Рішення № 141341120, 09.11.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 204/9955/26

Провадження № 2/159/3335/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

в складі головуючого судді Окостень І.В.,

з участю секретаря судового засідання Конашук М.А.,

розглянув справу № 204/9955/26,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Сучасний Факторинг»,

відповідач ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,

представники учасників справи:

представник позивача ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

У серпні 2026 року позивач звернувся в електронній формі до суду із указаним позовом, який обґрунтовано тим, що 23.08.2021 між ТОВ «Сучасний Факторинг» і відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір у формі заяви-приєднання, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі та на строк, передбачені договором, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки. Відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 28 179,49 грн, з яких: 9 798,08 грн заборгованість за тілом кредиту, 18 381,41 грн за процентами.

Позивач просить суд стягнути з відповідача у свою користь заборгованість за кредитним договором у вказаному розмірі; судові витрати у справі зі сплати судового збору і витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 17.09.2026 року суд відкрив провадження у справі, вирішив проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання учасники справи не з`явилися. Сторони направили суду клопотання про розгляд справи у їхній відсутності та відсутності представника, просили вирахувати доводи, викладені ними у письмових заявах.

Відповідач у відзиві на позов вказала, що не відмовляється від погашення кредитного боргу, але просить врахувати ті обставини, що в період кредитування проходила військову службу, має статус учасника бойових дій, частково погашала кредит. Через втрату документів не могла досудово врегулювати питання погашення кредиту. Просила врахувати вказані обставини та ухвалити законне рішення. Заявлені витрати на професійну правничу допомогу вважала надміру завищеними.

Представник позивача у відповіді на відзив підтримав позовні вимоги в заявленому розмірі на загальну суму 28 179,49 грн, вважав доводи відповідача безпідставними.

За відсутності учасників справи фіксування судового засідання згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

З наявних у справі доказів встановлено, що 23.08.2021 між ОСОБА_3 та ТОВ «Сучасний Факторинг» було укладено кредитний договір у формі заяви приєднання до кредитного договору по продукту «Кредит на товар» № 10211078314, за умовами якого сума кредиту складає 25 174,44 грн, строк кредиту 24 місяці, кінцева дата повернення 23.08.2023, процентна ставка 4,5% в місяць, комісія за управління кредитом 1006,98 грн, штраф за кожний пропуск періодичного платежу 1006,98 грн, орієнтована вартість кредиту 52 362,84 грн. Згідно з графіком платежів передбачено повернення кредиту рівними 24 частинами в розмірі 2181,79 грн кожна, а також передбачена комісія за обслуговування кредиту 1006,98 грн.

Згідно з п. 10 кредитного договору відповідач доручив позивачу перерахувати суму кредиту в такому порядку та за наступними реквізитами: за товари у розмірі 23 298 грн на користь ТОВ «Комфі Трейд», за послуги страхування у розмірі 2 876,44 грн на користь ТДВ «СК «ЕКТА» відповідно до договору страхування.

Договір укладено шляхом приєднання позичальника до його умов, в порядку передбаченому Публічному пропозицією (розділ 1 договору).

Договір з графіком платежів підписані відповідачем особисто 23.08.2021.

Позивач зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит, що підтверджується договором добровільного страхування від нещасних випадків та добровільного страхування фінансового ризику від 23.08.2021 та рахунком-фактурою від 23.08.2021.

Згідно з фотокопіями свідоцтв про укладення шлюбу ОСОБА_3 змінювала прізвище, востаннє на ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідач погодився у письмовій формі з умовами кредитування. Укладення між сторонами договору шляхом підписання відповідачем заяви про приєднання, відповідає вимогам ст. 634 ЦК України щодо порядку укладення договору приєднання. У відзиві на позов відповідач не заперечує факту отримання кредиту та його розміру.

На підтвердження своїх вимог позивачем надано виписку за договором від 23.08.2021 року за період 23.08.2021 23.08.2023, в якій відображені операції щодо формування заборгованості та нарахування процентів за користування кредитом у відповідному розмірі. Відповідачу нараховано до сплати 24 платежі по 1048,93 грн за тілом кредиту, за відсотками 2 платежі по 40,46 грн, 823,89 грн, і 22 платежі по 1132,85 грн.

Відповідач здійснила такі оплати: 23.09.2021 2 200 грн, 25.10.2021 2500 грн, 23.11.2021 -2182 грн, 23.12.2021 - 2300 грн, 24.01.2022 2300 грн, 23.02.2022 2 300 грн, 23.11.2022 9000 грн. Сплачена сума 22 782 грн була спрямована на погашення основних складових кредиту, а саме: 15 376,36 грн на погашення тіла кредиту, а 7 405,64 грн на погашення нарахованих відсотків.

Сплачені кошти не спрямовувалися на стягнення додаткових платежів, зокрема комісій чи штрафних санкцій. До складу заявленої до стягнення суми включено тільки заборгованість за тілом кредиту та відсотками, нарахованими за ануїтетною схемою, в межах визначеного договором строку кредитування. Позивачем не включалися до суми позову передбачені договором комісії (в розмірі 1006,98 грн) та штрафи, а також не здійснювалося нарахування відсотків поза межами строку дії договору після 23.08.2023.

Залишок заборгованості відповідача становить: за тілом кредиту 9 798,08 грн; за відсотками за користування кредитом 18 381,41 грн.

Щодо належності та доведеності права відповідача на пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», суд зазначає таке.

За змістом вказаної норми закону, в редакції чинній як станом на серпень 2021 року, так і станом на серпень 2023 року, військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач 02.08.2021 була прийнята на військову службу за контрактом та звільнена 05.08.2022; 20.04.2023 призвана на військову службу на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 та звільнення з військової служби 30.04.2024. Такі відомості підтверджені записами у військовому квитку серії НОМЕР_1 на ім`я відповідача та інформацією, що міститься у витягах із наказів командирів військових частин: НОМЕР_2 , номер наказу 177 від 05.08.2022, НОМЕР_3 , номер 122 від 30.04.2024.

На момент укладення кредитного договору кредитодавець був обізнаний про статус позичальника у заяві приєднання від 23.08.2021 № 10211078314 зазначено про те, що ОСОБА_3 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 .

Аналізуючи перший період військової служби відповідача за контрактом з 02.08.2021 року по 05.08.2022 року, суд звертає увагу, що чинне законодавство пов`язує звільнення від нарахування процентів для військовослужбовців контрактної форми служби із обов`язковою умовою їхньої безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони в особливий період. Належним, допустимим та передбаченим законом доказом на підтвердження такого факту є довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України (за формою згідно з Додатком 5 до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 413). Оскільки відповідачем такої довідки або інших документів, які б беззаперечно підтверджували виконання бойових завдань у період з 24.02.2022 року по 05.08.2022 року, до матеріалів справи надано не було, суд вважає факт участі у бойових діях у цей проміжок часу недоведеним. Відтак, підстави для звільнення відповідача від сплати відсотків за вказаний період контрактної служби відсутні.

У другий період служби правовий статус відповідача інший. Як встановлено з військового квитка серії НОМЕР_1 та витягу з наказу командира військової частини, 20.04.2023 року відповідач була призвана на військову службу за мобілізацією на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року. Для громадян, призваних за мобілізацією, закон встановлює безумовну державну гарантію щодо ненарахування процентів за користування кредитами з першого дня призову і до дня звільнення, незалежно від місця проходження служби чи наявності довідки про участь у бойових діях.

З огляду на те, що кінцевою датою нарахованих позивачем відсотків за договором є 23.08.2023 року, період мобілізації відповідача, який охоплюється строком дії кредитного договору, тривав з 20.04.2023 року по 23.08.2023 року. У вказаний проміжок часу правомірного застосування державних пільг потрапляють останні чотири щомісячні платежі за графіком (травень, червень, липень та серпень 2023 року). За погодженими умовами договору розмір відсотків за кожним із цих чотирьох місяців становив по 1 132,85 грн, загальна сума процентів за період мобілізації складає 4 531,40 грн (1 132,85 грн х 4).

Ця сума підлягає безумовному виключенню із загальної суми позовних вимог та списанню відповідно до імперативної заборони, встановленої ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».

Отже, позов підлягає до часткового задоволення. З відповідача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 23 648,09 грн, з яких 9 798,08 грн основний борг, 13 850,01 грн відсотки за користування кредитом, а в іншій частині позову слід відмовити.

Позивач заявив про стягнення з відповідача судових витрат: 2 662,40 грн зі сплати судового збору та 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково на 83,92% (23 648,09 грн від заявлених 28 179,49 грн), на користь позивача підлягає стягненню 2 234,29 грн (2 662,40 грн ? 83,92%) сплаченого судового збору.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням заперечень відповідача щодо розміру та з конкретних обставин справи, а також фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За вимогами ст. 137 ЦПК України суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони за критерієм співмірності із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 в справі № 206/6537/19 суд має право оцінювати заявлений розмір правничої допомоги за критеріями ст. 137, 141 ЦПК України, незалежно від умов договору. Відшкодовуються лише витрати розумного розміру.

Аналізуючи заявлену позивачем суму витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, суд бере до уваги, що ця справа є незначної складності (малозначною), категорія спору є типовою, а обсяг доказової бази та процесуальних дій не вимагав значних часових затрат. Крім того, враховуючи заперечення відповідача, її майновий та фінансовий стан, зумовлений тривалим проходженням військової служби під час дії воєнного стану, а також виходячи з принципів розумності, співмірності та справедливості, суд вважає за необхідне зменшити розмір компенсації за правничу допомогу. З урахуванням пропорційності задоволених вимог (83,92%), справедливим та достатнім розміром витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача, є сума в розмірі 4 000 грн.

Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 274 278 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» заборгованість за кредитним договором № 10211078314 від 23.08.2021 року у загальному розмірі 23 648,09 грн (двадцять три тисячі шістсот сорок вісім гривень 09 копійок), з яких: 9 798,08 грн основний борг, 13 850,01 грн відсотки за користування кредитом.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» судові витрати, з яких: 2 234,29 грн (дві тисячі двісті тридцять чотири гривні 29 копійок) зі сплати судового збору та 4 000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок) витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасн Факторинг», код ЄДРПОУ 35310044, місце знаходження: м. Київ, вул Велика Васильківська, 39 -А.

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса ВПО: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 09.11.2026.

Головуючий:І.В.Окостень