Ухвала суду № 141338349, 10.11.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/10007/26

Провадження № 2/639/4342/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі судді Борисенка О.О.,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

установив:

До Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій позивач просить суд визнати житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; здійснити поділ житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за кожним; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Оскільки вказана позовна заява не відповідає вимогам п. 3, 5 ч. 3 ст. 175, ч. 4, 5 ст. 177 ЦПК України, 22.10.2026 ухвалою суду залишено позовну заяву без руху, повідомлено позивача про необхідність виправлення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду від 22.10.2026, шляхом подання до суду позовної заяви, яка серед іншого містить: зазначення ціни позову, оскільки позов підлягає грошовій оцінці; зазначення доказів, що підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування своїх вимог, та надання таких доказів суду; подання до суду документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, разом з копіями позовної заяви з доданими до неї документами для відповідача.

До суду 05.11.2026 від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено уточнену позовну заяву до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якій позивач зазначила ціну позову 2283000,00 грн, та надала документ про сплату судового збору у розмірі 1331,20 коп., разом з копіями поданих суду документів для відповідача.

В заяві про усунення недоліків позивач зазначила, що на момент подання позовної заяви неможливо самостійно встановити дійсну ціну позову у зв`язку з відсутністю будь-яких документів на житловий будинок; позивач позбавлена можливості самостійно замовити оцінку спірного нерухомого майна, оскільки не володіє ним на законних підставах та не має можливості забезпечити доступ оцінювача до об`єкта; оскільки реєстрація права власності на спірний житловий будинок здійснювалась до 01.01.2013, надання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності на вказаний житловий будинок неможливо; орієнтовна ціна спірного будинку становить 2283000,00 грн.

Суд зауважує, що в ухвалі від 22.10.2026 суд зазначав, що згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), висновок про вартість майна є його невід`ємною частиною.

За відсутності правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що є предметом спору, експерт-оцінювач може провести розрахунок вартості на основі технічного паспорта, фактичного огляду об`єкта або замовлення інформації з Державного реєстру речових прав.

Суд зауважує, що за відсутності правовстановлюючих документів на об`єкт нерухомості та можливості надати експерту-оцінювачу доступ до об`єкта, особа не позбавлена можливості звернутися до експерта оціночної діяльності задля замовлення письмової консультації щодо ймовірної ринкової вартості або консультаційного висновку про вартість майна.

В цьому випадку розрахунок вартості проводиться на основі порівняльного підходу та сукупності обмежених вихідних даних, а в самому висновку оцінювач обов`язково робить письмове застереження про те, що оцінка проведена без візуального огляду та без аналізу оригіналів документів, тому визначена вартість є ймовірною.

Крім того, зазначивши ціну позову 2283000,00 грн, позивач подала документи про сплату судового збору у мінімальному розмірі 1331,20 грн.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п.п.1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, справляється судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб дорівнює 3328,00 грн.

Отже, судовий збір за цим позовом має бути сплачений за ставкою 1 відсоток ціни позову.

Копія ухвали суду від 22.10.2026 про залишення позовної заяви без руху надіслана судом позивачу на зазначені нею у позовній заяві адреси ( АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 ).

Станом на 10.11.2026 у суду відсутні відомості про отримання (неотримання) позивачем копії ухвали суду від 22.10.2026, водночас в заяві про усуненні недоліків позивач зазначила, що з текстом цієї ухвали вона ознайомилась 29.10.2026 під час перевірки відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Останнім днем на усунення недоліків позовної заяви, що встановлений ухвалою суду від 22.10.2026, є 09.11.2026.

У встановлений судом строк та станом на 10.11.2026 недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 22.10.2026 позивачем в повній мірі не усунені.

За змістом ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Так саме на сторін покладено обов`язок цікавитись та слідкувати станом розгляду справи, а також дотримуватись процесуальних строків здійснення тих, чи інших процесуальних дій.

Суд зазначає, що само по собі звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

Суддя може вирішити питання про відкриття, повернення чи відмову у відкритті провадження по справі, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому у ЦПК України відсутні винятки з указаного порядку.

Отже, як суд, так і особа, яка подала позовну заяву, наділена низкою процесуальних прав та обов`язків. Зокрема, в разі подання особою позовної заяви оформленої з порушенням вимог статей 175 і 177 ЦПК України, суддя зобов`язаний постановити ухвалу про залишення позову без руху із зазначенням його недоліків.

У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Повернути позивачу позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Олександр БОРИСЕНКО