Рішення № 141306258, 06.11.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа№ 583/4645/26

2-а/583/55/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Яценко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.

позивача ОСОБА_1

його представника Кудіна О.М.

представника відповідача Каракуц М.Ю./ в режимі відеоконференції/,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка Сумської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського інспектора відділення поліції №3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області лейтенанта поліції Розпутнього Дмитра Миколайовича, Головного управління Національної поліції в Сумській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

10.09.2026 представник позивача звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7833823, винесену 05.09.2026 поліцейським інспектором відділення поліції №3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області лейтенантом поліції Розпутнім Д.М., а провадження в справі закрити.

Вимоги за позовом вмотивовані тим, що 05.09.2026 поліцейським інспектором відділення поліції №3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області лейтенантом поліції Розпутнім Д.М. винесено постанову серії ЕНА №7833823 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Відповідно до цієї постанови ОСОБА_1 05.09.2026 о 15.59 год. в с. Хухра по вул. Полтавській, 162, на одній осі стоїть різна резина, чим порушив п. 31.4.3 ПДР керування водієм транспортним засобом, що має несправність зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його заборонена, переобладнання з порушенням відповідно правил, норм і стандартів. Вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки поліцейський, не зафіксувавши жодного порушення, безпідставно зупинив транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 . Після чого незаконно, на думку позивача, перевірив вантаж, що знаходиться всередині транспортного засобу, а потім зауважив, що на одній осі встановлена гума з різним малюнком протектора. Доказів вчинення правопорушення поліцейським не було надано, не було повідомлено позивача про початок розгляду справи, останньому не були роз`яснені його права, чим було порушено право на захист, копія постанови не була вручена. Оскільки позивач не вчиняв порушення Правил дорожнього руху за обставин, що зазначені у оскаржуваній постанов, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

11.09.2026 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

22.09.2026 від представниці ГУНП в Сумській області надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким остання просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначивши, що 05.09.2026 близько 15.59 год. у с. Хухра по вул. Полтавській, 162 був помічений транспортний засіб Ivego, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Причиною зупинки слугували явні технічні несправності авто, зокрема, на одну вісь транспортного засобу встановлені шини з різним малюнком протектора, що є порушенням п. 31.4.5.Г ПДР. На місці зупинки ОСОБА_1 було повідомлено про підстави зупинки, про проведення фото-відеофіксації, а також складено постанову серії ЕНА №7833823 за ч. 1 ст. 121 КУпАП та вручено під особистий підпис. Зазначає, що відповідач діяв у межах чинного законодавства, а оскаржувана постанова є правомірною, винесеною уповноваженою особою у порядку та спосіб, передбачений чинним законодавством. Розмір витрат на оплату послуг адвоката вважає необґрунтованим та завищеним.

24.09.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що наданий на дослідження відеофайл являється неповним, не містить обставин незаконної зупинки транспортного засобу позивача, початку спілкування водія-позивача з інспектором, а також таким, що не містить доказів вчинення правопорушення, фіксації технічного стану автомобіля. Звертає увагу на те, що поліцейський наголосив декілька раз позивачу про те, що у нього «на осі стоїть різнокольорова гума». У відзиві сторона відповідача зазначає, що мова йде про різний малюнок протектора, але такого словосполучення на відеозапису не зафіксовано. Із врахуванням того, що на відеозаписі відсутня фіксація стану гуми, відеозапис є неповним, не констатує всі обставини розгляду справи та об`єктивних обставин, а також із врахуванням порушення порядку розгляду справи (спочатку оголошується штраф, а потім в кінці начебто зачитує неповні права) та порушення права на захист, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з`явився, його представник підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити. При цьому просив вважати посилання у позові щодо оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП технічною опискою, оскільки за змістом позову йдеться саме щодо оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП

Представниця ГУНП в Сумській області у судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні, з підстав викладених у відзиві.

Відповідач - поліцейський ВП №3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області лейтенант поліції Розпутній Д.М. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 05.09.2026 інспектором ВП №3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області лейтенантом поліції Розпутнім Д.М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7933823 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 05.09.2026 о 15.59 год. в с. Хухра по вул. Полтавській, 162, керував транспортним засобом, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на одній осі якого стоїть різна резина, чим порушив п. 31.4.3 ПДР керування водієм транспортним засобом, що має несправність зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його заборонена, переобладнання з порушенням відповідно правил, норм і стандартів.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 8, п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Положеннями ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, передбачені, зокрема, частинами першою, другою, третьою, п`ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.

За приписами ст. 40 Закону «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; ) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.

Положеннями ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З аналізу положень ст. 278 КУпАП вбачається, що з метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ч.ч. 1-3 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Вказане кореспондує нормам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395, яка визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Так, відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, передбачених частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121 КУпАП.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи показаннями засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі і відеозаписом з нагрудної камери відеоспостереження працівника патрульної поліції.

Відповідальність за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандарті.

Об`єктивною стороною даного адміністративного правопорушення є керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КУпАП, є особа, яка керує цим транспортним засобом.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваної постанови стало порушення водієм вимог п. 31.4.5.г Правил дорожнього руху. При цьому, в оскаржуваній постанові зазначено, що на одній осі стоїть «різна резина», у відзиві на позов зазначено, що причиною зупинки транспортного засобу позивача стало встановлення на одній осі транспортного засобу шин з різним малюнком протектора.

Посилання інспектора в постанові на п. 31.4.3 ПДР, а не на п. 31.4.5.г ПДР суд вважає опискою, оскільки як опис обставин правопорушення в постанові, так і фактичні обставини справи, які підтверджуються доказами (відеозапис), а також пояснення сторін свідчать про притягнення позивача до адміністративної відповідальності саме за встановлення на одній осі різних шин.

Як встановлено п. 1.3. ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно вимог п. 31.1 Правил дорожнього руху України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Пунктом 31.4.5 Правил «Колеса і шини» забороняється експлуатація транспортних засобів за наявності, зокрема, таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:

а) шини легкових автомобілів та вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою до 3,5 т мають залишкову висоту малюнка протектора менше 1,6 мм, вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т - 1,0 мм, автобусів - 2,0 мм, мотоциклів і мопедів - 0,8 мм.

Для причепів установлюються норми залишкової висоти малюнка протектора шин, аналогічні нормам для шин автомобілів-тягачів;

г) на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані і неошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора - для вантажних автомобілів.

Отже, законодавець передбачив, що на одній вісі легкових автомобілів мають бути шини однієї моделі і з однаковим малюнком протектора, тоді як для шин однієї вісі вантажних автомобілів установлені вимоги щодо одного типу малюнків протектора.

Відповідно до пункту 1 Правил технічної експлуатації коліс та пневматичних шин колісних транспортних засобів категорій L, M, N, O та спеціальних машин, виконаних на їх шасі, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26.07.2013 №549, з метою виконання цих Правил шини колісних транспортних засобів класифіковано, зокрема, за типом рисунка протектора.

Пунктом 7 розділу 2 вказаних Правил «Класифікація шин» встановлено, що за типом рисунка протектора шини поділяються на шини з дорожнім, універсальним, кар`єрним та підвищеної прохідності рисунком.

Розрізняють симетричний, асиметричний, спрямованого та неспрямованого обертання типи рисунків протектора шини, залежно від розташування сегментів його рисунка протектора, як визначено в додатку 2 до цих Правил.

Отже, законодавець не ототожнює поняття «різні малюнки протектора», як це передбачено для легкових автомобілів, та поняття «різні типи малюнків протектора», як це передбачено для вантажних автомобілів.

У даному випадку оскаржувана постанова не містить посилання на назву марки та моделі транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 . Разом з тим, за визначенням п. 1.10 ПДР вантажний автомобіль - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів. При цьому сторонами не ставиться під сумнів, що позивач керував саме вантажним автомобілем.

Разом з тим, стороною відповідача на доведення факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення суду не надано будь-яких доказів, які взагалі підтверджують факт встановлення на одну вісь різних шин. Досліджений у судовому засіданні відеозапис, доданий відповідачем до відзиву, такої інформації не містить.

Окрім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно з п. 31.4 Правил дорожнього руху неналежний технічний стан шин має наслідком заборону експлуатації транспортного засобу.

Відповідної інформації матеріали справи не містять, що нівелює доводи відповідача про невідповідність шин встановленим вимогам.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем п. п. 31.4.5.г Правил дорожнього руху, а отже законності винесеної постанови та накладення штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Суд звертає увагу на те, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Надані представником позивача фотознімки шин транспортного засобу суд також не може вязти до уваги ні на педтвердження вини водія, ні на її спростування, оскільки з цих фотознімків неможливо встановити їх приналежність до конкретного транспортного засобу, у даному випадку автомобіля, яким керував ОСОБА_1 05.09.2026. Також вони не містять іноформації щодо дати і часу їх виготовлення.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно положень ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Разом з тим суд критично оцінює твердження позивача про не роз`яснення йому прав, оскільки в оскаржуваній постанови особистим підписом ОСОБА_1 засвідчено роз`яснення йому прав за ст. 268 КУпАП та оскарження за ст. 289 КУпАП. Крім того, з переглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 клопотання про надання правової допомоги під час розгляду справи про вчинення ним адміністративного правопорушення не заявляв. При цьому скориставшись правовою допомогою шляхом подання до суду адміністративного позову про скасування постанови, позивач реалізував своє право на захист.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позову, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень глави 8 КАС України.

Так за ч.1, п. 1 ч. 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: ордер адвоката Кудіна О.М. від 10.09.2026 на надання ОСОБА_1 правничої допомоги на підставі договору про надання правничої допомоги від 07.09.2026 в Охтирському міськрайонному суді Сумської області; договір про надання правничої допомоги від 07.09.2026 про надання правничої допомоги «Адвокатським бюро Олександра Кудіна» в особі його керівника, адвоката Кудіна О.М., за умовами якого за послуги, що надаються Адвокатським бюро Клієнт сплачує гонорар готівковими коштами у розмірі, визначеному за погодженням сторін з урахуванням витрат часу на підготовку, складання процесуальних документів, участь в судовому розгляді справи, в розмірі, що визначається і підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та квитанцією до прибуткового ордеру; акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання правничої допомоги (визначений у фіксованому розмірі) від 10.09.2026, відповідно до якого сторони домовилися про те, що Замовник сплачує Виконавцю гонорар за надані послуги у фіксованому розмірі, визначеному за погодженням на загальну суму 5000 грн; квитанція до прибуткового касового ордера №10/09/01 від 10.09.2026 про оплату ОСОБА_1 5000,00 грн.

Дослідивши надані позивачем документи, суд враховує ту обставину, що справа не є складною, а спірні правовідносини не є новими у судовій практиці. Отже, підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала значних витрат часу та коштів, які заявлені позивачем, як витрати на правову допомогу, про що свідчать зміст та обсяг адміністративного позову.

Оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, а також враховуючи заяву сторони відповідача про зменшення розміру судових витрат на надання правничої допомоги, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 5000,00 грн є завищеним та не відповідає критерію розумності, в зв`язку з чим наявні підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 2000 грн. Вказана сума, на переконання суду, є обґрунтованою, реальною та співмірною правовідносинам.

Таким чином, з відповідача Головного управління Національної поліції в Сумській області підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 2000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 132, 139, 229, 242-246, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7833823 від 05 вересня 2026 року, винесену інспектором відділення поліції №3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області лейтенантом поліції Розпутнім Дмитром Миколайовичем, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги, в сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач інспектор відділення поліції №3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області лейтенант Розпутній Дмитро Миколайович, місцезнаходження: вул. Тараса Шевченка, буд. 12, м. Лебедин Сумської області.

Відповідач Головне управління Національної поліції в Сумській області, місцезнаходження: вул. Герасима Кондратьєва, буд. 23, м. Суми, ЄДРПОУ 40108777.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко