Рішення № 141315204, 24.09.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/5032/25

Провадження № 2/450/545/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук І. І.

секретаря судового засідання Дикої О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області Івана Мартиняка, який діє в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , законним представником якого є ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача КНП «Львівське територіальне медичне об?єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивного медичного лікування та швидкої медичної допомоги» про стягнення витрат закладу охорони здоров?я на лікування неповнолітнього потерпілого від кримінального правопорушення, -

в с т а н о в и в :

в провадженні судді Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовом керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області Івана Мартиняка, який діє в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , законним представником якого є ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача КНП «Львівське територіальне медичне об?єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивного медичного лікування та швидкої медичної допомоги» про стягнення витрат закладу охорони здоров?я на лікування неповнолітнього потерпілого від кримінального правопорушення, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Національної служби здоров?я України, кошти, витрачені на лікування неповнолітнього потерпілого від злочину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 16 385,99 гривень, які перерахувати в дохід державного бюджету на номер рахунку: UA 978999980313080115000026011; код ЄДРПОУ 37993783, отримувач ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/24060300 (МФО 899998).

В обґрунтування позову зазначає, що ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 19.05.2025 року до неповнолітнього ОСОБА_1 застосовано примусовий захід виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері у зв`язку із вчиненням суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, внаслідок якого неповнолітній ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження та перебував на стаціонарному лікуванні у ВП «Лікарня Святого Миколая» з 23.08.2024 року по 30.08.2024 року. Посилається на те, що вартість лікування потерпілого становила 16 385,99 грн, які були оплачені за рахунок коштів державного бюджету через Національну службу здоров`я України, однак до цього часу не відшкодовані. Зазначає, що відповідно до отриманої відповіді НСЗУ не наділена повноваженнями представляти інтереси держави у справах про відшкодування таких витрат, а комунальним закладом охорони здоров`я заходів щодо їх стягнення не вживалося. Вважає, що невідшкодування витрат на лікування потерпілого порушує інтереси держави у сфері охорони здоров`я та раціонального використання бюджетних коштів, у зв`язку з чим Пустомитівська окружна прокуратура звернулася до суду в інтересах держави з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 16 385,99 грн витрат на стаціонарне лікування потерпілого. Також зазначає, що на час вчинення суспільно небезпечного діяння ОСОБА_1 був неповнолітнім, а тому, з огляду на положення статті 1179 ЦК України, за відсутності у нього достатнього майна обов`язок відшкодувати шкоду покладається на його батьків або піклувальника.

В судове засідання прокурор Лущанець Х. М. не з`явилась, однак подала через канцелярію суду заяву про розгляд справи без участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задоволити такі.

В судове засідання уповноважений представник Національної служби здоров`я України не з`явився, однак подав на адресу суду, через підсистему «Електронний суд», заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Законний представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, однак подала заяву про розгляд справи без її участі, вказала, що щодо задоволення позовних вимог не заперечує.

Уповноважений представник третьої особи - КНП «Львівське територіальне медичне об?єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивного медичного лікування та швидкої медичної допомоги» в судове засідання не з`явився, хоч належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, пояснень щодо позову не надавав.

Враховуючи те, що в справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд ухвалив розглядати справу у відсутності учасників справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відшкодування збитків.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Судом встановлено, що ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 19.05.2025 року у справі № 450/5551/24 клопотання про застосування заходів виховного характеру стосовно неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вчинив суспільно-небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки ч. 2 ст. 286 КК України задоволено, застосовано стосовно неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вчинив суспільно-небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки ч. 2 ст. 286 КК України, примусові заходи виховного характеру, а саме передати під нагляд матері законного представника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до досягнення ним повноліття; процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 15 338,70 грн. віднесено на рахунок держави; скасовано арешт майна та вирішено долю речових доказів.

Спеціальним законом, який визначає порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства є ЗУ «Про доступ до судових рішень».

У статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" зазначено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

З наведеного вбачається, що суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими, про що також зазначено у постанові Верховного Суду від 23 березня 2021 року у справі № 910/3191/20.

З відкритого доступу в Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що судове рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 19.06.2025 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду в справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відтак, встановлені обставини ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 19.05.2025 року у справі № 450/5551/24 є преюдиційними для розгляду даної цивільної справи в частині правових наслідків дій особи, стосовно якої таке ухвалено.

Вказаною ухвалою також встановлено наступні обставини, що неповнолітній ОСОБА_1 , 22.08.2024 року о 22 год. 45 хв., керуючи транспортним засобом мотоциклом марки "Skybike crdx 200" без номерного знака та реєстраційних документів і рухаючись ним у Львівській обл., Львівському районі, с.Скнилів по вул. Шевченка в напрямку с.Басівка, неподалік будинку №56, порушив вимоги P.1 п.1.2, п. 1.5, п.1.10, Р.2 п.2.1 «б», п.2.3 «6», п.2.9 «в», Р.10 п.10.1, Р.12 п.12.1, P.13 п.13.1 Правил дорожнього руху України, які виразились в тому, що він проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, без причин технічного характеру виїхав на зустрічну смугу руху, а в подальшому на ліве по ходу його руху узбіччя, де здійснив наїзд на нерухомий автомобіль марки "Renault" моделі "Dokker" номерний знак НОМЕР_1 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир транспортного засобу мотоцикла марки "Skybike crdx 200" неповнолітній ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Як вбачається з листа відокремленого підрозділу «Лікарні Святого Миколая» КНП «Львівського територіального медичного об?єднання «Багатопрофільної клінічної лікарні інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» №14.55/04-29-1329вих-25 від 19.03.2025 року, внаслідок отримання вищевказаних тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився травматологічному відділенні ВП «Лікарня Святого Миколая» - КНП «Львівське територіальне медичне об?єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» з 23.08.2024 по 30.08.2024 р. (7 ліжко-днів). Загальний розмір затрачених коштів на стаціонарне лікування ОСОБА_3 становлять 16 385,99 грн.

Вказане також підтверджується долученим розрахунком заборгованості медичних послуг пацієнту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого ВП «Лікарня Святого Миколая» - КНП «Львівське територіальне медичне об?єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» та медичною картою стаціонарного хворого № 76929 від 30.08.2024 року ОСОБА_3 , супровідним листком та талоном до нього, листком лікарських призначень, температурним листком, оглядом у ортопедо-травматологічному відділенні від 23.08.2024 року, щоденником (травматологія), передопераційним епікризом від 26.08.2024 року, протоколом операції № 745 від 26.08.2024 року, результатами рентгенологічного обстеження № 85738 від 23.08.2024 року.

Згідно отриманої відповіді від Національної служби здоров?я України (НСЗУ) від 30.06.2025 № 27524/2-16-25 вбачається, що пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (далі - Закон), передбачено, що однією з основних функцій НСЗУ, як Уповноваженого органу передбачено укладення договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій. Так, у 2024 році між НСЗУ та КНП було укладено договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій № 3452-E124-P000 від 08.02.2024 строком дії з 01.01.2024 до 31.12.2024 (копія договору та інформація про дати укладення договорів про внесення змін до договору наявні в матеріалах справи). У пункті 8 Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 410, передбачено, що надавач зобов?язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов?язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів. Частиною першою статті 3 Закону передбачено, що держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій. У пункті 1 частини першої статті 2 Закону дається визначення програми медичних гарантій як програми, що визначає перелік та обсяг медичних послуг закладом охорони здоров?я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України. З огляду на зазначене та норми Положення про Національну службу здоров?я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1101, НСЗУ не наділена повноваженнями представляти інтереси держави у справах про відшкодування коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину. Пунктами 3, 4 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров?я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16,07.1993 № 545, визначено, що сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров?я або прокурора. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. Також, необхідно зазначити, що вказаний лікувальний заклад належить до комунальних закладів, що перебувають у власності територіальної громади міста Львова, а кошти затрачені на лікування ОСОБА_3 підлягають до зарахування на рахунок державного бюджету, оскільки оплачено НСЗУ як замовником медичних послуг.

Згідно п.5.3.1 Статуту Комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об?єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» джерелами формування майна та коштів підприємства є: кошти державного бюджету України, органів державної влади та бюджету Львівської міської територіальної громади.

Таким чином, внаслідок вчиненого суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України заподіяно матеріальну шкоду комунальному закладу охорони здоров?я, що перебуває у власності - Львівської міської ради, а витрати на стаціонарне лікування неповнолітнього потерпілого понесені державним бюджетом.

3 огляду на зазначене, витрати закладу охорони здоров?я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 фінансування яких здійснювалося за кошти НЗСУ в розмірі 16 385,99 грн. зараховуються до Державного бюджету.

Статтею 1166 Цивільного Кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 1 ст. 127 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь - яка інша фізична чи юридична особа має право на будь - якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства (ч. 7 ст. 128 КПК України).

Згідно з ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993року. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі.

У п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003(у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Згідно п. 4 вищезазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв`язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікування.

Статтями 12, 14, 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» передбачено, що охорона здоров`я один з пріоритетних напрямків державної діяльності. Реалізація державної політики охорони здоров`я покладається на органи державної влади, а безпосередньо охорону здоров`я населення забезпечують лікувально-профілактичні, санаторно- профілактичні та інші заклади. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров`я, що є у комунальній власності, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами частин третьої та четвертої статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт З частини другої статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Підстави представництва прокурором інтересів держави з`ясовуються насамперед судом першої інстанції, який має досить широкий розсуд (дискрецію) в оцінці підстав звернення прокурора.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

В обґрунтування правомірності використання представницьких повноважень при зверненні з даним позовом, необхідно зазначити, що неповнолітній потерпілий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на стаціонарному лікуванні в ортопедо-травматологічному відділені ВП «Лікарня Святого Миколая» - КНП «Львівське територіальне медичне об?єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивного медичного лікування та швидкої медичної допомоги» в період з 23.08.2024 року по 30.08.2024 рік, однак ні уповноваженими особами Національної служби здоров`я України, ні КНП «Львівське територіальне медичне об?єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивного медичного лікування та швидкої медичної допомоги» із вказаного часу не було здійснено жодних дій для захисту та відновлення порушених інтересів держави, повернення до бюджету коштів, витрачених на стаціонарне лікування неповнолітнього потерпілого від кримінального правопорушення, що свідчить про неналежне здійснення ними захисту інтересів держави.

З урахуванням викладеного, прокурор звертаючись до суду в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - КНП «Львівське територіальне медичне об?єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивного медичного лікування та швидкої медичної допомоги», вбачаючи наявність порушень інтересів держави внаслідок несплати з боку відповідача витрат на лікування, які понесені закладами охорони здоров`я, які фінансуються за рахунок місцевого бюджету, діє в межах повноважень визначених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Звернення керівника окружної прокуратури до суду з позовом у даному випадку є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави, враховуючи, що уповноважений орган самостійно не звернувся до суду з позовною заявою, оскільки лише орган прокуратури є тим суб`єктом, що має процесуальну можливість в даному випадку стягнути на користь держави кошти, витрачені лікувальним закладом на лікування особи, потерпілої від кримінального правопорушення.

Згідно з вимогами частини третьої статті 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, можуть пред`являтися за місцем заподіяння шкоди.

Судом встановлено, що відповідачем вчинено суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки ч. 2 ст. 286 КК України, с. Скнилів, по вул. Шевченка в напрямку с. Басівка, неподалік будинку № 56 Львівського району, Львівської області, в зв`язку із цим, позов подано до Пустомитівського районного суду Львівської області, тобто за місцем заподіяння шкоди відповідачем.

Відповідачем, його законним представником, відповідно до ст. 81 ЦПК України не подано до суду будь-яких належних доказів, що свідчать про неправильність представленого позивачем розрахунку суми завданої шкоди, а також про безпідставність заявлених позовних вимог.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 , законним представником якого є ОСОБА_2 , підлягають стягненню витрати на лікування неповнолітнього потерпілого в сумі 16 385 гривень 99 копійки, як шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставним та таким, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 274, 280-284, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 15-16, 22, 1166, 1206 Цивільного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

позов керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області Івана Мартиняка, який діє в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , законним представником якого є ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача КНП «Львівське територіальне медичне об?єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивного медичного лікування та швидкої медичної допомоги» про стягнення витрат закладу охорони здоров?я на лікування неповнолітнього потерпілого від кримінального правопорушення задоволити.

Стягнути із ОСОБА_1 , кошти витрачені на лікування неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від суспільно небезпечного діяння на користь держави в особі Національної служби здоров`я України витрати, понесені закладом охорони здоров`я в сумі 16 385 (шістнадцять тисяч триста вісімдесят п`ять) гривень 99 копійок, які перерахувати в дохід Державного бюджету (на р/р UA 978999980313080115000026011, отримувач ГУК м. Києві/Шевченківський район/24060300, (МФО: 899998) код отримувача ЄДРПОУ 37993783, Казначейство України).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Позивач: Національна служба здоров`я України, місцезнаходження: м. Київ, вул. С. Бандери, 19, Київська область, ЄДРПОУ: 42032422.

Прокурор, який діє в інтересах держави: керівник Пустомитівської окружної прокуратури Мартиняк Іван, місцезнаходження:81100,Львівська область,м.Пустомити,вул.Шевченка,3.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , законним представником якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: КНП «Львівське територіальне медичне об?єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивного медичного лікування та швидкої медичної допомоги», місцезнаходження: 79059, м. Львів, вул. І. Миколайчука, 9, Львівський район, Львівська область; ЄДРПОУ: 44496574.

Повний текст судового рішення складено 24.09.2026 року.

Суддя: І. І. Мельничук