Ухвала суду № 141344635, 04.11.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/121/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.11.2026 Справа № 908/1635/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбухової В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Державного підприємства Міністерства оборони України Агенція оборонних закупівель (вул. Автозаводська, буд. 2, м. Київ, 04074; код ЄДРПОУ 44725823)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю МІК (вул. Північне шосе, буд.69-А, м. Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 30105738)

про стягнення 184 608,00 грн.,

За участю представників сторін:

Від позивача: Сергійчик Антон Олександрович (в режимі відеоконференції) - адвокат, довіреність № 170-Д від 02.07.2026;

Від відповідача: не звязвився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.07.2026 відкрито провадження у справі № 908/1635/26 за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» про стягнення 184 608,00 грн штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за Державним контрактом (договором) про закупівлю № 625/06-25-РМ від 19.06.2025 щодо строків поставки першої партії Товару («Ремінь брючний, вид 2, тип 1»). Згідно з наданим Позивачем розрахунком, до стягнення заявлено: пеню у розмірі 0,2% у сумі 76 920,00 грн за кожен день прострочення поставки; штраф у розмірі 7% у сумі 107 688,00 грн, нарахований на підставі пункту 8.2 Договору за порушення строку поставки Товару понад 20 календарних днів.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, зокрема вказуючи на неналежність нарахування пені за день фактичної поставки товару, відсутність збитків у Позивача, перебування виробничих потужностей у місті Запоріжжі в умовах постійних обстрілів та повітряних тривог, а також подав клопотання про зменшення розміру неустойки на підставі статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України.

Ухвалою суду від 04.08.2026 розгляд справи №908/1635/26 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі та підготовче засідання призначено на 13.08.2026 о/об 10 год. 15 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 13.087.2026 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 05.10.2026 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке проводити в режимі відеоконференції. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошувалися перерви до 26.10.2026 та 04.11.2026.

Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 04.11.2026 здійснювалось в режимі відеоконференції і фіксувалось з використанням підсистеми Електронний суд ЄСІКС.

Частиною четвертою статті 17 Закону України № 4196-IX встановлено, що положення абзацу третього частини другої статті 231 ГК України в частині стягнення штрафу в розмірі 7 відсотків вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання зобов`язання, не застосовується до виконавців державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель, які виконуються у період дії правового режиму воєнного стану в Україні та не завершені на день набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Судом встановлено, що ухвалою Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.07.2026 прийнято до розгляду справу №910/10229/24 за касаційною скаргою Міністерства оборони України, у якій предметом судового розгляду є вимога про стягнення штрафу у розмірі 7%, нарахованого за порушення строків поставки товару за договором оборонної закупівлі. Зміст відповідного пункту договору у справі №910/10229/24 передбачає стягнення штрафу у розмірі 7% за прострочення понад 30 днів, проте не містить прямого текстового посилання на статтю 231 ГК України.

Ухвалою колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2026 справу № 910/10229/24 було передано на розгляд Об`єднаної палати КГС ВС у зв`язку з необхідністю відступу від висновків, викладених у постановах КГС ВС від 05.03.2026 у справі №910/7366/25 та від 29.04.2026 у справі №910/3844/25.

Ключовим правовим питанням, яке винесено на вирішення Об`єднаної палати КГС ВС у справі № 910/10229/24, є визначення межі застосування частини четвертої статті 17 Закону України № 4196-IX:

- чи поширюється імперативна заборона на стягнення 7% штрафу за оборонними контрактами виключно на випадки, коли у договорі є пряме відсилання до ст. 231 ГК України;

- чи зазначена норма закону поширюється також на договірну неустойку у розмірі 7%, узгоджену сторонами в контракті без прямого посилання на ст. 231 ГК України, з огляду на змістовну тотожність санкції.

Здійснивши аналіз спірних правовідносин у справі №908/1635/26 та справі №910/10229/24, суд дійшов висновку про їх подібність за суб`єктним складом, предметом та правовим регулюванням з огляду на таке:

- щодо характеру зобов`язання: в обох справах спір виник з неналежного виконання державних контрактів (договорів) про закупівлю товарів для потреб безпеки і оборони України, виконання яких здійснювалося в період дії правового режиму воєнного стану.

- щодо правової природи позовної вимоги: у справі № 908/1635/26 Позивачем заявлено до стягнення штраф у розмірі 7% у сумі 107 688,00 грн на підставі пункту 8.2 Договору № 625/06-25-РМ від 19.06.2025. Редакція пункту 8.2 Договору встановлює обов`язок сплати 7% штрафу за прострочення поставки понад 20 днів, що є за змістом тотожним санкції, передбаченій абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, але не містить прямого відсилання до цієї статті ГК України.

- щодо застосування нормативного регулювання: в обох справах відповідачі є виконавцями державних контрактів з оборонних закупівель, у зв`язку з чим вирішення питання про правомірність нарахування та можливість стягнення 7% штрафу безпосередньо залежить від правової кваліфікації частини четвертої статті 17 Закону України № 4196-IX.

З огляду на викладене суд враховує, що правові висновки, які будуть сформовані Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/10229/24, матимуть фундаментальне значення для правильного вирішення спору у справі № 908/1635/26, забезпечення єдності судової практики та дотримання принципу правової визначеності.

При цьому вирішення питання щодо наявності чи відсутності у Позивача права на стягнення штрафу в розмірі 107 688,00 грн (7%) до прийняття остаточного рішення Об`єднаною палатою КГС ВС у справі № 910/10229/24 є передчасним.

Під час розгляду справи по суті судом з власної ініціативи поставлено на обговорення питання про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 908/1635/26 до закінчення касаційного перегляду судових рішень у подібних правовідносинах Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадку, передбаченому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність достатніх процесуальних підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, для зупинення провадження у справі № 908/1635/26 з власної ініціативи суду, а саме: до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

При цьому суд враховує, що відповідно до відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 року).

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов`язковість судового рішення, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 177 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання та строк підготовчого провадження.

Згідно з частиною 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно зі статтею 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

За змістом статті 182 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підготовче засідання проводиться з повідомленням учасників справи, а також наведено дії, які здійснює суд у підготовчому засіданні з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Відповідно до частин 2, 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Норми Господарського процесуального кодексу України не містять прямої вказівки на можливість суду на стадії розгляду справи по суті приймати рішення про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та продовження підготовчого засідання. Проте при здійсненні правосуддя слід керуватись завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ч. 3 ст. 198 Господарського процесуального кодексу України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Дослідивши обставини справи суд базується на необхідності неухильного виконання судом завдань господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, шляхом, зокрема, повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи для її правильного вирішення та створення належних умов учасникам судового процесу в реалізації ними прав.

Крім того, суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №910/7103/21, відповідно до якого, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Оскільки, нормами ст. 182 Господарського процесуального кодексу України передбачено визначення доказів для правильного вирішення справи та залучення необхідних доказів до матеріалів справи лише на стадії підготовчого провадження, приймаючи до уваги доводи учасників справи, зважаючи на зміст та характер спірних правовідносин у даній справі, з метою повного та всебічного розгляду справи, господарський суд дійшов висновку щодо необхідності повернення до стадії підготовчого провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 ГПК України, якщо розгляд справи у випадках, передбачених цим Кодексом, починається спочатку, суд призначає та проводить підготовче засідання спочатку в загальному порядку, крім випадку ухвалення рішення про колегіальний розгляд справи, коли підготовче засідання проводиться спочатку лише у разі, якщо суд дійшов висновку про необхідність його проведення.

Враховуючи, що відповідно до п. 3 ч. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу, суд вважає розгляд Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/10229/24 у подібних правовідносинах виключним випадком, який матиме вирішальне значення для оцінки правовідносин сторін справі № 908/1635/26, а тому наявні підстави для повернення стадію підготовчого провадження, призначення і проведення підготовчого засідання 04.11.2026р.

Також суд вважає за необхідне зупинити в підготовчому провадженні розгляд справи № 908/1635/26 до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у справі № 910/10229/24.

Суд пропонує сторонам повідомити суд про усунення обставин, що сталі підставою для зупинення провадження у справі.

Керуючись статтями 2, 13, 177, 181-183, 195, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Повернутися на стадію підготовчого провадження у справі № 908/1635/26.

2. Підготовче засідання призначити та провести у тому ж судовому засіданні 04.11.2026.

3. Зупинити провадження у справі № 908/1635/26 до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у справі № 910/10229/24.

4. Зобов`язати учасників справи повідомити Господарський суд Запорізької області про ухвалення судом касаційної інстанції судового акта за результатами перегляду справи № 910/10229/24 та надати його копію суду.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до частини другої статті 235 ГПК України.

6. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її складення відповідно до статей 255 257 ГПК України.

7. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.

В повному обсязі текст ухвали складено та підписано 09.11.2026.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.