Єдиний державний реєстр судових рішень
______________________
Справа № 947/12186/26
Провадження № 2/947/3373/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2026 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Гниличенко М.В.
при секретарі - Тіщенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд -
ВСТАНОВИВ:
23.03.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором № 32660111 від 07.02.2022 року у розмірі 24220,00 грн.; сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача посилався на те, що 07.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №32660111, за умовами якого відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 7 000,00 грн.
01.09.2025 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Ірбіс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Позика» укладено Договір факторингу №01092025/01, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «Ірбіс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова Компанія «Позика» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова Компанія «Позика» приймає належні ТОВ «Фінансова Компанія «Ірбіс» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі і за кредитним договором №32660111 від 07.02.2022 року.
Відповідно до Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ФК «Позика») є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 24220,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7 000,00 грн; заборгованість за відсотками становить 17220,00 грн.
Позивач належним чином виконав свої зобов`язання щодо надання кредиту, однак відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
У зв`язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вищевказаним договором та судові витрати.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026 року вказана справа передана на розгляд судді Гниличенко М.В.
Згідно ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами позовного провадження у порядку загального або спрощеного провадження.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 10.04.2026 року провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, передбаченого ст.ст.274-279 ЦПК України, у судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 01.06.2026 року витребувано від Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (Код ЄДРПОУ 23494714; електронна адреса: ccd@sensebank.com.ua), інформацію, а саме: інформацію чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку № НОМЕР_2 ; виписку про рух грошових коштів з карткового рахунку, відкритого до платіжної картки № НОМЕР_2 в період з 07.02.2022 по 10.02.2022 з відображенням часу зарахування коштів; ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_2 , у тому числі, прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти тощо) та усі інші наявні відомості щодо даної особи.
На виконання ухвали суду про витребування доказів, АТ «СЕНС БАНК» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , картка маска якої № НОМЕР_2 , не відкривалась.
08.07.2026 року від представника позивача ТОВ ФК «Позика» було надано додаткові письмові пояснення, якими зазначено, що ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг. Вказане товариство надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво ФК № 342 від 02.10.2012 року та отримало ліцензію Національного банку України від 01.05.2023 року). Між ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» та ТОВ «ФК «Ірбіс» було укладено Договір на переказ коштів № ФК-П-21/04-21 від 06.04.2021 року.
На виконання вищевказаних норм закону та в обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач надав суду документи, щодо надання кредитних коштів позичальнику, а саме: кредитний договір, який містить підписи обох сторін і в кредитних правовідносинах є первинним бухгалтерським документом, розрахунок заборгованості за кредитним договором № 32660111 від 07.02.2022 року та лист від ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» від 21.10.2025 року, в якому зазначено, що у відповідності до вищевказаного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ ФК «Ірбіс»: 07.02.2022р. 16.45.20 на суму 7000 грн., маска № НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 136335647, призначення платежу зарахування 7000 грн. на карту НОМЕР_2 . Внаслідок чого, представник відповідача робить висновок, що лист ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» від 21.10.2025 року, є належним та допустимим доказом фактичного перерахування кредитних коштів.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у порядку ст.ст.128, 131 ЦПК України.
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» - Міньковська А.В. в судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлялась, надала суду заяву про розгляд справу у відсутності представника позивача. Також позивачем 09.07.2026 року було надані додаткові пояснення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення сповіщався належним чином за зареєстрованим місцем проживання - АДРЕСА_1 , причини неявки суду невідомі, заяв та клопотань про відкладення слухання справи або про розгляд справи за її відсутності, до суду не надходило. Зворотні рекомендовані поштові повідомлення повернуто з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомлення в розумінні п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, будь-яких заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, доводи позовної заяви не спростовано.
Відповідно до ст.223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, зокрема неявка учасника справи без поважних причин або без повідомлення причин неявки не перешкоджає розгляду справи по суті, крім інших випадків, визначених цією статтею.
Суд, дослідивши матеріали справи, які було надано в електронному вигляді, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).
Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
В судовому засіданні встановлено, що між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №32660111 від 07.02.2022 року, згідно з умовами якого визначено, що сума кредиту складає 7 000,00 грн.
Пільговий період 30 календарних днів з 07.02.2022 року по 09.03.2022 року пільгова процентна ставка (знижка) 2,2%; стандартний період 60 календарних днів з 10.03.2022 року по 08.05.2022 року стандартна процента ставка 3% (пункти 3.2.1 і 3.2.2 Договору).
Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком до цього Договору з кінцевим терміном погашення 08.05.2022 року.
Відповідно до п.4.1 Договору видача (надання) Товариством кредиту клієнту за цим договором проводиться протягом трьох операційних банківських дні з моменту укладення цього договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом до 08.05.2022 року, шляхом перерахування відповідної суми на рахунок товариства.
Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором « 832885», що підтверджується довідкою про ідентифікацію клієнта від 01.09.2025 року.
Грошові кошти в сумі 7000 грн TOB «ФК «Ірбіс» були перераховані на карту вказану відповідачем карту № НОМЕР_2 , , що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про переказ коштів № НОМЕР_4 від 21.10.2025 року.
Як вбачається з виданого TOB «ФК «Ірбіс» розрахунку заборгованості за договором фінансового кредиту №32660111, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 24220 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7 000 грн, заборгованість за відсотками становить 17220 грн.
01.09.2025 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» укладений Договір факторингу № 01092025/01, згідно з умовами якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №32660111 від 07.02.2022 року, що підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 рорку, витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 року.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №01092025/01 від 01.09.2025 року ТОВ «ФК «Позика» набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №32660111 від 07.02.2022 року, що укладений між ТОВ «ФК «Ірбіс» та відповідачем, сума заборгованості за яким становить 24220 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7 000 грн; заборгованість за відсотками становить 17220 грн.
Як вбачається із копії платіжної інструкції № 6054383 від 02.09.2025 року ТОВ «ФК «Позика» провів на рахунок ТОВ «ФК «Ірбіс» оплату згідно з договором факторингу №01092025/01 в сумі 3490472 грн 17 коп.
Таким чином, згідно з договором факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Позика» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №32660111 від 07.02.2022 року у сумі 24220 грн.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За положеннями статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст.81 ЦПК України).
Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора, відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію» та вимогам до кредитних договорів.
Як вбачається із матеріалів справи, первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, ТОВ «ФК «Ірбіс» було перераховано на картковий рахунок відповідача кошти в загальному розмірі 7 000 грн. Відповідач своїх зобов`язань за договором не виконав та не сплатив грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом.
Зважаючи на оформлені у встановленому порядку кредитний договір та договір факторингу позивач є належним стягувачем неповернутих кредитних коштів з боржника.
Відповідач уклав договір добровільно, з власної волі, погодившись на його умови та підтвердив, що умови договору є йому зрозумілими.
ОСОБА_1 правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, викладених в позовній заяві обставин належними та допустимими доказами не спростував, власного розрахунку заборгованості не надав, інформація щодо картки № НОМЕР_2 відсутня, при цьому саме у відповідача є доступ до картки, та можливість спростувати зарахування кредитних коштів в розмірі 7000 грн.
Встановлено, що у зв`язку з порушенням умов кредитного договору №32660111 від 07.02.2022 року відповідач допустив заборгованість в розмірі 24220 грн, із яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 7000 грн; - заборгованість за відсотками становить 17220 грн.
На підставі викладеного, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №32660111 від 07.02.2022 року в сумі 24220 грн 00 коп. доведена та підлягає задоволенню.
Що стосується вимог про стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
За положеннями ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача на його користь 5500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Судом встановлено, що у матеріалах справи містяться копія договору про надання правової допомоги №39493634/01 від 02.01.2026 року; додаткоа угода №32660111 до договору № 39493634_1 від 02.01.2026 року; детальний опис (наданих послуг) робіт, акт надання послуг на підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги від 16.02.2026 року, свідоцтвопро право на зайняття адвокатською діяльністю.
Суд акцентує увагу на тому, що складання позовної заяви про стягнення заборгованості не потребувало аналізу великої кількості документів, при цьому у справах даної категорії наявна усталена судова практика, яка не потребує аналізу та вивчення додаткових джерел права, законодавства, що регулює спір у справі, справа розглядалась у спрощеному провадженні, сторони у судове засідання не з`явились, відзиву або заперечень з боку відповідача не надавалось, тобто фактично надання правничої допомоги адвокатом у цій справі зводилося до складання позовної заяви.
Враховуючи предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, заяви відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу, але частково, у розмірі 3000 грн.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути пропорційно задоволеним вимогам судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 527, 610, 615, 629, 633, 634, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України; ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 274-279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» (код ЄДРПОУ:39493634, місцезнаходження: 07406, Київська область, м.Бровари, вул.Симона Петлюри, буд. 21/1, IBAN: НОМЕР_3 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634) заборгованість за Кредитним договором № 32660111 від 07.02.2022 року у розмірі 24220 / двадцять чотири тисячі двісті двадцять/ гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» (код ЄДРПОУ:39493634, місцезнаходження: 07406, Київська область, м.Бровари, вул.Симона Петлюри, буд. 21/1, IBAN: НОМЕР_3 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634) судовий збір у розмірі 2 662 /дві тисячі шістсот шістдесят дві/ гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 / три тисячі / гривень 00 копійок.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 09.11.2026 року.
Суддя М. В. Гниличенко
Судове рішення № 141316202, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 947/12186/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: