Рішення № 141342358, 02.11.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2-о/381/103/26

381/3632/26

Рішення

Іменем України

02 листопада 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Самухи В.О., за участю секретаря судового засідання Папруги А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , що подана її представником адвокатом Дьячук Наталією Валеріївною, заінтересована особа - Узинська міська рада Київської області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

Встановив:

09 червня 2026 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 , що подана її представником адвокатом Дьячук Наталією Валеріївною, заінтересована особа - Узинська міська рада Київської області про встановлення факту, що має юридичне значення.

Справа передана на розгляд головуючого судді Самухи В.О.

Зі змісту заяви слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявниці ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на майно, а саме на земельну ділянку площею 3,2344 га, що розташована на території Малоантонівськоїсільської ради Білоцерківського району, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер3220483100:03:001:0010.

21 червня 2019 року ОСОБА_2 склала заповіт, за яким заповідала своїй доньці ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,2344 га, розташована на території Малоантонівської сільськоїради Білоцерківського району, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3220483100:03:001:0010.

Заповіт посвідчено в. о. старости Малоантонівськогостаростинського округу № 4 Замулою Володимиром Петровичем та зареєстровано в реєстрі за № 05.

У визначений законом строк заявниця, як спадкоємиця, звернувся до державного нотаріуса Узинської державної нотаріальної контори МалькевичЛесі Вікторівни з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 .

У зв`язку із зверненням заявниці було заведено спадкову справу, однак 29 квітня 2026 року 25 березня 2026 року державним нотаріусом Узинськоїдержавної нотаріальної контори Малькевич Лесею Вікторівною направлено заявниці лист № 321/02-14.

В зазначеному листі роз`яснено, що документально не підтверджено факт родинних відносин між ОСОБА_2 (матір`ю) та ОСОБА_1 (донькою), оскільки у свідоцтві просмерть ім`я померлої зазначено, як « ОСОБА_3 », а згідно свідоцтва про народження заявниці ім`я матері зазначено, як « ОСОБА_4 ».

У зв`язку із наведеним, заявниця стверджує, що для реалізації її спадкових прав необхідним є встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту родинних відносин між нею та померлою матір`ю. Встановлення такого факт не пов`язано із подальшим вирішенням спору про право.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2026 року було відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження та призначено судове засідання з викликом учасників справи.

В судовому засіданні, призначеному на 14 липня 2026 року приймала участь представниця заявниці, яка підтримала доводи, викладені в заяві та просила її задовольнити. Вказала, що розбіжності у написанні імені матері заявниці є об`єктивною перешкодою для оформлення спадщини, спір про право відсутній, а існує потреба в судовому порядку встановити факт, що має юридичне значення - факт родинних відносин.

В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Свідки повідомили, що достовірно знають про те, що матір`ю ОСОБА_1 була померла ОСОБА_2 . Померлу називали по різному і « ОСОБА_3 » і « ОСОБА_4 ». У свідків ніколи не виникало сумнівів щодо родинних відносин заявниці та її матері. Свідок ОСОБА_6 окремо повідомив, що померла це його теща, а заявниця - сестра дружини. Тещу дійсно називали і « ОСОБА_3 », і « ОСОБА_4 », сумнівів у родинних відносинах заявниці та її матері немає. А спір про спадкові права між сестрами відсутній.

В судове засідання, призначене на 22 жовтня 2026 року, учасники справи не з`явились, подали заяви про розгляд справи без їхньої участі. Їхня неявка в силу приписів статті 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. У зв`язку із неявкою зазначених осіб, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення. У відповідності до приписів статті 244 ЦПК України, ухвалення та проголошення судового рішення було відкладеним до 02 листопада 2026 року до 16 години 05 хвилин.

Дослідивши письмові матеріали справи та допитавши свідків, суд вважає встановленими наступні обставини.

Так, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на майно, а саме на земельну ділянку площею 3,2344 га, що розташована на території Малоантонівськоїсільської ради Білоцерківського району, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер3220483100:03:001:0010.

Зазначені обставини підтверджуються копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 15 жовтня 2025 року, копією державного акту про право власності на земельну ділянку від 24 жовтня 2007 року.

У визначений законом строк заявниця, як спадкоємиця, звернувся до державного нотаріуса Узинської державної нотаріальної контори Малькевич Лесі Вікторівни з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7 .

У зв`язку із зверненням заявниці було заведено спадкову справу, однак 29 квітня 2026 року 25 березня 2026 року державним нотаріусом Узинської державної нотаріальної контори Малькевич Лесею Вікторівною направлено заявниці лист № 321/02-14. Причини відмови - не підтвердження факту родинних відносин між заявницею та померлою ОСОБА_2 . Копія листа долучена до справи.

Заявницею до матеріалів справи долучені документи, що свідчать про різне вживання імені її матері, як « ОСОБА_3 », так і « ОСОБА_4 ». Зокрема, в посвідченні особи, що постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, серія НОМЕР_2 , вжито ім`я « ОСОБА_4 », у паспорті зазначено ім`я « ОСОБА_3 », в трудовій книжці колгоспника № 5 зазначено ім`я « ОСОБА_4 ».

При цьому, вклеєні до документів фотографії та інші анкеті відомості про особу, зокрема, дата і рік народження, а також відповідність по-батькові та прізвища, дають достатні підстави для висновку про належність цих документів одній особі.

Далі, згідно довідки від 14 травня 2026 року № 31, виданої старостою Малоантонівського старостинського округу № 4, згідно відомостей по господарської книги, матір`ю ОСОБА_1 вказано ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інформація про ОСОБА_8 , як матір заявниці, зазначено в свідоцтві про народження (виданому повторно) серія НОМЕР_3 від 01 червня 2005 року.

Допитані в судовому засіданні свідки надали узгоджені та послідовні показання щодо того, що ОСОБА_2 є матір`ю заявниці. Матір заявниці називали і « ОСОБА_3 » і « ОСОБА_4 ».

Встановивши зазначені обставини, суд вважає, що правовідносини учасників судового розгляду урегульовані наступними правовими нормами.

Так, згідно приписів статті 1216-1218 ЦК України. Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно приписів частини 1статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно приписів частини 1 статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно роз`яснень, викладених абзаці 2 пункту 2 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Далі, згідно приписів частини 1 статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно приписів пункту 5 частини 2 цієї статті, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно приписів пункту 1 частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно приписів частини 1 статті 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Згідно пункту 1 Постанови пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник немає іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно пункту 7 цієї постанови, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Згідно правової позиції, висловленої в Постанові ВС від 25 вересня 2019 року по справі № 280/1535/16-ц, справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Згідно правової позиції, висловленої в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Згідно правової позиції, висловленої в Постанові ВС від 26 січня 2022 року у справі № 569/4803/19, у справах про встановлення фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів, суд може брати до уваги всі передбачені законом засоби доказування, серед яких показання свідків, що пояснюється відсутністю письмових доказів, які б посвідчували такі факти.

Згідно правової позиції, висловленої в Постанові ВС від 06 серпня 2025 року по справі № 214/4980/22, Родинні відносини (споріднення) - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника).

Поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.

Доказом родинних відносин спадкоємців зі спадкодавцем є зокрема свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії судових рішень, які набрали законної сили щодо встановлення факту родинних відносин.

Законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують родинні стосунки, а тому вони визначаються в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня їх споріднення.

Встановлення факту родинних відносин може мати місце, якщо з певних причин зазначений факт не був зареєстрований органами Державної реєстрації актів цивільного стану, у реєстрації цього факту було відмовлено або помилка органу Державної реєстрації актів цивільного стану у актовому записі має настільки давнє походження, що її виправлення має потягнути за собою цілу низку виправлення в інших актових записах.

У постанові від 17 липня 2024 року у справі № 705/928/23 (провадження № 61-5615св24) Верховний Суд зазначив, що у справах про встановлення фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів, суд може брати до уваги всі передбачені законом засоби доказування, серед яких показання свідків, що пояснюється відсутністю письмових доказів, які б посвідчували такі факти.

Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2022 року у справі № 947/22756/19 зауважив, що цивільне законодавство не передбачає обов`язкового переліку доказів, якими особа може підтвердити факт родинних відносин з іншою особою, оскільки, реалізуючи свої процесуальні права з урахуванням принципу диспозитивності, сторона подає ті докази, які, на її думку, підтверджують обставини, які входять до предмета доказування.

З урахуванням встановлених обставин та норм, які регулюють правовідносини учасників судового розгляду, суд вважає, що встановлення факту родинних відносин заявниці, як спадкоємиці за заповітом, та померлої ОСОБА_2 , як факту, що має юридичне значення, можливо в межах цієї цивільної справи.

Суд зауважує, що встановлення такого факту є необхідним для подальшої реалізації спадкових прав заявниці. Обставини щодо родинних відносин заявниці і померлої матері підтверджуються сукупністю досліджених під час розгляду справи доказів, зокрема, показаннями допитаних свідків, крім того, той факт, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 визнавався за життя і самою померлою, про що свідчить зміст заповіту.

Враховуючи вище наведене, керуючись приписами статті 2, 264, 265, 293, 315, 319, 354 ЦПК України,-

Ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , що подана її представником адвокатом Дьячук Наталією Валеріївною, заінтересована особа - Узинська міська рада Київської області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити, факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було врученим у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Інформація про учасників справи:

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Узинська міська рада Київської області, ЄДРПОУ 04054990, місцезнаходження: Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Незалежності, 16/1.

Суддя Самуха В.О.