Ухвала суду № 141306059, 03.11.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

03.11.2026 р. Справа № 917/1903/26

Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., при секретарі судового засідання Мацко О.В., розглянувши матеріали

за заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" звернувся до господарського суду Полтавської області з заявою від 28.09.2026 року (вх. № 1973/26 від 29.09.2026 року) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2026 року справі присвоєно єдиний унікальний номер 917/1903/26 та визначено головуючим суддю Білоусова С.М.

Суд, ухвалою від 02.10.2026 року, заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийняв до розгляду у підготовчому засіданні суду на 20.10.2026 р. на 11:45.

Пунктом 4 вказаної ухвали зобов`язано заявника надати до підготовчого засідання:

- докази, які підтверджують припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців, як цього вимагає п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, з доданням належного розрахунку такої заборгованості та строків припинення погашення;

- докази в підтвердження існування інших обставин, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності);

- докази отримання та витрачання кредитних коштів на потреби, про які зазначає боржник у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Заявник вимоги суду не виконав, витребовувані документи не надав, через систему "Електронний суд" 15.10.2026 року надіслав клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 13946 та вх. № 13948 від 16.10.2026 року),

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.10.2026 року відкладено підготовче засідання на 03.11.2026 р. на 11:30 та запропоновано заявнику виконати вимоги п. 4 ухвали суду від 02.10.2026 року.

ОСОБА_1 03.11.2026 року надіслав суду заяву про виконання вимог ухвали суду (вх. № 14820), у якій просить:

- долучити до матеріалів справи № 917/1903/26 документи (докази), що додаються на виконання вимог пункту 4 ухвали Господарського суду Полтавської області від 02.10.2026 року;

- взяти до уваги уточнену (деталізовану) заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, як таку, що конкретизує обставини й докази, викладені в заяві від 28.09.2026 (вх. № 1973/26 від 29.09.2026).

Суд приймає уточнену заяву (вх. № 14820 від 03.11.2026 року) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Крім того, заявник 03.11.2026 року повторно надіслав суду клопотання (вх. № 14804) про відкладення розгляду справи, у якому просить суд:

- відкласти розгляд справи № 917/1903/26 (підготовче засідання, призначене на 03.11.2026 об 11:30 на іншу дату та час, станом на які господарський суд Полтавської області матиме підтверджену технічну можливість забезпечити участь мого представника - адвоката Хохленка Антона Олександровича у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, попередньо перевіривши й зарезервувавши відповідний майданчик відеоконференцзв`язку;

- у разі неможливості негайного вирішення питання технічної спроможності вжити заходів для завчасного (не пізніше ніж за п`ять днів до засідання) резервування майданчика відеоконференцзв`язку для участі його представника в усіх наступних судових засіданнях у цій справі.

Розглянувши вищевказане клопотання, суд зазначає наступне.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства не перешкоджають проведенню засідання.

Судом встановлено, що заявником - ОСОБА_1 вимоги суду щодо надання додаткових доказів/пояснень виконані у повному обсязі.

Враховуючи зазначене та беручи до уваги виконання вимог суду, строки підготовчого судового засідання визначені Кодексом України з процедур банкрутства, суд вважає за можливе розглянути заяву про неплатоспроможність ОСОБА_1 у судовому засіданні без участі заявника та його представника.

Крім того, у зв`язку з безпрецедентними ворожими обстрілами території України, частими та довготривалими повітряними тривогами у Полтавської області, для мінімізації ризиків життя та здоров`я учасників справи, та враховуючи наказ голови Господарського суду Полтавської області від 29.09.2026 року № 16-од Про затвердження порядку дій працівників Господарського суду Полтавської області при сигналі "Повітряна тривога" під час дії воєнного стану, явка учасників справи в судове засідання визнавалася не обов`язковою.

Враховуючи вищевказане, клопотання заявника про відкладення розгляду справи судом відхиляється.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, дослідивши додані до заяви матеріали та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За приписами частини першої статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Відповідно до абзацу тринадцятого частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви (абзац п`ятий частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства).

До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції (частина третя статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства).

Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за результатами проведення підготовчого засідання, дослідивши матеріали відповідної заяви фізичної особи, суд повинен, серед іншого, визначитися з питанням наявності грошових вимог до боржника та розміру таких вимог за станом на час подання заяви до суду, несплати боржником на користь кредиторів належних ним коштів. Поряд з цим, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи суд зобов`язаний дослідити не тільки надану заявником інформацію про кредитні договори, за якими у заявника, як стверджується за його заявою, наявні грошові зобов`язання (зокрема, прострочені) за кредитами (позиками) тощо, але й дослідити та встановити безпосередні докази укладання таких договорів, наявності та розміру заборгованості за такими договорами. Необхідність аналізу таких договорів пов`язана з визначеною Кодексом України з процедур банкрутства метою проведення підготовчого засідання.

Кодекс України з процедур банкрутства визначає обов`язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.

Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.

ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , звернувся до суду з заявою (в редакції уточненої заяви), у якій просить:

- відкрити провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

- ввести процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ;

- ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника;

- призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Сабуру Світлану Олександрівну (свідоцтво №2137 від 04.07.2024; РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Подану суду заяву ОСОБА_1 вмотивовує тим, що його кредитна історія почалася у 2012 році: після закінчення інституту був направлений на роботу вчителем фізичної культури до с. Тернова Харківського району, і, не маючи службового житла, орендував квартиру за 2 000 грн (при заробітній платі 3 300 грн на місяць), у зв`язку з чим оформив кредитну картку в АТ КБ "ПриватБанк". Надалі, через витрати на лікування після хвороби та щорічне зростання цін на комунальні послуги і проїзд за повільного зростання заробітної плати, необхідність користуватися кредитними коштами лише посилювалася. У 2021 році помер батько (кошти пішли на організацію похорону), і одночасно його було звільнено з роботи; певний час перебував на обліку в центрі зайнятості, потім працював різноробочим, а з вересня 2022 року й дотепер працює вчителем фізичної культури у Заводському ліцеї з офіційною заробітною платою в середньому за останні шість місяців (лютий-липень 2026 року) 26 323,30 грн на місяць (з вирахуванням податків і зборів).

У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та списку боржників та кредиторів останній посилається на наявність прострочених зобов`язань на загальну суму 1 570 088,46 грн. перед 23 кредиторами: АТ "ПУМБ", АТ "ТАСКОМБАНК", ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів", ТОВ "ЕКО ФІН", ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ", ТОВ "ФК "ПРОЦЕНТ", ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", ТОВ "СОС КРЕДИТ", ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", ТОВ "ІННОВА ФІНАНС", ТОВ "СМАРТІВЕЙН ЮКРЕЙН", ТОВ "Споживчий центр", АТ "ІДЕЯ БАНК", ПАТ "ВСТ БАНК", АТ "КБ "ГЛОБУС БАНК", АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", АТ КБ "ПРИВАТБАНК", ТОВ "ФК "ТЕХНОФІНАНС", АТ "СЕНС БАНК", ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ", ТОВ "ФК "ФІНБУСТ".

Станом на дату звернення до суду з відповідною заявою ОСОБА_1 не має статусу фізичної особи-підприємця, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.04.2026 року, проте, клопотання про відкладення розгляду справи та заяву про виконання вимог ухвали суду від 03.11.2026 року подає як Фізична особа-підприємець Соболєв Олександр Сергійович.

На теперішній час останній працює вчителем фізичної культури у Заводському ліцеї Миргородського району, Полтавської області.

Заявником надано суду декларації про майновий стан боржника за період 2023, 2024, 2025 та станом на 01.08.2026 роки і проект плану реструктуризації боргів.

Відповідно до декларацій про майновий стан боржника, сім`я ОСОБА_1 складається з:

- матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- дружини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_1 , станом на 18.08.2026 року є особою, стосовно якої відомості про притягнення кримінальної відповідальності, наявність незнятої чи непогашеної судимості та розшук - відсутні. Наведене підтверджується Витягом з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості".

Щодо свого матеріального становища, заявник посилається на відсутність нерухомого та наявність рухомого майна - легкового автомобіля ВАЗ 21074, 2002 року випуску.

Оскільки існує загроза неплатоспроможності, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Дослідивши матеріали справи, суд звертає увагу, що процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та списку боржників та кредиторів посилається на наявність заборгованості перед 23 кредиторами в загальному розмірі 1 570 088,46 грн.

Як вказує останній, загальна історія його кредитних відносин відображена у Кредитній історії складеній Українським бюро кредитних історій 15.04.2026 року. Крім того, заявником були направлені запити кредиторам з метою отримання інформації на підтвердження наявності заборгованості, її актуального розміру та підтверджуючих документів. До матеріалів справи долучені відповіді тих кредиторів, які надійшли на запитувану інформацію.

Оцінивши наданий боржником кредитний звіт суд зазначає, що його недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов`язанням; не містить відомостей про дату припинення виконання боржником зобов`язань перед кредиторами. Подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов`язання у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов`язанням), підстав виникнення зобов`язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі. Подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 16.11.2022 року у cправі № 917/1604/21, від 13.05.2024 року у справі № 922/5486/23.

Крім того, оскільки роздруківка кредитного звіту у текстовому режимі, отримана ОСОБА_1 (суб`єктом кредитних історій) через web-інтерфейс на офіційному сайті Бюро (https://ubki.ua/), містить QR-код, то таку роздруківку слід визнати примірником електронного документа з паперовим носієм інформації.

Суд також зазначає, що за загальним правилом оформлення документації в частині підтвердження відповідності інформації, яку містить певний (конкретний) документ, відомостям, на підставі яких такий документ складений, відповідним належним підтвердженням є підписання документа відповідальною посадовою особою.

Судом встановлено, що роздруківка кредитної історії, яка надана ОСОБА_1 в підтвердження наявності договірних зобов`язань, не підписана ані письмово, ані електронним цифровим підписом відповідною посадовою особою Бюро, а тому не може вважатися доказом у справі, який би підтверджував наявність кредитних зобов`язань у розмірі 1 570 088,46 грн., як про те стверджує боржник.

З долучених до матеріалів справи інших документів, які на думку заявника є доказами існування його правовідносин з кредиторами, неможливо встановити склад кожного зобов`язання, заборгованість за якими включена до загальної суми боргу, а також неможливо перевірити припинення боржником погашення заборгованості перед кредиторами у розмірі більше 50 % місячних платежів за кожним із кредитних зобов`язань, з огляду на наступне.

Як доказ існування кредитних зобов`язань ОСОБА_1 з ПАТ "ВСТ БАНК" останній надає довідку про заборгованість сформовану 16.09.2026 року вказаною фінансовою установою, будь-яких інших документів суду не надано.

Стосовно кредитора - АТ "КБ "ГЛОБУС БАНК", то матеріали справи містять лише заяву-анкету про приєднання до договору про надання комплексних послуг від 01.09.2024 року, паспорт споживчого кредиту та довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

У списку боржників та кредиторів ОСОБА_1 посилається на те, що у нього наявна заборгованість перед кредитором ТОВ "ЕКО ФІН" в загальному розмірі 7 260 грн., проте, відповідно до відповіді та довідки зазначеного кредитора № 317-06/26 від 17.09.2026 року загальна заборгованість заявника станом на 17.09.2026 року становить 9 725,30 грн.

Матеріали справи не містять інформації щодо стану заборгованості ОСОБА_1 перед кредитором ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" окрім долучених до матеріалів справи наступних договорів:

- договору кредитної лінії №00-10493855 від 20.07.2025 р. укладеного з ТОВ "МАКС КРЕДИТ";

- договору позики № 7486814 від 26.07.2025 року укладеного з ТОВ "СІРОКО ФІНАНС";

- договору факторингу № 141025 від 14.10.2025 року укладеного ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" з первісним кредитором - ТОВ "БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС";

- договору факторингу № 23122025/2 від 23.12. 2025 року укладеного ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" з первісним кредитором - ТОВ "СІРОКО ФІНАНС".

Стосовно АТ КБ "ПРИВАТБАНК", то до матеріалів справи долучено заяву про відкриття Поточного рахунку та приєднання до Умов та Правил надання послуги "Картка для виплат" від 18.11.2020 року та Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 14.05.2023 року. Доказів того, що у ОСОБА_1 відкрита кредитка з 2012 року (як на це посилається боржник у своїй заяві) чи то 31.07.2015 року (як про це зазначено у списку кредиторів) матеріали справи не містять.

В якості наявності кредитних зобов`язань перед ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" заявник надає суду паспорт споживчого кредиту від 05.07.2025 року і все.

В рахунок кредитних зобов`язань перед ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" боржник надає суду відповідь ТОВ "КРЕДІПЛЮС" про відступлення права вимоги вказаному кредитору та договір № 2441620 від 17.07.2025 року про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort». Інші документи у матеріалах справи відсутні.

Суд зазначає, що обставини виникнення та невиконання кредитних зобов`язань можуть підтверджуватися правочинами, первинними бухгалтерськими документами, банківськими виписками, платіжними документами, довідками фінансових установ, судовими рішеннями та іншими належними доказами, які у сукупності дають можливість установити факт надання кредитних коштів, розмір і структуру заборгованості, строки виконання зобов`язань та обсяг здійснених платежів.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року №75, визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або надсилання клієнту.

У постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі № 916/2387/19 зазначено, що факт виконання банком (фінансовою установою) зобов`язання щодо надання кредитних коштів може підтверджуватися меморіальним ордером, платіжними дорученнями та виписками з особового рахунку боржника. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08.11.2022 року у справі № 909/937/21.

На підтвердження наявності заборгованості заявником долучено кредитні договори, укладені з окремими фінансовими та мікрофінансовими установами, договори відступлення права вимоги та факторингу, виписки окремих фінансових установ за рахунками заявника, довідки (листи) про розмір заборгованості, розрахунки заборгованості, виконавчі листи та постанови про відкриття виконавчого провадження.

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16.11.2022 року у справі № 917/1604/21, відповідно до якого наявність простроченої заборгованості або загрози невиконання грошових зобов`язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі з огляду на правову природу відносин між боржником і кредитором. Такими доказами можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, банківські виписки, платіжні доручення, довідки та інші докази, що підтверджують факт невиконання зобов`язань, а у разі загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.

У зазначеній постанові Верховний Суд також зауважив, що кредитний звіт хоча й є належним доказом наявності кредитних відносин, однак сам по собі є недостатнім для підтвердження розміру та структури заборгованості, у тому числі за основним зобов`язанням.

Надані заявником кредитний звіт, частина договорів, виписки по рахунку, деякі довідки та розрахунки підлягають оцінці в сукупності. З поданих суду документів неможливо встановити щодо кожного кредитора факт і розмір фактично наданих коштів, строк виконання зобов`язання, розмір щомісячного планового платежу, дати та суми здійснених боржником платежів, період прострочення, а також окремо розмір заборгованості за основним зобов`язанням і неустойки.

Деякі розрахунки заборгованості, складені фінансовими установами в односторонньому порядку, можуть оцінюватися судом разом з іншими доказами, однак за відсутності документів про рух коштів самі по собі не підтверджують фактичний розмір отриманого кредиту, здійснених платежів та залишку основної заборгованості.

Отже, подані заявником документи не дають можливості перевірити достовірність відомостей, наведених у списку кредиторів і боржників, та встановити підтверджений доказами розмір прострочених грошових зобов`язань боржника. Подання боржником при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність кредитного звіту, а також не в повному обсязі первинних документів, довідок відповідних установ тощо, є недостатніми для належного підтвердження розміру заборгованості (в тому числі за основним зобов`язанням), підстав виникнення зобов`язань і строків їх виконання, та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі. Подібна позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.11.2022 року у справі № 917/1604/21.

Із зазначеного вбачається, що ОСОБА_1 наведено підстави, передбачені ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та самостійно визначено суми грошових вимог за правочинами, тобто не підтверджено належними доказами підстави звернення із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність.

Зважаючи на підстави, на які посилається ОСОБА_1 в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, він зобов`язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців, зокрема:

- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо);

- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (у усіма складовими), тощо).

Суд, ухвалами від 02.10.2026 року та 20.10.2026 року запропонував боржнику, зокрема, надати докази, які підтверджують припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців, як цього вимагає п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, з доданням належного розрахунку такої заборгованості та строків припинення погашення.

На виконання вимог суду, ОСОБА_1 заявою про виконання вимог ухвали суду від 03.11.2026 року (вх. № 14820) надав додаткові пояснення, у яких зазначив, що з метою надання суду незалежного підтвердження повної відсутності платежів кредиторам у період, що безпосередньо передує зверненню до суду, ним отримано офіційну виписку АТ "Райффайзен Банк" по власному поточному (зарплатному) рахунку НОМЕР_3 за період 29.06.2026- 29.09.2026, який є доказом того, що жодного переказу на користь жодного з кредиторів, зазначених у Конкретизованому списку кредиторів і боржників, здійснено не було. Детальну історію платежів за кожним договором за останні шість місяців наведено в банківських виписках і довідках кредиторів, що додаються до заяви, а також у таблиці доказів припинення платежів за кредитними договорами.

Додатковим незалежним підтвердженням триваючого невиконання грошових зобов`язань є постанови приватних виконавців про відкриття виконавчих проваджень, відкритих щодо нього за заявами кредиторів.

При цьому заявник долучає частину кредитних договорів, частину відповідей кредитові, виписки по рахунках та Витяг Українського бюро кредитних історій від 15.04.2026 року.

Суд зауважує на тому, що долучені до матеріалів заяви документи уже були надані ОСОБА_1 до заяви про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність від 28.09.2026 року.

Стосовно того, що заявник припинив погашення заборгованості чи здійснення інших платежів відносно заявлених кредиторів суд зазначає наступне.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ОСОБА_1 29.04.2026 року (справа № 917/840/26) звертався до господарського суду Полтавської області з заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, при цьому заявлена сума заборгованості перед кредиторами була значно вищою - 1 747 853,42 грн., ніж в межах даної справи - 1 570 088,46 грн. Крім того, зменшилася кількість заявлених кредиторів боржника, а саме: з 26 до 23 кредиторів.

Зазначене ставить під сумнів достовірність тверджень боржника, що він припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів, чи то, надає суду не достовірну інформацію щодо розміру зобов`язань перед кредиторами та переліку кредиторів загалом.

Окрім викладеного, ухвалами від 02.10.2026 року та від 20.10.2026 року суд зобов`язував заявника надати докази отримання та витрачання кредитних коштів на потреби, про які зазначає боржник у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

На виконання вимог суду заявник надає докази перерахування йому траншу згідно договору кредитором ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" за наступними платіжними інструкціями:

- № 0000012433с від 01.08.2025 року на суму 4 939,28 грн.;

- № 203272397 від 29.07.2025 року на суму 1 610,00 грн.;

- № 203272180 від 29.07.2025 року на суму 1 040,00 грн.;

- № 203274627 від 29.07.2025 року на суму 1 000,00 грн.;

- № 203273013 від 29.07.2026 року на суму 500,00 грн.;

- № 203272320 від 29.07.2025 року на суму 324,00 грн.;

- № 0000012027с від 29.07.2025 року на суму 200,00 грн.;

- № 0000012352с від 29.07.2025 року на суму 150,00 грн.;

- № 203272184 від 29.07.2025 року на суму 13,52 грн.

Інформація щодо отримання коштів від інших (23) кредиторів, матеріали справи не містять.

Крім того, матеріали справи містять повідомлення ТОВ "Універсальні платіжні рішення" за вих. № 2523_260917112129 від 17.09.2026 року про зарахування 21 100,00 грн. та за вих. № 2523_260917112147 від 17.09.2026 року про зарахування 2 000,00 грн. Пре, з вказаних операцій не можливо ідентифікувати а ні платника «маска карти НОМЕР_4 », а ні фінансову установу, грошові кошти, якої були перераховані.

З наданих боржником виписок з руху коштів неможливо здійснити ідентифікацію платежу, дані про здійснені операції. В даному випадку виписки з руху коштів по картках не підтверджують операцій по кредитним договорам з фінансовими установами, оскільки не містить реквізитів контрагентів та призначення платежу.

Отже, подані заявником документи є недостатніми для належного підтвердження розміру заборгованості (в тому числі за основним зобов`язанням), підстав виникнення зобов`язань і строків їх виконання, та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі. Подібна позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.11.2022 року у справі № 917/1604/21.

Стосовно надання доказів витрачання отриманих кредитів, то заявник пояснив, що кошти були спрямовані на поточні побутові потреби сім`ї, витрати, пов`язані з вагітністю дружини та народженням доньки ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), погашення попередніх кредитних зобов`язань (перекредитування), погашення заборгованості, що виникла внаслідок шахрайського заволодіння коштами дружини на суму 90 000 грн (у порушенні кримінального провадження відмовлено через недостатність доказів), а також на організацію похорону бабусі ( ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 ).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд зазначає, що основна маса кредитних коштів була отримана у липні 2025 року, а обставини, на які посилається заявник виникли значно раніше: донька ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , а у вказаний період (у 2023 ріці загалом) боржником не було оформлено жодного кредиту. Не знайшло свого підтвердження витрачання отриманих кредитних коштів на поховання бабусі, оскільки кредитні договори у 2024 році були укладені у більш пізній період, а саме: 17.09.2024, 30.07.2024, 12.09.2024, 21.10.2024,02.09.2024, 28.06.2024 року.

Не знайшло свого підтвердження твердження заявника, що довелося скористатися послугами кредитування у зв`язку з тим, що його було звільнено з місця роботи, адже, дана подія сталася 31.08.2021 року, а кредитні договори були укладені значно пізніше - у липні 2025 році, про що вже зазначалося вище.

Окрім того, судом враховується, що вказуючи на неможливість погашення заборгованості за кредитами, ОСОБА_1 оплачує послуги адвоката та планує оплатити роботу арбітражного керуючого і, будучи працездатною особою, не надав жодних доказів того, що він намагався знайти можливість отримати дохід для сплати своєї заборгованості перед кредиторами у інший спосіб, а скористався легким способом швидкого отримання коштів - отримував нові кредити.

В свою чергу, господарський суд не позбавлений можливості надавати оцінку поведінці боржника у разі розгляду судом заяви боржника про його неплатоспроможність у підготовчому засіданні: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов`язань, маючи на меті лише фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що свідчить про зловживання правом боржника на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.

Врахувавши наведене вище, суд дійшов висновку, що поведінка боржника є явно не добросовісною.

Проаналізувавши матеріали заяви та обставини, на які посилається ОСОБА_1 звертаючись до суду з заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, судом зроблено наступні висновки:

1. Будучи працездатною особою, заявником не зазначено можливих додаткових заходів для отримання більшого доходу, з метою забезпечення вимог кредиторів.

2. З початку виникнення заборгованості не відстежується вчинення жодних дій з боку боржника для її погашення.

3. Відсутності дієвого прагнення до компромісу з кредиторами. Сам же боржник, у своїх поясненнях повідомив, що не звертався до жодного з кредиторів з пропозицією реструктуризації його заборгованості.

Варто відмітити, що заявлений кредитор ТОВ "СМАРТІВЕЙ ЮКРЕЙН" листом від 10.09.2026 року за № 10092026/9 повідомив ОСОБА_1 що у нього за кредитним договором №4777882439 від 12.07.2025 року наявна заборгованість в розмірі 33 815,14 грн. На дату надання відповіді доступна спеціальна пропозиція щодо врегулювання заборгованості, відповідно до якої у разі сплати суми - 9 400,00 грн до 15.09.2026 року включно кредитний договір №4777882439 вважається виконаним у повному обсязі, а залишок заборгованості підлягає списанню Товариством. Пороте, боржник вказаною пропозицією не скористався.

Крім того, ТОВ "ФК "ФІНМАРКЕТ" з яким 26.07.2025 року було укладено договір позики №3318509359-52818 листом від 17.02.2026 року пропонувало боржнику закриття заборгованості за вказаним договором в сумі 24 639,60 грн., шляхом внесення оплати у розмірі 14 000,00 грн. одним платежем, або 15 000,00 грн. з можливістю розбиття суми на 3 щомісячних платежів сумою по 5 000,00 грн. за кожен. І вказаною пропозицією ОСОБА_1 не скористався.

4. Укладаючи договори з фінансовими установами заявник був достеменно обізнаний про розмір відсотків за користування кредитами, обов`язок повертати отримані кошти та розумів, що з кожним новим кредитом такі відсотки збільшуються. При заробітній платі 26 323,30 ОСОБА_1 ввів себе в стан заборгованості в розмірі 1 570 088,46 грн., що ставить під сумнів добросовісність поведінки останнього.

Щодо добросовісної поведінки боржника, у Постанові Верховного Суду від 26.05.2022 року по справі № 903/806/20 з цього приводу зазначено наступне:

"59. ... до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

60. Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

62. …..законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

63. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності".

За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

Стаття 124 КУзПБ встановлює загальні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника, серед яких є вимоги до умов, що мають бути зазначені у цьому плані (частина друга), а частиною четвертою цієї статті КУзПБ також визначені загальні вимоги до виконання плану реструктуризації боргів боржника - пропорційно за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів, у черговості, визначеній цим Кодексом. У разі реалізації в процедурі реструктуризації боргів майна боржника, яке є предметом забезпечення, план реструктуризації боргів має передбачати позачергове задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує. Кошти, що залишилися після реалізації майна боржника, яке є предметом забезпечення, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів згідно із затвердженим господарським судом планом реструктуризації боргів у черговості, визначеній цим Кодексом (частина четверта статті 124 КУзПБ).

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 року у справі № 910/6639/20 зауважив на тому, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема, у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України.

Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

У свою чергу розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог ст. 124 КУзПБ, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану, це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.

Отже, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов`язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.

До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 долучено проект плану реструктуризації боргів.

Так, дослідивши наданий заявником проект плану реструктуризації, господарським судом встановлено, що боржник вказує дохід, який отримує - 26 323,00 грн. (після оподаткування).

Розмір суми, яка щомісячно виділятиметься для погашення вимог кредиторів - 4 200,00 грн., впродовж 5 років, що становить 16 % від загальної суми заборгованості. Таким чином, останній пропонує до списання 1 318 088,46 грн., що становить 84 %.

Суд звертає увагу, що план реструктуризації повинен містити саме умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника, а не по суті списання частини заборгованості.

Вказана позиція викладена у Постанові Верховного Суду № 925/473/20 від 25.08.2021року.

Запропонований план реструктуризації боргів фактично передбачає сплату боржником 252 000,00 грн. і списання заборгованості в розмірі 1 318 088,46 грн., він не містить умов відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

Суд зауважує, що право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Вказані висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 року у справі № 910/2629/20, від 19.11.2020 року у справі № 910/726/20, від 19.11.2020 року у справі № 927/203/20.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що постійне отримання кредитів та витрачання кредитних коштів на задоволення власних потреб, відсутність дієвого прагнення до компромісів з кредиторами не спростовує презумпцію про те, що заявник не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності.

За приписами ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 - 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви.

Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.

За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 3 ст. 119 КУзПБ).

Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо, зокрема, відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , оскільки зазначені заявником обґрунтування підстав для відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність в розумінні положень ст. 115 КУзПБ не знайшли свого документального підтвердження та не доведені належними та вірогідними доказами.

Беручи до уваги, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , заява арбітражного керуючого Сабури Світлани Олександрівни про участь у справі про неплатоспроможність залишається судом без розгляду.

З урахуванням ч. 7 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 1, 113-119 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

2. Заяву арбітражного керуючого Сабури Світлани Олександрівни про участь у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 без розгляду.

3. Копію ухвали надіслати заявнику через систему "Електронний суд".

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття (оголошення) та може бути оскаржена до апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її підписання.

Ухвалу складено та підписано 09.11.2026 року.

Суддя Білоусов С. М.