Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
УХВАЛА
03 листопада 2026 рокуСправа № 903/774/26Господарський суд Волинської області у складі судді Вороняка А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність,
за участю представників-учасників справи:
заявник: н/з;
від заявника: ОСОБА_2 .
арбітражний керуючий: Лященко Сергій Сергійович (поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів);
від АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК": н/з;
від АТ КБ "ПриватБанк": Клімішина Віта Олександрівна (поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів);
від ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ"": н/з;
Права та обов`язки учасникам судового процесу роз`яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.
Відводу складу суду не заявлено.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.
установив:
13.08.2026 на адресу Господарського суду Волинської області через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 17.08.2026 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та призначено підготовче засідання на 31.08.2026, явку боржника у підготовче засідання визнано обов`язковою.
Ухвалою суду від 31.08.2026 постановлено відкрити провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 виданий органом 0719 від 28.10.2021, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Ввести процедуру реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 . Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 . Керуючим реструктуризацією боргів боржника - ОСОБА_1 призначити арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича (свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №107 від 04.02.2013, 49000, м. Дніпро, вул. Командира Юнина, 95; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Заборонити боржнику - ОСОБА_1 вчиняти заходи, спрямовані на відчуження майна. Оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення (повідомлення) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 виданий органом 0719 від 28.10.2021, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Зобов`язати керуючого реструктуризацією боргів Лященка Сергія Сергійовича : подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів в строк до 09.10.2026; підготувати та подати до господарського суду план реструктуризації боргів боржника до 30.10.2026; Зобов`язати керуючого реструктуризацією Лященка Сергія Сергійовича спільно з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації усіх активів боржника, у тому числі встановити обсяг майна, що підлягає обов`язковій реєстрації, та визначити його вартість; документально оформлені результати проведеної інвентаризації та визначення вартості майна боржника подати у наступне судове засідання. Зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про доходи боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 виданий органом 0719 від 28.10.2021, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та членів його сім`ї: дружина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_3 , донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_4 ). Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601) надати керуючому реструктуризацією боргів боржника та суду інформацію про перетинання державного кордону за останні три роки боржником - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 виданий органом 0719 від 28.10.2021, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та членів його сім`ї: дружина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_3 , донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_4 ). Розгляд справи в попередньому засіданні призначити "13" жовтня 2026 р. на 11:30 год. Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Волинської області (пр. Волі,54а, м. Луцьк, в залі судових засідань №208). Керуючому реструктуризацією Лященку Сергію Сергійовичу до наступного судового засідання подати суду звіт про проведену роботу.
У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) 02.09.2026 за №80362 на офіційному веб-порталі судової влади України було здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 04.09.2026 постановлено виправити допущену в пунктах 9, 10 резолютивної частини ухвали Господарського суду Волинської від 31.08.2026 у справі №903/774/26 описку; вважати вірною дату народження ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_5 .
18.09.2026 через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича надійшла заява про проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в системі відеоконференцзв`язку ВКЗ.
Ухвалою суду від 21.09.2026 задоволено заяву арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича про проведення судових засідань у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку ВКЗ.
18.09.2026 (документ сформований в системі "Електронний суд" 18.09.2026) через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 156 304,07 грн, з них за кредитним договором №200324612530 від 13.03.2024: 62 822,89 грн заборгованості за сумою кредиту, 26 340,36 грн заборгованості за відсотками, за кредитним договором №10200000011896409 від 09.06.2025: 43 271,15 грн заборгованості за тілом, 4,29 грн заборгованості за відсотками, 18 540,58 грн заборгованості по комісії та 5324,80 грн витрат зі сплати судового збору.
Ухвалою суду від 22.09.2026 заяву Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" про визнання грошових вимог до боржника прийнято до розгляду; розгляд заяви в судовому засіданні призначено 13.10.2026; зобов`язано ОСОБА_1 та арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича розглянути заяву Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" про визнання грошових вимог до боржника та надати заявнику і суду нормативно-документальні обґрунтування щодо визнання або відхилення кредиторських вимог; запропоновано заявнику - Акціонерному товариству "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" у строк по 07.10.2026 подати письмову заяву у якій уточнити прохальну частину заяви зазначивши усі складові суми 150 979,27 грн за кредитними договорами від 13.03.2024 №200324612530 та від 09.06.2025 №10200000011896409, відповідно до зазначеної у заяві правової природи даної суми (конкретні суми основного боргу, процентів та комісії), докази направлення божнику та арбітражному керуючому.
25.09.2026 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" надійшла уточнена заява про грошові вимоги до боржника.
28.09.2026 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 65 584,99 грн, з них 46297,90 грн заборгованості за тілом кредиту, 11299,86 грн заборгованості за відсотками, 2662,40 грн понесених судових витрат по сплаті судового збору по справі №161/6409/26 та 5324,80 грн витрат зі сплати судового збору.
Ухвалою суду від 30.09.2026 заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання грошових вимог до боржника від 28.09.2026, залишено без руху, запропоновано Акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк" впродовж 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху усунути встановлені при поданні заяви недоліки, а саме надати суду: докази сплати судового збору в сумі 5 324,80 грн та конкретизувати загальну суму грошової вимоги.
01.10.2026 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про долучення доказів.
06.10.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 80 708,15 грн, з них 65 383,35 грн заборгованості (13 000 грн заборгованості за тілом кредиту, 30 998,50 грн заборгованості за відсотками, 6500 грн штрафні санкції, 1300 грн комісія, 13 461,50 грн заборгованості за донарахованими відсотками), 5324,80 грн витрат зі сплати судового збору та 10 000 грн витрат на правничу допомогу.
Ухвалою суду від 12.10.2026 заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання грошових вимог до боржника прийнято до розгляду; розгляд заяви в судовому засіданні призначено 03.11.2026; зобов`язано ОСОБА_1 та арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича розглянути заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання грошових вимог до боржника та надати заявнику і суду нормативно-документальні обґрунтування щодо визнання або відхилення кредиторських вимог.
Ухвалою суду від 12.10.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" про визнання грошових вимог до боржника прийнято до розгляду; розгляд заяви в судовому засіданні призначено 03.11.2026; зобов`язано ОСОБА_1 та арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" про визнання грошових вимог до боржника та надати заявнику і суду нормативно-документальні обґрунтування щодо визнання або відхилення кредиторських вимог; запропоновано заявнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" подати суду в строк до 23.10.2026 письмову заяву у якій чітко зазначити складові суми 65 383,35 грн, відповідно до зазначеної у заяві правової природи даної суми (конкретні суми основного боргу, процентів, комісії та штрафних санкцій), докази направлення божнику та арбітражному керуючому.
12.10.2026 (документ сформований в системі "Електронний суд" 11.10.2026) через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича надійшло повідомлення про результати розгляду кредиторських вимог.
Присутній в судовому засіданні 13.10.2026 арбітражний керуючий Лященко С.С. грошові вимоги Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до боржника визнав в повному обсязі.
Ухвалою суду від 13.10.2026 постановлено відкласти попереднє засідання на 03.11.2026.
Присутній в судовому засіданні 03.11.2026 арбітражний керуючий Лященко С.С. грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до боржника визнав в повному обсязі.
Присутній в судовому засіданні представник боржника щодо заяви Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" та Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" не заперечив, щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" зауважив на відсутності в матеріалах справи доказів перерахування коштів ОСОБА_1 .
Норми права, якими керувався суд при вирішенні заяв з грошовими вимогами до боржника.
Згідно з ч.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1 КУзПБ:
- грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви;
- кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно зі ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, нормами статей 45, 46, 47, ч. 1. ст. 122 КУзПБ.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 931 цього Кодексу. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частиною 4 ст. 45 КУзПБ визначено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
Як зазначалось вище, офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 було здійснено 02.09.2026 за №80362 на офіційному веб-порталі судової влади України.
Заяви Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" та Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" сформовані в системі "Електронний суд" 18.09.2026 та 28.09.2026 відповідно, у строк, встановлений ст. 45 КУзПБ.
Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" заяву про грошові вимоги кредитора до боржника сформовано в "Електронному суді" 06.10.2026, тобто після закінчення строку, встановленого для подання вимог кредиторів.
Згідно з приписами абз.3-5 ч. 6 ст. 45 КУзПБ вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
У питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство (неплатоспроможність) та ролі й обов`язків суду на цій стадії судова суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:
- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі № 902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 22.12.2022 у справі №910/14923/20 наголосив, що для запобігання визнанню необґрунтованих вимог до боржника та порушенню цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред`являються підвищені вимоги.
Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:
- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;
- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;
- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.
Згідно з статтею 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 120 КУзПБ, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав.
Частиною 2 ст. 133 КУзПБ визначено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Згідно з ч.4 ст. 133 КУзПБ вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Щодо заяви АТ "Перший Український Міжнародний Банк" про визнання грошових вимог до боржника, суд зазначає таке.
Суд встановив, що 13.03.2024 між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання Заяви № 200324612530 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Відповідно до вказаної заяви боржнику відкритий поточний рахунок в національній валюті та встановлений кредитний ліміт у сумі 28 100 грн., зі сплатою процентної ставки у розмірі 35.88 % річних.
Відповідно до п.4.3.6.4. п.4.3. ч.4 р.ІІ Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб кредитний ліміт було збільшено до 62 822.89 грн.
Згідно з ч.1 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Станом на 30.08.2026 заборгованість боржника за кредитним договором склала 89 163,25 гривень, з яких: заборгованість за сумою кредиту 62 822,89 грн.; заборгованість за процентами - 26 340,36 грн.
В подальшому 09.06.2025 між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 підписано Заяву №10200000011896409 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Відповідно до вказаної заяви боржнику видано споживчий кредит у сумі 45 230 грн. на загальні споживчі цілі, строком на 24 місяців, зі сплатою комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2.99% та процентів за користування кредитом у розмірі 0.010000% річних, що складає реальну процентну ставку 76.8759% річних.
Видача кредиту підтверджується платіжною інструкцією № TR.97852147.93480.25528 від 09.06.2025.
Станом на 30.08.2026 заборгованість боржника за кредитним договором склала 61 816.02 гривень, з яких: 43 271,15 грн. - заборгованість за кредитом (тіло); 4,29 грн. - заборгованість за процентами; 18 540,58 грн. - заборгованість за комісією
У Заяві на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (скорочено - ДКБО) вказано, що клієнт підписанням цієї заяви підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом - ДКБО), розміщений на сайті ПАТ «ПУМБ» pumb.ua, в повному обсязі з урахуванням умов наданих усіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх), погоджується з тим, що може обрати будь-які передбачені ДКБО послуги в тому, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку), а при обранні послуги з укладенням договору страхування, підписання Заяви підтримує свою згоду на укладення договору страхування на зазначених нижче умовах.
Згідно з п.1 ст.634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Підписана між кредитором та боржником Заява на приєднання до ДКБО є договором приєднання, і даний документ містить усі умови договору банківського рахунку та кредитного договору.
Згідно із ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звертається (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, окрім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Боржник звернувся до банку для відкриття поточного (карткового) рахунку та отримання кредиту.
Кредитор, керуючись ст. 633 ЦК України, запропонував боржнику публічний договір (ДКБО) для здійснення банківського обслуговування.
Згідно з п.6 ч.1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» надання кредиту є фінансовою послугою.
Відповідно до абз.4 п.4 ч.2 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» у разі, якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.
Аналогічна норма міститься у ч.2 ст. 29 Закону України «Про платіжні послуги».
Таким чином, ДКБО відповідно до ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» та ч.2 ст.29 Закону України «Про платіжні послуги» є публічною частиною договору, до якої приєднався боржник, підписавши Заяву про приєднання до ДКБО, яка є індивідуальною частиною договору. На підставі вказаної Заяви кредитор надав боржнику кредит.
Згідно з ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Боржник зобов`язання за кредитним договором не виконав, кредит не повернув, плату за користування кредитними коштами не сплатив.
Статтями 2, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»: банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь - яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми; Банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.
Ст. ст. 1, ч. 2 ст. 8, ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування»: Споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Видача кредиту підтверджується випискою з особового рахунку за період з 13.03.2024 по 30.08.2026.
Відповідно до п.5.6 постанови Національного банку України від 18.06.2003 №254 «Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України» та п. 62 постанови Національного банку України від 04.07.2018 №75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій.
Боржник не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією що підтверджується розрахунком заборгованості за договором. Таким чином, в порушення умов кредитного договору а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України позичальник свої зобов`язання за вказаним договором не виконала.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
Згідно ч. 1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За приписами ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
З огляду на викладене, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ "Перший український міжнародний банк" становить 150 979,27 грн - з яких за кредитним договором №200324612530 від 13.03.2024 - 62 822,89 грн заборгованості за сумою кредиту, 26 340,36 грн заборгованості за відсотками та за кредитним договором №10200000011896409 від 09.06.2025 - 43 271,15 грн заборгованості за тілом, 4,29 грн заборгованості за відсотками, 18 540,58 грн заборгованості по комісії, що підтверджується приєднаними кредитором до матеріалів заяви документами.
Крім того, кредиторські вимоги АТ "Перший український міжнародний банк" були розглянуті арбітражним керуючим Лященком С.С. та повністю визнані останнім, що підтверджується повідомленням про результати розгляду вимог кредиторів боржника від 11.10.2026.
Також суд зазначає, що витрати на оплату судового збору кредитором в розмірі 5324,80 грн підлягають включенню до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про визнання грошових вимог на загальну суму 156 304,07 грн, господарський суд вважає за можливе грошові вимоги останнього визнати повністю та включити їх до реєстру вимог кредиторів із такою черговістю їх задоволення:
- 5324,80 грн - встановити що витрати пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;
- 150 979,27 грн - вимоги другої черги.
Щодо заяви Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про визнання грошових вимог до боржника, суд зазначає таке.
Суд встановив, що 21.05.2014 між Акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено договір, який станом на дату подання даної заяви складається з наступного:
- анкети-заяви приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 21.05.2014 року;
- анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 27.03.2018 року;
- анкети-заяви приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 11.03.2019 року;
- анкети-заяви приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 13.09.2021 року;
- анкети належної перевірки від 20.07.2023 року;
- анкети належної перевірки клієнта - фізичної особи від 16.12.2024 року
- паспорта споживчого кредиту від 24.04.2024 року.
Даний договір за своєю правовою природою є змішаним договором та поєднує в собі зокрема умови договору про відкриття та обслуговування рахунку та кредитування рахунку. Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого опублікував на офіційному сайті в мережі Інтернет Умови та правила надання банківських послуг.
Клієнти банку, які виявили бажання отримувати запропоновані банківські послуги, можуть приєднатися до публічної пропозиції укладення договору (оферта). Приєднання до Умов та Правил дозволяє в подальшому користуватися усіма переліченими банківськими послугами без укладання окремого договору.
Так, відповідно до частин 1, 2, 5 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.
Частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з правилами п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ч.1 ст. 206 ЦК України, належить вчиняти у письмовій формі.
Частиною 1 статті 207 ЦК України також передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв`язку, наприклад, електронний.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За приписами ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
На виконання умов укладеного між сторонами договору банком видано, а боржником було отримано кредитну картку, тип картки: Картка "Універсальна", яка в подальшому була пере випущена.
Під перевипуском карти розуміється випуск та приєднання карти з новим строком дії до раніше відкритого Клієнту карткового рахунку, а тому вся сума заборгованості за кредитним лімітом буде відображатися та враховуватися в тому числі і на перевипущеній картці.
Відповідно до п. 9.3 Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 27.03.2018 (у заявах, датованих раніше - п. 1.3), процентна ставка для карт Універсальна, складає 43,2 % річних.
Усі заяви про приєднання Боржником підписані шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (алфавітно-цифрової послідовності / OTP- паролю), що в повній мірі відповідало вимогам законодавства України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин. Зокрема, зазначений спосіб підписання прямо передбачений статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" (як електронний підпис одноразовим ідентифікатором), а також повністю узгоджується з нормами Розділу II Положення про застосування електронного підпису та електронної печатки, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 14.08.2017 року No 78 (яке діяло станом на 16.09.2022 року та правове регулювання якого наразі продовжено у Положенні, затвердженому Постановою Правління НБУ від 20.12.2023 року No 172), що надавали суб`єктам електронної взаємодії право застосовувати в банківській системі України інші (прості) види електронних підписів на підставі договору між сторонами.
Водночас, через невиконання боржником зобов`язань з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, станом на 31.08.2026 року, заборгованість боржника складає 57 597,79 грн, з яких 46 297,90 грн - заборгованість за тілом кредиту; 11 299,86 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.
В підтвердження порушення клієнтом умов договору АТ КБ «ПриватБанк» звернувся з позовною заявою до Луцького міськрайоного суду Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.
05 травня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області виніс рішення у справі №161/6409/26, яким позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнив повністю. Вирішив стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) - 57 623,06 гривень заборгованості за кредитним договором № б/н від 21 травня 2014 року, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 46 323,20 гривень, заборгованість за простроченими відсотками - 11 299,86 гривень, а також стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 гривень.
12.08.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Ошурко Миколою Миколайовичем, на підставі виконавчого документа виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 30.07.2026 року по справі № 161/6409/26, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь АТ КБ «ПриватБанк».
За змістом ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є обов`язковість судового рішення.
Відповідно до п. п. 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їх рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа "Брумареску проти Румунії" п. 61)
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд засвідчує, що визначені суми обґрунтовані та підтверджені заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 травня 2026 року у справі №161/6409/26.
В даному випадку зобов`язання, з врахуванням визначеного судового акту, у боржника виникають із рішення суду та встановленого факту його невиконання всупереч положенням Конституції України.
У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором щодо погашення кредиту остання має перед АТ КБ «ПриватБанк» непогашену заборгованість в загальному розмірі 65 584,99 грн, з них 46297,90 грн заборгованості за тілом кредиту, 11299,86 грн заборгованості за відсотками, 2662,40 грн понесених судових витрат по сплаті судового збору по справі №161/6409/26 та 5324,80 грн витрат зі сплати судового збору.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про визнання грошових вимог на загальну суму 65 584,99 грн, господарський суд вважає за можливе грошові вимоги останнього визнати повністю та включити їх до реєстру вимог кредиторів із такою черговістю їх задоволення:
- 5324,80 грн - встановити що витрати пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;
- 60 260,19 грн - вимоги другої черги.
Щодо заяви АТ "Фінансова компанія "Фінтраст капітал" про визнання грошових вимог до боржника, суд зазначає таке.
23.07.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (надалі - ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (боржник) укладено Договір №5698505 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (надалі - Договір).
На умовах, встановлених договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.
Відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 13 000,00 грн.
Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 23.07.2025 року по 17.07.2026 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) 5351160403632967, яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору.
Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 13 000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_5 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК».
Боржнник свої зобов`язання за договором не виконала, відповідно до наданого кредитором розрахунку за боржником обліковується заборгованість в загальному розмірі 65 383,35 грн заборгованості, з них 13 000 грн заборгованості за тілом кредиту, 30 998,50 грн заборгованості за відсотками, 6500 грн штрафні санкції, 1300 грн комісія, 13 461,50 грн заборгованості за донарахованими відсотками.
31.03.2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №02-31/03/2026 (далі - Договір факторингу), відповідно до якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило своє право вимоги за договорами і, в тому числі, за договором №5698505 від 23.07.2025 року.
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2., договору факторингу за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому д0 третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього договору, на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників та повна сума ціни продажу, що надійшла на рахунок клієнта, підтверджють факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості. Клієнт зобов`язаний передати фактору інформацію згідно з реєстром боржників в електронному виді за формою, наведеною в додатку №5 до цього договору, на підставі акту прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному виді (додаток № 6).
Згідно п.п. 3.2., 3.3. договору факторингу загальна сума прав вимоги, що відступаються за договором становить 32 732 861,05 гри. Ціна продажу за договором становить 2 684 491,56 грн.
До заяви долучено витяг з Реєстру боржників прав вимоги від 31.03.2026, відповідно до якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступлено право вимоги до боржника ОСОБА_1 згідно договору №5698505 від 23.07.2025 року.
Відповідно до платіжної інструкції №3145 від 31.03.2026 ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» перерахувало ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 2 684 491,56 грн згідно договору факторингу від 31.03.2026 №02-31/03/2026.
Враховуючи зазначене, до Кредитора відповідно до укладеного договору факторингу від 31.03.2026 №02-31/03/2026 перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5698505 від 23.07.2025 року, згідно витягу з Реєстру боржників прав вимоги від 31.03.2026 загальна сума заборгованості склала 51 921,85 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 13 000,00 грн, заборгованості за процентами - 31121,85 грн, штрафні санкції 6 500,00 грн, комісія за надання кредиту - 1 300,00 грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтями 6, 627 ЦК Українивстановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 639 ЦК, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Статтею 3 Закону України "Про електронну комерцію"встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про електронну комерцію" електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Інформування потенційних покупців (замовників, споживачів) щодо товарів, робіт, послуг здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про рекламу" та може здійснюватися шляхом надсилання комерційних електронних повідомлень.
Згідно із ч.1, 2 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначенихЦивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина третя статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частинами 4, 5 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Згідно із ч.7, абзацом 1 ч.8 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною 9 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що місцем укладення електронного договору є місцезнаходження юридичної особи або місце фактичного проживання фізичної особи, яка є продавцем (виконавцем, постачальником) товарів, робіт, послуг.
Згідно із ч.ч. 12, 13 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із ч. 1, ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У п.1-1 Закону України "Про споживчий кредит" зазначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
На підставі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
За приписами ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) є порушенням зобов`язання.
З наявних матеріалів заяви вбачається виконання ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 та надало йому кредит в сумі 13 000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_5 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК».
Водночас, як зазначалось вище ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відповідно до договору факторингу від 31.03.2026 №02-31/03/2026 відступило ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» право вимоги, в т. ч. до боржника ОСОБА_1 , згідно витягу з Реєстру боржників прав вимоги від 31.03.2026 загальна сума заборгованості склала 51 921,85 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 13 000,00 грн, заборгованості за процентами - 31121,85 грн, штрафні санкції 6 500,00 грн, комісія за надання кредиту - 1 300,00 грн.
Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 517 ЦК України).
Згідно положень ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Беручи до уваги наведене, оскільки заборгованість боржника за кредитним договором №5698505 від 23.07.2025 року підтверджені матеріалами справи, кредитором у відповідних зобов`язаннях є ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»
Станом на день розгляду заяви ОСОБА_1 зобов`язання за кредитом не виконав, кредит не повернув, процентів за користування кредитом та інших платежів не сплатив.
У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором щодо погашення кредиту останній має перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінтраст капітал" непогашену заборгованість за кредитним договором №5698505 від 23.07.2025 року, яка підставна та підлягає до часткового задоволення на загальну суму 57 583,35 грн, з них 13 000,00 грн тіло кредиту, 31121,85 грн заборгованості за відсотками, 13461,50 грн заборгованості за донарахованими відсотками.
Щодо заборгованості по комісії за договором надання грошових коштів у кредит на суму 1300 грн, суд зазначає таке.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
До цих засад віднесено свободу договору (пункт 3), справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).
Відповідно до статті 18 Закону №1023-ХІІ "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно з частинами першою, другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.
Норми чинного законодавства також закріплюють презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.
Умовами кредитного договору можуть визначатися додаткові (акцесорні) зобов`язання сторін. При цьому правові та організаційні засади споживчого кредитування встановлюють право споживача на справедливі умови кредитного договору.
Закон України №1734-VІІІ "Про споживче кредитування" визначає право кредитодавця отримувати винагороду за супутні з наданням кредиту послуги, зокрема комісію за обслуговування кредиту, у разі якщо такі послуги дійсно були надані банком позичальнику. Водночас, банкам забороняється встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь, або за дії, які споживач здійснює на користь банку. Також на позивача не може бути покладений обов`язок сплачувати платежі, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.
Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог закону щодо його дійсності, які встановлені статтею 203 ЦК України. Нікчемним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом.
Умови договору про надання споживчого кредиту, що передбачають здійснення платежів за дії, які не є послугою, або здійснення платежів, які заборонені законом, є нікчемними.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц.
Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 зазначив, що якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Із матеріалів справи слідує, що умовами договору, а саме п. 1.4 договору, передбачено нарахування комісії за надання кредиту в розмірі 1300 грн.
Судом встановлено, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, тому виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника, а саме сплатою комісії за наданий кредит.
Крім того, у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, що пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які встановлена комісія. Відтак умова кредитного договору про сплату відповідачем на користь кредитодавця комісії за надання кредиту є нікчемною, внаслідок чого сума нарахованої комісії у розмірі 1300 грн за кредитним договором не може бути визнана та підлягає відхиленню.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2024 у справі №582/202/22.
Що стосується штрафу у розмірі 6500 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 дів, який неодноразово продовжувався та продовжує діяти, про що зазначена вище.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.
Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).
Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13, від 16.12.2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29.06.2022 у справі №477/874/19 (пункт 69).
Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пунктів 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.09.2023 у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.10.2023 у справі № 706/68/23).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:
(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Аналогічна позиція викладена судами апеляційної інстанції у постановах у таких справах: №707/1242/25 від 16.07.2025, № 346/1282/25 від 17.07.2025, № 670/291/25 від 28.07.2025, №363/3841/24 від 30.07.2025, № 211/1367/25 від 28.08.2025, №750/4794/25 від 01.09.2025.
Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, беручи до уваги, що відповідно до наданого кредитором розрахунку заборгованості прострочення боржника за кредитними договорами сталося у період дії воєнного стану на всій території України, а відтак, звільняється від обов`язків сплати на користь кредитора неустойки за таке прострочення, а саме штраф, який нарахований після 24.02.2022 підлягає списанню, у зв`язку з чим, безпідставними є заявлені вимоги в частині нарахованих кредитором штрафу в загальному розмірі 6500 грн.
Щодо вимог кредитора в частині витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн, суд зазначає таке.
Як зазначив суд вище, ч. 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).
Судом враховуються висновки Верховного Суду, що витрати на правничу допомогу за своєю природою не є кредиторськими вимогами, а вважаються витратами, пов`язаними з провадженням у справі про неплатоспроможність, що мають загальний порядок розподілу та відшкодування, передбачений нормами ГПК України та відшкодовуються у межах процедур відновлення платоспроможності фізичної особи у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (постанови Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15, від 20.10.2022 у справі 3 926/2987-б/20).
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Водночас, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, у підтвердження витрат на професійну правничу допомогу товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" надано копію укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" як клієнтом та адвокатом Городніщевою Єлизаветою Олегівною договору про надання правничої допомоги №28-07/2025 від 28.07.2025 (далі договір), відповідно до п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Положеннями п. 2.2 договору визначено, що адвокат бере на себе виконання наступних дій з надання правової допомоги: представництво інтересів клієнта в будь-яких органах державної, законодавчої та виконавчої влади, органах прокуратури, податкових органах, міліції, судових органах усіх рівнів, органах місцевого самоврядування, органах управління установ, організацій, підприємств та їх об`єднань, керівних органах об`єднань громадян; збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази у зв`язку з виконанням доручення; використання засобів захисту, передбачених ГПК України, КПК України, ЦПК України та іншими законами України; виконання інших дій, передбачених законодавством. Для захисту прав та законних інтересів клієнта адвокат має наступні права: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь в судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, а також заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності та неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, подавати від імені клієнта заяви, у тому числі позовні, отримувати необхідні довідки, документи, вести від його імені справи у всіх державних установах, кооперативних, громадських, приватних організаціях, а також цивільні та кримінальні справи у всіх судових установах з усіма правами, які надані законом свідку, підозрюваному, обвинуваченому, позивачу, відповідачу та третій особі, у тому числі з правом визнання або відмови повністю або частково від позовних вимог, збільшення чи зменшення позовних вимог, зміни предмета позову, укладання мирової угоди, залишення позову без розгляду, оскарження рішення, постанови, ухвали суду, отримання та пред`явлення виконавчих документів до стягнення, а також виконувати всі інші дії, що пов`язані з виконанням даного договору, в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством України.
Відповідно до п. п. 4.1, 4.3 договору отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. За надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі або у процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін та згідно Рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару (далі Рекомендації). Крім цього, сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення.
Послуги професійної правничої допомоги надаються адвокатом клієнту на підставі укладеної заявки на виконання доручення, яка є невід`ємною частиною договору (п. 4.4 договору).
Згідно з п. п. 4.6, 4.7, 4.8 договору після виконання доручення, зазначеного в заявці, адвокат складає акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який підписує та надає клієнту для узгодження та підпису. Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) надається адвокатом клієнту протягом 5 (п`яти) календарних днів після виконання заявки. Клієнт здійснює оплату гонорару адвоката на підставі наданого адвокатом рахунку, згідно узгодженого та підписаного акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).
Сторони у п. 5.1 визначили, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє до моменту фактичного виконання доручення або до моменту розірвання договору.
У заявці №473 від 02.09.2026 на виконання доручення до договору №28-07/2025 від 28.07.2025 сторони узгодили перелік послуг професійної правничої допомоги в межах справи про неплатоспроможність фізичної особи у справі №903/774/26: збір та аналіз доказів і документів, в тому числі договорів, договору факторингу та інших документів, для подання до Господарського суду Волинської області заяви з кредиторськими вимога до боржника у справі №903/774/26; аналіз ЄДРСР, кредитної документації, обставин щодо боржника, з метою встановлення обґрунтованості вимог кредитора у справі №903/774/26; визначення складу та розміру грошових вимог кредитора у справі №903/774/26; складення заяви з кредиторськими вимога до боржника у справі №903/774/26; підготовка пакету документів для направлення боржнику, арбітражному керуючому та подання до Господарського суду Волинської області заяви з кредиторськими вимога до боржника у справі №903/774/26. Загальна сума гонорару за надання правової допомоги згідно цієї заявки складає 10000,00 грн.
У подальшому, сторонами складено та підписано акт №473 від 02.10.2026 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору №28-07/2025 від 28.07.2025, відповідно до якого сторони підтверджують, що адвокатом надано таку правову допомогу: збір та аналіз доказів і документів, в тому числі договорів, договору факторингу та інших документів, для подання до Господарського суду Волинської області заяви з кредиторськими вимога до боржника у справі №903/774/26, кількість годин 1 год, вартість 2000,00 грн; аналіз ЄДРСР, кредитної документації, обставин щодо боржника, з метою встановлення обґрунтованості вимог кредитора у справі №903/774/26, кількість годин 1 год, вартість 2000,00 грн; визначення складу та розміру грошових вимог кредитора у справі №903/774/26, кількість годин 1 год, вартість 2000,00 грн; складення заяви з кредиторськими вимога до боржника у справі №903/774/26, кількість годин 1,5 год, вартість 3000,00 грн; підготовка пакету документів для направлення боржнику, арбітражному керуючому та подання до Господарського суду Волинської області заяви з кредиторськими вимога до боржника у справі №903/774/26, кількість годин 0,5 год, вартість 1000,00 грн; всього кількість годин 5 год, вартість 10000,00 грн.
Надання адвокатом Городніщевою Єлизаветою Олегівною правничої допомоги кредиторові у справі №903/774/26 також підтверджується ордером серії АІ від 11.06.2026, відповідно заяву про грошові вимоги до боржника у справі №903/774/26 подано Городніщевою Єлизаветою Олегівною.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що кредитор, згідно з вимогами ст. 74 ГПК України, довів надання йому послуг професійної правничої допомоги щодо подання заяви з грошовими вимогами у справі №903/774/26 у Господарському суді Волинської області.
Суд бере до уваги висновок, зазначений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 зі справи №922/445/19. В абзацах другому та третьому пункту 6.5 цієї постанови зазначено, що згідно зі змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
Судом враховується, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19).
Відповідно до Постанови Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 року за справою №922/445/19, суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
Також, судом прийнято до уваги, що Верховний Суд прийшов до висновку, що "витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено" (правова позиція Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03 жовтня 2019 року).
Таким чином, достатньо підставою для покладення на іншу сторону витрат на правничу допомогу є доведений факт їх обсягу та реального виконання, навіть за відсутності відомостей про перерахування коштів на користь адвоката.
Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, клопотання про зменшення розміру витрат, на професійну правничу допомогу адвоката боржником до суду не подавалось. Заперечень щодо наданого кредитором розрахунку судових витрат також не подано.
Враховуючи наведене, та те, що боржник не спростував обґрунтованість заявлених витрат на правову допомогу, клопотання про їх зменшення не подав, надаючи оцінку наведеному заявником розрахунку витрат на правову допомогу, з урахуванням наданих доказів та фактичного обсягу наданих послуг правничої допомоги у суді, у відповідності до принципу диспозитивності та змагальності, суд, вважає, обґрунтованою суму витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Отже, розглянувши заяву розглянувши заяву ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" про визнання грошових вимог на загальну суму на загальну суму 72 908,15 грн, які є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів та включити вимоги до реєстру вимог кредиторів у такій черговості:
- 15324,80 грн - встановити що витрати пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;
- 57583,35 грн - вимоги другої черги.
- 7800 грн - відхилити.
Частиною 4 ст. 122 КУзПБ передбачено, що в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Оскільки судом розглянуто всі вимоги кредиторів, які надійшли до боржника, суд дійшов висновку про можливість постановлення ухвали за результатами попереднього засідання в порядку ст. 122 КУзПБ.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Частиною 6 ст. 119 КУзПБ визначено, що з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 122 КУзПБ, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб. Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
У відповідності до ч.2 ст. 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні.
За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір, черговість задоволення кожної визнаної вимоги та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, у тому числі вимог кредиторів, які є заінтересованими стосовно боржника; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.
Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.
Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.
Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів.
Конкурсні кредитори, заінтересовані стосовно боржника, не мають права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів.
Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.
Дослідивши матеріали справи, врахувавши, що всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, судом розглянуті і такий строк закінчився, суд дійшов висновку про постановлення відповідної ухвали за результатами попереднього засідання суду.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду арбітражний керуючий згідно з цією ухвалою письмово повідомляє кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 47, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 12, 234, 235 ГПК України, господарський суд,-
постановив:
1. Заяву Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" про грошові вимоги до боржника задовольнити.
2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (місто Київ, вулиця Андріївська, 4, код ЄДРПАОУ 14282829) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 виданий органом 0719 від 28.10.2021, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на загальну суму 156 304,07 грн та зобов`язати керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича включити вимоги до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості:
- 5324,80 грн - встановити що витрати пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;
- 150 979,27 грн - вимоги другої черги.
3. Заяву Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про грошові вимоги до боржника задовольнити.
4. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 виданий органом 0719 від 28.10.2021, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на загальну суму 65 584,99 грн та зобов`язати керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича включити вимоги до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості:
- 5324,80 грн - встановити що витрати пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;
- 60 260,19 грн - вимоги другої черги.
5. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" про грошові вимоги до боржника задовольнити частково.
6. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінтраст капітал" (03045, місто Київ, вулиця Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 44559822) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 виданий органом 0719 від 28.10.2021, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на загальну суму 72 908,15 грн, які є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів та включити вимоги до реєстру вимог кредиторів у такій черговості:
- 15324,80 грн - встановити що витрати пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, правову допомогу) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;
- 57583,35 грн - вимоги другої черги.
7. Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінтраст капітал" на суму 7800 грн - відхилити.
8. Визначити розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів на загальну суму 294 797,21 грн, що підлягають внесенню арбітражним керуючим до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 виданий органом 0719 від 28.10.2021, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а саме:
8.1. Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" в розмірі 156 304,07 грн, з яких: 5324,80 грн - встановити що витрати пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів; 150 979,27 грн - вимоги другої черги.
8.2. Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" в розмірі 65 584,99 грн, з яких: 5324,80 грн - встановити що витрати пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів; 60 260,19 грн - вимоги другої черги.
8.3.Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінтраст капітал" в розмірі 72 908,15 грн, які є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, з яких: 15324,80 грн - встановити що витрати пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, правову допомогу) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів; 57583,35 грн - вимоги другої черги.
9. Визначити розмір та перелік відхилених судом вимог кредиторів на загальну суму 7800 грн до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 виданий органом 0719 від 28.10.2021, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а саме:
9.1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінтраст капітал" (03045, місто Київ, вулиця Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 44559822) в розмірі 7800 грн.
10. Зобов`язати керуючого реструктуризацією Лященка Сергія Сергійовича провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали.
11. Зобов`язати керуючого реструктуризацією Лященка Сергія Сергійовича протягом 3 робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду письмово повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення.
12. Засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначити 24 листопада 2026 року на 12:30 год.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Ухвала підписана 09.11.2026.
Суддя А. С. Вороняк
Судове рішення № 141344168, Господарський суд Волинської області було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 903/774/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: