Рішення № 141344598, 03.11.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 3/106/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2026 Справа №908/1953/26

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,

за участю секретаря судового засідання Данилейко К.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Запорізької міської ради (просп. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код юридичної особи 04053915)

до відповідача: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УЦ ПРОФЕСІОНАЛ» (провулок Охтирський, буд. 7, м. Київ, 03022 ідентифікаційний код юридичної особи 34718825)

про стягнення заборгованості за договором оренди землі,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Прокоп`єва Тетяна Олександрівна (в залі суду), посвідчення №2021 від 09.10.2025, виписка з ЄДР;

від відповідача: не з`явився;

РУХ СПРАВИ.

13.08.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради до відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УЦ ПРОФЕСІОНАЛ» (скорочене найменування ТОВ «УЦ ПРОФЕСІОНАЛ»), про стягнення заборгованості за договорами оренди землі №040826100395 від 27.02.2008 та №040826100396 від 27.02.2008 за період з 01.01.2021 до 31.12.2025 в розмірі 382941,46 грн. Судові витрати у справі зі сплати судового збору в розмірі 4595,30 грн позивач просить покласти на відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2026 справу №908/1953/26 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 18.08.2026 відкрито провадження у справі №908/1953/26; присвоєно справі номер провадження 3/106/26; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 15.09.2026 о 12:00 год. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Ухвалою суду від 15.09.2026 відкладено підготовче засідання до 30.09.2026 о 10:00 год.

Ухвалою суду від 30.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 03.11.2026 о 12:00.

У судовому засіданні 03.11.2026 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов повністю, просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з`явився, про причини своєї неявки суд завчасно не повідомив. Жодних заяв та клопотань до суду не надав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно із наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа в електронному вигляді до електронного кабінету відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «УЦ ПРОФЕСІОНАЛ», ухвали суду від 18.08.2026 про відкриття провадження у справі №908/1953/26, від 15.09.2026 про відкладення підготовчого судового засідання, від 30.09.2026 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, доставлені до електронного кабінету відповідача в день постановлення вказаних ухвал.

Також про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного вебпорталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»: //reyestr.court.gov.ua/. Названий вебпортал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» №3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Запорізької області у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання, як відзиву на позову заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, за відсутністю відповідача.

У судовому засіданні 03.11.2026 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 03.11.2026 суд визнав наявні документи достатніми для об`єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що між Запорізькою міською радою (далі Орендодавець, Позивач) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УЦ ПРОФЕСІОНАЛ» (далі Орендар, Відповідач) було укладено два договори оренди землі: №040826100395 від 27.02.2008 щодо земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:03:036:0084, площею 0,1493 га, та №040826100396 від 27.02.2008 щодо земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:03:036:0080, площею 0,2963 га.

Земельні ділянки з кадастровими номерами 2310100000:03:036:0084 та 2310100000:03:036:0080 належать Територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської раді на праві комунальної власності.

Відповідач має борг за договорами оренди землі №040826100395 від 27.02.2008 та №040826100396 від 27.02.2008. За розрахунком позивача загальна сума заборгованості з орендної плати за період за період з 01.01.2021 до 31.12.2025 складає 382941,46 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзив на позов не надав.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є стягнення заборгованості з орендної плати за договорами оренди землі №040826100395 від 27.02.2008 та №040826100396 від 27.02.2008 за період з 01.01.2021 до 31.12.2025 у розмірі 382941,46 грн.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (в які строки і якому розмірі орендна плата мала бути сплачена), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи були орендні платежі сплачені відповідачем у повному обсязі), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

27.02.2008 між Запорізькою міською радою (далі за текстом позивач, орендодавець) ТОВ «УЦ ПРОФЕСІОНАЛ» (далі за текстом відповідач, орендар) було укладено договір оренди землі №040826100395, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено запис.

Згідно з п. 1 Договору орендодавець, відповідно до рішення сімнадцятої сесії п`ятого скликання Запорізької міської ради №53/4 від 12.12.2007, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування спортивно-оздоровчого комплексу, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Луначарського (Привокзальна).

Відповідно до п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1493 га.

На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: вільна від забудови (п.3 Договору).

Пунктом 5 Договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 445600 грн 78 коп. в цінах 2008 року.

Згідно з п. 8 Договір укладається на сорок дев`ять років.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 13368 грн 02 коп., що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2008 року (п.9 Договору).

За актом прийому передачі земельної ділянки за договором оренди землі №040826100395 земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:03:036:0084 площею 0,1493 га за адресою: м. Запоріжжя, вул. Луначарського передана Запорізькою міською радою відповідачу 27.02.2008.

27.02.2008 між Запорізькою міською радою (далі за текстом позивач, орендодавець) та ТОВ «УЦ- ПРОФЕСІОНАЛ» (далі за текстом відповідач, орендар) було укладено договір оренди землі №040826100396, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено запис.

Згідно з п. 1 Договору орендодавець, відповідно до рішення сімнадцятої сесії п`ятого скликання Запорізької міської ради №53/4 від 12.12.2007, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування громадсько-торгівельного об`єкту, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Луначарського (Привокзальна)

Відповідно до п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2963 га.

На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: вільна від забудови (п.3 Договору).

Пунктом 5 Договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 909581 грн 74 коп. в цінах 2008 року.

Згідно з п. 8 Договір укладається на сорок дев`ять років. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 27287 грн 45 коп., що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2008 року (п.9 Договору).

За актом прийому передачі земельної ділянки за договором оренди землі №040826100396 земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:03:036:0080 площею 0,2963 га за адресою: м. Запоріжжя, вул. Луначарського, передана Запорізькою міською радою відповідачу 27.02.2008.

Згідно з п.10 вказаних Договорів обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Пунктом 11 Договорів визначено, що орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Комунарського району.

Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором оренди землі; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати; в інших випадках, передбачених законом (пункт 12 Договорів).

Згідно з пункту 30 вищезазначених Договорів Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату, самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

30.06.2015 Запорізькою міською радою було прийнято рішення №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно з яким вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016р. Рішення за №7 було оприлюднене 14.07.2015 в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року.

28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» (повний текст рішення знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайту Запорізької міської ради за посиланням: https://zp.gov.ua/uk/documents/item/33564), яким було внесено зміни до рішення Запорізької міської ради №6. Зазначеним рішенням Запорізькою міською радою було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).

Головне управління Державної податкової служби України у Запорізькій області листом №4237/5/08-01-04-07 від 26.03.2026 повідомило про нарахування та фактичні сплати ТОВ «УЦ-Професіонал» сум орендної плати з юридичних осіб за період з 01.01.2021 по 31.12.2025.

Згідно з інформацією, отриманою від Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради за №06.1-14/456 від 05.03.2026, ТОВ «УЦ ПРОФЕСІОНАЛ» за період з 01.01.2021 по 31.12.2025 в цілому сплачено: в 2021 році 176797,44 грн; в 2022 році 188797,42 грн; в 2023 році 109393,43 грн; в 2024 році 73175,82 грн; в 2025 році 78,88 грн.

Запорізькою міською радою складено розрахунок щодо розміру несплаченої суми орендної плати по договорам оренди землі №040826100395 від 27.02.2008 та №040826100396 від 27.02.2008 за період з 01.01.2021 по 31.12.2025.

За зазначеним розрахунком розмір несплаченої орендної плати склав:

за 2021 рік - 0,02 грн;

за 2022 рік переплата 156384,56 грн;

за 2023 рік 114255,36 грн;

за 2024 рік 161888,06 грн.

за 2025 рік 263182,58 грн.

Загальний розмір несплаченої суми орендної плати по договорам оренди землі від 27.02.2008 за період з 01.01.2021 по 31.12.2025 складає 382941,46 грн, який заявлено до стягнення в рамка цієї справи.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та загальними нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.

Як передбачено ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до вимог ст. 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором оренди землі №040826100395 від 27.02.2008 та договором оренди землі №040826100396 від 27.02.2008.

Як зазначалося раніше, власником земельних ділянок за адресою: вул. Луначарського з кадастровим номером 2310100000:03:036:0084 площею 0,1493 га та з кадастровим номером 2310100000:03:036:0080 площею 0,2963 га є територіальна громада міста Запоріжжя, що підтверджується матеріалами справи.

Так, цивільні зобов`язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтями 206 Земельного кодексу України та ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Обґрунтовуючи підстави для звернення з даним позовом до суду, позивач зазначив, що відповідач у період з 01.01.2021 по 31.12.2025 не сплачував орендну плату в розмірі, встановленому у договорі оренди по ставці 3% від розміру нормативної грошової оцінки, встановленої Запорізькою міською радою рішенням №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» від 30.06.2015.

Відповідно до п.п. 288.1-288.4 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.

Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (пункт 71).

Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку (вартість земельної ділянки), а інформація (дані), визначена у цьому витязі, є обов`язковою під час проведення розрахунку (визначення) орендної плати, суми, яку мав отримати власник земельної ділянки за звичайних умов.

За правовим висновком, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 р. у справі №646/4738/19, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

До позовної заяви було додано:

- витяг №1128/86-16 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки: 2310100000:03:036:0080. Дата формування витягу 14.01.2016. У витязі зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5 017 396,05 грн;

- витяг №1129/86-16 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки: 2310100000:03:036:0084. Дата формування витягу 14.01.2016. У витязі зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 542272,53 грн (а.с. 28).

Також, у контексті наведеного предмету спірних правовідносин суд звертається до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.06.2024 у справі №914/2848/22.

Так, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 101-103 постанови від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 зазначила:

«Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель»). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду висновує, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки».

Господарський суд зауважує, що зміни умов договору оренди землі в частині розміру орендної плати опосередковані прийняттям 30.06.2015 Запорізькою міською радою рішення №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», яким передбачено введення в дію нової нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя з 01.01.2016.

Таке рішення щодо введення нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок автоматично змінює права та обов`язки сторін договору оренди землі №040826100395 від 27.02.2008 та договору оренди землі №040826100396 від 27.02.2008 в частині розміру орендної плати.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 25.09.2024 у справі №909/752/23.

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 108-110 постанови від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 зазначила:

«Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах. Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.

Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.

Належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності».

Запорізькою міською радою складено розрахунок щодо розміру плати, яка не сплачена Орендарем за договорами оренди землі оренди №040826100395 від 27.02.2008 та №040826100396 від 27.02.2008 з 01.01.2021 по 31.12.2025.

За зазначеним розрахунком розмір несплаченої орендної плати склав:

за 2021 рік - 0,02 грн;

за 2022 рік переплата 156384,56 грн;

за 2023 рік 114255,36 грн;

за 2024 рік 161888,06 грн;

за 2025 рік 263 182,58 грн;

всього 382941,46 грн (а.с. 29).

Відповідач проти позову не заперечив, належних та допустимих доказів на підтвердження сплати орендної плати за спірний період та контррозрахунку боргу не надав.

Розрахунок заявлених до стягнення позивачем сум, наведений ним у додатку до позову, відповідає вимогам закону, умовам договору, є арифметично правильними та відповідачем не спростований.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 17), договорами оренди землі №040826100395 від 27.02.2008 та №040826100396 від 27.02.2008 (а.с. 18-27), витягами із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с. 28), розрахунком розміру орендної плати та заборгованості (а.с. 29).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору за подання позовної заяви у справі покладаються на Відповідач відповідно до ст. 129 ГПК України.

Також суд враховує, що 04.12.2024 Запорізькою міською радою прийнято рішення №56 «Про бюджет Запорізької міської територіальної громади на 2025 рік». Згідно з додатком 3 до рішення №56 головним розпорядником бюджетних коштів визначено Виконавчий комітет Запорізької міської ради.

Запорізька міська рада не є розпорядником бюджетних коштів та не має рахунків у фінансових установах. Головним розпорядником коштів, який здійснює видатки, є Виконавчий комітет Запорізької міської ради.

Таким чином, виконавчий комітет Запорізької міської ради є головним розпорядником бюджетних коштів в м. Запоріжжі, який здійснює заходи, що реалізуються за рахунок коштів бюджету, в тому числі щодо сплати судового збору за подачу позовних заяв та інших заяв до суду для захисту прав та інтересів територіальної громади в особі Запорізької міської ради.

Враховуючи викладене, оскільки головним розпорядником бюджетних коштів в м. Запоріжжі є виконавчий комітет Запорізької міської ради, сплачений судовий збір за подання позовної заяви підлягає стягненню саме на користь виконавчого комітету Запорізької міської ради.

Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УЦ ПРОФЕСІОНАЛ» (провулок Охтирський, буд. 7, м. Київ, 03022 ідентифікаційний код юридичної особи 34718825) на користь Запорізької міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 04053915, адреса: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206) суму заборгованості за договорами оренди землі №040826100395 від 27.02.2008 та №040826100396 від 27.02.2008 за період з 01.01.2021 по 31.12.2025 в розмірі 382941,46 (триста вісімдесят дві тисяч дев`ятсот сорок одну грн 46 коп.) на розрахунковий рахунок UA508999980334139812000008479, отримувач: Головне управління казначейства у Запорізькій області, ЄДРПОУ 37941997, код 18010600. Видати наказ.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УЦ ПРОФЕСІОНАЛ» (провулок Охтирський, буд. 7, м. Київ, 03022 ідентифікаційний код юридичної особи 34718825) на користь Виконавчого комітету Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 02140892, адреса: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206) судовий збір, сплачений при подачі позовної заяви в розмірі 4595,30 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто п`ять грн 30 коп.) отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, рахунок: UA058201720344270024000034816, ЄДРПОУ 02140892, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ. Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 10.11.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.І. Педорич