Рішення № 141307627, 29.10.2026, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

29 жовтня 2026 рокум. Чернігівсправа № 927/650/26Господарський суд Чернігівської області у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви за позовом Акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код НОМЕР_1 ) АДРЕСА_1до Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (код НОМЕР_2 ) АДРЕСА_2про стягнення 1 700 000 грн 00 коп.за участі представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 адвокат, дов. від 10.12.2025

від відповідача: ОСОБА_4 адвокат (ордер серії АІ № 2272155 від 30.07.2026)

Рішення ухвалюється після перерви, оголошеної в судовому засіданні з 14.10.2026 по 29.10.2026 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 29.10.2026, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено скорочене рішення.

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2026 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (надалі Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (надалі Відповідач) про стягнення 1 700 000,00 грн безпідставно отриманих коштів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на те, що відповідно до банківських виписок ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », 01.03.2012 на рахунок Відповідача надійшли кошти від Публічного акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в розмірі 3 718 397,73 грн з призначенням платежу «згідно Кредитного договору № 010-12/12/50 від 01.03.2012 року». 29.07.2013 на рахунок Відповідача від Публічного акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_3 » також надійшли кошти в розмірі 240 919 171,05 грн з призначенням платежу «згідно Кредитного договору № 010/11/85 від 29.07.2013 р.». Станом на день подання даного позову зазначені кошти не були повернуті Відповідачем.

Надалі, 19.08.2020 між Публічним акціонерним товариством « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та Товариством з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_4 » було укладено Договір № 1 про відступлення прав вимоги та 09.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та Акціонерним товариством « ІНФОРМАЦІЯ_1 » було укладено Договір № 07/09/09/2020/2 про відступлення прав вимоги.

Відповідно до додатку № 1 до договору № 1 про відступлення прав вимоги від 19.08.2020 до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » перейшли права вимоги по наступним договорам: кредитний договір від 01.03.2012 № 010-12/12/50; кредитний договір від 29.07.2013 № 010/11/85; договір забезпечення від 12.07.2013 № 73; договір забезпечення від 30.12.2014 № 010/11/85-212; договір забезпечення від 15.05.2015 № 010/11/85-21. Отже, з 09.09.2020 новим кредитором ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » стало АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », до якого перейшли права кредитора по відношенню до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за зобов`язаннями відносно Кредитного договору № 010-12/12/50 від 01.03.2012 та Кредитного договору № 010/11/85 від 29.07.2013, первісним кредитором за яким було ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 ».

Позивач звертався до суду з позовом про стягнення з Відповідача частини заборгованості за вказаними вище кредитними договорами в розмірі 300 000,00 грн, однак рішенням ІНФОРМАЦІЯ_8 від 04.03.2025 у справі № 927/598/24, яке набрало законної сили, у задоволенні позовних вимог було відмовлено з огляду на відсутність таких договорів та недоведення Позивачем складу господарського правопорушення в діях Відповідача.

Враховуючи відсутність у Позивача оригіналів та копій Кредитних договорів № 010-12/12/50 від 01.03.2012 та № 010/11/85 від 29.07.2013 та наявність доказів перерахування коштів на користь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », захист порушених прав Позивача можливий шляхом застосування статті 1212 ЦК України, адже при наявності доказів отримання однією стороною коштів від другої та за відсутності доказів укладення правочину на підставі якого такі грошові кошти перераховувались боржнику, інша сторона має право стягнути такі кошти з боржника як безпідставно отримані ним.

За таких обставин, маючи право вимоги до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на суму 244 637 568,78 грн, АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » просить суд частково стягнути заборгованість в загальному розмірі 1 700 000 грн. При цьому Позивач не відмовляється від стягнення іншої частини безпідставно набутих Відповідачем коштів та залишає таке право за собою.

Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_8 від 08.07.2026 постановлено: позовну заяву АТ ЗНВКІФ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » про стягнення 1 700 000,00 грн залишити без руху; зобов`язати АТ ЗНВКІФ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до господарського суду разом із заявою про усунення недоліків: позовну заяву, оформлену з додержанням вимог, передбачених ст.162,164 Господарського процесуального кодексу України; докази направлення копії заяви про усунення недоліків та копії належно оформленої позовної заяви відповідачу.

Ухвала суду від 08.07.2026 направлена Позивачу до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронного кабінету 08.07.2026 13:01.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 08.07.2026 є такою, що отримана позивачем 08.07.2026.

10.07.2026, у встановлений судом процесуальний строк, з метою усунення виявлених недоліків, Позивачем через систему «Електронний суд» до ІНФОРМАЦІЯ_8 подані запитувані документи.

Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_8 від 15.07.2026 постановлено: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження; призначити розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 13 серпня 2026 року; встановити процесуальний строк для подання Відповідачем відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

03 серпня 2026 року, у встановлений судом процесуальний строк (документ сформований в системі 31.07.2026), через систему «Електронний суд» до ІНФОРМАЦІЯ_8 надійшов відзив від 31.07.2026 на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що Відповідач не погоджується з позовними вимогами та просить відмовити у їх задоволенні.

Свої заперечення Відповідач мотивує тим, що виписки по рахункам, які надані Позивачем разом з позовною заявою, не можуть слугувати доказом наявності будь якої заборгованості ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » перед ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », оскільки: 1) не дають можливості визначити та перевірити на відповідність умовам договорів відсотків; своєю формою не відповідають вимогам законодавства, адже ніким не підписані, а тому не є первинним бухгалтерським документом.

Позивачем не доведено набуття права вимоги від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », оскільки згідно п. 4 Договору № 07/09/09/2020/2 від 09.09.2020 року про відступлення права вимоги, сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами відповідно до цього договору Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 15 835 754,83 грн. Однак, Позивачем не надано суду доказів виконання цієї умови та сплати належної суми. Відповідно неможливо встановити те, що він набув будь-яких прав як новий кредитор ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » не має права на стягнення грошових коштів з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », оскільки за наданими договорами відступлення права вимоги Позивач набув право вимоги лише за конкретними кредитними договорами, а не абсолютно за всіма вимогами банку. Навіть теоретичне припущення того факту, що Позивач набув конкретне право вимоги за кредитними договорами, все рівно не вказує на те, що він є належним позивачем. Це пов`язується з тим, що якщо грошові кошти і було без жодної підстави надано в користування ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », то Відповідач повинен ці кошти повертати саме банку, а не Позивачеві.

Позивач посилається як на преюдиційну справу № 927/598/24, однак в цій справі судами не було встановлено та підтверджено факти і умови кредитних договорів, а також не було встановлено та підтверджено право вимоги АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » і його розмір.

Сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення призначеного на 13.08.2026 підготовчого засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи роздрукованими з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» довідками про доставку електронного листа до електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».

Разом з тим, з огляду на перебування судді ОСОБА_1 у щорічній відпустці у період з 10.08.2026 по 04.09.2026 включно призначене на 13.08.2026 підготовче засідання не відбулось, про що сторони були повідомлені листом ІНФОРМАЦІЯ_8 від 11.08.2026 № 927/650/26/895/26.

Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_8 від 08.09.2026, зокрема, постановлено: продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів; призначити підготовче засідання на 24 вересня 2026 року; встановити процесуальні строки: для подання позивачем відповіді на відзив до 15.09.2026 включно; для подання відповідачем заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Процесуальним правом на подання відповіді на відзив Позивач не скористався.

Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_8 від 24.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 14.10.2026.

13 жовтня 2026 року Відповідачем була подана заява про застосування позовної давності. На думку Відповідача, строк позовної давності з повернення безпідставно отриманих коштів відповідно до статті 1212 ЦК України розпочинається з факту передачі таких коштів.

Позивач у позові стверджує, що грошові кошти були отримані ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 01.03.2012 та 29.07.2013. Отже, строк позовної давності з повернення безпідставно отриманих коштів повинен відраховуватись з моменту факту їх передачі, а тому цей строк сплив у 2015 і 2016 роках відповідно. А переуступка права вимоги, яка відбулась у 2020 році, жодним чином порядку обчислення строку позовної давності не змінює.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

15 липня 2020 року відбувся електронний аукціон (протокол № UA-EA-2020-06-23-000025b) на якому був проданий пул активів, що складається з прав вимоги та майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та дебіторської заборгованості, зокрема: активи ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що складаються з прав вимоги за кредитними договорами № 010-12/12/50 та № 010/11/85, що укладені з суб`єктом господарювання (детальна інформація в публічному паспорті активу).

Переможцем електронного аукціону було визначено ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

Вищевказані активи ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » були придбані ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за 15 203 767,16 грн (без ПДВ).

07 серпня 2020 року ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » сплатило на користь ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » грошові кошти в розмірі 15 203 767,16 грн (платіжне доручення від 07.08.2020 № 131).

19 серпня 2020 року між ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (Банком) та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (Новим кредитором) був укладений договір про відступлення права вимоги № 1 згідно умов якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, боржників та заставодавців (іпотекодавців) та поручителів та фізичних осіб та фізичних осіб підприємців та юридичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредитної лінії. договорами про надання кредиту (овердрафту)), згідно реєстру у Додатку № І до цього Договору, та договорами поруки та договорами іпотеки (іпотечними договорами) та договорами застави та іншими договорами, контрактами, з урахуванням усіх змін. доповнень і додатків до них, які в тому числі, але не обмежуючись наведені у Додатку № 1 до цього Договору, що були укладені в забезпечення виконання зобов`язань за вказаними кредитними договорами, договорами про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії, надалі разом за текстом «Основні договори», надалі за текстом Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

За цим Договором Новий кредитор в день настання Відкладальної обставини відповідно до пункту 161 цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами.

Розмір заборгованості за Основними договорами, Права вимоги за якими переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів рахунку/рахунків боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.

Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 15 203 767,16 грн без ПДВ надалі за текстом Ціна договору. Ціна договору сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до пункту 14 цього Договору, на підставі Протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону). переможцем яких став Новий кредитор.

Наявні у Банку документи, що підтверджують Права вимоги до Боржників, а також реєстр Прав вимог у електронному вигляді передаються Банком Новому кредитору за відповідним актом не пізніше 5 (п`яти) календарних днів із дати настання Відкладальної обставини відповідно до пункту 161 цього Договору.

Сторони домовились, що цей Договір укладається з відкладальною обставиною (в розумінні частини першої статті 212 Цивільною кодексу України, а саме: укладення Новим кредитором договорів купівлі продажу (договорів відступлення прав вимоги) щодо усього майна та майнових прав/прав вимоги, які входять до складу пулу відповідно до Протоколу, далі і вище за текстом Відкладальна обставина. Взаємні права та обов`язки Сторін за цим Договором виникають з моменту настання Відклададьної обставиии. Права вимоги переходять від Банка до Нового кредитора після настання Відклададьної обставиии. До моменту настання Відклададьної обставиии Права вимоги належать Банку.

Згідно Додатку № 1 до цього Договору, до Нового кредитора перейшло право вимоги до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за кредитним договором від 01.03.2012 № 010-12/12/50 в розмірі 5 796 679,68 грн та за кредитним договором від 29.07.2013 № 010/11/85 в розмірі 375 573 396,13 грн.

Також в Додатку № 1 до цього Договору вказано, що вимоги за вищевказаними кредитними договорами забезпечені заставою майна ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

В цей же день, 19 серпня 2020 року ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » був підписаний Акт приймання передавання реєстру Прав вимоги у електронному вигляді.

Листом від 19.08.2020 № 480 «Щодо настання відкладальної обставини та набуття чинності договорів» ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » підтвердив ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що станом на 19 серпня 2020 року укладено всі договори щодо активів, які належали Банку та входили до складу лоту GL18N118534 відповідно до Протоколу електронного аукціону № ІНФОРМАЦІЯ_9 , сформованого 15.07.2020 року, переможцем якого стало ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », а саме: договір № 1 про відступлення права вимоги від 19.08.2020.

09 вересня 2020 року між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (Первісний кредитор) та АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі Договору № 30-06/2020 про управління активами корпоративного інвестиційного фонду від 30 червня 2020 року, діє ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_10 » (Новий кредитор) був укладений договір про відступлення прав вимоги № 07/09/09/2020/2 згідно умов якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги Первісного кредитора до позичальників, боржників та заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредитної лінії, договорами про надання кредиту (овердрафту)), згідно з реєстром у Додатку № 1 до цього Договору, та договорами поруки та договорами іпотеки (іпотечними договорами) та договорами застави та іншими договорами, контрактами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, які в тому числі, але не обмежуючись, наведені у Додатку № 1 до цього Договору, що були укладені в забезпечення виконання зобов`язань за вказаними кредитними договорами, договорами про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії, надалі разом за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Права вимоги належать Первісному кредитору на підставі Договору № 1 про відступлення прав вимоги від 19.08.2020, посвідченого ОСОБА_5 , ПНКМНО, за реєстровим № 1210, укладеного Первісним кредитором з ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

За цим Договором Новий кредитор в день укладання цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами. Права вимоги, за якими переходять до Нового кредитора, вказані у Додатку № 1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, як існують на момент відступлення Права вимоги.

Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошові кошти у сумі 15 835 754,83 грн, надалі за текстом Ціна договору. Ціна договору сплачена Новим кредитором Первісному кредитору у повному обсязі до укладання цього Договору на підставі Договору № 07/15/08/2020/1 відступлення прав вимоги від 15.08.2020, укладеного між Сторонами.

Наявні у Первісного кредитора документи, що підтверджують Права вимоги до Боржників, передаються Первісним кредитором Новому кредитору за відповідним актом не пізніше 5 (п`яти) календарних днів із дати укладання цього Договору.

Згідно Додатку № 1 до цього Договору, до Нового кредитора перейшло право вимоги до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за кредитним договором від 01.03.2012 № 010-12/12/50 в розмірі 5 796 679,68 грн та за кредитним договором від 29.07.2013 № 010/11/85 в розмірі 375 573 396,13 грн.

Також в Додатку № 1 до цього Договору вказано, що вимоги за вищевказаними кредитними договорами забезпечені заставою майна ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_8 від 04.03.2025 у справі № 927/598/24, залишеним без змін постановою ІНФОРМАЦІЯ_11 від 09.07.2025, відмовлено у задоволенні позовних вимог АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про стягнення частини заборгованості в розмірі 300 000,00 грн, з яких: 100 000,00 грн частина заборгованості за тілом кредиту по кредитному договору від 01.03.2012 № 010-12/12/50; 200 000,00 грн частина заборгованості за тілом кредиту по кредитному договору від 29.07.2013 № 010/11/85.

Як зазначено у вищевказаних судових рішеннях, в обґрунтування позовних вимог АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » посилалося на те, що воно є належним новим кредитором, відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України та набуло права вимоги за наведеними вище договорами. У той же час, ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » має загальну заборгованість за кредитними договорами від 01.03.2012 № 010-12/12/50 та від 29.07.2013 № 010/11/85 в розмірі 381 370 075,81 грн, внаслідок чого позивач просив стягнути з відповідача частину заборгованості за наведеними договорами у розмірі 300 000,00 грн.

Крім того, АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » вказувало, що станом на день подачі позовної заяви, у нього відсутні оригінали кредитних договорів від 01.03.2012 № 010-12/12/50, від 29.07.2013 № 010/11/85 та договорів забезпечення: від 12.07.2013 № 73, від 30.12.2014 № 010/11/85-212, від 15.05.2015 № 010/11/85-21, які укладені між ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Це пов`язано з тим, що 05.06.2015 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва у справі за № 757/19446/15-к у кримінальному провадженні за № 12015000000000338 винесено ухвалу, якою надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які знаходяться в ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » з можливістю їх вилучення у завірених копіях.

10.06.2015, під час виконання ухвали суду, старший слідчий ОВС ГСУ МВС України ОСОБА_6 вилучив оригінали банківських документів (однак, суд ухвалив надати тимчасовий доступ до документів з можливістю їх вилучення у завірених копіях). Згідно з протоколом тимчасового доступу від 10.06.2015 та відповідно до опису/додатку до протоколу вилучено документи, за переліком 235 позицій, серед яких: кредитні справи у повному обсязі (рішення про необхідність отримання кредитів, заяви про надання кредитів, кредитні договори, додатки, додаткові угоди, зміни і доповнення до них, договори застави, договори застави майнових прав, договори іпотеки, договори поруки, інформація про видачу кредитних коштів, їх використання та погашення тощо), які знаходились у 503 томах. Серед вилучених оригіналів банківських документів перебувають оригінали кредитних договорів від 01.03.2012 № 010-12/12/50, від 29.07.2013 № 010/11/85 та договори забезпечення: від 12.07.2013 № 73, від 30.12.2014 № 010/11/85-212, від 15.05.2015 № 010/11/85-21, укладені між ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

В подальшому, вилучені оригінали банківських документів ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », у тому числі оригінали кредитних договорів від 01.03.2012 № 010-12/12/50, від 29.07.2013 № 010/11/85 та договорів забезпечення: від 12.07.2013 № 73, від 30.12.2014 № 010/11/85-212, від 15.05.2015 № 010/11/85-21, укладені між ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », банку не повернулись.

У зв`язку з вилученням та неповерненням ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » вищезазначених оригіналів банківських документів, останній не зміг передати їх попередньому кредитору.

14.03.2024 АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » подало адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_12 в якому просило надати інформацію позивачу, як правонаступнику банку, про тимчасово вилучені на підставі ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_13 від 05.06.2015 у справі № 757/19346/15-к документи, а саме: кредитні договори від 01.03.2012 № 010-12/12/50, від 29.07.2013 № 010/11/85 та договори забезпечення: від 12.07.2013 № 73, від 30.12.2014 № 010/11/85-212, від 15.05.2015 № 010/11/85-21, укладені між ПАТ " ІНФОРМАЦІЯ_7 " та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Головне слідче управління Національної поліції України листом від 14.03.2024 № 14/03/24 надало відповідь на адвокатський запит, однак запитувані документи не було надано.

Позивач у позовній заяві зазначав, що відсутність у АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » вищезазначених договорів, право вимоги за якими перейшло до нього у законний спосіб, утруднює реалізацію останнім, як кредитором ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », своїх законних прав та інтересів, проведення дій щодо стягнення кредитної заборгованості.

У зв`язку з цією обставиною, позивачем до позовної заяви було додано клопотання про витребування доказів.

Як стверджував позивач, заборгованість ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за кредитними договорами від 01.03.2012 № 010-12/12/50 та від 29.07.2013 № 010/11/85 не погашена, у зв`язку з чим останнє має заборгованість перед АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », станом на день подання цього позову, у загальному розмірі 381 370 075,81 грн, з яких:

1) 5 796 679,68 грн загальна заборгованість (не включаючи штрафи та пені) за кредитним договором від 01.03.2012 № 010-12/12/50, з яких:

- 3 718 397,73 грн тіло кредиту;

- 2 078 281,95 грн нараховані проценти станом на 19.08.2020.

2) 375 573 396,13 грн загальна заборгованість (не включаючи штрафи та пені) за кредитним договором від 29.07.2013 № 010/11/85, з яких:

- 240 919 171,05 грн тіло кредиту;

- 134 654 225,08 грн нараховані проценти станом на 19.08.2020.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про стягнення частини заборгованості в розмірі 300 000,00 грн, суд першої інстанції в рішенні від 04.03.2025 у справі № 927/598/24 вказав, що у даному випадку позивач мав прямий процесуальний обов`язок довести суду належними доказами обставини, на які позивач посилається у позовній заяві, що останнім зроблено не було.

У той же час, до позовної заяви позивачем долучено клопотання про витребування доказів у ІНФОРМАЦІЯ_12 , що були вилучені під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015000000000338, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.05.2015 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 191, частиною 2 статті 364, частиною 1 статті 351 Кримінального кодексу України.

У наведеному клопотанні позивач просив суд витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_12 наступні докази:

- оригінал або належним чином засвідчену копію кредитного договору від 01.03.2012 № 010-12/12/50, укладеного між ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та всіх додатків, додаткових угод (договорів) укладених до нього;

- оригінал або належним чином засвідчену копію кредитного договору від 29.07.2013 № 010/11/85, укладеного між ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та всіх додатків, додаткових угод (договорів) укладених до нього;

- оригінал або належним чином засвідчену копію договору забезпечення від 12.07.2013 № 73 та всіх додатків, додаткових угод (договорів) укладених до нього;

- оригінал або належним чином засвідчену копію договору забезпечення від 30.12.2014 № 010/11/85-212 та всіх додатків, додаткових угод (договорів) укладених до нього;

- оригінал або належним чином засвідчену копію договору забезпечення від 15.05.2015 № 010/11/85-21 та всіх додатків, додаткових угод (договорів) укладених до нього;

- оригінал або належним чином засвідчені копії виписок про рух коштів за кредитним договором від 01.03.2012 № 010-12/12/50, укладеним між ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;

- оригінал або належним чином засвідчені копії виписок про рух коштів за кредитним договором від 29.07.2013 № 010/11/85, укладеним ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

В обґрунтування даного клопотання позивачем було подано до суду докази, що свідчать про заходи, яких останній вжив для отримання зазначених доказів самостійно, а саме: клопотання про повернення тимчасово вилучених документів, адресоване ІНФОРМАЦІЯ_14 від 15.11.2021 № 370-02-1-3 та відповідь на дане клопотання від 28.12.2021 № 44483/24/1/2-2021; адвокатський запит від 14.03.2024 № 14/03/24 та відповідь на нього від 26.03.2024 ППУ № 45422-2024.

Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_8 від 04.07.2024 у справі № 927/598/24 постановлено витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_12 докази, що були вилучені під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015000000000338, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.05.2015 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 191, частиною 2 статті 364, частиною 1 статті 351 Кримінального кодексу України.

Ухвалою від 31.10.2024 у справі № 927/598/24 повторно витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_12 докази, що були вилучені під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015000000000338, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.05.2015 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 191, частиною 2 статті 364, частиною 1 статті 351 Кримінального кодексу України.

20.11.2024 від Головного слідчого управління Національної поліції України надійшло клопотання про продовження терміну виконання ухвали від 31.10.2024.

Ухвалою від 04.12.2024 у справі № 927/598/24 суд постановив Головному слідчому управлінню Національної поліції України виконати вимоги ухвали ІНФОРМАЦІЯ_8 від 31.10.2024 в строк до 13.01.2025, а також відклав підготовче засідання 14.01.2025.

ІНФОРМАЦІЯ_14 подавались клопотання про продовження термінів виконання ухвал ІНФОРМАЦІЯ_8 від 31.10.2024 та від 04.12.2024.

Втім, станом на дату ухвалення судом першої інстанції рішення у справі № 927/598/24, витребувані від ІНФОРМАЦІЯ_12 докази, на які посилається позивач у своїй позовній заяві, і які покладено в основу заявленого ним позову, на адресу суду не надійшли.

За таких обставин, у справі № 927/598/24 суд дійшов висновку, що у зв`язку з відсутністю доказів, на які посилається позивач у позові, викладені у позовній заяві твердження позивача не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Колегія суддів апеляційного суду підтвердила вірність висновків місцевого господарського суду про те, що недоведеність складу господарського правопорушення у діях відповідача унеможливлює задоволення позову про стягнення частини заборгованості у розмірі 300 000,00 грн за кредитними договорами від 01.03.2012 № 010-12/12/50 та від 29.07.2013 № 010/11/85.

Таким чином, враховуючи приписи чинного законодавства та викладені вище обставини, у справі № 927/598/24 суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509, 510 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

У відповідності з ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В той же час, за правилами ст. 512 514, 517 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Як вбачається із матеріалів даної справи, на підставі договорів про відступлення права вимоги від 19.08.2020 № 1, укладеного між ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », та від 09.09.2020 № 07/09/09/2020/2, укладеного між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », до Позивача перейшло право вимоги до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за кредитним договором від 01.03.2012 № 010-12/12/50 в розмірі 5 796 679,68 грн та за кредитним договором від 29.07.2013 № 010/11/85 в розмірі 375 573 396,13 грн, а також за договорами забезпечення.

При цьому, заперечення Відповідача про недоведеність Позивачем факту набуття права вимоги від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з огляду на відсутність доказів сплати Первісному кредитору грошових коштів в сумі 15 835 754,83 грн судом відхиляється, оскільки умовами договору від 09.09.2020 № 07/09/09/2020/2 передбачено, що усі права кредитора за основними договорами АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » набуває в день укладання цього договору.

Крім того, в договорі від 09.09.2020 № 07/09/09/2020/2 вказано, що ціна договору сплачена Новим кредитором Первісному кредитору у повному обсязі до укладання цього Договору на підставі Договору № 07/15/08/2020/1 відступлення прав вимоги від 15.08.2020, укладеного між сторонами.

Правонаступництво це перехід суб`єктивного права (а у широкому розумінні - також і юридичного обов`язку) від однієї особи до іншої (правонаступника).

Внаслідок певної дії чи події сторону у зобов`язанні можна замінити на іншу особу, яка є її правонаступником або стосовно лише цивільних прав (обов`язків), або одночасно щодо цивільних прав і обов`язків. Іншими словами, заміна сторони у зобов`язанні може бути наслідком або сингулярного правонаступництва (зокрема, на підставах договорів купівлі-продажу (частина третя статті 656 ЦК України), дарування (частина друга статті 718 ЦК України), факторингу (глава 73 ЦК України)), або універсального правонаступництва (у випадку реорганізації юридичної особи (частина перша статті 104 ЦК України) чи спадкування (стаття 1216 ЦК України)).

Отже, внаслідок заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі кредитного договору, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні, зокрема, вимагати від позичальника повернути кредит та сплатити проценти.

Відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права, врегульовані главою 83 Цивільного кодексу України.

Положеннями частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Тобто, зобов`язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдносин i їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Аналогічні правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17, від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17.

В даній справі, АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » просить стягнути з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 1 700 000,00 грн безпідставно отриманих коштів.

При цьому, Позивач вказує, що грошові кошти були отримані Відповідачем від ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » на підставі кредитних договорів, оригінали яких у Позивача відсутні. Тому, на думку Позивача, з огляду на відмову у задоволенні його позовних вимог у справі № 927/598/24, захист порушених прав Позивача можливий шляхом застосування статті 1212 ЦК України.

Однак, суд не погоджується з такими доводами АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », оскільки сама лише відсутність оригіналів кредитних договорів, не свідчить, що грошові кошти були набуті Відповідачем за відсутності правової підстави для їх набуття.

Як неодноразово було вказано вище, на підставі договорів про відступлення права вимоги до АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » перейшло право вимоги до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » саме за кредитними договорами від 01.03.2012 № 010-12/12/50 та від 29.07.2013 № 010/11/85.

Під час розгляду справи № 927/598/24 АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » наголошувало на тому, що 10.06.2015 оригінали кредитних договорів від 01.03.2012 № 010-12/12/50, від 29.07.2013 № 010/11/85 та договорів забезпечення: від 12.07.2013 № 73, від 30.12.2014 № 010/11/85-212, від 15.05.2015 № 010/11/85-21, укладені між ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », були вилучені старшим слідчим ОВС ГСУ МВС України ОСОБА_6 про що свідчить протокол тимчасового доступу від 10.06.2015 та додаток до протоколу.

Отже, доводи Позивача про те, що грошові кошти були набуті Відповідачем за відсутності правової підстави для їх набуття, під час розгляду даної справи не підтвердилися.

Також слід вказати, що підставою для відмови у задоволенні позову АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у справі № 927/598/24 було не відсутність кредитних правовідносин між сторонами, а відсутність доказів, які підтверджують наявність складу господарського правопорушення у діях відповідача.

Крім того, у справах про стягнення безпідставно отриманих коштів доказуванню підлягає сам факт набуття або збереження відповідачем майна за рахунок іншої особи.

На підтвердження даної обставини Позивачем до позовної заяви були додані копії банківських виписок (а.с. 67 93).

Дослідивши ці документи, судом було встановлено відсутність доказів, які підтверджують обставини, на які посилається Позивач у позовній заяві, а саме: що 01.03.2012 на рахунок Відповідача надійшли кошти від Публічного акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в розмірі 3 718 397,73 грн з призначенням платежу «згідно Кредитного договору № 010-12/12/50 від 01.03.2012 року», а 29.07.2013 на рахунок Відповідача від Публічного акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_3 » також надійшли кошти в розмірі 240 919 171,05 грн з призначенням платежу «згідно Кредитного договору № 010/11/85 від 29.07.2013 р.».

З досліджених банківських виписок вбачається, що вони сформовані у 2020 році і відображають здійснення банківських операцій по рахунку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »: наприклад: «зміна плану рахунків при завантаженні в ЕІОС НБ», «віднесення простроченого кредиту за кредит. дог. за призначенням», «нарахування %% за кред. договором», «віднесення прострочених %% за кред. договором», «віднесення простроченого кредиту за кред. договором», «продаж права вимоги за кредит. договором», «сплата %% по кредит. дог.», «повернення кредиту ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

За правилами ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У відповідності з ст. 73, 74, 86 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишаються поза увагою як такі, що не спростовують висновків суду стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Щодо позовної давності

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо встановить, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц і від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 73)).

Оскільки за результатами вирішення даного спору встановлено, що права або законні інтереси Позивача не були порушені, питання про застосування позовної давності судом не розглядається.

Щодо судових витрат

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції від 30.06.2026 № 834 Позивачем було сплачено 20 400,00 грн судового збору, який повністю покладається на Позивача.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про стягнення 1 700 000 грн 00 коп. залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до ІНФОРМАЦІЯ_11 у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 09.11.2026.

Суддя ОСОБА_1