Рішення № 141317620, 09.11.2026, Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 605/337/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 рокуПідгаєцький районний судТернопільської області

в складі

головуючого судді Горуц Р.О.

при секретарі судового засідання Костенюк М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Підгайці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»» від імені та в інтересах якого діє Усенко Михайло Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Усенко М.І. від імені та в інтересах ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник позивача Усенко М.І. в судове засідання не з`явився, 07.10.2026 року подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Крім того, у ньому зазначив, що проти заочного рішення не заперечує, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи. Причин своєї неявки суду не повідомила та відзиву на позов не подала.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши наявні у ній докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»», слід задовольнити частково, виходячи із наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачкою 22 липня 2020 року було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №905739 (далі кредитний договір) за допомогою електронного підпису у формі одноразового ідентифікатора позичальника.

Відповідно до умов кредитування позивач взяв на себе зобов?язання надати відповідачу грошові кошти в гривні, на наступних умовах:

- сума кредиту - 6000 грн.;

- строк кредитування - 16 календарних днів;

- стандартна процентна ставка 1,90%;

- знижена процентна ставка 0,95 % в день;

- орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою 693,50% річних;

- орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору за стандартною процентною ставкою 7824 грн;

- мета отримання кредиту споживчі (особисті) потреби

- тип процентної ставки фіксована.

Крім того, між позивачем та відповідачем було укладено додаткові угоди до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №905739 від 22.07.2020 року відповідно до яких строк дії Кредитного договору продовжувався. Останньою Додатковою угодою від 30.12.2020 року строк договору продовжено та датою повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом є 16.01.2021 року.

Встановлено, що позивач за допомогою партнера ТОВ «Універсальні платіжні рішення» 22 липня 2020 року перерахував грошові кошти в сумі 6000 на рахунок відповідачки № НОМЕР_1 , номер транзакції iPay.ua -61368459, що підтверджується довідкою про підтвердження успішної оплати від 11 травня 2026 року та інформацією наданою АТ «Ощадбанк» на виконання ухвали Підгаєцького районного суду від 25 вересня 2026 року.

Відповідач свої зобов`язання виконувала частково, здійснивши платежі у загальній сумі 17 100 грн.

Внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 18 996 грн, яка складається з:

-6000 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту;

-12996 грн відсотки за користування кредитом.

21 квітня 2021 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» уклали Договір факторингу №ККЛУ-21042021, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило згідно реєстру боржників право вимоги до боржників (в т.ч. до ОСОБА_1 ) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»».

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

В силу ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Підписання Кредитного договору, було виконано відповідачем шляхом електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора, що свідчить про її ознайомлення з умовами договору та згодою з ними.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.

ТОВ «ФК Кредит-Капітал»», пред`являючи позовні вимоги, просить стягнути заборгованість за тілом кредиту та за відсотками.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, додає до матеріалів справи розрахунок заборгованості за Договором №905739 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 21.04.2021 року, складений ТОВ «Лінеура Україна» з якого вбачається, що сукупна заборгованість за даним договором складає 18 996 грн, з яких: 12996 грн відсотки за користування кредитом, 6000 грн тіло кредиту.

Заборгованість за основною сумою боргу підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не спростована відповідачем.

Стосовно нарахування відсотків суд зазначає наступне.

Положенням частини першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці.

Згідно пункту 3.2. Договору до періоду розрахунку процентів включається день надання та не включається дата повернення кредиту, вказана в Графіку платежів, крім випадку, якщо в межах строку надання кредиту, визначеного у пункті 1.3 Договору, відбулася пролонгація строку кредиту відповідно до Розділу 4 Договору, де проценти нараховуються і в дату повернення кредиту, вказану в Графіку платежів, і в нову дату повернення, якщо інше не визначено у відповідному додатковому договорі.

Договором № 905739 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.07.2020 року, а саме розділом 4 цього Договору, встановлено можливість пролонгації строку кредиту.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що у випадку неможливості виконання зобов?язань за Договором у повному обсязі у встановлений термін та за умови, що заборгованість за кредитом складає не менше 400,00 гривень (включно) Клієнт може ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту, шляхом укладення Додаткової угоди до Договору.

Згідно пункту 4.2. Договору пропозиція (оферта) Клієнта щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом натискання кнопки «продовжити» в Особистому кабінеті або відповідної кнопки в платіжному терміналі та здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів (та у разі їх наявності - штрафних санкцій). Після отримання Товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів та штрафних санкцій (у разі наявності останніх), заява Клієнта про продовження строку користування кредитом вважається поданою.

Відповідно до пункту 4.3. товариство має право, але не обов?язок протягом 24 годин з моменту вчинення Клієнтом вказаних в п.4.2. Договору дій, акцептувати пропозицію (оферту) Клієнта про продовження строку користування кредитом шляхом направлення Клієнту засобами зв?язку текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені Клієнтом Товариству в Особистому кабінеті/зазначені в Договорі та Одноразовий ідентифікатор у вигляді коду для підписання Клієнтом Додаткового договору.

Згідно із п. 4.5. Договору новий строк кредиту розраховується з дня, наступного за днем вчинення Клієнтом дій згідно з п.4.2.- 4.3 Договору та дорівнює строку кредиту, що встановлений п.1.3. Договору, якщо інше не встановлено в Додатковому договорі.

Пунктом 4.6. Договору передбачено, що протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою або за ставкою, що погоджена Сторонами в Додатковому договорі, яка не може бути більшою за розмір стандартної процентної ставки.

Встановлено, що останню Додаткову угоду між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено 30.12.2020 року, відповідно до якої, а саме пункту 3.1. строк користування кредитом за Договором продовжується на строк, що дорівнює строку, встановленому п.1.3. Договору. Дата повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом - 16.01.2021.

З огляду на наведене судом встановлено, що строк дії Договору кредиту закінчився 16.01.2021 року.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 10.04.2018 року виснувала, що термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх. Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.(Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12).

Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16 у пункті 117 зазначила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника.

З огляду на зазначені правовідносини кредитодавець продовжував нараховувати відсотки за користування кредитом саме у значенні отримання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу

Суд встановив, що вимоги щодо сплати відсотків у період з 17.01.2021 року по 16.04.2021 року не ґрунтуються на положеннях, викладених в розділах договору, які регулюють правомірну поведінку сторін («Предмет договору», «Порядок обчислення (нарахування) процентів»).

При цьому вказаний договір також містить окремий розділ, що регулює відповідальність позичальника («Відповідальність сторін»).

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 21.04.2021 року, у період з 17.01.2021 року по 16.04.2021 нараховувались відсотки за користування кредитом за процентною ставкою 1,90% в день, що становить 114 грн в день. З чого слідує, що відсотки, які нараховує кредитор у цей період за своєю природою є саме відсотками за користування кредитом, а не мірою відповідальності на підставі статті 625 ЦК України.

Як було зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, строк дії кредитних договорів, на яких ґрунтуються спірні кредиторські вимоги, сплив. А, отже, сплив і строк на нарахування відсотків за користування кредитними коштами у період з 17.01.2021 року по 16.04.2021 року.

Таким чином заборгованість за відсотками нарахованими у період з 17.01.2021 року по 16.04.2021 року в розмірі 10 260 грн (114* 90днів), підлягає списанню.

Проаналізувавши позовну заяву та дослідивши додані до неї докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» щодо стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Що стосується судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивач щодо понесених судових витрат зазначає, що окрім судового збору в розмірі 2662,40 грн також поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн, які просить стягнути в його користь з відповідачки.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому, пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України відносить витрати на професійну правничу допомогу саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Наявність договірних відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія» «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет» підтверджуються договором про надання правничої (правової) допомоги від 01 липня 2025 року, Актом №272 від 07.08.2026 року до договору №0107 про надання правової (правничої) допомоги від 01 липня 2025 року, детальним описом наданих послуг від 07 серпня 2026 року, ордером про надання правничої допомоги серії ВС №1381377 від 02 липня 2025 року.

За частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви, пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду. При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. (Постанова ВП ВС від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16)

Підставою для відмови у розподілі витрат на професійну правничу допомогу в заявленій сумі може бути ненадання переліку послуг (робіт), наданих (виконаних) адвокатом. (Постанова ВС від 05.06.2018 року у справі № 904/8308/17).

Із детального опису наданих послуг до акту №212 за договором про надання правової (правничої допомоги) №0107 від 01 липня 2025 року вбачається, що сума гонорару адвокатського об`єднання складає 8000 грн.

У своїй постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи (пункт 141 Постанови ВП ВС від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23).

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (пункт 144 Постанови ВП ВС від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23).

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (пункт 144 Постанови ВП ВС від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 ).

Суд з огляду на вищенаведене, ураховуючи характер спірних правовідносин, розгляд справи про стягнення заборгованості за кредитним договором у порядку спрощеного позовного провадження, складність справи, обсяг наданих правничих послуг, а також критерії обґрунтованості, розумності та пропорційності судових витрат, визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, вважає за необхідне обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню, сумою 6 000 грн.

Судовий збір в сумі 2662,40 грн, відповідно до ст.141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.42 Конституції України, ст.ст. 10, 12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 1, 3, 11, 16, 207, 509, 526, 536, 626, 628, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, Законом України Про споживче кредитування», суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»», 79029, м.Львів, вулиця Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, код ЄДРПОУ: 35234236, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Креді Агріколь Банк», заборгованість за кредитним договором № 905739 від 22 липня 2020 року в розмірі 8736 грн, з яких : 6000 грн заборгованість за тілом кредиту, 2763 грн заборгованість за нарахованими відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»», 79029, м.Львів, вулиця Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, код ЄДРПОУ: 35234236, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Креді Агріколь Банк», витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»», 79029, м.Львів, вулиця Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, код ЄДРПОУ: 35234236 судовий збір в сумі 2662,40 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», 79029, м.Львів, вулиця Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, код ЄДРПОУ: 35234236;

Представник позивача : Адвокатське Об`єднання «АПОЛОГЕТ», 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, код ЄДРПОУ: 41557199;

Представник АО «АПОЛОГЕТ» : Усенко Михайло Ігорович, адреса: 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2093 видане 29.09.2012 року; ордер на право на зайняття правничою допомогою серії ВС № 1381377 від 02 липня 2025 року;

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Головуючий: Р. О. Горуц