2026), проте жодних платежів протягом тривалого часу не здійснив. Водночас позивачем було виявлено у Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 11.09.2026 у справі №757/47343/26-к в межах кримінального провадження №42023052110000047, з якої вбачається, що документи Товариства з обмеженою відповідальністю "Лефтронанс Компані" фігурують у переліку документів юридичних осіб, які, за версією органу досудового розслідування, створені для здійснення фіктивної господарської діяльності.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у її задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема накладенням нарешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову").

Тобто з метою збалансування інтересів сторін у справі законодавцем визначено умови, за яких постановлення ухвали про забезпечення позову є правомірним, а саме - наявність обставин, які прямо свідчать, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. А тому відсутність доказів на підтвердження таких умов та вжиття заходів до забезпечення позову на підставі лише припущень матиме наслідком порушення прав та інтересів особи, щодо якої вжиті такі заходи.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.11.2025 у справі №910/7161/25.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Тотожного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10.10.2025 у справі №910/3463/25, від 14.10.2025 у справі №916/5177/24 та від 14.10.2025 у справі №922/4759/24.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Натомість доказів вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "Лефтронанс Компані" дій, спрямованих на унеможливлення виконання рішення суду про стягнення коштів в майбутньому (у разі задоволення позову), наприклад, виведення (відчуження) належного відповідачу майна напередодні звернення до суду із даним позовом та/або під час судового розгляду справи №910/13462/26, Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарно клінинг" не надано.

В той же час, ненадання відповіді на претензії позивача та несплата заборгованості не свідчать про наміри відповідача ухилятись у майбутньому від виконання рішення суду.

Щодо тверджень позивача про фігурування документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Лефтронанс Компані" у переліку документів юридичних осіб, які, за версією органу досудового розслідування, створені для здійснення фіктивної господарської діяльності, то суд зазначає, що фігурування тих чи інших документів юридичної особи кримінальному провадженні жодним чином не свідчать про фіктивність такої юридичної особи, а сама по собі наявність кримінального провадження або вилучення документів під час обшуку не доводить фіктивності конкретної господарської операції.

Ухвали слідчих суддів або постанови слідчого не є вироком суду. Згідно зі статтею 62 Конституції України та процесуальними кодексами, до винесення обвинувального вироку, який набрав законної сили, будь-які висновки слідства є лише припущеннями.

Позивач зобов`язаний довести реальну загрозу того, що відповідач виводить активи, припиняє діяльність або відчужує майно. Сам факт згадки компанії у матеріалах кримінального провадження не доводить наміру відповідача ухилитися від виконання майбутнього судового рішення.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що реалізація позивачем права на забезпечення позову не може бути використана в якості тиску на відповідача для спонукання його до здійснення оплати заборгованості та/або вчинення відповідних дій до винесення рішення суду за наслідками розгляду справи по суті.

Таким чином, посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарно клінинг" у заяві на можливу не сплату відповідачем коштів у разі ухвалення рішення суду про задоволення позову не підтверджені належними доказами та фактами, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду, так само як позивачем документально необґрунтовано загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а відтак заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарно клінинг" про вжиття заходів забезпечення позову відмовити повністю.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (10.11.2026) та у відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Роман БОЙКО