Рішення № 141325044, 09.11.2026, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/2088/26

Провадження № 2/565/1209/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Данилко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 9 181,75 грн заборгованості за договором №2641483 від 30 червня 2021 року, 2 662,40 грн судового збору, 9 000,00 грн витрат на правову допомогу.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30 червня 2021 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір позики №2641483 в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч.6 і 12 п.1 ст.3, п.12 ст.11, ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», ч.1 ст.205 ЦК України, який був надісланий на номер телефону відповідача. Сторони узгодили розмір кредиту грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. Строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

29 грудня 2021 року укладено договір №29/12-2021 відповідно до якого ТОВ «Маніфою» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2641483.

10 січня 2023 року укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2641483.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №2641483 від 30 червня 2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 9 181,75 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 2 500,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 6 681,75 грн, заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами - 0,00 грн, заборгованість за комісіями - 0,00 грн, інфляційні збитки - 0,00 грн, нараховані 3% річних - 0,00 грн.

Ухвалою суду від 09 вересня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 14 жовтня 2026 року.

Ухвалою суду від 14 жоатня 2026 року частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів, відкладено розгляд справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Коллект Центр».

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Конверт з судовою повісткою про виклик до суду, направлений відповідачу на адресу зазначену у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно з вимогами п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України зазначені документи вважаються врученими відповідачу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18). Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Згідно із ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.

30 червня 2021 року ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 уклали договір позики №3635521 відповідно до умов якого позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов`язані з виконанням договору.

Позика надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті України - гривні. (п.2.2.).

В п.2.3. містяться параметри позики: тип позики - короткострокова, мета отримання позики - придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, сума позики - 2 500,00 грн, строк позики - до 30 липня 2021 року (30 днів).

Згідно з п.2.4.1. проценти за користування позикою нараховуються за спадною процентною ставкою на підставі фіксованого середньоденного розміру процентів за користування позикою відповідно до додатку №1 до договору.

Середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 1,09450 від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики (п. 2.4.2.).

Середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1,99000 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики (п. 2.4.3.).

Відповідно до п.2.4.4. базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1,99000 % від суми позики за кожен день користування позикою

В п.2.6. зазначено, що позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-Сайті товариства протягом 3 (трьох робочих) днів з дати підписання договору.

Розділ 10 договору містить, зокрема, номер телефону позичальника - НОМЕР_1 .

Договір №2641483 від 30 червня 2021 року підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором d15563.

Підписавши вказаний договір, відповідач погодився із зазначеними у договорі умовами та взяв на себе зобов`язання з їх виконання.

Відповідачем такж електронним підписом одноразовим ідентифікатором h86886 підписаний паспорт споживчого кредиту №3635521 у якому міститься інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.

30 липня 2021 року ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 підписали додаткову угоду №1 до договору позики №2641483 від 30 червня 2021 року у якій сторони погодили продовжити строк позики на 30 днів, до 29 серпня 2021 року. Основні параметри позики в межах дії додаткової угоди: залишок заборгованості за сумою позики - 2 500,00 грн, строк, на який продовжено строк користування позикою - 29 серпня 2021 року (30 днів), середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий - 1,99000 %.

Додаткова угода №1 до договору позики №2641483 від 30 червня 2021 року підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором z65317.

З листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №2782_241029140500 від 29 жовтня 2024 року убачається, що на виконання договору на переказ коштів ФК-П-20/05-05 від 08 липня 2020 року, укладеного з ТОВ «Маніфою», 30 червня 2021 о 23:52:24 успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта на суму 2 500,00 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 95787783, призначення платежу: «Зачисление 2500 грн на карту НОМЕР_2 ».

На виконання ухвали суду АТ «Універсалбанк» у листі №БТ/Е-46652 від 22 жовтня 2026 року повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано віртуальну платіжну картку № НОМЕР_2 , номер телефону НОМЕР_1 знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . Згідно з наданою банком випискою про рух коштів по картці № НОМЕР_2 на вказану картку 30 червня 2021 року зараховано кошти в сумі 2 500,00 грн.

29 грудня 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» (фактор) та ТОВ «Маніфою» (клієнт) уклали договір факторингу №29/12-2021, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору право грошової вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

Акт приймання-передавання реєстру боржників за договором факторингу №29/12-2021 від 29 грудня 2021 року підписаний ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Вердикт Капітал» 29 грудня 2021 року.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №29/12-2021 від 29 грудня 2021 року до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №2641483 від 30 червня 2021 року в сумі 7 742,50 грн, з яких: 2 500,00 грн - заборгованість за сумою позики, 3 980,00 грн - заборгованість за процентами за користування позикою, 1 262,20 грн - заборгованість за процентами на прострочену позику.

10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) та ТОВ «Коллект Центр» (новий кредитор) уклали договір №10-01/2023 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених договором права вимоги первісного кредитора до боржників зазначених в реєстрі боржників.

Акт прийому-передчі реєстру боржників за договором №10-01/2023 від 10 січня 2023 року підписаний ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» 10 січня 2023 року.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору №10-01/2023 від 10 січня 2023 року до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №2641483 від 30 червня 2021 року в сумі 9 181,75 грн, з яких: 2 500,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 6 681,75 грн - заборгованість за процентами.

З розрахунку заборгованості ТОВ «Маніфою» убачається, що заборгованість ОСОБА_1 за договором №2641483 від 30 червня 2021 року станом на 29 грудня 2021 року становила 7 742,50 грн, з яких: 2 500,00 грн сума позики, 5 242,50 грн проценти. 30 липня 2021 року відповідачем сплачено 820,88 грн процентів.

Згідно з розрахунком ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість відповідача за договором №2641483 від 30 червня 2021 року станом на 10 січня 2023 року становила 9 181,75 грн, з яких: основна сума кредиту - 2 500,00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 5 242,50 грн, нараховані відсотки згідно кредитного договору за період з 29 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року - 1 439,25 грн.

У розрахунку заборгованості ТОВ «Коллект центр» за договором №2641483 від 30 червня 2021 року зазначено, що станом на 19 серпня 2026 року загальна заборгованість відповідача становила 9 181,75 грн, з яких: 2 500,00 грн - тіло кредиту, 6 681,75 грн -проценти.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст.514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором (ст.1077 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У ст.526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань (ст.525 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У ст.598 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно із ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ТОВ «Маніфою» в електронній формі уклали договір позики №2641483 від 30 червня 2021 року, ТОВ «Маніфою» належним чином виконало свої договірні зобов`язання, перерахувавши на картковий рахунок позичальника 30 червня 2021 року кошти в сумі 2 500,00 грн. Також матеріалами справи підтверджуються обставини переходу права вимоги за вказаним договором на користь позивача.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з умовами договору: розмір позики - 2 500,00 грн, строк позики (з урахуванням додаткової угоди) - до 29 серпня 2021 року (60 днів), відсоткова ставка - 1,99 % від суми позики за кожен день користування позикою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та підтверджено Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.

За період з 30 червня 2021 року по 29 серпня 2021 року розмір процентів за користування позикою, з урахуванням умов договору та в межах визначеного договором строку кредитування, становить 2 985,00 грн (2500/100х1,99х60), з яких сплачено відповідачем 820,88 грн, відтак заборгованість зі сплати процентів за користування позикою становить 2 164,12 грн (2 985,00 грн - 820,88 грн), які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Проценти нараховані з 30 серпня 2021 року не підлягають стягненню з відповідача, оскільки таке нарахування здійснено за межами строку позики.

Враховуючи, що відповідачем доказів належного виконання своїх договірних зобов`язань суду не надано, факт отримання позики та розмір заборгованості не спростовано належними та допустимими доказами, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 4 664,12 грн заборгованості за договором №2641483 від 30 червня 2021 року, з яких: 2 500,00 грн тіло кредиту, 2 164,12 грн проценти.

Позивач також просить стягнути з відповідача 9 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу суду подано: договір №01-07/2024 від 01 липня 2024 року про надання правової допомоги, укладений між ТОВ «Коллект центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги №1168 від 04 липня 2026 року, витяг з акта №24 про надання юридичної допомоги від 31 липня 2026 року.

Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.

Враховуючи характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих позивачу послуг з правничої допомоги, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача з відповідача 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 4 664,12 грн заборгованості за договором №2641483 від 30 червня 2021 року, 1 352,44 грн судового збору, 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (вул.Мечнікова, буд.3, офіс 306, м.Київ, ЄДРПОУ 44276926).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Суддя Г.В. Бренчук