Рішення № 141309505, 09.11.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/1637/26

Провадження № 2-а/401/36/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року місто Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Андріянової С.М.

за участю секретаря судового засідання - Бойко Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції та поліцейського 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області капрала поліції Грабчака Романа Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2026 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7210928 від 17 травня 2026 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 340,00 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог посилається на те, що 17 травня 2026 року інспектором патрульної поліції Грабчаком Р.В. винесено постанову серії ЕНА № 7210928 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 340,00 грн. Зазначає, що вимірювання швидкості руху автомобіля здійснювалося за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCAM, який інспектор тримав у руках. Водночас, на думку позивача, використання такого приладу в ручному режимі не відповідає вимогам законодавства та правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 13 листопада 2020 року у справі № 554/13175/19, відповідно до якої вимірювання швидкості приладом TruCAM має здійснюватися у стаціонарному положенні або з використанням триноги. З огляду на викладене позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7210928 від 17 травня 2026 року та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на його користь судовий збір у розмірі 605,60 грн. (а.с. 3-4)

Ухвалою від 28 травня 2026 року адміністративний позов залишено без руху. (а.с. 15-17)

03 червня 2026 року позивач на виконання вищевказаної ухвали суду подав до суду заяву про усунення недоліків та надав суду позовну заяву в новій редакції, де відповідачем також зазначено поліцейського 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області капрала поліції Грабчака Романа Васильовича. (а.с. 18-19)

Ухвалою від 10 червня 2026 року адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву, разом із доказами, що підтверджують заперечення проти позову. (а.с. 20-21)

17 червня 2026 року представник відповідача № 1 Ковальчук Д.О. подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечив проти позову, посилаючись на дотримання норм законодавства при винесенні постанови. Зазначає, що 17 травня 2026 року на автомобільній дорозі М-21 "Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський - кордон із Молдовою", на 297 км у с. Стрижавка Вінницького району, інспектором патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCAM II LTI 20/20 (серійний номер ТС008446) зафіксовано рух транспортного засобу Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , зі швидкістю 77 км/год за встановленого в населеному пункті обмеження 50 км/год, чим порушено п. 12.4 ПДР України. Вказує, що після зупинки транспортного засобу та встановлення особи водія інспектором винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 340,00 грн. Заперечуючи доводи позивача щодо незаконності використання приладу TruCAM у ручному режимі, представник відповідача посилається на інформацію ДП "Укрметртестстандарт", згідно з якою зазначений прилад є ручним вимірювачем швидкості, конструктивно призначеним для утримування в руках під час вимірювання, а також може встановлюватися на триногу для роботи в автоматичному режимі. На підтвердження правомірності його використання представник відповідача зазначає, що прилад пройшов повірку, є придатним до застосування, а факт порушення підтверджується постановою, фотознімками та відеозаписом, долученими до матеріалів справи. Також зазначає, що позивач не надав доказів на підтвердження своїх доводів, тоді як наявні матеріали підтверджують факт перевищення швидкості руху саме в населеному пункті. (а.с. 25-31)

Відповідач № 2 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, у відповідності до ст. 162 КАС України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступного висновку.

Постановою поліцейського 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області капрала поліції Грабчака Романа Васильовича серії ЕНА № 7210928 від 17 травня 2026 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн., за те, що він 17 травня 2026 року о 13 год. 41 хв. у селищі Стрижавка, автомобільна дорога М-21 297 км., керував транспортним засобом зі швидкістю 77 км/год у межах населеного пункту, чим перевищив швидкість руху на 27 км/год. (а.с. 8, 10-11)

Із фотознімка, здійсненого приладом TruCam II із серійним номером ТС008446 (а.с. 39) та відеозапису, який долучено до матеріалів електронної справи в Автоматизованій системі документообігу суду "Д-3" представником відповідача № 1 вбачається, що автомобіль Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався у селищі Стрижавка зі швидкістю 77 км/год. (файл "1779025232__3200_0517_134032.avi" відеозапис № ID: 2-2-3cd789e0-6998-11f1-aa7b-ab5d5a829a61).

Відповідно до пункту 1 "Настанови з експлуатації до приладу LTI 20/20 TruCAM II", наданої представником відповідача № 1, вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM II призначений для вимірювання швидкості руху транспортних засобів в ручному або автоматичному режимах. Вимірювач належить до мобільних або ручних (залежно від ступеня участі оператора у процесі роботи вимірювача) дистанційних приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху. (а.с. 34-38)

Експертний висновок щодо програмного забезпечення "ТРУКАМ УКРАЇНА" № 04/05/02-3560 від 24 грудня 2020 року (термін дії до 24 грудня 2023 року), підтверджує правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування АЕS, визначений п. 5.1 ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 (в режимі ЕСВ, визначеному ДСТУ ISO/IEC 10116:2019, із довжиною ключа 128 біт). (а.с. 40)

Крім того, експертний висновок щодо програмного забезпечення "ТРУКАМ УКРАЇНА" № 04/05/02-3561 від 24 грудня 2020 року (термін дії до 24 грудня 2025 року), який підтверджує правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування АЕS, визначений п. 5.1 ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 (в режимі ЕСВ, визначеному ДСТУ ISO/IEC 10116:2019, із довжиною ключа 128 біт). (а.с. 40 зворотний бік)

Експертний висновок щодо програмного забезпечення "ТРУКАМ УКРАЇНА" № 04/05/02-3562 від 24 грудня 2020 року (термін дії до 24 грудня 2025 року), підтверджує правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування АЕS, визначений п. 5.1 ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 (в режимі ЕСВ, визначеному ДСТУ ISO/IEC 10116:2019, із довжиною ключа 128 біт). (а.с. 41)

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/36201 від 06 квітня 2026 року, виданого ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ", чинного до 06 квітня 2027 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCam ІІ № ТС008446, виробництва Laser Technology Inc., США, діапазон вимірювань швидкості - від 0 км/год до 320 км/год, максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах: ± 2 км/год у діапазоні від 0 км/год до 100 км/год; ± 2 % у діапазоні від 100 км/год до 320 км/год. (а.с. 46)

Також судом досліджено наданий представником відповідача № 1 лист Мінекономрозвитку щодо надання інформації з питань метрології та технічного регулювання (Вих. № 3423-0778165-08 від 23 лютого 2019 року), лист ДП "Укрметртестстандарт" щодо надання роз`яснення (Вих. № 22-38/49 від 01 жовтня 2019 року), сервісну книжку приладу для вимірювання швидкості транспортних засобів TruCam LТІ 20/20 № ТС008446, з яких вбачається законність та правомірність використання лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів LТІ 20/20 TruCam ІІ № ТС008446 на території України. (а.с. 42-43, 44, 45)

Як вбачається із листа Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області від 07 квітня 2023 року № 413, смт Стрижавка, Вінницького району позначено основним та дублюючим дорожнім знаком 5.49 "Початок населеного пункту" в обох напрямках, 5.50 "Кінець населеного пункту" в обох напрямках, 5.76 "Автоматична відеофіксація порушень ПДР" в обох напрямках (км 294+187 праворуч, розподільча смуга, км 298+114 (ліворуч, розподільча смуга). (а.с. 47)

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно зі статтею 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення: у тому числі передбачені частиною першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 122 КУпАП.

Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Закон України "Про дорожній рух" регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).

Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Диспозиція ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Як зазначено в пункті 12.4 ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" засоби вимірювальної техніки - це засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об`єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності.

Слід також зазначити, що загальні правила застосування, зокрема, технічних приладів закріплені у статті 40 Закону України "Про Національну поліцію".

Так, відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію", поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні літальні апарати та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію", інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці. Строки та порядок зберігання матеріалів фото- і кінозйомки, відеозапису та результатів їх аналізу встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Тобто, вищезазначені положення надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту адміністративного правопорушення.

Суд звертає увагу, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом на швидкості 77 км/год у межах населеного пункту при законодавчо допустимій швидкості у 50 км/год. Рухаючись із перевищенням дозволеної швидкості, він порушив правила дорожнього руху, наражаючи інших учасників дорожнього руху на небезпеку. На думку суду, саме здійснення працівниками патрульної поліції належного контролю на дорогах міста запобігає настанню негативних наслідків неправомірної поведінки водіїв.

Доводи позивача стосовно того, що фіксування швидкості здійснювалось поліцейським, який тримав вимірювальний прилад у руках, що, на його думку, є порушенням ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію", суд вважає неспроможними.

Так, приписами п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" встановлені види превентивних поліцейських заходів, до яких належить застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

За технічними характеристиками лазерний вимірювач швидкості TruCam належить до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі (без участі оператора).

Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також у зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.

Наведене також узгоджується з Методичними рекомендаціями щодо використання лазерних вимірювачів швидкості TruCam для фіксації правопорушень у сфері безпеки руху, відповідно до розпорядження від 08 жовтня 2018 року № 11299/41/2/02-2018 Національної поліції України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про помилковість доводів позивача про порушення відповідачем № 2 порядку використання вимірювача швидкості, оскільки законодавство не містить імперативних приписів стосовно стаціонарного розміщення приладу TruCam та здійснення фіксації таким приладом тільки в автоматичному режимі. При цьому суд наголошує, що фіксування правопорушення проводилося не в автоматичному режимі.

Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

З матеріалів справи вбачається, що представником відповідача № 1 до відзиву на адміністративний позов додано фотознімок, який здійснений сертифікованим приладом TruCam LTI 20/20, серійний номер ТС008446, та відеозапис, який долучено до матеріалів електронної справи в АСДС "Д-3". На фото та відео зафіксовано, що транспортний засіб позивача, автомобіль Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався у селищі Стрижавка зі швидкістю 77 км/год, у зоні, де встановлена швидкісна межа до 50 км/год. Отже, перевищення швидкості становить 27 км/год.

Слід також зазначити, що на фотознімку, зробленому за допомогою приладу TruCam та долученому представником відповідача № 1 до матеріалів справи, міститься інформація про назву файлу, дату та час створення, серійний номер приладу, виміряна швидкість, відстань, на якій здійснено замір, встановлений ліміт швидкості на даній ділянці дороги та назва ділянки дороги, де здійснювався замір.

Крім того, з відеозаписів із нагрудних боді-камер працівників поліції, які долучено представником відповідача № 1 до матеріалів електронної справи в АСДС "Д-3", вбачається, що відповідач № 2, зупинивши транспортний засіб позивача, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів, які попросив надати відповідно до п. 2.1 ПДР України та на підставі ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію". Водій виконав законну вимогу поліцейського та надав документи для перевірки. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення: порушення вимог п. 12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, та роз`яснивши позивачу права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поліцейський виніс оскаржувану постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

За правилами, визначеними статтею 252 КУпАП, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд зауважує, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Разом із тим, для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі: ±2 км/год у діапазоні від 2 км/год до 200 км/год. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Між тим, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов`язковим.

Зазначені докази є належними, допустимими, чіткими та достатніми, узгоджуються між собою та доповнюють один одного, що відповідає стандарту доказування "поза розумним сумнівом", про що зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства", та можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту", про що ЄСПЛ вказав у своєму рішенні від 21 липня 2011 року у справі "Коробов проти України".

Позивачем не надано суду будь-яких належних і допустимих доказів, які б спростовували правильність здійснених технічним засобом TruCam LTI 20/20 вимірювань швидкості руху автомобіля під керуванням позивача.

Таким чином, покази приладу LTI 20/20 TruCAM ІІ оцінюються судом як доказ в розумінні ст. 251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що факт порушення позивачем ПДР України та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, є належно встановленим та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач № 2 діяв у спосіб, передбачений законами України та правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності.

Щодо посилання позивача у позовній заяві на постанову Верховного Суду суд вважає за необхідне звернути увагу, що постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року у справі № 554/13175/19 не існує взагалі.

Тобто зазначені позивачем номер справи та дата ухвалення постанови є вигаданими, відповідно, посилання на сформовані висновки Верховного Суду є неправдивими.

Верховний Суд в ухвалі від 15 січня 2026 року у справі № 240/14153/24 звернув увагу на тому, що використання ШІ для підготовки процесуальних документів саме по собі не заборонено. Проте відповідальність за достовірність інформації, викладеної у процесуальних документах, покладається виключно на учасника справи. Верховний Суд наголосив на обов`язковості дотримання принципу фахового людського контролю (human-in-the-loop). Використання ШІ у правничій діяльності допускається виключно як допоміжний інструмент, який не може замінити професійну діяльність правника: його критичне мислення, фахове судження та правову кваліфікацію (Рекомендації з відповідального використання штучного інтелекту для правників (схвалені Міністерством цифрової трансформації та Міністерством юстиції України, липень 2025 року). Подання до суду недостовірної інформації, зокрема посилань на неіснуючі постанови та правові позиції Верховного Суду становить порушення принципу добросовісності користування процесуальними правами, закріпленого у статті 45 КАС України, незалежно від способу підготовки цієї інформації.

Аналогічні висновки викладено в ухвалі Верховного Суду від 03 лютого 2026 року у справі № 340/2365/25, постановах Верховного Суду від 08 квітня 2026 року у cправі № 912/2122/23, від 10 червня 2026 року у справі № 390/2226/24.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7210928 від 17 травня 2026 року винесена відносно позивача уповноваженою посадовою особою та відповідає вимогам закону, підстав для визнання протиправною та скасування постанови немає, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України, понесені витрати позивачем на оплату судового збору, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 122, 245-246, 251, 268, 283-284, 288 КУпАП, ст. ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 250, 286, 292, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції та поліцейського 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області капрала поліції Грабчака Романа Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.

Судові витрати у справі віднести за рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 29 вересня 2021 року органом № 1235, РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач № 1: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження за адресою: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, ЄДРПОУ 40108646.

Відповідач № 2: поліцейський 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області капрал поліції Грабчак Роман Васильович, адреса місця роботи: вул. Ботанічна, буд. 24, м. Вінниця.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області С.М. Андріянова