Рішення № 141332164, 23.10.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Дата ухвалення
23.10.2026
Номер справи
756/19483/25
Номер документу
141332164
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

23.10.2026 Справа № 756/19483/25

Справа № 756/19483/25

Провадження № 2/756/2910/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Тихої О.О.,

за участю секретаря судового засідання Лук`янової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго», позивач) звернулося до Оболонського районного суду міста Києва із зазначеною позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 105 604,69 грн, що складається з:

- заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 2 486,08 грн, інфляційних втрат у розмірі 420,15 грн та 3% річних у розмірі 118,11 грн;

- заборгованості за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 6 484,52 грн, інфляційних втрат у розмірі 1 095,88 грн та 3% річних у розмірі 308,06 грн;

- заборгованості за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 16 022,63 грн, інфляційних втрат у розмірі 2 707,82 грн та 3% річних у розмірі 761,18 грн;

- заборгованості за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 18 852,84 грн, інфляційних втрат у розмірі 2 554,23 грн, 3% річних у розмірі 729,93 грн та пені у розмірі 888,09 грн;

- заборгованості за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 41 253,91 грн, інфляційних втрат у розмірі 5 207,39 грн, 3% річних у розмірі 1 477,51 грн та пені у розмірі 1 797,63 грн;

- заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 557,02 грн та послуг з постачання гарячої води у розмірі 815,70 грн;

- заборгованості зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення у розмірі 66,01 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 01.05.2018 він є виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а з 01.11.2021 - послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у будинку АДРЕСА_1 . Відповідачі зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2 цього будинку та є споживачами зазначених послуг, проте своєчасно та в повному обсязі їх не оплачували, внаслідок чого станом на 31.08.2025 утворилася заборгованість.

Крім того, за договором про відступлення права вимоги від 11.10.2018 № 602-18, укладеним з ПАТ «Київенерго», позивач набув право вимоги до відповідачів щодо оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого постачання гарячої води. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачам інфляційні втрати, 3% річних та пеню.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 04.12.2025 відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

26.02.2026 відповідач ОСОБА_2 , яка діє також в інтересах відповідача ОСОБА_1 на підставі довіреності від 26.01.2026, подала відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнала частково.

Відповідачі визнали заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 2 486,08 грн, за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 6 484,52 грн і з централізованого постачання гарячої води у розмірі 16 022,63 грн, а також за спожиту з 01.11.2021 по 31.08.2025 послугу з постачання теплової енергії у розмірі 18 852,84 грн. Водночас заперечували проти стягнення заборгованості за послугу з постачання гарячої води за період з 01.11.2021 по 31.08.2025 у розмірі 41 253,91 грн. Зазначили, що з березня 2022 року фактично не проживають у квартирі, гарячу воду не споживали, показання квартирного засобу обліку гарячої води з цього часу не змінювалися, що зафіксовано під час заміни засобу обліку у 2026 році. Визнали, що повірку засобу обліку своєчасно не проведено, проте вважали, що це не може бути підставою для оплати фактично неспожитої послуги. Повідомили, що з грудня 2025 року по лютий 2026 року добровільно сплатили 37 837,22 грн. Просили зобов`язати позивача здійснити перерахунок плати за гарячу воду з березня 2022 року, зменшити розмір інфляційних втрат і 3% річних, відмовити у стягненні пені за період дії заборони, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206, розстрочити виконання рішення на 24 місяці та розподілити судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог.

У додаткових письмових поясненнях від 24.06.2026 відповідачі зазначили, що повністю погасили заборгованість за послугу з постачання теплової енергії, а також сплатили 23 818,62 грн за гарячу воду, тоді як заборгованість за цю послугу станом на 01.03.2022 становила 23 218,62 грн. 02.04.2026 вони звернулися до позивача із заявою про перерахунок плати за гарячу воду з урахуванням показань засобу обліку, проте позивач поставив перерахунок у залежність від надання акта про встановлення засобу обліку станом на 2018 рік, якого відповідачі не мають. Просили врахувати здійснені платежі, оцінити обставини відсутності фактичного споживання гарячої води, зменшити або відмовити у стягненні інфляційних втрат, 3% річних і пені, а в разі визначення залишку заборгованості - розстрочити виконання рішення на 12 місяців.

25.06.2026 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій зазначив, що після подання позову відповідачі частково сплатили заборгованість у загальному розмірі 51 594,71 грн, та просив стягнути з відповідачів 54 009,98 грн, а саме: заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 2 486,08 грн, заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 33 457,92 грн, інфляційні втрати у загальному розмірі 11 985,47 грн, 3% річних у загальному розмірі 3 394,79 грн та пеню у загальному розмірі 2 685,72 грн. Заяву про зменшення позовних вимог прийнято судом.

У жовтні 2026 року відповідачі подали додаткові письмові пояснення, до яких долучили копію свідоцтва про повірку засобу обліку гарячої води, заводський № НОМЕР_1 , та просили врахувати його разом з іншими доказами незмінності показань засобу обліку у спірний період.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без участі представника позивача.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані у квартирі АДРЕСА_3 з 04.06.1991 та з 04.07.1991 відповідно, що підтверджується витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва від 23.09.2025 № 137532807.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено майно комунальної власності, повернуте з володіння ПАТ «Київенерго». За розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам. З 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».

Договір про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води КП «Київтеплоенерго» опубліковано в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085).

11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» укладено договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії), за яким КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до споживачів щодо оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, перелік яких визначено у Додатку № 1 та Додатку № 2 до договору.

Для обліку оплати послуг за квартирою позивачем відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 . Будинок обладнаний вузлом комерційного обліку теплової енергії, обсяги споживання за показаннями якого за період з 01.10.2018 по 31.08.2025 відображені в довідці позивача про обсяги споживання за показниками вузла комерційного обліку теплової енергії.

Згідно з розрахунками заборгованості, складеними позивачем станом на 01.09.2025, нарахування плати за послугу з постачання гарячої води за період з 01.11.2021 по 31.08.2025 здійснено розрахунковим способом за нормами споживання, у розрахунку зазначено про відсутність квартирного засобу обліку гарячої води. За період з 01.11.2021 по 28.02.2022 за цю послугу нараховано 4 709,91 грн, за період з 01.03.2022 по 31.08.2025 - 36 544 грн, тариф становить 97,89 грн за 1 м?.

Заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води перед ПАТ «Київенерго» відображена в рахунках-повідомленнях за особовим рахунком відповідачів станом на 01.06.2018, 01.07.2018, 01.08.2018 та 01.09.2018 і визнана відповідачами у відзиві на позовну заяву в розмірі 2 486,08 грн.

Квартира відповідачів була обладнана квартирним засобом обліку гарячої води - лічильником води крильчастим ЛК-15, заводський № 4625379, номер якого зазначено в рахунках-повідомленнях за 2018 рік і в рахунках-повідомленнях станом на 01.02.2022, 01.03.2022.

За даними кабінету споживача ПрАТ «АК «Київводоканал», показання засобу обліку № 4625379 становили: на кінець лютого 2022 року - 227,5 м?, березня 2022 року - 229 м?, з липня 2023 року по грудень 2025 року - 230 м?. У рахунку-повідомленні ПрАТ «АК «Київводоканал» за січень 2026 року показання засобу обліку також зазначено 230 м?.

Актом ПрАТ «АК «Київводоканал» про приймання на абонентський облік засобів обліку води від 20.02.2026 засвідчено заміну засобу обліку гарячої води № 4625379, показання якого на момент заміни становили 230 м?, на засіб обліку № 250968619.

Згідно зі свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 14.08.2026 № ИИ-00101140826022, виданим ТОВ «Еталон-АСП», лічильник води ЛК DN15, заводський № 4625379, відповідає вимогам ДСТУ 3580-97, свідоцтво чинне до 14.08.2030.

02.04.2026 відповідач ОСОБА_2 звернулася до структурного підрозділу «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго» із заявою про перерахунок плати за послугу з постачання гарячої води з 25.02.2022 з урахуванням показань засобу обліку.

Після подання позову відповідачі сплатили позивачу 51 594,71 грн, які зараховано в погашення заборгованості за послуги з централізованого опалення (6 484,52 грн), з обслуговування вузла комерційного обліку (66,01 грн), з постачання теплової енергії (18 852,84 грн), з абонентського обслуговування послуг з постачання теплової енергії (1 557,02 грн), з централізованого постачання гарячої води (16 022,63 грн), з постачання гарячої води (7 795,99 грн) та з абонентського обслуговування послуг з постачання гарячої води (815,70 грн), що підтверджується інформацією позивача про погашення заборгованості станом на 25.06.2026 та платіжними інструкціями, поданими відповідачами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Відповідно до ч. 3 ст. 9 цього Закону дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

За ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відносини у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються на договірних засадах, проте споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості послуги, чому кореспондує обов`язок оплачувати їх у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (правова позиція Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, підтверджена постановою Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17).

Оскільки відповідачі зареєстровані у квартирі, до якої позивач надає послуги, вони є споживачами цих послуг та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з їх оплати.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідачі у відзиві на позовну заяву визнали наявність заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 2 486,08 грн. Підстав сумніватися в достовірності чи добровільності такого визнання суд не вбачає, оскільки заборгованість за цю послугу перед ПАТ «Київенерго» відображена також у рахунках-повідомленнях за 2018 рік. Тому вимога про стягнення цієї заборгованості підлягає задоволенню.

Заборгованість за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 по 31.10.2021, з постачання теплової енергії, з абонентського обслуговування та з обслуговування вузла комерційного обліку відповідачі погасили після подання позову, у зв`язку з чим позивач зменшив позовні вимоги в цій частині.

Відповідачі не заперечували проти обов`язку оплатити послугу з постачання гарячої води за період з 01.11.2021 по 28.02.2022 і заперечували лише проти нарахувань за наступний період, здійснених без урахування показань квартирного засобу обліку.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» до встановлення вузла комерційного обліку обсяги споживання гарячої чи питної води визначаються за показаннями вузлів розподільного обліку, а у разі їх відсутності - за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 4 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу) засобів вимірювальної техніки, результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду, покладається на суб`єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки.

Верховний Суд, переглядаючи спір щодо нарахування КП «Київтеплоенерго» плати за гаряче водопостачання за нормами споживання у квартирі, обладнаній засобом обліку, періодичну повірку якого не проведено, дійшов висновку, що за наявності у квартирі засобу обліку гарячої води оплата за надані послуги здійснюється згідно з показаннями такого засобу, за винятком випадку виявлення його несправності, що не підлягає усуненню. Непроведення виконавцем періодичної повірки засобу обліку води не є підставою для неврахування його показників, оскільки забезпечення проведення повірки є обов`язком виконавця послуг і невиконання ним такого обов`язку не повинно мати негативних наслідків для споживача. При цьому Верховний Суд відхилив доводи КП «Київтеплоенерго» про незастосовність цього висновку після набрання чинності Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», зазначивши, що цей Закон поклав на власника індивідуального засобу обліку витрати на його повірку, проте не визначив обов`язку власника щодо контролю за проведенням повірки (постанова Верховного Суду від 22.02.2023 у справі № 759/23657/20). Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 501/2531/20.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Матеріалами справи підтверджується, що у спірний період квартира відповідачів була обладнана засобом обліку гарячої води № 4625379, показання якого фіксувалися та враховувалися ПрАТ «АК «Київводоканал» при нарахуванні плати за водовідведення гарячої води. З березня 2022 року по лютий 2026 року показання цього засобу обліку змінилися лише з 227,5 м? до 230 м?. Справність засобу обліку підтверджується актом від 20.02.2026 та свідоцтвом про повірку від 14.08.2026, за результатами якої засіб обліку визнано таким, що відповідає вимогам ДСТУ 3580-97. Доказів несправності засобу обліку, що не підлягає усуненню, або вжиття позивачем як виконавцем послуги заходів щодо контролю за проведенням його періодичної повірки позивач суду не надав.

За таких обставин нарахування позивачем плати за послугу з постачання гарячої води за період з 01.03.2022 по 31.08.2025 за нормами споживання, без урахування показань засобу обліку, суд вважає необґрунтованим. Визнана відповідачами обставина своєчасного непроведення повірки засобу обліку з огляду на наведений висновок Верховного Суду не надає позивачу права не враховувати його показання. Суд виходить саме з показань засобу обліку, а не з факту непроживання відповідачів у квартирі, який сам по собі не звільняє зареєстрованих осіб від оплати послуг.

Обсяг гарячої води, спожитої за показаннями засобу обліку з 01.03.2022 по 31.08.2025, становить 2,5 м? (230 м? - 227,5 м?), а його вартість за тарифом 97,89 грн за 1 м?, застосованим позивачем у розрахунку, - 244,73 грн. Отже, обґрунтована заборгованість відповідачів за послугу з постачання гарячої води за період з 01.11.2021 по 31.08.2025 становить 4 954,64 грн (4 709,91 грн + 244,73 грн). Після подання позову відповідачі сплатили в погашення заборгованості за цю послугу 7 795,99 грн, тобто більше, ніж обґрунтовано нараховано. Тому вимога про стягнення заборгованості за послугу з постачання гарячої води у розмірі 33 457,92 грн задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 на період воєнного стану було заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань та процентів річних на заборгованість населення за житлово-комунальні послуги. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1405, яка набрала чинності 30.12.2023, дію цієї заборони обмежено територіальними громадами, розташованими на територіях, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих, а також випадками пошкодження нерухомого майна споживача внаслідок воєнних (бойових) дій.

Інфляційні втрати, 3% річних та пеню позивач нарахував за період з 01.01.2024 по 31.08.2025, тобто після обмеження зазначеної заборони. Тому доводи відповідачів про нарахування пені в період дії заборони суд відхиляє.

Перевіривши розрахунки, суд встановив, що інфляційні втрати та 3% річних на заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води, за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 і за послугу з постачання теплової енергії, а також пеня на заборгованість за послугу з постачання теплової енергії нараховані на суми заборгованості, які в зазначений період залишалися непогашеними, а розмір пені не перевищує 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Погашення відповідачами основного боргу після подання позову не звільняє їх від обов`язку сплатити інфляційні втрати та 3% річних, нараховані за період прострочення. Отже, в цій частині вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 6 778,08 грн, 3% річних у розмірі 1 917,28 грн та пені у розмірі 888,09 грн є обґрунтованими.

Інфляційні втрати, 3% річних та пеню на заборгованість за послугу з постачання гарячої води позивач нарахував на всю суму нарахувань за нормами споживання. Перерахувавши їх за методикою та індексами інфляції, застосованими позивачем, на обґрунтовану суму заборгованості 4 954,64 грн, яка з 01.01.2024 по 31.08.2025 залишалася непогашеною, суд встановив, що з відповідачів підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 837,33 грн, 3% річних у розмірі 235,35 грн та пеня у розмірі 286,36 грн. У стягненні решти інфляційних втрат, 3% річних та пені, нарахованих на заборгованість за послугу з постачання гарячої води, слід відмовити.

Доводи відповідачів про необхідність зменшення інфляційних втрат і 3% річних з огляду на добровільне погашення боргу, воєнний стан і складне матеріальне становище суд відхиляє, оскільки згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а інфляційні втрати та 3% річних не є неустойкою. Підстав для зменшення пені на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України суд також не вбачає, оскільки відповідачі не довели, що її розмір значно перевищує розмір збитків позивача, а пеню нараховано в межах граничного розміру, встановленого законом.

Вимоги відповідачів про зобов`язання позивача здійснити перерахунок плати за гарячу воду викладені у відзиві на позовну заяву, а не заявлені у вигляді зустрічного позову, тому суд оцінює їх як заперечення проти позову в межах заявлених позивачем вимог (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може надати відстрочення або розстрочення виконання, про що зазначає в рішенні. Згідно з ч. 3, 4 ст. 435 ЦПК України підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим; суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан. Розстрочка не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення (ч. 5 ст. 435 ЦПК України).

Відповідачі посилалися на складне матеріальне становище, проте доказів своїх доходів, стану здоров`я членів сім`ї чи інших обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення, суду не надали. З урахуванням розміру суми, що стягується, та здійсненого відповідачами погашення основної частини заборгованості суд не вбачає підстав для розстрочення виконання рішення. Відповідачі не позбавлені права звернутися до суду із заявою про розстрочення виконання рішення в порядку ст. 435 ЦПК України з наданням відповідних доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідачів солідарно слід стягнути заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 2 486,08 грн, інфляційні втрати у розмірі 7 615,41 грн (420,15 грн + 1 095,88 грн + 2 707,82 грн + 2 554,23 грн + 837,33 грн), 3% річних у розмірі 2 152,63 грн (118,11 грн + 308,06 грн + 761,18 грн + 729,93 грн + 235,35 грн) та пеню у розмірі 1 174,45 грн (888,09 грн + 286,36 грн), а всього 13 428,57 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч. 3 ст. 142 ЦПК України, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 30.09.2025 № 2282, та у заяві про зменшення позовних вимог просив стягнути його з відповідачів. Сплачені відповідачами після подання позову 51 594,71 грн задовольнили вимоги позивача, за винятком 2 841,35 грн, сплачених понад обґрунтовану заборгованість за послугу з постачання гарячої води (7 795,99 грн - 4 954,64 грн). Отже, обґрунтованими є позовні вимоги на суму 62 181,93 грн (48 753,36 грн + 13 428,57 грн), що становить 58,88% від ціни позову 105 604,69 грн. Тому з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 782,94 грн, у рівних частках, по 891,47 грн з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 82, 141, 142, 263-265, 267, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 2 486,08 грн, інфляційні втрати у розмірі 7 615,41 грн, 3% річних у розмірі 2 152,63 грн та пеню у розмірі 1 174,45 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» витрати по сплаті судового збору у розмірі 891,47 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» витрати по сплаті судового збору у розмірі 891,47 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», ЄДРПОУ 40538421, адреса: 01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5.

Відповідач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя О.О. Тиха

Часті запитання

Який тип судового документу № 141332164 ?

Документ № 141332164 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141332164 ?

Дата ухвалення - 23.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141332164 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141332164 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141332164, Оболонський районний суд міста Києва

Судове рішення № 141332164, Оболонський районний суд міста Києва було прийнято 23.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 141332164 відноситься до справи № 756/19483/25

Це рішення відноситься до справи № 756/19483/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141332162
Наступний документ : 141332166