Ухвала суду № 141306848, 15.09.2026, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

15 вересня 2026 рокум. ТернопільСправа № 921/338/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Боровця Я.Я.

за участю секретаря судового засідання Шевчук К.О.

розглядаючи матеріали справи

за позовом Керівника Теребовлянської окружної прокуратури, вул. 22 Січня, 14, м. Теребовля, Тернопільська область в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, вул. Костюшка, 8, м. Львів, в особі Микулинецької селищної ради, вул. С.Бандери, 11, смт. Микулинці, Тернопільська область, в особі Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Микулинецької селищної ради, вул. 22 Січня, 8, смт. Микулинці, Тернопільська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС", вул. Новокостянтинівка, 13/10, оф. 201, м. Київ

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів у розмірі 186 200,24 грн.

За участю учасників судового процесу:

від прокуратури: Ємець Д.В. прокурор,

Учаснику судового процесу оголошено склад суду.

Фіксування судового засідання технічними засобами здійснюється відповідно до статті 222 ГПК України.

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило.

У підготовчому засіданні 15.09.2026 оголошено скорочену ухвалу.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Теребовлянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби в особі Микулинецької селищної ради в особі Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Микулинецької селищної ради звернувся до Господарського суду Тернопільської області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" про визнання недійсними додаткових угод № 4 від 18.08.2021, № 5 від 20.08.2021, № 7 від 23.09.2021, № 8 від 22.10.2021, № 9 від 02.11.2021 та стягнення грошових коштів у розмірі 186 200,24 грн.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2024, для розгляду справи №921/338/24 визначено суддю Боровця Я.Я.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29.05.2024 відкрито провадження у справі №921/338/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.06.2024, яке відкладено на 10.10.2024 (востаннє).

Ухвалою суду від 04.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі №921/338/24 на 30 днів.

Ухвалою суду від 10.10.2024 клопотання (вх. №7259 від 19.09.2024) ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" про зупинення провадження у справі №921/338/24 задоволено. Зупинено провадження у справі № 921/338/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 924/698/23 та оприлюднення повного тексту судового рішення. Зобов`язано учасників спору повідомити Господарський суд Тернопільської області про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі №921/338/24.

19.05.2026 керівником Теребовлянської окружної прокуратури надіслано до суду клопотання (вх. №3866) про поновлення провадження у справі №921/338/24, зазначивши про факт оприлюднення повного тексту постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.04.2026 у справі №924/698/23.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 21.05.2026 поновлено провадження у справі №921/338/24 та призначено підготовче засідання на 11.06.2026.

09.06.2026 (документ сформований в системі "Електронний суд") відповідачем надіслано до суду клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-78/2026 (178/26) за конституційною скаргою ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", провадження по якій відкрите ухвалою Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України від 06.05.2026 (вх.№4505 від 10.06.2026).

Крім того, 26.06.2026 (документ сформований в системі "Електронний суд") відповідачем надіслано до суду клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/2486/23 (вх.№50752 від 29.06.2026).

Протокольними ухвалами від 11.06.2026, від 29.06.2026, від 07.07.2026 та від 20.08.2026 відкладено підготовче засідання відповідно на 29.06.2026, на 07.07.2026, на 20.08.2026 та на 08.09.2026.

У підготовчому засіданні 08.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення щодо розгляду клопотань відповідача про зупинення провадження у справі №921/338/24 та оголосив перерву до 15.09.2026, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Представниця прокуратури у підготовче засідання 15.09.2026 з"явилася, у підготовчому засіданні 08.09.2026 заперечила щодо клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-78/2026 (178/26) за конституційною скаргою ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", провадження по якій відкрите ухвалою Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України від 06.05.2026 з підстав, викладених у письмових запереченнях (вх. №4834 від 22.06.2026).

А також, заперечила щодо клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/2486/23 з підстав, викладених у запереченнях (вх.№5304 від 07.07.2026).

Інші учасники судового процесу у підготовче засідання 15.09.2026 не з"явилися.

Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. При цьому можливість вчинення сторонами ряду процесуальних дій обмежена закінченням підготовчого провадження.

Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України суд у підготовчому засіданні, зокрема, вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, суд встановив таке.

Щодо клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-78/2026 (178/26) за конституційною скаргою ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", провадження по якій відкрите ухвалою Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України від 06.05.2026, суд зазначає.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Разом з тим, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі №910/17615/20, зазначив, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: - чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; - чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному окремому випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Саме по собі твердження про неможливість розгляду цієї справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.

Суд враховую правові позиції, що викладені Верховним Судом у постановах від 12.05.2026 у справі №924/560/24, від 20.05.2026 у справі №910/4865/24 від 19.05.2026 у справі №916/4682/24, де суд касаційної інстанції, вирішуючи спори з приводу подібних правовідносин не встановив підстав для задоволення клопотань про зупинення провадження до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026(178/26).

Конституційне провадження у справі №3-78/2026(178/26) не спрямоване на встановлення фактичних обставин цієї господарської справи, не стосується оцінки доказів у ній та не вирішує питання щодо прав і обов`язків сторін у спірних правовідносинах. Саме по собі відкриття Конституційним Судом України провадження щодо перевірки конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не позбавляє господарський суд можливості дослідити докази, встановити обставини справи та надати їм правову оцінку.

За приписами частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічні за змістом положення щодо строку втрати чинності актом (його окремими положеннями) містяться у частині першій статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Отже, правова позиція Конституційного Суду України, в разі ухвалення такого рішення, щодо неконституційності приписів пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922VІІІ (конституційне провадження у справі №3-78/20269(178/26)) матиме пряму дію у часі і може бути застосована до правовідносин, що виникли або принаймні тривали після ухвалення КСУ відповідного рішення.

Окрім того, за п. 1 ч. 3 ст. 320 ГПК України підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" про зупинення провадження у справі до завершення розгляду Конституційним Судом України конституційного провадження у справі №3-78/2026 за конституційною скаргою ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо конституційності п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому у задоволенні останнього слід відмовити.

Щодо клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/2486/23, суд зазначає.

Відповідач вважає, що з метою забезпечення однакового застосування судами приписів ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", є потреба в зупиненні розгляду справи №921/338/24 до прийняття рішення Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі № 916/2486/23.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 11 Господарського процесуального кодексу України.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити ризик свавілля.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Бруманеску проти Румунії" дійшов висновку про те, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, і для того, щоб судове рішення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, щоб воно було розумно передбачуваним.

Отже, забезпечення єдності судової практики є нічим іншим, як реалізацією принципу правової визначеності.

Судом встановлено, що на розгляді Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебуває справа № 916/2486/23, яку ухвалою від 09.04.2026 прийнято до розгляду за позовом виконуючого обов`язки керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Державного агентства меліорації та рибного господарства України (нова назва - Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм), Дністровського міжрайонного управління водного господарства до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ" про визнання недійсними додаткових угод та повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 201 279,85 грн.

Обґрунтовуючи підставу передачі справи № 916/2486/23 на розгляд Об`єднаної палати, Верховний Суд в ухвалі від 10.02.2026 зазначив про необхідність відступлення від висновків Верховного Суду щодо застосування ст. 53 ГПК України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", викладених у постанові Верховного Суду від 14.01.2025 у справі № 916/2714/23, а саме: "з вищезазначених норм та встановленими матеріалами справи обставин випливає, що у даному випадку загроза порушення інтересів держави полягає у порушенні чинного законодавства про публічні закупівлі і саме Ізмаїльське управління водного господарства є органом, уповноваженим державою здійснювати заходи щодо розпорядження бюджетними коштами саме з метою забезпечення потреб держави або територіальної громади. Однак, будучи обізнаним про такі порушення жодних заходів щодо повернення такої не вжив. Таким чином, у вирішенні доводів касаційної скарги виходячи із обставин справи, встановлених попередніми судовими інстанціями та з урахуванням наведених вище висновків Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів наголошує, що в силу вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор наділений повноваженнями звернутися з позовом на захист інтересів держави в особі саме того органу владних повноважень, на відновлення прав якого безпосередньо спрямований позов у спірних правовідносинах та на задоволення прав та інтересів якого і заявлено позовну вимогу (про стягнення, повернення майна). Отже, незалежно від того, що позивач-3 є стороною оспорюваних додаткових угод № 1-8 прокурор подав позов в інтересах Ізмаїльського управління водного господарства, як належного отримувача коштів у розмірі 71 910,09 грн в порядку, визначеному законом".

Як убачається, у справі № 921/338/24, яка розглядається і у справі № 916/2486/23 (що прийнята до розгляду об`єднаною палатою) правовідносини стосуються оскарження додаткових угод до договору про постачання електричної енергії та стягнення безпідставно отриманих коштів.

Тобто предмет спору, підстави позову та нормативно-правове регулювання спірних правовідносин у справах №921/338/24 і № 916/2486/23 є подібними.

Правова позиція наведена в ухвалі Верховного суду від 16.07.2026 у справі №922/685/25.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Право суду на зупинення провадження у справі передбачено статтею 228 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У разі застосування наведеної правової норми за вимогами ст. 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Крім цього, слід зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.

Подібний правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №904/3935/18 та від 29.04.2020 у справі №903/611/19, від 18.05.2020 у справі № 905/1728/14-908/4808/14.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів КГС у справі № 910/15715/19).

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України від 02 грудня 2010 року № 16652/04) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України від 10 січня 2011 року № 26976/06).

Неприпустимість зловживання процесуальними правами належить до основних засад (принципів) господарського судочинства (п. 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

За змістом частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України саме на суд покладається обов`язок щодо керування ходом судового процесу, сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігання зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вжиття заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Тобто, виходячи з цієї норми, в першу чергу, суд має справедливо, тобто з дотриманням принципу верховенства права, вирішити господарський спір.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №921/338/24 до завершення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/2486/23.

При цьому, суд зазначає, що зупинення провадження у даній справі є виправданим, так як зможе забезпечити ухвалення законного та справедливого рішення у справі, а також забезпечити захист прав як позивача, так і відповідача, буде дотримано принцип правової визначеності та справедливості. Жодне своєчасне вирішення спору не може бути виправдане, якщо рішення у справі буде несправедливим, а отже, - буде ухвалене з порушенням принципу верховенства права.

За приписами пункту 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини 1 статті 228 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення.

Відповідно до статті 117 ГПК України зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків. З дня відновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи та оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвали (частина 2 статті 232 ГПК України).

15.09.2026 при проголошенні скороченої ухвали судом зазначено, зокрема невірно номер справи "№921/388/24", замість - №921/338/24.

Частиною 7 статті 233 ГПК України передбачено, що виправлення в судових рішеннях повинні бути застережені перед підписом судді.

Зважаючи на наведене, суд робить застереження про виправлення в цій частині судового рішення до його підписання суддею.

Керуючись статтями 177, 181, 228, 229, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" про зупинення провадження у справі №921/338/24, до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-78/2026 (178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", провадження по якій відкрите ухвалою Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України від 06.05.2026, відмовити.

2. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" про зупинення провадження у справі №921/338/24 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/2486/23, задоволити.

3. Зупинити провадження у справі №921/338/24 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/2486/23.

4. Зобов`язати учасників спору повідомити Господарський суд Тернопільської області про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі №921/338/24.

5. Копію ухвали надіслати учасникам справи до електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена.

Учасники справи можуть отримати інформацію у справі №921/338/24 на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою - https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повну ухвалу підписано "09" листопада 2026 року.

Суддя Я.Я. Боровець