Єдиний державний реєстр судових рішень
Дата документу 09.11.2026
Справа № 334/11018/26
Провадження № 1-кс/334/2947/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника СД Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12026087140000028 від 03.11.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
установив:
до суду надійшло вищевказане клопотання про арешт майна узгоджене із процесуальним прокурором прокурором Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 .
В обґрунтування свого клопотання слідчий вказав про те, що протягом 01 та 02 листопада 2026 року невстановлена особа, маючи доступ до чужого аккаунту, надіслала ОСОБА_5 смс повідомлення з проханням про запозичення грошових коштів, після чого, скориставшись довірою ОСОБА_5 , шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами останньої в сумі 17500 гривень, які ОСОБА_5 перерахувала на рахунок банківської картки з номером НОМЕР_1 .
Згідно із показами потерпілої ОСОБА_5 встановлено, що 01 листопада 2026 року в месенджері «Телеграм» їй надійшло повідомлення від її знайомої з проханням про надання коштів у борг. Так як вона знаходиться на окупованій території та не мала можливості зв`язатись із знайомою особисто, то вона погодилась надати кошти в борг і в подальшому перерахувала кошти в сумі 7500 гривень на рахунок картки вказаний в переписці. 02 листопада 2026 року вона двома платежами по 5000 гривень кожний також перерахувала кошти на той самий рахунок, а саме на рахунок картки з номером НОМЕР_1 . В зазначений час кошти повернуті не були, а невідомою особою було видалено переписку в месенджері «Телеграм».
На даний час відомо, що особа причетна до скоєного правопорушення користувалась банківською карткою з номером НОМЕР_1 , яка емітована банком АТ «Універсал Банк».
Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Таким чином, грошові кошти у безготівковій формі загальною сумою 17500 гривень, які знаходяться на рахунку або можуть надійти на рахунок банківської картки з номером НОМЕР_1 , емітованою банком АТ «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352), мають доказове значення у кримінальному провадженні, так як отримані кримінально протиправним шляхом внаслідок вчинення відносно ОСОБА_5 шахрайства.
Дізнавач до судового засідання надав суду письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, підтримав свої вимоги та просив накласти арешт.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Так, згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні збереження такого, знищення, що в свою чергу суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись статями 98, 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12026087140000028 від 03.11.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти у розмірі 17500 гривень у будь-якій валюті у безготівковій формі, які знаходяться або можуть надійти на банківську картку з номером НОМЕР_1 емітовану банком АТ «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352), та заборонити проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів із вказаного рахунку.
Ухвала про арешт виконується негайно.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 141313879, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 334/11018/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: