Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 172/1740/26
Провадження № 2/645/4499/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 року місто Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Спесивцева О.В.,
за участю секретаря судових засідань Асєєвої К.М.,
представника позивача Артемова А.О. (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК»
до ОСОБА_1
про стягнення трьох відсотків річних, інфляційних витрат за прострочення виконання грошових зобов`язань та штрафу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за прострочення виконання зобов`язання зі сплати заборгованості за кредитним договором № 05/2012-Р від 06.01.2012 та рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 22.10.2019 по справі № 420/785/19 за період з 22.10.2019 по 23.02.2022 у загальному розмірі 26 227,24 грн., в т.ч.: - 3 проценти річних в сумі 7 594,90 грн.; - інфляційні втрати в сумі 18 632,34 грн.; штраф за порушення зобов`язань за кредитним договором №05/2012-Р від 06.01.2012 та договором застави від 06.01.2012 щодо страхування заставного майна в сумі 29 742,50 грн., а також витрати зі сплати судового збору у сумі 2662 грн. 40 коп.
В обґрунтування позову вказує, що 06 січня 2012 року між АБ «УКРГАЗБАНК та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 05/2012-Р (далі Кредитний договір). Відповідно до п.п. 1.1, 1.3, 1.4 Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит у сумі 123 072,00 грн. строком з 06.01.2012 по 05.01.2019, із сплатою Позичальником процентів за користування кредитом, виходячи із 16,6% річних. Згідно п. 4.3.1 Кредитного договору Позичальник зобов`язався повертати кредит, сплачувати проценти у передбачені цим договором строки. Позичальник зобов`язався здійснювати погашення кредиту у відповідності з графіком, встановленим у додатку 2 до цього договору та сплату процентів за користування кредитними коштами шляхом сплати рівних один одному платежів у розмірі 2 503,00 грн. щомісячно з 1-ого по 10-е число кожного місяця. Сплата періодичного платежу оформлюється єдиним платіжним документом, в якому не відокремлюються суми, що припадають на погашення кредиту та сплату процентів (п. 3.1 Кредитного договору). Відповідно до п. 8.3 Кредитного договору цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Відповідач не виконав належним чином зобов`язання за Кредитним договором та не повернув кредитні кошти у визначений Кредитним договором строк. У зв`язку з вищенаведеним АБ «УКРГАЗБАНК» вимушений був звернутися до Новопсковського районного суду Луганської області з позовною заявою до Відповідача про стягнення з нього заборгованості за Кредитним договором Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 22.10.2019 по справі № 420/785/19 було встановлено факти: укладання Позивачем і Відповідачем Кредитного договору на вищезазначених умовах; надання Банком Позичальнику кредиту у сумі 123 072,00 грн.; порушення Відповідачем зобов`язань за Кредитним договором та наявність заборгованості станом на 05.04.2019 в сумі 108 075,64 грн., в т.ч.: заборгованість за кредитом у розмірі 94 774,31 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом за період з 01.07.2014 по 30.04.2015 у розмірі 13 301,64 грн. З Відповідача на користь Позивача було стягнуто заборгованість за Кредитним договором в сумі 108 075,64 грн. На примусове виконання рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 22.10.2019 по справі № 420/785/19 Васильківським районним судом Дніпропетровської області 06.09.2024 було видано виконавчі листи про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості та судових витрат. Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 28.04.2026 по справі № 420/785/19 було внесено виправлення щодо зазначення вірного номеру Кредитного договору у тексті рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 22.10.2019 по справі № 420/785/19 та у виданих виконавчих листах. З ухваленням рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 22.10.2019 по справі № 420/785/19 зобов`язання Відповідача за Кредитним договором не припинилися, оскільки ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином (а не в силу ухвалення рішення суду). Зазначене рішення суду підтверджує наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем за Кредитним договором. Постановою заступника начальника Ровеньківського відділу державної виконавчої служби у Ровеньківському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10.04.2025 ВП №77789537 було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа про стягнення з Відповідача 108 075,64 грн. (далі Виконавчий лист). Рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 22.10.2019 по справі № 420/785/19 виконувалося Відповідачем шляхом часткової сплати заборгованості протягом більше 5 років. І лише 12.11.2025 заступником начальника Ровеньківського відділу державної виконавчої служби у Ровеньківському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 77789537 з примусового виконання Виконавчого листа в порядку п.9 ч.1 ст. 39 Закону «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом). Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, за порушення виконання грошових зобов`язань зі сплати заборгованості за Кредитним договором та рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 22.10.2019 по справі № 420/785/19, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України Відповідач зобов`язаний сплатити Позивачу 26 227,24 грн., в т.ч.: - 3 проценти річних за період з 22.10.2019 по 23.02.2022 в сумі 7 594,90 грн.; - інфляційні втрати за період з 22.10.2019 по 23.02.2022 в сумі 18 632,34 грн.
Також, в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між АБ «УКРГАЗБАНК» та Відповідачем 06.01.2012 укладено договір застави (транспортних засобів), посвідчений приватним нотаріусом Краснолуцького міського нотаріального округу Бобрицькою О.І (реєстр. № 30) (далі Договір застави). Згідно п. 1.1 Договору застави предметом застави є автомобіль марки VOLKSWAGEN, моделі POLO, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . У відповідності до п. 3.3.4 Договору застави Відповідач зобов`язався: на період дії цього договору застрахувати предмет застави на його повну вартість за власний рахунок у відповідності до вимог Банку, та виконувати всі умови Кредитного договору при здійснення страхування; забезпечити безперервну дію страхового покриття щодо предмету застави на строк не менший, ніж той, в межах якого Заставодавець (Позичальник) виконає свої зобов`язання за Кредитним договором; вчиняти всі необхідні дії для дійсності договору страхування (договір страхування укладається строком на один рік, якщо інше не передбачено внутрішніми нормативними актами банку), за яким застраховано предмет застави, в тому числі вчасно сплачувати страховий платіж, а також всі чергові страхові платежі, якщо такі платежі передбачені умовами договору страхування; не пізніше, ніж за 3 банківські дні до граничного строку закінчення дії договору страхування, у випадку, якщо Заставодавець не виконав всі свої зобов`язання за Кредитним договором, укласти новий договір страхування та сплатити річний страховий платіж або черговий страховий платіж, визначений новим договором страхування, та не пізніше, ніж за 1 банківський день до граничного строку дії попереднього договору страхування надати Заставодержателю докази таких сплат; не пізніше, ніж за 3 банківські дні до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначених договором страхування, у випадку, якщо такі платежі передбачені умовами договору страхування, сплачувати такі чергові платежі та не пізніше, ніж за 1 банківський день до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначених договором страхування, надавати Заставодержателю докази таких сплат. Згідно п. 7.1 Договору застави він набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов`язань, забезпечених заставою за цим договором. Зобов`язання Позичальника щодо страхування заставного майна протягом строку кредитування передбачено також п. 4.3.7 Кредитного договору. У відповідності до п. 4.2 Договору застави за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, передбачених п. 3.3.4, Заставодавець сплачує на користь Заставодержателя штраф у розмірі 1,5% від заставної вартості предмета застави, яку сторонами в п. 2.3 цього договору визначено в сумі 136 747,14 грн. Штраф збільшується на 0,75 п.п.щомісячно наростаючим підсумком, починаючи з 2-го календарного місяця, що слідує за місяцем порушення. Відповідач порушив договірні зобов`язання щодо страхування заставного майна, з 01.12.2017 по 29.02.2020 не здійснював страхування заставного майна. Тому він зобов`язаний сплатити на користь Позивача штраф у розмірі 29 742,50 грн. Таким чином, враховуючи невиконання Відповідачем зобов`язань, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 17.08.2026 відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання. Надано відповідачу строк для надання відзиву на позов.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи повідомлялась. Відзив на позовну заяву не надала.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 43 ЦПК України відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 06 січня 2012 року між АБ «УКРГАЗБАНК та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 05/2012-Р (далі Кредитний договір). Відповідно до п.п. 1.1, 1.3, 1.4 Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит у сумі 123 072,00 грн. строком з 06.01.2012 по 05.01.2019, із сплатою Позичальником процентів за користування кредитом, виходячи із 16,6% річних. Згідно п. 4.3.1 Кредитного договору Позичальник зобов`язався повертати кредит, сплачувати проценти у передбачені цим договором строки. Позичальник зобов`язався здійснювати погашення кредиту у відповідності з графіком, встановленим у додатку 2 до цього договору та сплату процентів за користування кредитними коштами шляхом сплати рівних один одному платежів у розмірі 2 503,00 грн. щомісячно з 1-ого по 10-е число кожного місяця. Сплата періодичного платежу оформлюється єдиним платіжним документом, в якому не відокремлюються суми, що припадають на погашення кредиту та сплату процентів (п. 3.1 Кредитного договору). Відповідно до п. 8.3 Кредитного договору цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
Позивач вказує, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором, позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення з нього заборгованості за Кредитним договором.
Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 22.10.2019 по справі №420/785/19 з Відповідача на користь Позивача було стягнуто заборгованість за Кредитним договором в сумі 108 075,64 грн.
На виконання вказаного судового рішення, 06.09.2024 було видано виконавчі листи про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості та судових витрат.
Постановою заступника начальника Ровеньківського відділу державної виконавчої служби у Ровеньківському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10.04.2025 ВП № 77789537 було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа про стягнення з Відповідача 108 075,64 грн. (далі Виконавчий лист).
12.11.2025 заступником начальника Ровеньківського відділу державної виконавчої служби у Ровеньківському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 77789537 з примусового виконання Виконавчого листа в порядку п.9 ч.1 ст. 39 Закону «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).
Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 28.04.2026 по справі № 420/785/19 було внесено виправлення щодо зазначення вірного номеру Кредитного договору у тексті рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 22.10.2019 по справі № 420/785/19 та у виданих виконавчих листах.
За змістом ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.
Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд (ч.1 ст.12 ЦК України).
Відповідно до положень ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Нормами ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною першою статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.
Отже, за змістом наведеної норми закону, нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.
Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), від 04.06.2019 року у справі №916/190/18 (провадження №12-302гс18).
Крім того, за змістом ч. 2 ст.625 ЦК України нарахування 3% річних входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (постанова Верховного Суду від 22.02.2023 року у справі №757/1623/20-ц).
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання згідно рішення суду про стягнення боргу, у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.
Так, Велика Палата Верховного Суду у справі №127/15672/16-ц погодилася з висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 27.04.2018 року у справі №908/1394/17, від 16.11.2018 року у справі №918/117/18, від 30.01.2019 року у справах №905/2324/17 та №922/175/18, від 13.02.2019 року у справі №924/312/18, про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Таким чином, оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини другої статті 625 ЦК України.
Також, в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між АБ «УКРГАЗБАНК» та Відповідачем 06.01.2012 укладено договір застави (транспортних засобів), посвідчений приватним нотаріусом Краснолуцького міського нотаріального округу Бобрицькою О.І (реєстр. № 30). Згідно п. 1.1 Договору застави предметом застави є автомобіль марки VOLKSWAGEN, моделі POLO, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . У відповідності до п. 3.3.4 Договору застави Відповідач зобов`язався: на період дії цього договору застрахувати предмет застави на його повну вартість за власний рахунок у відповідності до вимог Банку, та виконувати всі умови Кредитного договору при здійснення страхування; забезпечити безперервну дію страхового покриття щодо предмету застави на строк не менший, ніж той, в межах якого Заставодавець (Позичальник) виконає свої зобов`язання за Кредитним договором; вчиняти всі необхідні дії для дійсності договору страхування (договір страхування укладається строком на один рік, якщо інше не передбачено внутрішніми нормативними актами банку), за яким застраховано предмет застави, в тому числі вчасно сплачувати страховий платіж, а також всі чергові страхові платежі, якщо такі платежі передбачені умовами договору страхування; не пізніше, ніж за 3 банківські дні до граничного строку закінчення дії договору страхування, у випадку, якщо Заставодавець не виконав всі свої зобов`язання за Кредитним договором, укласти новий договір страхування та сплатити річний страховий платіж або черговий страховий платіж, визначений новим договором страхування, та не пізніше, ніж за 1 банківський день до граничного строку дії попереднього договору страхування надати Заставодержателю докази таких сплат; не пізніше, ніж за 3 банківські дні до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначених договором страхування, у випадку, якщо такі платежі передбачені умовами договору страхування, сплачувати такі чергові платежі та не пізніше, ніж за 1 банківський день до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначених договором страхування, надавати Заставодержателю докази таких сплат. Згідно п. 7.1 Договору застави він набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов`язань, забезпечених заставою за цим договором. Зобов`язання Позичальника щодо страхування заставного майна протягом строку кредитування передбачено також п. 4.3.7 Кредитного договору. У відповідності до п. 4.2 Договору застави за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, передбачених п. 3.3.4, Заставодавець сплачує на користь Заставодержателя штраф у розмірі 1,5% від заставної вартості предмета застави, яку сторонами в п. 2.3 цього договору визначено в сумі 136 747,14 грн. Штраф збільшується на 0,75 п.п. щомісячно наростаючим підсумком, починаючи з 2-го календарного місяця, що слідує за місяцем порушення.
Позивач вказує, що відповідач порушив договірні зобов`язання щодо страхування заставного майна, з 01.12.2017 по 29.02.2020 не здійснював страхування заставного майна. Тому він зобов`язаний сплатити на користь Позивача штраф у розмірі 29 742,50 грн.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77-80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, допустими є докази, одержані з дотриманням порядку, встановленого законом, досторівними є докази на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається з наданих позивачем розрахунків заборгованості, загальний розмір заборгованості за прострочення виконання зобов`язання складає 26 227,24 грн., в т.ч.: - 3 проценти річних в сумі 7 594,90 грн.; - інфляційні втрати в сумі 18 632,34 грн., а загальний розмірі штрафу за порушення зобов`язань за кредитним договором № 05/2012-Р від 06.01.2012 та договором застави від 06.01.2012 щодо страхування заставного майна в сумі 29 742,50 грн.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).
Одним із способів захисту майнових прав відповідно до п. 5 ч. 2ст. 16 ЦК України є примусове виконання обов`язку в натурі.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, доказів, які б спростували наявність заборгованості перед позивачем, або доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, суду не надано, у зв`язку з чим, суд, при заочному розгляді справи, не має підстав піддавати надані позивачем докази сумніву.
Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2662,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.141,206,247,258-259,268,280-282 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» задовольнити.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» заборгованості за прострочення виконання зобов`язання зі сплати заборгованості за кредитним договором № 05/2012-Р від 06.01.2012 та рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 22.10.2019 по справі №420/785/19 за період з 22.10.2019 по 23.02.2022 у загальному розмірі 26 227,24 грн., в т.ч.: - 3 проценти річних в сумі 7 594,90 грн.; - інфляційні втрати в сумі 18 632,34 грн.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» штраф за порушення зобов`язань за кредитним договором № 05/2012-Р від 06.01.2012 та договором застави від 06.01.2012 щодо страхування заставного майна в сумі 29 742,50 грн.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» витрати зі сплати судового збору у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
позивач Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд.1, код ЄДРПОУ 23697280
відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1
Повний текст рішення складено 09.11.2026 року.
Головуючий суддя О.В. Спесивцев
Судове рішення № 141328456, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова) було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 172/1740/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: