Рішення № 141344716, 06.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026Справа № 910/16323/25

За позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до 1) Акціонерного товариства "Аграрний фонд";

2) Дочірнього підприємства "Агрофонд-Зерно";

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардіс Фінанс"

про солідарне стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Костюк А.С.

представники учасників справи:

від позивача: Орендівський В.І.

від відповідача-1: Каленська М.А.

від відповідача-2: Пронін О.А.

від відповідача-3: Лаухіна В.В.

В судовому засіданні 06.10.2026 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду міста Києва з позовом (в редакції заяви про внесення змін від 26.01.2026) звернулось Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк", позивач) до Акціонерного товариства "Аграрний фонд" (далі - АТ "Аграрний фонд", відповідач-1), Дочірнього підприємства "Агрофонд-Зерно" (далі - ДП "Агрофонд-Зерно", відповідач-2) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардіс Фінанс" (далі - ТОВ "Ардіс Фінанс", відповідач-3) про солідарне стягнення заборгованості у сумі 233 000 000,00 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення АТ "Аграрний Фонд" (позичальником) умов додаткового договору № 21-КV0364 від 22.11.2021 до генерального кредитного договору № 21-1КG0135 від 22.11.2021 в частині повного та своєчасного повернення наданих у кредит грошових коштів, внаслідок чого у АТ "Аграрний Фонд" утворилась заборгованість. Також позивач вказує, що обов`язок повернути вказану заборгованість виник і у поручителів - ДП "Агрофонд-Зерно" (відповідача-2) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардіс Фінанс" (далі - ТОВ "Ардіс Фінанс", відповідача-3) в силу договорів поруки від 21-1ZP0739 від 22.11.2021, від 21-1ZP0740 від 22.11.2021, якими забезпечувалося повернення кредиту.

У позові АТ "Укрексімбанк" просить стягнути солідарно з АТ "Аграрний фонд", ДП "Агрофонд-Зерно", ТОВ "Ардіс Фінанс" заборгованість у сумі 233 000 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2026 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

21.01.2026 відповідач-1 (АТ "Аграрний фонд") та відповідач-2 (ДП "Агрофонд-Зерно"), а 22.01.2026 відповідач-3 (ТОВ "Ардіс Фінанс") надали суду відзиви на позов, у яких проти заявлених вимог заперечили, посилаючись на п. 5.8, 5.9, 5.10 генерального кредитного договору, вказали про настання обставин непереборної сили, у зв`язку з чим виконання зобов`язань за цими правочинами продовжуються на строк дії таких обставин. Також вказали, що позичальником - АТ "Аграрний фонд" був отриманий лист від позивача, відповідно до якого, як вважають відповідачі, сторони дійшли згоди про виконання договірних зобов`язань за генеральним кредитним договором на 30-й календарний день після дня скасування воєнного стану в Україні. Отже, на думку відповідачів, вимоги банку про стягнення з позичальника заборгованості за генеральним кредитним договором є передчасними, а тому підстав для звернення стягнення кредитного боргу з поручителів, у позивача немає.

27.01.2026 від позивача надійшла відповідь на відзиви, у якій позивач проти доводів заперечив, вважав їх безпідставними, просив позов задовольнити.

До початку розгляду справи по суті відповідачем-1 було заявлене клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 910/1552/26 та у справі № 910/1594/26.

Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі та заслухавши думку учасників спору, суд відмовив у його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства. Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі є об`єктивна неможливість її розгляду до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства. Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено. Під об`єктивною неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

У даному випадку суд врахував, що результати розгляду справи № 910/1552/26 не мають значення для правильного вирішення даного спору, а рішення у справі № 910/1594/26 вже набрало законної сили. За таких обставин суд відмовив у клопотанні відповідача-1 про зупинення провадження у справі.

Щодо клопотання відповідачів-1, 2 про витребування оригіналів долучених до позовної заяви доказів, то суд розглянувши його вирішив відмовити у його задоволенні, виходячи з наступного.

Належність доказів є предметом регулювання ст. 76 ГПК України, де у частині першій визначено, що належними є ті докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно з положеннями ч. 1, 2, 4 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

У той же час згідно з ч. 6 ст. 91 ГПК України у разі, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Тобто за змістом наведеної норми доказ не береться судом до уваги лише тоді, якщо оригінал письмового доказу не був поданий стороною та якщо суд ставить під сумнів відповідність поданої копії доказу.

Разом з тим відповідачі посилаючись на неналежність та недостовірність поданих позивачем доказів, взагалі не навели обставин для витребування оригіналів доказів у позивача, не надали зі свого боку суду належних та допустимих доказів підробки наданих позивачем документів, а отже, у суду відсутні сумніви щодо належності та достовірності наданих позивачем доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва, занесеною до протоколу судового засідання від 09.04.2026, підготовче провадження було закрито, справу призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представники відповідачів-1, 2, 3 проти позову заперечили, просили відмовити у його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.11.2021 між АТ "Укрексімбанк" (банк) та АТ "Аграрний Фонд" (позичальник) був укладений генеральний кредитний договір № 21-1KG0135 (далі - кредитний договір), умови п. 1.1 якого визначають загальні умови та порядок здійснення банком на користь позичальника кредитних операцій у межах загального ліміту, визначеного п. 1.3 генерального кредитного договору, а також встановлюють права та обов`язки, відповідальність сторін та інші умови, які визнаються сторонами обов`язковими для застосування протягом всього строку дії генерального кредитного договору та до всіх відносин, що виникнуть на підставі генерального кредитного договору та додаткових договорів, укладених в рамках генерального кредитного договору, які зазначені в додатку 1 до генерального кредитного договору.

Згідно з п. 1.2 договору кредитні операції здійснюються на підставі та у порядку, визначеному у відповідних додаткових договорах та з урахуванням положень генерального кредитного договору. Кредитні операції за генеральним кредитним договором проводяться виключно після укладення додаткових договорів до генерального кредитного договору, які є невід`ємною частиною генерального кредитного договору та містять посилання на генеральний кредитний договір.

Відповідно до п. 1.3 договору загальний ліміт генерального кредитного договору встановлюється в розмірі еквівалентному 1 000 000 000,00 грн.

За змістом п. 1.4 договору здійснення кредитних операцій за генеральним кредитним договором та погашення усіх зобов`язань позичальника перед банком, що існуватимуть у рамках таких операцій, повинні відбуватися не пізніше ніж до 20.11.2022 (включно).

Пунктом 3.7 договору визначено, що максимальний розмір процентної ставки за користування кредитними коштами в рамках генерального кредитного договору становить 30,01% річних для кожної з валют.

За умовами п. 3.8 договору нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснюється на суму щоденного залишку строкової заборгованості за кредитом на кінець календарного дня, виходячи з розміру процентної ставки. При розрахунку процентів використовується метод "факт/360", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами.

Проценти за користування кредитними коштами нараховуються банком:

- щомісячно, непізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця;

- в день дострокового розірвання (для овердрафтів та відновлювальних кредитних ліній) відповідного додаткового договору та/або генерального кредитного договору, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, в день повного (в т.ч. дострокового) погашення кредиту (для кредитів або невідновлювальних кредитних ліній) згідно з умовами відповідного додаткового договору, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту.

При цьому, проценти за користування кредитними коштами нараховуються на залишок заборгованості за кожним із додаткових договорів, з дотриманням вимог п. 3.8 генерального кредитного договору, починаючи з дня надання кредитних коштів до дня повного погашення заборгованості за кожним із додаткових договорів, а у разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом - до дня її виникнення (п. 3.9 договору).

Генеральний кредитний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до закінчення строку кредитування, зазначеного в п. 1.4 генерального кредитного договору. У разі, якщо у вищезазначений строк зобов`язання за генеральним кредитним договором, у тому числі додатковими договорами, не будуть виконані, генеральний кредитний договір залишається чинним до дати повного виконання сторонами зобов`язань за генеральним кредитним договором, у тому числі додатковими договорами (п. 7.13 договору).

Додатком 1 до генерального кредитного договору визначено перелік додаткових договорів, укладених в рамках генерального кредитного договору, а саме - додатковий договір № 21-KV0364 від 22.11.2021, з лімітом кредитування - 600 000 000,00 грн. (п. 1) з 20.11.2022 по 20.11.2022; кінцевим терміном погашення кредиту 20.11.2022 (п. 2.1), процентною ставкою - 11,5 % (п. 3.1).

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з ч. 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 1056 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, АТ "Укрексімбанк" належним чином виконало свої зобов`язання за генеральним кредитним договором, а саме - надало АТ "Аграрний фонд" кредитні кошти у загальному розмірі 552 635 537,80 грн.

Зі свого боку, позичальник - АТ "Аграрний Фонд" покладені на нього зобов`язання належним чином не виконав, прострочив сплату кредиту, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за кредитом у сумі 233 000 000,00 грн.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час (ст. 530 ЦК України).

Позичальник (АТ "Аграрний Фонд") доказів, які б підтверджували належне виконання своїх зобов`язань за генеральним кредитним договором № 21-1KG0135 від 22.11.2021, суду не надав, відтак, судом встановлено, що у АТ "Аграрний Фонд" виникла кредитна заборгованість у сумі 233 000 000,00 грн.

30.10.2025 позивач направив на адресу відповідача-1 вимогу, в якій просив відповідача-1 повернути заборгованість по тілу кредиту. Відповіді на вказану вимогу матеріали справи не містять, як і доказів погашення наявної заборгованості відповідачем-1.

Посилання відповідача на лист АТ "Укрексімбанк" № 213 від 07.03.2022 як підставу для відкладення виконання позичальником зобов`язань за генеральним кредитним договором - до 30-го календарного дня після дня скасування воєнного стану в Україні, суд не приймає, оскільки зі змісту вказаного листа вбачається, що він містив пропозицію щодо можливості сплати платежів по основному боргу, процентам, комісії та іншим платежам, нарахованих станом на 23.02.2022, та у період з 23.02.2022 по 31.05.2022 (включно) до найближчої з двох дат - до 30.06.2022 (включно) або на 30-й календарний день після скасування воєнного стану в Україні.

Також суд відхиляє посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною та є підставою для звільнення його від виконання зобов`язань за кредитним договором від 17.02.2022.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Зі змісту листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 вбачається, що він не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність форс-мажорних обставин (введення військового стану в Україні). Також вказаний лист ТПП видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між настанням вказаних обставин та неможливістю виконання відповідачем конкретного зобов`язання (сплати кредиту). При цьому відповідачами, зі свого боку, не надано будь-яких доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання АТ "Аграрний Фонд" зобов`язань за генеральним кредитним договором № 21-1KG0135 від 22.11.2021.

Отже, сама наявність листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є підставою для звільнення АТ "Аграрний Фонд" від належного виконання зобов`язання сплатити кредит, а інших доказів настання форс-мажорних обставин, що вплинули на неналежне виконання позичальником кредитного договору, відповідачами суду не надано.

Також судом встановлено, що для забезпечення зобов`язань за генеральним кредитним договором № 21-1KG0135 від 22.11.2021, були укладені наступні договори поруки:

- між АТ "Укрексімбанк" (кредитор), АТ "Аграрний фонд" (позичальник), ДП "Агрофонд-Зерно" (поручитель) договір поруки № 21-1ZP0739 від 22.11.2021 (далі - договір поруки-1);

- між АТ "Укрексімбанк" (кредитор), АТ "Аграрний фонд" (позичальник), ТОВ "Ардіс Фінанс"(поручитель) договір поруки № 21-1ZP0740 від 22.11.2021 (далі - договір поруки-2).

Відповідно до п. 2.1 договорів поруки-1, 2 поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед кредитором за своєчасне виконання позичальником основного зобов`язання (усі та будь-які грошові зобов`язання позичальника перед кредитором, встановлені кредитним договором та чинним законодавством України, у тому числі, але не виключно щодо повернення кредитору суми кредиту, щодо сплати процентів за копристування кредитом, комісій, штрафних санкцій (пені і штрафу) та інших платежів, а також щодо відшкодування кредитору усіх збитків, завданих несвоєчасним виконанням або невиконанням зобов`язань за кредитним договором, та усіх витрат кредитора, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та погашенням кредиту) в повному обсязі.

Поручитель зобов`язується виконувати умови цього договору у разі припинення позичальника, а саме - солідарно відповідати перед кредитором за своєчасне виконання основного зобов`язання в повному обсязі будь-якими правонаступниками позичальника (п. 2.2 договорів поруки-1, 2).

Поручитель зобов`язаний не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення кредитора про невиконання та/або неналежне виконання позичальником (його правонаступниками) основного зобов`язання або в інший строк/термін, зазначений у відповідному повідомленні кредитора, без будь-яих заперечень сплатити кредитору зазначену у повідомленні суму основного зобов`язання (п. 4.2.1 договору). У разі одержання письмового повідомлення кредитора про невиконання або неналежне виконання позичальником (його правонаступниками) основного зобов`язання повідомити позичальника (його правонаступників) до участі у справі (п. 4.2.2 договорів поруки-1, 2).

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє 72 місяці з дати набуття ним чинності. У випадку перенесення кінцевого терміну погашення заборгованості за кредитним договором, зазначеного у п. 1.11 (20.11.2022) цього договору, строк дії цього договору вважається продовженим на строк, що відповідає строку, на який продовжено строк кредитування за кредитним договором.

Порука за цим договором виникає з моменту набуття чинності договором та припиняється через 72 місяці з дати набуття цим договором чинності. У випадку перенесення кінцевого терміну погашення заборгованості за кредитним договором, зазначеного у п. 1.11 (20.11.2022) цього договору, строк дії цього договору вважається продовженим на строк, що відповідає строку, на який продовжено строк кредитування за кредитним договором.

Таким чином, укладенням договорів поруки-1, 2 поручителі (ДП "Агрофонд-Зерно" та ТОВ "Ардіс Фінанс") взяли на себе відповідальність за належне виконання зобов`язання позичальником - АТ "Аграрний фонд", погодивши умови кредитного договору та договорів поруки своїми підписами, а також усвідомлювали факт зміни умов кредитування, про що свідчить укладення відповідних договорів про внесення змін до договорів поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Матеріали справи свідчать, що 30.10.2025 позивач направив відповідачам-2, 3 вимоги, у яких банк вказав на порушення відповідачем-1 договірних зобов`язань та вимагав сплати заборгованості за кредитом. Проте відповіді на зазначені вимоги банк не отримав.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на вищенаведене та встановлений факт прострочення відповідачами зобов`язання з повернення коштів кредиту, суд вважає, що вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів-1, 2, 3 заборгованості зі сплати кредиту у сумі 233 000 000,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Акціонерного товариства "Аграрний фонд" (вул. Очаківська/пров. Очаківський, 5/6, м. Київ, 03151, ідентифікаційний код 38926880), Дочірнього підприємства "Агрофонд-Зерно" (вул. Очаківська/пров. Очаківський, 5/6, кабінет 111, м. Київ, 03151, ідентифікаційний код 39079722), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардіс Фінанс" (вул. Очаківська/пров. Очаківський, 5/6, м. Київ, 03151, ідентифікаційний код 40098015) на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03125, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127, ідентифікаційний код: 00032112) заборгованість у сумі 233 000 000 (двісті тридцять три мільйони) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Аграрний фонд" (вул. Очаківська/пров. Очаківський, 5/6, м. Київ, 03151, ідентифікаційний код 38926880) на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03125, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127, ідентифікаційний код: 00032112) судовий збір у розмірі 353 266 (триста п`ятдесят три тисячі двісті шістдесят шість) грн. 67 коп.

4. Стягнути з Дочірнього підприємства "Агрофонд-Зерно" (вул. Очаківська/пров. Очаківський, 5/6, кабінет 111, м. Київ, 03151, ідентифікаційний код 39079722) на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03125, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127, ідентифікаційний код: 00032112) судовий збір у розмірі 353 266 (триста п`ятдесят три тисячі двісті шістдесят шість) грн. 67 коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардіс Фінанс" (вул. Очаківська/пров. Очаківський, 5/6, м. Київ, 03151, ідентифікаційний код 40098015) на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03125, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127, ідентифікаційний код: 00032112) судовий збір у розмірі 353 266 (триста п`ятдесят три тисячі двісті шістдесят шість) грн. 67 коп.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10 листопада 2026.

СуддяО.В. Котков