Ухвала суду № 141306061, 03.11.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

03.11.2026 Справа № 917/681/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадженняу відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Повстин-Агро", вул. Івана Франка, 9-Б, с. Повстин, Пирятинський район, Полтавська область, 37004

про визнання правочину недійсним та про скасування записів про реєстрацію права власності,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.,

Представники сторін: не з`явилися,

установив:

07.04.2026 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Повстин-Агро" про :

1) визнання недійсним правочину від 09.10.2017 у формі акту № 1 передачі-приймання внеску до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Повстин-Агро" у частині передачі нежитлових будівель №2 (кафе "А-1", площею 126,0 кв.м., вул.Гагаріна, буд. 100-А) та № 3 (сауна "А-2", площею 207,6 кв.м., вул.Гагаріна, буд. 100);

2) скасування запису №22810285 від 10.10.2017 про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Повстин-Агро" на нежитлову будівлю (сауна "А-2", площею 207,6 кв.м., вул. Гагаріна, буд. 100);

3) скасування запису №22810240 від 10.10.2017 про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Повстин-Агро" на нежитлову будівлю (кафе "А-1", площею 126,0 кв.м., вул. Гагаріна, буд. 100-А).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2026 року справу № 917/681/26 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 13.04.2026 залишив позовну заяву без руху, встановив спосіб та строк усунення виявлених недоліків.

Ухвала суду від 13.04.2026, яку суд надіслав Позивачці за вказаною у позовній заяві адресою, повернута поштою з відміткою про відсутність адресата (арк.с. 80-82).

На виконання вимог вказаної ухвали суду представник Позивачки за вх№5443 від 22.04.2026 надав заяву про усунення недоліків, недоліки усунуто у строк та спосіб, встановлений судом.

Суд ухвалою від 27.04.2026 постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, розглядати справу у порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 26.05.2026 року на 11:00 год, встановити сторона процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

Ухвала суду від 27.04.2026, яку суд надіслав Позивачці за вказаною у позовній заяві адресою, повернута поштою з відміткою про відсутність адресата (арк.с. 83-86).

У судове засідання 26.06.2026 Позивачка та Відповідач представництво не забезпечили.

Представник Позивачки адвокат Ступнік С.В. (ордер №1385406 від 03.04.2026, арк.с. 96), через канцелярію суду надав суду за вх№7173 від 26.05.2026 заяву про проведення підготовчого засідання без участі Позивачки та її представника.

Суд протокольною ухвалою від 26.05.2026 року відклав підготовче засідання на 16.06.2026 на 11:00 год.

Ухвала суду від 26.05.2026, яку суд надіслав Позивачці за вказаною у позовній заяві адресою, повернута поштою з відміткою про відсутність адресата (арк.с. 103-105).

Представник Позивачки адвокат Ступнік С.В. (ордер №1385406 від 03.04.2026, арк.с. 96), за допомогою системи «Електронний суд» надав суду за вх№8182 від 15.06.2026 заяву про проведення підготовчого засідання без участі Позивачки та її представника.

Суд протокольною ухвалою від 16.06.2026 року продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 28.07.2026 на 09:05 год.

Ухвала суду від 16.06.2026 отримана Позивачкою 20.06.2026, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.с. 114).

Представник Відповідача адвокат Говорова С.Л. (ордер №1408291 від 26.06.2026, арк.с. 116), за допомогою системи «Електронний суд» надав суду за вх№ 8880 від 26.06.2026 заяву про вступ у справу як представника.

Відповідач за допомогою системи «Електронний суд» надав суду за вх№9376 від 07.07.2026 відзив на позовну заяву, за мотивами якого просить суд поновити строк для подачі відзиву та проти позову заперечує.

08.07.2026 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Повстин-Агро" адвоката Говорової С.Л. через систему "Електронний Суд" надійшла заява про участь у судовому засіданні 28.07.2026 о 09:05 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. №9379), яку суд задовольнив ухвалою від 16.07.2026.

У судове засідання 28.07.2026 Позивачка представництво не забезпечила.

У судовому засіданні 28.07.2026 року суд оголосив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 13.08.2026 на 11:00 год.

Ухвала суду від 28.07.2026 отримана Позивачкою 08.08.2026, про що свідчить трекінг Укрпошти (арк.с. 147) та повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.с. 153).

Представник Відповідача адвокат Говорова С.Л. через систему "Електронний Суд" надала суду за вх№11004 від 12.08.2026 заяву про проведення призначеного на 13.08.2026 на 11:00 год підготовчого засідання без її участі.

У судове засідання 13.08.2026 Позивачка представництво не забезпечила.

У судовому засіданні 13.08.2026 року суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання з розгляду справи по суті на 22.09.2026 на 11:30 год.

Ухвала суду від 13.08.2026 отримана представником Позивачки адвокатом Ступником С.В. 13.08.2026, про що свідчить довідка про доставку електронного листа до електронного кабінету (арк.с. 151); ухвала суду від 13.08.2026, яку суд надіслав Позивачці за вказаною у позовній заяві адресою, повернута поштою з відміткою про відсутність адресата (арк.с. 155-157).

У судове засідання з розгляду справи по суті 22.09.2026 Позивачка представництво не забезпечила, причин щодо цього суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності (відсутності її представника) суду не надала.

У судовому засіданні 22.09.2026 року суд оголосив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 15.10.2026 на 11:00 год.

Ухвала суду від 22.09.2026 отримана представником Позивачки адвокатом Ступником С.В. 22.09.2026, про що свідчить довідка про доставку електронного листа до електронного кабінету (арк.с. 161), та отримана Позивачкою 10.10.2026, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.с. 163).

Представник Відповідача адвокат Говорова С.Л. через канцелярію суду надала суду за вх№13906 від 15.10.2026 заяву про проведення призначеного на 15.10.2026 на 11:00 год судового засідання з розгляду справи по суті без її участі, у якій повідомила також про підтримання правової позиції Відповідача, викладеної у відзиві, та просила суд у позові відмовити.

У судове засідання з розгляду справи по суті 15.10.2026 Позивачка представництво не забезпечила, причин щодо цього суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності (відсутності її представника) суду не надала.

Через оголошення сигналу "повітряна тривога" призначене на 15.10.2026 року на 11:00 год судове засідання не відбулося.

Суд ухвалою від 15.10.2026 повідомив сторони про наступну дату судового засідання з розгляду справи по суті: 03.11.2026 на 10:30.

Ухвала суду від 15.10.2026 отримана представником Позивачки адвокатом Ступником С.В. 16.10.2026, про що свідчить довідка про доставку електронного листа до електронного кабінету (арк.с. 167), та отримана Позивачкою 22.10.2026, про що свідчить трекінг Укрпошти (арк.с. 170) та повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.с. 169).

Представник Відповідача адвокат Говорова С.Л. через систему "Електронний Суд" надала суду за вх№14764 від 02.11.2026 заяву про проведення призначеного на 03.11.2026 на 11:00 судового засідання з розгляду справи по суті без її участі, у якій повідомила також про підтримання правової позиції Відповідача, викладеної у відзиві.

У судове засідання з розгляду справи по суті 03.11.2026 Позивачка представництво не забезпечила, причин щодо цього суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності (відсутності її представника) суду не надала.

При постановленні цієї ухвали суд виходив з такого.

Позивачка у жодне судове засідання представництво не забезпечила, причин нез`явлення у судові засідання з розгляду справи по суті щодо цього не повідомила, будь-яких інших заяв та клопотань не надала. Остання була належним чином завчасно повідомлена про дату, час і місце проведення судових засідань з розгляду цієї справи по суті.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин 1, 3 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини 1 статті 42 ГПК України).

За змістом частини 3 статті 196 ГПК України, учасник справи може відмовитися від свого права брати участь у судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Аналіз зазначеної норми процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Така правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 15.10.2024 у справі №916/1017/24.

Частиною 4 статті 202 ГПК України унормовано, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Суд, залишаючи позовну заяву без розгляду, виходить з приписів частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, які встановлюють повноваження суду у разі неявки позивача в підготовче засідання чи судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки (крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики, і однакове правозастосування забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність усіх перед ним і юридичну визначеність у державі, яка керується верховенством права, а також впливає на громадське розуміння справедливості та правосуддя і на рівень довіри до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 травня 2020 року у справі №761/21898/16-ц (пункт 10.5), від 30 червня 2020 року у справі № 333/6816/17 (пункт 10.3)). І саме на Верховний Суд покладено обов`язок забезпечувати сталість та єдність судової практики.

Верховний Суд у своїх постановах послідовно дотримується позиції, що позивач зобов`язаний або (1) з`являтись до суду (направляти представника), або (2) не з`являтись до суду, однак обов`язково повідомити про причини неявки чи подати заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №905/458/21 (постанова від 18.11.2022) зазначає про те, що оцінка судом можливості вирішення спору у даній справі без надходження від позивача заяви про розгляд справи за його відсутності є необґрунтованою, враховуючи імперативний характер процесуальних норм, а саме: частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, які встановлюють повноваження суду у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки. Верховним Судом було проаналізовано характеристику ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України за методом правового регулювання цих норм. Проаналізувавши положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, Верховний Суд зазначив, що в цих нормах законодавець не застосував слів "може", "має право", "за власної ініціативи" тощо у своєму значенні цих слів. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, крім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у ч. 4 ст. 202 ГПК України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. При цьому така ознака як "повторність" неявки у підготовче чи судове засідання в чинній редакції цих норм ГПК також відсутня.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №№ 910/17906/21 (постанова від 17.03.2023) виснував, що правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Подібні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 11.06.2024 у справі №922/1988/23, від 16.05.2024 у справі №927/1495/23, від 26.03.2024 у справі №903/614/23.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (такий правовий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі №910/8816/19).

Разом з тим частина 4 статті 202, пункт 4 частини 1 статті 226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду (аналогічний правовий висновок міститься у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, де об`єднана палата відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №904/11194/15, в частині можливості залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України лише у випадку, якщо суд викликав позивача у судове засідання і визнав його явку обов`язковою.)

Положення частини 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (такий правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15).

Верховний Суд у постанові від 05.12.2023 у справі №922/1873/22, скасовуючи постанову апеляційного суду та залишаючи в силі ухвалу Господарського суду Харківської області про залишення позову без змін, акцентував увагу на тому, що апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що залишення позову без розгляду можливе за умови, якщо суд викликав позивача у судове засідання і визнав його обов`язковою, при цьому, в ухвалі, якою суд викликав позивача в судове засідання, роз`яснено про наслідки неявки, і про обов`язок повідомити суд про причини неявки (п.35 постанови).

Аналогічні висновки викладені і у постанові ВС КГС від 13.06.2023 у справі №910/12685/22, де суд повторно підкреслив, що учасник справи, незалежно від того, визнана його явка в засідання обов`язковою чи ні, "не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано".

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.10.2024 у справі №910/3902/24.

При цьому Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 (провадження №14-435цс18) вказала, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. Таким же чином підлягають врахуванню при вирішенні спору й інші постанови Верховного Суду.

Суд зауважує, що від дати відкриття провадження в цій справі (27.04.2026) та до дати залишення позову без розгляду (03.11.2026) був достатній проміжок часу, щоб Позивачка могла скористатися наданими їх процесуальними правами та подати до господарського суду клопотання про розгляд справи за її відсутності або відсутності її представника.

Пунктом 10 резолютивної частини ухвали Господарського суду Полтавської області від 27.04.2026 також було роз`яснено учасникам справи право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності (ч. 3 ст. 196 ГПК України).

Відтак, з урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.

Залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (до такого висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19).

Відповідно до частини 4 статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. 129, 226, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити позов ОСОБА_1 вх№705/26 від 07.04.2026 без розгляду.

Ухвалу підписано 09.11.2026

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик