Рішення № 141326543, 09.11.2026, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/1539/26 Провадження № 2/613/1306/26 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року Богодухівський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Харченка С.М., за участю секретаря Мізяк М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Колєснік І.А. до Богодухівської міської ради Харківської області, третя особа: Селянське (фермерське) господарство Гапонцева В.Б. про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Колєснік І.А. звернувся до суду з позовом до Богодухівської міської ради Харківської області, третя особа: Селянське (фермерське) господарство Гапонцева В.Б. про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, за яким просить: визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 4,2942 га з кадастровим номером: 6320885500:01:001:0116, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (угіддя рілля), що розташована за межами населених пунктів Богодухівської міської ради Харківської області.

Вимоги мотивує тим,що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 . Позивач єдиний спадкоємцем батька, спадщину він прийняв в установленому законом порядку як спадкоємець за законом першої черги спадкування. Спадковим майном ОСОБА_2 є земельна частка (пай) площею 4,29 га (номер земельної ділянки 7) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колективної власності реформованого КСП ім. Тельмана за межами населеного пункту на території колишньої Куп`єваської сільської ради Богодухівського району Харківської області (правонаступник Богодухівська міська рада Харківської області). Позивач вважає, що він успадкував після батька вказаний земельний пай, має право оформити на нього право власності із виділенням його в натурі (на місцевості) як окремо сформовану земельну ділянку. Позивач позбавлений можливості реалізувати вказані спадкові права на це майно оскільки: -Богодухівською державною нотаріальною конторою Харківської області йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказаний земельний пай/ земельну ділянку через відсутність належних правовстановлюючих документів на це спадкове майно; -цей земельний пай Богодухівською міською радою був сформований як невитребуваний пай в земельну ділянку площею 4,2942 га з кадастровим номером: 6320885500:01:001:0116 та переданий в оренду Селянському (фермерському) господарству Гапонцева В.Б., про що стало відомо позивачу під час нотаріального оформлення спадщини батька. За таких обставин право позивача отримати у власність це спадкове майно не є визнаним в позасудовому порядку, між сторонами з цього приводу виник спір, а тому це право позивача потребує судового захисту.Стороною позивача зазначено,що за життя ОСОБА_2 був членом КСП ім. Тельмана (с. Полкова Микитівка Богодухівського району Харківської області). 22.02.1996 зареєстровано Державний акт на право колективної власності на землю серії ХР-04-00-000721, виданий КСП ім. Тельмана на підставі рішення Богодухівської районної ради народних депутатів № 96 від 22.02.1996, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю 22.02.1996 за № 9, згідно із яким у колективну власність для ведення сільськогосподарського виробництва передано 3998,0 га. Додатком № 1 до цього Державного акта затверджено Список громадян членів КСП (пайовиків), серед яких вказаний ОСОБА_2 , батько позивача. ОСОБА_2 як пайовику земель КСП ім. Тельмана на території Куп`єваської сільської ради Богодухівського району Харківської області видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0189422, зареєстрований 22.12.1998. Також був виготовлений і затверджений проект організації території земельних часток (паїв), виділених із земель колективної власності реформованого КСП ім. Тельмана, розташованих на території Куп`єваської сільської ради за межами населеного пункту. Основою для розробки технічної документації стала Схема поділу земель колективної власності на земельні частки (паї), яка схвалена та затверджена зборами уповноважених осіб членів КСП ім. Тельмана від 16.07.1997 та погоджена 27.08.1997 Богодухівською районною державною адміністрацією Харківської області. Розпорядженням Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області № 98 від 11.04.2003 затверджено проект організації території земельних часток (паїв), виділених із земель колективної власності реформованого КСП ім. Тельмана, розташованих на території Куп`єваської сільської ради за межами населеного пункту та передано громадянам у приватну власність земельні ділянки за списком - додаток до розпорядження. За цим розпорядженням ОСОБА_2 виділено у власність земельну ділянку (пай) площею 4,29 га, номер земельної ділянки 7, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивач під час нотаріального оформлення цієї спадщини дізнався, що за життя ОСОБА_2 як власник паю взамін сертифікату на пай не виготовив державного акта як на сформовану земельну ділянку з виділенням її в натурі (на місцевості) і державної реєстрації права власності на неї.За наведених обставин, враховуючи, що невитребуваний пай ОСОБА_3 сформовано в земельну ділянку з присвоєнням кадастрового номеру, що означає про його перетворення в майновий об`єкт і спадкове майно із статусом як невитребувана земельна ділянка,вважає,що належним і ефективним способом захисту прав позивача у цьому спорі є визнання за ним права власності на цю земельну ділянку, що також відповідає нормі ст. 13 Закону № 899-IV.

Ухвалою судді Богодухівського районного суду Харківської області від 18 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, представником позивача надана суду заява,за змістом якої просив розглядати справу без участі в судовому засіданні сторони позивача та ухвалити рішення,яким позов задовольнити.

Представник відповідача Богодухівської міської ради Харківської області в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, уточнив, що у вирішенні справи по суті не заперечує проти позову.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про місце,день та час його проведення був повідомлений.

Таким чином, від учасників справи надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності в судовому засіданні.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності, що передбачено ч.3 ст.211 ЦПК України.

Згідно з ч.1ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У ч.ч. 2, 4 ст. 247, ч. 4 ст. 268 ЦПК України унормовано, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється; суд підписує рішення без його проголошення.

З урахуванням цих обставин судом здійснено судовий розгляд справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності учасників справи в судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 . Позивач як єдиний спадкоємець після смерті батька, прийняв спадщину в установленому законом порядку як спадкоємець за законом першої черги спадкування. Спадковим майном ОСОБА_2 є земельна частка (пай) площею 4,29 га (номер земельної ділянки 7) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колективної власності реформованого КСП ім. Тельмана за межами населеного пункту на території колишньої Куп`єваської сільської ради Богодухівського району Харківської області (правонаступник Богодухівська міська рада Харківської області).

Богодухівською державною нотаріальною конторою Харківської області позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказаний земельний пай/ земельну ділянку через відсутність належних правовстановлюючих документів на це спадкове майно.

В силу положень ст. 1216 ЦК України спадкування - це перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч. 1 ст. 1217 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст.1220 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За змістом ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки

Тим самим, позивач в установленому законом порядку прийняв спадщину після смерті батька, ОСОБА_2 . За нормою ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб(спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником із часу її відкриття, а не з моменту отримання свідоцтва, свідоцтво про право на спадщину є лише документом, що підтверджує це право, а сам спадкоємець визнається власником майна від дня смерті спадкодавця, що відповідає нормі ч. 5 с. 1268 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Право на цей пай спадкодавець набув за таких обставин. За життя ОСОБА_2 був членом КСП ім. Тельмана (с. Полкова Микитівка Богодухівського району Харківської області). 22.02.1996 зареєстровано Державний акт на право колективної власності на землю серії ХР-04-00-000721, виданий КСП ім. Тельмана на підставі рішення Богодухівської районної ради народних депутатів № 96 від 22.02.1996, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю 22.02.1996 за № 9, згідно із яким у колективну власність для ведення сільськогосподарського виробництва передано 3998,0 га. Додатком № 1 до цього Державного акта затверджено Список громадян членів КСП (пайовиків), серед яких вказаний ОСОБА_2 , батько позивача.

ОСОБА_2 як пайовику земель КСП ім. Тельмана на території Куп`єваської сільської ради Богодухівського району Харківської області видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0189422, зареєстрований 22.12.1998. Також був виготовлений і затверджений проект організації території земельних часток (паїв), виділених із земель колективної власності реформованого КСП ім. Тельмана, розташованих на території Куп`єваської сільської ради за межами населеного пункту. Основою для розробки технічної документації стала Схема поділу земель колективної власності на земельні частки (паї), яка схвалена та затверджена зборами уповноважених осіб членів КСП ім. Тельмана від 16.07.1997 та погоджена 27.08.1997 Богодухівською районною державною адміністрацією Харківської області.

Розпорядженням Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області № 98 від 11.04.2003 затверджено проект організації території земельних часток (паїв), виділених із земель колективної власності реформованого КСП ім. Тельмана, розташованих на території Куп`єваської сільської ради за межами населеного пункту та передано громадянам у приватну власність земельні ділянки за списком - додаток до розпорядження. За цим розпорядженням ОСОБА_2 виділено у власність земельну ділянку (пай) площею 4,29 га, номер земельної ділянки 7, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,що підтверджується Проектом організації території земельних часток (паїв) на землях колишнього КСП ім. Тельмана на території Куп`єваської сільської ради Богодухівського району Харківської області, кадастровим планом земельної ділянки (паю) № 7, які є складовими Технічної документації по виділенню земельних часток (паїв) та оформлення права приватної власності на земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код 2.1) власникам земельних сертифікатів із земель колективної власності колишнього КСП «Тельмана» на території Куп`єваської сільської ради Богодухівського району Харківської області, а також викопіюванням з Проекту організації території земельних часток (паїв) на землях колишнього КСП ім. Тельмана із зазначенням місця розташування земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 4,29 га.

Сертифікат на пай або його копія не збереглися, але факт отримання ОСОБА_3 сертифіката на пай підтверджується записами із Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) та відомостями, наданими Головним Управлінням Держгеокадастру у Харківській області.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ч. 1 ст. 79 ЗК України). Відповідно до ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Згідно ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Законом України від 05.06.2003 № 899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (далі - Закон № 899-IV), що є спеціальним нормативним актом, яким врегульовані спірні правовідносини, у статті 1 установлено, що право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку. У ст. 2 цього Закону визначено перелік документів, що посвідчують право на земельну частку (пай), до яких, серед інших, належить рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай); кожний член колективного сільськогосподарського підприємства має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу; при визначенні середнього розміру земельної частки має враховуватися якість сільськогосподарських угідь; землями сільськогосподарського призначення визначаються землі, надані для потреб сільського господарства або призначені для цих цілей; землі сільськогосподарського призначення передаються у власність громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - це приватні сільгоспземлі (колишні паї), призначені для вирощування продукції на продаж; вони включають ріллю, сіножаті, пасовища та угіддя, на яких дозволено будувати виробничу інфраструктуру. Таке визначення відповідає положеннями ст. 22 ЗК України. Згідно ст. 3 Закону № 899-IV підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). У ч. 1 ст. 11 Закону № 899-IV визначено, що встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Право на земельну частку (пай), у тому числі отримане у порядку спадкування, є окремим об`єктом земельних відносин, а правовідносини щодо права власності на нього та перетворення права на земельну частку (пай) у право власності на земельну ділянку як річ є цивільними правовідносинами щодо зміни прав та обов`язків власника таких прав. Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду (постанова від 09.11.2011, справа № 542/1403/17). Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.11.2021 у справі № 542/1403/17 зазначила, що норми спадкового законодавства (ст. 1218 ЦК України) надають право особі отримати у спадщину усі права, що належали спадкодавцю та не були скасовані або визнані недійсними чи незаконними на час відкриття спадщини; забезпечення порушеного (невизнаного) права спадкоємця на пай повинно здійснюватися відповідно до принципу верховенства права; саме державні органи та органи місцевого самоврядування повинні здійснити таке забезпечення. У постановах Верховного Суду від 13.04.2022, справа № 610/1117/20, від 05.12.2022, справа № 278/1593/20 зроблено висновок про те, що право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнень і затвердження указаних списків, а з моменту передачі (державної реєстрації) державного акта про право колективної власності на землю конкретному колективному сільськогосподарському підприємству. У разі смерті члена колективного сільськогосподарського підприємства, що набув права на земельну частку (пай) з дня видачі КСП державного акта на право колективної власності на землю, успадкування права на земельний пай здійснюється за загальними правилами про спадкування. У постанові Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 692/565/21 зазначено, якщо спадкодавець за життя не оформив належним чином у встановленому законом порядку право власності на конкретну земельну ділянку, а лише набув майнові права на її отримання, тоді успадковується саме це право на отримання земельної частки (паю), а не право власності на конкретно визначену земельну ділянку в натурі. Подібні правові висновки викладені й в постанові Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 127/6627/22, у якій касаційний суд розтлумачив, що на відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) не має свого матеріального втілення. Пай є лише правом одержати у власність земельну ділянку зі складу певного масиву землі. Земельна частка (пай) має особливий юридичний статус. Головною особливістю земельної частки є те, що вона не є земельною ділянкою, зокрема не визначена в натурі (її межі невідомі до моменту виготовлення і затвердження технічної документації) і не має унікального кадастрового номера. Це лише документально оформлене право людини на майбутнє отримання у власність земельної ділянки із земель, зокрема колишніх КСП.

Згідно із відомостями Державного земельного кадастру вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер - 6320885500:01:001:0116, її площа становить 4,2942 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; місце розташування: Харківська область, Богодухівський район, за межами населених пунктів на території Богодухівської міської ради, земельна ділянка № НОМЕР_1 .

01.09.2023 Богодухівська міська рада ухвалила рішення за № 6714-VІIІ, згідно із яким передала СФГ ГАПОНЦЕВУ В.Б. в користування на умовах оренди невитребувану земельну ділянку №7 (яка відноситься до невитребуваних земельних часток (паїв) із земель сільськогосподарського призначення реформованого КСП ім. Тельмана, площею 4,2942 га (угіддя рілля) з кадастровим номером: 6320885500:01:001:0116, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, але не більше ніж на 7 (сім) років, що розташована за межами населених пунктів Богодухівської міської ради Харківської області.

Згідно із відомостями з Державного реєстру речових прав 25.09.2023 державним реєстратором Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області стосовно земельної ділянки площею 4,2942 га з кадастровим номером: 6320885500010010116 на підставі договору оренди землі, б/н, від 22.09.2023, зареєстровано право оренди цієї ділянки строком на 7 років; орендодавець Богодухівська міська рада; орендар - СФГ ГАПОНЦЕВА В.Б.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України). Згідно із ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способом захисту цивільних прав та інтересів судом є визнання права, аналогічний спосіб на земельні ділянки містить норма п. а) ч. 3 ст. 152 ЗК України. Верховний Суд у постанові від 06.09.2021 р. зазначив, що після виділення в натурі на місцевості невитребуваного паю, формування замість нього земельної ділянки та оформлення права власності на неї невитребуваний пай перестає існувати, а новосформована земельна ділянка є зовсім іншим нерухомим майном, оскільки їй присвоєно кадастровий номер.

З моменту набуття права власності на земельну ділянку її власником позивач втрачає право оренди в частині площі, виділеної в натурі земельної ділянки. Отже, за наведених обставин, враховуючи, що невитребуваний пай ОСОБА_3 сформовано в земельну ділянку з присвоєнням кадастрового номеру, що означає про його перетворення в майновий об`єкт і спадкове майно із статусом як невитребувана земельна ділянка, належним і ефективним способом захисту прав позивача у цьому спорі є визнання за ним права власності на цю земельну ділянку, що також відповідає нормі ст. 13 Закону № 899-IV.

Також слід зазначити,що Цивільним законодавством не передбачено обмеження строку, у який спадкоємець, що прийняв спадщину, може зареєструвати своє право власності у встановленому законом порядку або звернутись до суду за захистом свого права, а тому підстави для застосування строку позовної давності до таких правовідносин відсутні (постанова Верховного Суду від 21.01.2020, справа № 396/2046/18).

Суд визнає обраний позивачем спосіб судового захисту невизнаного права належним та ефективним.

За положеннями п.24 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України розпорядником земельної ділянки є Богодухівська міська рада, а тому саме вона є відповідальною особою за даними вимогами позивача та є відповідачем у цьому спорі.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ч.1 ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, з наведених мотивів суд визнає позовні вимоги законними та обґрунтованими, а тому позов, в межах заявлених вимог, підлягає задоволенню.

Згідно ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Проте, позивач не ставить вимогу про стягнення на користь нього судового збору. В поданій суду заяві сторона позивача просить судові витрати позивача залишити за ним,без розподілу між сторонами.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 274-279,354,355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Колєснік І.А. до Богодухівської міської ради Харківської області, третя особа: Селянське (фермерське) господарство Гапонцева В.Б. про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 4,2942 га з кадастровим номером: 6320885500:01:001:0116, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (угіддя рілля), що розташована за межами населених пунктів Богодухівської міської ради Харківської області.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Богодухівська міська рада Харківської області,ЄДРПОУ 04058640,

Харківська обл., м. Богодухів пл. Соборності, 2.

Третя особа: СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО ГАПОНЦЕВА В.Б.

ЄДРПОУ 21248359, Харківська обл. Богодухівський р-н с. Полкова Микитівка пров. Північний, 1А.

Повний текст рішення виготовлено 09 листопада 2026 року

Суддя