Рішення № 141339304, 09.11.2026, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/1820/26

Провадження № 2/601/1038/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року Кременецький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Коротича І.А.,

за участю секретаря судового засідання Бончик А.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №96188088000 від 12.02.2020 у сумі 13202 (тринадцять тисяч двісті дві) гривні 82 (вісімдесят дві) копійки, судового збору в розмірі 2 662.40 гривень та витрат на правову допомогу в розмірі 9000 (дев`ять тисяч) гривень.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 12.02.2020 між АТ «Укрсиббанк» та відповідачем укладено кредитний договір № 96188088000, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 9523.52 грн. Відповідач зобов`язався повернути кредит разом з нарахованими відсотками та комісією у визначений сторонами строк, проте своє зобов`язання не виконав. 29.11.2021 між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ІНКАСО ФІНАНС» укладено договір факторингу № 224, відповідно до умов якого останнє набуло право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 96188088000 від 12.02.2020. 29.11.2021 між ТОВ «ІНКАСО ФІНАНС» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 29/11/2021, відповідно до умов якого останнє набуло право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 96188088000 від 12.02.2020.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір відступлення права вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 96188088000 від 12.02.2020.

Заборгованість відповідача за кредитним договором № 96188088000 від 12.02.2020 становить 13202 (тринадцять тисяч двісті дві) гривні 82 (вісімдесят дві) копійки, з яких: 9353.31 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3 802.88 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 46.63 грн. заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості). Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договорами, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 30 червня 2026 року, відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено справу до судового розгляду та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_1 у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надав. За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

В судове засідання представник позивача не з`явився, при поданні позову зазначив, що не заперечує щодо розгляду справи за відсутності представника та щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час слухання справи в суді.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Суд, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення зі слідуючих міркувань.

12.02.2020 між ОСОБА_1 та АТ «Укрсиббанк» був укладений договір про надання споживчого кредиту № 96188088000 на суму 9523.52 грн. Строк дії ліміту кредитування: з дати укладання договору по 12.04.2021, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Відповідно до договору процентна ставка встановлюється в розмірі 7.00 % річних.

Отримання відповідачем грошових коштів за вказаним договором підтверджується та випискою про рух коштів по рахунку.

29.11.2021 між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ІНКАСО ФІНАНС» укладено договір факторингу № 224, відповідно до умов якого останнє набуло право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 96188088000 від 12.02.2020.

29.11.2021 між ТОВ «ІНКАСО ФІНАНС» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 29/11/2021, відповідно до умов якого останнє набуло право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 96188088000 від 12.02.2020.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір відступлення права вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 96188088000 від 12.02.2020.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 96188088000 від 12.02.2020, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 13202 (тринадцять тисяч двісті дві) гривні 82 (вісімдесят дві) копійки, з яких: 9353.31 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3 802.88 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 46.63 грн. заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості).

Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями пунктів 11, 4 ч. 1ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

За ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Факт користування відповідачем кредитним лімітом у сумі не спростовано відповідачем. Відповідач користувався кредитним лімітом та вносив платежі на погашення заборгованості, але несвоєчасно та не в повному обсязі, а тому сума заборгованості у розмірі 9353 (дев`ять тисяч триста п`ятдесят три) гривні 31 (тридцять одна) копійка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. (частина перша статті 1048 ЦК України).

Сторони погодили розмір відсотків та порядок їх нарахування. Відповідач умови договору не виконала, а тому у нього виникла заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом.

Водночас, щодо розміру відсотків на дату відступлення права вимоги у розмірі 3 802.88 грн. та з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості у розмірі 46.63 грн., суд дійшов висновку, що вказане нарахування не відповідає умовам кредитного договору № 96188088000 від 12.02.2020 з огляду на наступне.

Так, поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4ст. 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані уст. 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, сторони в кредитному договорі № 96188088000 від 12.02.2020 узгодили строк користування кредитом до 12.04.2021. Згідно розрахунку заборгованості проценти, які були нараховані до 12.04.2021 року сплачені відповіадчем 26.04.2021 року. Доказів того, що строк кредитування був пролонгований, матеріали справи не містять.

Таким чином, сторони узгодили строк кредитування (строк виконання зобов`язання), який є відмінним від строку дії договору, а тому нарахування відсотків поза межами узгодженого сторонами строку кредитування є неправомірним.

Таким чином, сума заборгованості за період з 12.02.2020 по 12.04.2021 становить 9353 (дев`ять тисяч триста п`ятдесят три) гривні 31 (тридцять одна) копійка.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 96188088000 від 12.02.2020 у сумі 9353 (дев`ять тисяч триста п`ятдесят три) гривні 31 (тридцять одна) копійка.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивач підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1886.13 грн. пропорційно до розміру задоволених вимог.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, які позивач просить стягнути на свою користь з відповідача, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною першою, другою статті 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 грн.

На підтвердження понесених витрат та їх розміру до позовної заяви було долучено наступні докази: копію договору про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; копію прайс-листа; копію заявки на надання юридичної допомоги; копію витягу з акту про надання юридичної допомоги.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Водночас, суд звертає увагу на наступне.

Верховний Суд у постанові від 17 серпня 2022 року у справі № 580/3324/19 дійшов висновку, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Також, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи не тільки те, чи були вони фактично понесені, але і оцінювати їх необхідність та неминучість.

Аналогічний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2023 року у справі № 140/5295/21.

Враховуючи викладене, з урахуванням обставин справи, її складністю та важливістю для сторін, обсягом виконаної адвокатом роботи, наявність сталої судової практики в даній категорії справ, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 6 375.90 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 205, 207, 509, 512, 516, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 628, 629, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст.19,76,77,81,131,133, 137,141,247,256, 280-282ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф.306, ЄДРПОУ 44276926, на реквізити рахунку одержувача IBAN: НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором №96188088000 від 12.02.2020 в розмірі 9353 (дев`ять тисяч триста п`ятдесят три) гривні 31 (тридцять одна) копійка, а також 1886.13 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із позовом в суд та 6 375.90 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф.306, ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий: