Ухвала суду № 141334823, 06.11.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської областіСправа № 190/753/24

Номер провадження 1-кс/213/341/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року м. Кривий Ріг

Слідчий суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали спільної скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на постанову дізнавача сектору дізнання відділення поліції №7 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 03 серпня 2026 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42023042040000043 від 19 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2026 року з Дніпровського апеляційного суду на адресу Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла спільна скарга ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на постанову дізнавача сектору дізнання відділення поліції №7 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 03 серпня 2026 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42023042040000043 від 19 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

У скарзі наведені мотиви незаконності даної постанови. Крім того, заявниками порушується клопотання про поновлення пропущеного строку звернення зі скаргою.

Оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора передбачено вимогами частини першої статті 303 КПК України, згідно з якою під час досудового розслідування може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.

Відповідно до положень частини другої статті 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п`яти днів з моменту надходження скарги.

З метою дотримання строків, визначених частиною другою статті 306 КПК України, розгляд скарги був призначений слідчим суддею на 06 листопада 2026 року о 14:00 год.

До початку розгляду скарги, на письмову вимогу суду, старшим дізнавачем сектору дізнання відділення поліції №7 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 направлені матеріали кримінального провадження № 42023042040000043 від 19 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Під час підготовки скарги до розгляду, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження № 42023042040000043, слідчим суддею встановлено, що призначення скарги до розгляду є передчасним, оскільки наявні підстави для повернення скарги.

Так, слідчим суддею встановлено, що спільна скарга ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на постанову дізнавача сектору дізнання відділення поліції №7 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 03 серпня 2026 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42023042040000043 від 19 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, надійшла до П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області через підсистему "Електронний суд" 04.09.2026 року.

08.09.2026 слідчим суддею П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_7 постановлена ухвала про відмову у поновленні пропущеного строку на звернення до суду зі скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на постанову дізнавача ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42023042040000043 від 19.10.2023 року та повернення скарги особі, яка її подала, на підставі п. 3 ч. 2 ст.304 КПК України.

17.09.2026 ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду постановлено скасувати ухвалу слідчого судді П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2026 року, якою відмовлено у поновленні строку звернення до суду та повернуто спільну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на постанову дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 7 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 03 серпня 2026 року про закриття кримінального провадження №42023042040000043 та направити матеріали скарги до П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області на новий розгляд у суді першої інстанції.

В даній ухвалі, зокрема, зазначено наступне:

"Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя передчасно застосувала наслідки, передбачені п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, до спільної скарги всіх чотирьох осіб, не встановивши початку перебігу строку щодо кожного скаржника та не надавши належної оцінки обставинам, на які заявники посилалися як на підстави для поновлення строку. Такі недоліки стосуються безпосередньо передумов повернення скарги та могли перешкодити ухваленню законного і обґрунтованого судового рішення".

"Під час нового розгляду слідчому судді належить встановити дату отримання копії постанови кожним зі скаржників, визначити перебіг процесуального строку окремо щодо кожного з них, перевірити та оцінити наведені у клопотанні причини його можливого пропуску та постановити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення."

Встановлення даних обставин є можливим лише при одночасному ознайомленні зі змістом скарги та матеріалами кримінального провадження № 42023042040000043.

Отже, перевіривши доводи спільної скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Згідно п.18 ч.1 ст.3 КПК до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні урегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.

Відповідно до ч.1 ст.304 КПК скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Щодо встановлення дати отримання копії постанови кожним зі скаржників та початку перебігу строку щодо кожного скаржника.

Зі змісту скарги вбачається, що оскаржувану постанову дізнавача отримав лише заявник ОСОБА_2 - 07.08.2026 року.

Інші заявники ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 копії постанови дізнавача про закриття кримінального провадження від 03.08.2026 року- не отримали. На підтвердження цього в матеріалах кримінального провадження №42023042040000043 містяться докази їх поштового направлення на відомі адреси заявників (фіскальні чеки - т. 3 а.с.1) та конверти з повернутою кореспонденцією (т. 3 а.с.5,6,7).

Тобто, слідчим суддею встановлено, що оскільки заявники ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - кожен окремо - не отримали копію оскаржуваної постанови, перебіг процесуального строку щодо кожного з них на її оскарження не розпочався.

Отже, їх процесуальне право на звернення до слідчого судді зі скаргою на постанову про закриття кримінального правопорушення - не виникло.

Щодо подання заявниками спільної скарги.

У чинному Кримінальному процесуальному кодексі України термін «спільна скарга» прямо не закріплений на законодавчому рівні.

Проте, спільна скарга має відповідати загальним вимогам статей 303304 КПК України, містити дані кожного скаржника, обґрунтування їхніх вимог та бути підписаною кожним із них особисто (або їхніми уповноваженими представниками).

В силу приписів п.4.1 розділу 4 Склад реквізитів документів Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації ДСТУ 4163:2020, чинного від 01.09.2021, затвердженого наказом ДП "Український науково-дослідний-і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 1 липня 2000 року № 144, серед обов`язкових реквізитів, які має містити документ, є наявність підпису.

Як встановлено слідчим суддею, подана до суду через підсистему "Електронний суд" спільна скарга підписана електронним цифровим підписом лише заявником ОСОБА_2 і не містить підписів заявників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , тож ідентифікувати цих осіб неможливо, оскільки підпис - реквізит документа, який надає документу юридичної сили і свідчить про відповідальність особи за його зміст.

Наявність електронного цифрового підпису ОСОБА_2 та відсутність підписів інших заявників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - викликає обґрунтовані сумніви в тому, що дана спільна скарга виражає їх особисту волю щодо звернення до суду з наміром захисту порушених прав.

Крім того, слід зазначити, що статтею 60 КПК України передбачено, що заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

При цьому, діючим КПК при визначенні переліку прав заявника не передбачена можливість мати представника, який би користувався всіма його процесуальними правами.

Враховуючи, що заявник як учасник кримінального провадження може потребувати правової допомоги, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 та ч. 1 ст. 7 КПК, та вимог кримінального процесуального законодавства до осіб, які можуть бути представниками інших фізичних осіб - учасників кримінального провадження, суд може допустити до участі у справі представника заявника за умови, що такий представник є особою, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником та відповідає вимогам, встановленим ст. 45 КПК.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що спільна скарга фактично подана заявником ОСОБА_2 від імені та в інтересах інших заявників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , однак він не має визначених діючим кримінальним процесуальним законодавством повноважень на представництво їх інтересів як представник заявників.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду спільної скарги в частині звернення заявників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оскільки вони не отримали копію оскаржуваної постанови, перебіг процесуального строку щодо кожного з них на її оскарження не розпочався, спільна скарга не містить підписів цих заявників, що унеможливлює їх ідентифікацію як осіб, що її подали.

За таких обставин, слідчий суддя позбавлений можливості встановити, що дана скарга виражає особисту волю цих осіб, а відтак в цій частині спільна скарга підлягає поверненню.

Щодо клопотання заявника ОСОБА_2 про поважність причин пропущення строку на подання скарги.

Згідно п.18 ч.1 ст.3 КПК до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні урегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.

Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді (ч. 1 ст. 117 КПК України). Вирішення питання про поважність причин пропущення строку покладається на розсуд слідчого судді.

В загальному, поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах установленого законом, прокурором, слідчим суддею, судом проміжку часу.

Імперативні положення КПК України вимагають з`ясування поважності пропуску строку на подання скарги на етапі відкриття провадження за скаргою, адже у випадку встановлення пропуску строку та відсутності поважних причин для цього - скарга повертається (п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга, подана з порушенням такого строку, підлягає поверненню у випадку, якщо особа, якою її подано, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Відповідно до ч.1 ст.306 КПК України, - скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Дотримання процедури, встановленої законом, є важливою гарантією права кожного на свободу та особисту недоторканність в розумінні ст.5 Конвенції.

У рішенні від 21 листопада 2019 року у справі «Мельник проти України» (CASEOFMELNYKv.UKRAINE) (заява № 72286/01) Європейський Суд з прав людини наголосив, що право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу (постанова ВП ВС від 12.06.2024 у справі №756/11081/20).

Зі змісту скарги вбачається, що оскаржувану постанову дізнавача ОСОБА_2 отримав засобами поштового зв`язку 07.08.2026 року.

16.08.2026 року заявники звернулись до судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, з клопотанням про зміну підсудності справи за скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на постанову дізнавача ОСОБА_6 від 03.08.2026 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42023042040000043 від 19.10.2023 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду у м.Кривий Ріг від 24.08.2026 року, клопотання ОСОБА_2 про направлення кримінального провадження до Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, залишено без задоволення.

30.08.2026 року заявники звернулись до Дніпровського апеляційного суду з клопотанням, в якому просили змінити підсудність кримінального провадження, унесеного до ЄРДР за №42023042040000043 від 19.10.2023 року за ст.356 КК України, за спільною скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на постанову дізнавача ОСОБА_6 від 03.08.2026 року про закриття кримінального провадження, до Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду у м.Кривий Ріг від 02.09.2026 року, клопотання ОСОБА_2 про зміну підсудності у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42023042040000043 за ст.356 КК України за спільною скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 16.08.2026 року на постанову дізнавача СД ВП №7 Кам`янського РУП ГУНП ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження, до Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, залишено без задоволення.

Враховуючи викладене, заявники просять поновити пропущений з зазначених поважних причин, встановлений положеннями ч.1 ст.304 КК України процесуальний строк на оскарження постанови дізнавача СД ВП №7 Кам`янського РУП ГУНП ОСОБА_6 7 від 07.08.2026 року про закриття кримінального провадження, унесеного до ЄРДР за №42023042040000043 від 19.10.2023 року за ст.356 КК України.

При цьому, до П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2 подано спільну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на постанову дізнавача ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42023042040000043 від 19.10.2023 року, лише 04.09.2026 року, тобто з пропущенням процесуального строку звернення із скаргою.

Отже, зі змісту скарги та викладеного в ній клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення із скаргою вбачається, що заявник ОСОБА_2 , в порушення процедури, встановленої законом щодо подання скарги на постанову про закриття кримінального правопорушення, двічі 16.08.2026 та 30.08.2026 звертався до Дніпровського апеляційного суду з клопотанням про зміну підсудності кримінального провадження, унесеного до ЄРДР за №42023042040000043 від 19.10.2023 року за ст.356 КК України, за спільною скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на постанову дізнавача ОСОБА_6 від 03.08.2026 року про закриття кримінального провадження, до Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Тобто дії заявника ОСОБА_2 при первісному 16.08.2026 та повторному 30.08.2026 зверненні до Дніпровського апеляційного суду з клопотанням про зміну підсудності кримінального провадження не були помилковими, а були послідовними та цілеспрямованими діями, не зважаючи на першу постановлену ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 24.08.2026 про відмову у задоволенні клопотання про зміну підсудності.

На думку слідчого судді, з об`єктивної точки зору, підстав для повторного ідентичного за змістом звернення до апеляційної інстанції з клопотанням про зміну підсудності кримінального провадження - не існувало. Попри це, ОСОБА_2 повторно звертається до Дніпровського апеляційного суду саме з ідентичною вимогою про зміну підсудності кримінального провадження і, таким чином, свідомо втрачає час, визначений законом для звернення із скаргою до суду.

Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу, що постанова про закриття кримінального провадження від 03.08.2026 є третьою винесеною постановою, яка оскаржується заявником ОСОБА_2 . Попередні постанови про закриття кримінального провадження №42023042040000043 від 19.10.2023 року були скасовані слідчими суддями за клопотаннями заявників, що свідчить про їх обізнаність та дотримання ними процедури, встановленої законом щодо подання скарги у десятиденний строк з дня отримання копії постанови до місцевого суду в межах здійснення досудового розслідування.

При цьому, у скарзі не зазначено обставин, які об`єктивно перешкоджали йому виконати процесуальні дії у межах установлених законом, звернувшись із скаргою до належного суду.

Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені скаржником ОСОБА_2 обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду із скаргою, відтак слідчий суддя не знаходить підстав для його поновлення, а тому клопотання про поновлення строку звернення із скаргою задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.304 КПК скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст.304 КПК, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Керуючись ст.ст. 117, 303, 304 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Спільну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на постанову начальника СД ВП №7 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_8 від 03.08.2026 року про закриття кримінального провадження №42023042040000043 від 19.10.2023 року в частині звернення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - повернути особі, яка її подала, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України.

Відмовити ОСОБА_2 у поновленні пропущеного строку на звернення до суду зі скаргою на постанову дізнавача ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42023042040000043 від 19.10.2023.

Скаргу ОСОБА_2 на постанову дізнавача сектору дізнання відділення поліції №7 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 03 серпня 2026 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42023042040000043 від 19 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України - повернути особі, яка її подала, на підставі п. 3 ч. 2 ст.304 КПК України.

Роз`яснити заявникам, що відповідно до положень ч. 7 ст. 304 КПК України, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_9