Рішення № 141304977, 13.07.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2026 р. Справа № 911/462/26

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради

до Товариства з додатковою відповідальністю «Білоцерківський кар`єр»

про стягнення 7138982,74 грн

за участю представників

прокуратури: Федоренко О.П.;

позивача: не з`явився;

відповідача: Панасюк О.М. адвокат, ордер серії АІ № 1141885 від 10.03.2026,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог та узагальнені аргументи сторін

Короткий зміст позовних вимог

Білоцерківська окружна прокуратура (далі прокурор) в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради звернулась до Господарського суду Київської області через підсистему «Електронний суд» із позовною заявою № 50-1759ВИХ-26 від 20.02.2026 до Товариства з додатковою відповідальністю «Білоцерківський кар`єр» (далі відповідач, ТДВ «Білоцерківський кар`єр») про стягнення 7138982,74 грн заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою площею 31,1582 га з кадастровим номером 3220485100:05:012:0001 за період з 01.01.2023 по 31.12.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди землі від 02.10.2009 № 68, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 13.05.2019 № 190, у частині своєчасного та повного внесення орендної плати, внаслідок чого утворилася заявлена до стягнення заборгованість.

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі, посилаючись на те, що визначення та стягнення заборгованості з орендної плати за землю, яка є складовою плати за землю та місцевим податком, належить до компетенції контролюючих органів, а тому прокурор та позивач не уповноважені самостійно перевіряти повноту і своєчасність її сплати та визначати відповідну заборгованість.

Крім того, відповідач зазначив, що є гірничодобувним підприємством, яке використовує частину орендованої земельної ділянки площею 23,4005 га для видобування корисних копалин, у зв`язку з чим до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, яким передбачено справляння плати за землю за такі ділянки у розмірі 25 відсотків податку. При цьому, посилаючись на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02.04.2025 у справі № 918/297/24, відповідач наголосив, що відповідне зменшення розміру орендної плати застосовується автоматично, без необхідності внесення змін до договору оренди землі.

Відповідач також вказав, що 16.05.2025 подав уточнюючу податкову декларацію з орендної плати, здійснивши перерахунок зобов`язань за період починаючи з 2019 року із застосуванням зазначеної пільги. Оскільки контролюючий орган не погодився з таким коригуванням та донарахував відповідні зобов`язання, відповідач оскаржив податкові повідомлення-рішення в судовому порядку, де наразі триває розгляд справи.

З огляду на викладене відповідач вважає заявлену до стягнення суму заборгованості завищеною та необґрунтованою, оскільки в разі задоволення його позову до контролюючого органу розмір орендної плати за відповідну частину земельної ділянки підлягатиме зменшенню, та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

ІІ. Рух справи.

Заяви та клопотання учасників справи

Через підсистему «Електронний суд» 02.03.2026 від Білоцерківської міської ради надійшло клопотання про підтримання позовних вимог та про розгляд справи без представника позивача.

Через підсистему «Електронний суд» 06.03.2026 від ТДВ «Білоцерківський кар`єр» надійшли відзив на позовну заяву та клопотання про зупинення розгляду справи.

Через підсистему «Електронний суд» 01.04.2026 від прокурора надійшли заперечення № 50-3307 вих-26 від 01.04.2026 на клопотання про зупинення провадження у справі.

Через підсистему «Електронний суд» 01.04.2026 від Білоцерківської міської ради надійшли письмові пояснення № 1654/01-13 від 01.04.2026.

Через підсистему «Електронний суд» 02.04.2026 від Білоцерківської міської ради надійшли заперечення № 1711/01-13 на клопотання про зупинення розгляду справи.

Через підсистему «Електронний суд» 03.04.2026 від прокурора надійшли додаткові пояснення у справі № 50-3387 вих-26 від 02.04.2026.

Через підсистему «Електронний суд» 23.04.2026 від ТДВ «Білоцерківський кар`єр» надійшли додаткові пояснення № 53 від 23.04.2026.

Через підсистему «Електронний суд» 29.04.2026 від Білоцерківської міської ради надійшли заперечення № 2165/01-13 від 29.04.2026 на додаткові пояснення.

Через підсистему «Електронний суд» 15.05.2026 від прокурора надійшли заперечення № 50-5046 вих-26 від 15.05.2026 на додаткові пояснення.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 24.02.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 06.04.2026 суд розглядав клопотання про зупинення провадження у справі № 911/462/26 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/48276/25 за позовом ТДВ «Білоцерківський кар`єр» до ГУ ДПС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Клопотання обґрунтоване тим, що відповідач 16.05.2025 подав уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за землю за 2019-2025 роки, застосувавши передбачене пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України зменшення плати за землю на 75 відсотків щодо земельної ділянки, наданої для видобування корисних копалин та розробки їх родовищ. За результатами камеральної перевірки контролюючий орган не погодився із зазначеним коригуванням та прийняв податкові повідомлення-рішення, які відповідач оскаржив у судовому порядку.

На думку відповідача, результати розгляду справи № 320/48276/25 матимуть істотне значення для вирішення цього спору, оскільки в разі задоволення його позову розмір орендної плати за спірну земельну ділянку підлягатиме зменшенню, що вплине на розмір заявленої до стягнення заборгованості.

З огляду на викладене відповідач просив суд зупинити провадження у справі № 911/462/26 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/48276/25.

У письмових запереченнях проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі прокурор і позивач зазначили, що долучені до позовної заяви докази, зокрема договір оренди землі, додаткова угода, розрахунок заборгованості та претензії, дають змогу суду самостійно встановити й оцінити обставини, які є предметом розгляду у цій справі. Крім того, наголосили, що предмети позову у господарській справі № 911/462/26 та в адміністративній справі № 320/48276/25 стосуються різних правовідносин, а тому підстави для зупинення провадження відсутні.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, заперечення прокурора та позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, необхідною умовою для зупинення провадження на підставі наведеної норми є не сам факт перебування іншої справи на розгляді суду, а саме об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи. Така неможливість має бути зумовлена тим, що обставини, які встановлюються в іншій справі, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно в межах наданих йому процесуальних повноважень.

Зупинення провадження у справі не може ґрунтуватися лише на припущенні про можливий вплив майбутнього судового рішення в іншій справі на результат розгляду спору або наявності певного взаємозв`язку між предметами судового розгляду.

Як убачається з матеріалів справи, предметом позову в цій справі є стягнення з ТДВ «Білоцерківський кар`єр» заборгованості з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 3220485100:05:012:0001 за період із 01.01.2023 до 31.12.2025 у розмірі 7138982,74 грн.

Обґрунтовуючи клопотання, відповідач зазначає, що на розгляді Київського окружного адміністративного суду перебуває справа № 320/48276/25 за його позовом до ГУ ДПС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами камеральної перевірки уточнюючої податкової декларації з орендної плати за землю, поданої відповідачем 16.05.2025.

За твердженням відповідача, у зазначеній декларації було застосовано передбачене пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України зменшення плати за землю на 75 відсотків щодо частини орендованої земельної ділянки, яка використовується для видобування корисних копалин та розробки їх родовищ.

Водночас суд зазначає, що предметом розгляду в адміністративній справі є правомірність податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, тоді як у цій справі вирішується спір щодо наявності та розміру заборгованості з орендної плати за землю за договором оренди землі від 02.10.2009 № 68.

Сам по собі факт оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень не свідчить про об`єктивну неможливість розгляду цього господарського спору, оскільки суд у межах цієї справи має встановити обставини, необхідні для вирішення позовних вимог, зокрема зміст договірних зобов`язань сторін, правові підстави та порядок визначення розміру орендної плати, наявність передбачених законом підстав для застосування відповідної пільги, а також фактичний розмір нарахованих і сплачених відповідачем сум за спірний період.

Зазначені обставини підлягають встановленню та оцінці господарським судом на підставі доказів, наявних у матеріалах цієї справи, з урахуванням доводів і заперечень учасників справи та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Крім того, питання щодо застосування до спірних правовідносин положень пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, зокрема щодо наявності правових підстав для зменшення розміру плати за землю стосовно частини земельної ділянки, яка використовується для видобування корисних копалин та розробки їх родовищ, належить до предмета доказування у цій справі та підлягає вирішенню господарським судом під час розгляду спору по суті.

Існування спору з контролюючим органом не позбавляє господарський суд можливості надати самостійну правову оцінку доводам сторін і визначити належний до стягнення розмір заборгованості з орендної плати за спірний період.

Суд також взяв до уваги, що відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відтак доводи відповідача щодо правильності застосування пільги, визначення бази нарахування орендної плати та розрахунку заборгованості мають бути перевірені судом під час розгляду справи по суті.

За таких обставин суд погодився із запереченнями прокурора та позивача щодо відсутності передбачених процесуальним законом підстав для зупинення провадження у справі, оскільки відповідач не довів, що до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/48276/25 розгляд цього спору є об`єктивно неможливим.

Отже, з огляду на те, що сама лише наявність іншої судової справи не є безумовною підставою для зупинення провадження, а обставини, на які посилається відповідач, можуть бути встановлені та оцінені господарським судом під час розгляду справи на підставі наявних доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.

Враховуючи викладене, суд відмовив у задоволенні клопотання ТДВ «Білоцерківський кар`єр» про зупинення провадження у справі № 911/462/26 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/48276/25.

З метою вирішення питань, визначених статтею 182 ГПК України, суд неодноразово оголошував перерву в підготовчому засіданні, строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів ухвалою від 27.04.2026.

Ухвалою від 18.05.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 08.06.2026.

У судовому засіданні 08.06.2026 суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав вступні слова представників сторін щодо позовних вимог та заперечень проти позову, після чого оголосив перерву до 29.06.2026.

Під час розгляду справи по суті суд неодноразово оголошував перерву.

У судовому засіданні 13.07.2026, після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, представники сторін виступили із заключними словами, посилаючись на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Після судових дебатів суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, після чого оголосив перерву та повідомив про час проголошення судового рішення 13.07.2026.

Після перерви, 13.07.2026, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. Факти та обставини встановлені судом

02.10.2009 Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області (орендодавець) і Відкрите акціонерне товариство «Білоцерківський кар`єр» (орендар) уклали договір оренди земельної ділянки № 68 (далі договір № 68), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння, земельну ділянку під існуючою територією кар`єру та виробничої бази в межах Пилипчанської сільської ради.

Згідно з пунктом 2.1 договору № 68 в оренду передається земельна ділянка, що перебуває в державній власності і розміщена на території Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району Київської області загальною площею 31,1582 га, з них: 7,7577 га забудованих земель; 23,4005 га відкритих розробок та кар`єрів.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3773318,04 грн (пункт 2.3 договору № 68).

Договір укладається терміном на 10 (десять) років, починаючи з дати його реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий термін. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір щодо продовження дії договору на новий термін (пункт 3.1 договору № 68).

Пунктом 4.2 договору № 68 визначено періодичність внесення орендної плати: щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (календарного) місяця.

Відповідно до пункту 13.1 договору № 68 останній набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір оренди № 68 від 02.10.2009 зареєстрований у КОФ ДП «Центр ДЗК» БЦ РВ 29.12.2009 за № 040993600559.

29.12.2009 сторони підписали акт прийому-передачі земельної ділянки.

13.05.2019 Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області (орендодавець) і ТДВ «Білоцерківський кар`єр» (орендар) уклали додаткову угоду № 190 про продовження терміну дії та внесення змін до договору № 68 (далі додаткова угода № 190), відповідно до пункту 1 якої продовжено ТДВ «Білоцерківський кар`єр» термін дії договору оренди земельної ділянки від 02.10.2009 № 68, зареєстрованого у КОФ ДП «Центр ДЗК» БЦ РВ 29.12.2009 за № 040993600559 на земельну ділянку площею 31,1582 га (кадастровий номер 3220485100:05:012:0001), що перебуває у державній власності терміном на 10 років під існуючою територією кар`єру та виробничої бази, яка знаходиться в адміністративних межах Пилипчанської сільської ради.

Пунктом 2 додаткової угоди № 190 встановлено ТДВ «Білоцерківський кар`єр» розмір орендної плати за земельну ділянку загальною площею 31,1582 га в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, яку визначено перераховувати на розрахунковий рахунок Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 додаткової угоди № 190 сторони домовились внести зміни до договору № 68, а саме доповнити розділи пунктами такого змісту, зокрема розділ 2 «Об`єкт оренди» « 2.5. Кадастровий номер земельної ділянки 3220485100:05:012:0001».

Згідно з підпунктом 3.2 додаткової угоди № 190 викладено в наступній редакції: розділ 2 «Об`єкт оренди» «2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 71439941,94 грн»; розділ 4 «Орендна плата» «4.1. Орендна плата вноситься на розрахунковий рахунок Пилипчанської сільської ради в розмірі 3 (три) % від нормативної грошової оцінки землі, що становить 2143198,26 грн за рік.»; « 4.4. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції».

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 462730874 від 03.02.2026), на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47009810 від 23.05.2019, за ТДВ «Білоцерківський кар`єр» зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220485100:05:012:0001 площею 31,1582 га.

Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради звертався до ТДВ «Білоцерківський кар`єр» із претензією від 26.10.2022 № 2436/01-07, у якій повідомляв, що станом на 01.10.2022 у товариства виникла заборгованість за договором № 68 у загальному розмірі 1199479,00 грн. У зв`язку з цим виконком просив розглянути претензію по суті протягом десяти днів з дня її отримання і виконати в укладених між Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області (правонаступник Білоцерківська міська територіальна громада в особі Білоцерківської міської ради) та ТДВ «Білоцерківський кар`єр» договору оренди землі та додаткової угоди істотні умови та сплатити зазначену заборгованість в рахунок орендної плати за користування земельною ділянкою державної власності.

У листі № 135 від 08.11.2022 ТДВ «Білоцерківський кар`єр», заперечуючи проти претензії Білоцерківської міської ради, зазначило, що розробка Білоцерківського родовища гранітів (урочище «Кошик») ведеться з 1937 року, а його експлуатацію на цей час здійснює товариство.

З метою продовження господарської діяльності та у зв`язку з відпрацюванням балансових запасів корисних копалин із липня 2021 року підприємством проведено комплекс робіт із дорозвідки родовища, розроблено та погоджено проєктну документацію, внесено зміни до спеціального дозволу на користування надрами, отримано акт про надання гірничого відводу та погоджено план розвитку гірничих робіт на III та IV квартали 2022 року. Водночас процедура оцінки впливу на довкілля на момент направлення листа ще тривала.

Також товариство повідомило, що у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації та введенням воєнного стану з 25.02.2022 виробничу діяльність підприємства було зупинено. При цьому підприємство продовжувало здійснювати необхідні заходи для забезпечення безпечного функціонування об`єкта, зокрема відкачування ґрунтових вод із кар`єру, обслуговування електрообладнання та трансформаторної підстанції, охорону території, виплату заробітної плати працівникам і мобілізованим працівникам, сплату обов`язкових платежів до бюджету та розрахунки за спожиту електроенергію.

За твердженням товариства, внаслідок вимушеного простою та настання форс-мажорних обставин, підтверджених листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, підприємство не мало можливості своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку. Водночас, незважаючи на фінансові труднощі та відсутність обігових коштів, товариством було перераховано до бюджету 1859697,00 грн, виплачено заробітну плату на суму 2711838,00 грн та сплачено 1688938,00 грн за спожиту електроенергію.

З огляду на викладене ТДВ «Білоцерківський кар`єр» просило міську раду утриматися від застосування штрафних санкцій та звернення до суду, надати підприємству можливість відновити виробничу діяльність і врегулювати заборгованість з орендної плати за земельну ділянку на взаємовигідних умовах.

У відповідь на запит Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 15.07.2024 № 2367/01-07 Головне управління ДПС у Київській області листом № 6802/01-07 від 12.08.2024 повідомило, що ТДВ «Білоцерківський кар`єр» надано податкові декларації по орендній платі за землю на 2021 рік за земельну ділянку площею 31,1582 га з річною сумою податкових зобов`язань 2143198,26 грн, на 2022 рік 2357518,08 грн; на 2023 рік 2711145,80 грн; на 2024 рік 2849414,23 грн. Нарахування платником проведено в повному обсязі. Станом на 08.08.2024 наявний податковий борг в сумі 6478055,36 грн. До платника застосовуються заходи по стягненню податкового боргу відповідно до Податкового кодексу України.

У листі № 7648/01-08 від 10.09.2025 Головне управління ДПС у Київській області на лист Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 06.06.2025 № 2256/01-08 повідомило, що ТДВ «Білоцерківський кар`єр» 16.05.2025 подало уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2019-2025 роки, якими зменшило податкові зобов`язання з орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 02.10.2009 № 68 на загальну суму 8758000,00 грн. Водночас за результатами перевірки зазначених декларацій контролюючим органом встановлено порушення вимог податкового законодавства, у зв`язку з чим товариству донараховано податкові зобов`язання з орендної плати за землю та застосовано штрафні санкції за період 2019-2024 років і січень-травень 2025 року на загальну суму 8586157,49 грн.

У відповідь на запити Управління самоврядного контролю Білоцерківської міської ради № 4510 від 01.10.2025 та № 184 від 13.01.2026 Управління фінансів Білоцерківської міської ради листами від 01.10.2025 № 03-12/181 та від 14.01.2026 № 03-12/17 повідомило, що від ТДВ «Білоцерківський кар`єр» у 2022 році до бюджету Білоцерківської МТГ надійшло 193599,80 грн орендної плати за землю (за ККД 18010600), у 2023 році 26,11 грн, у 2024 році 475191,93грн, за 2025 рік надійшло 1137703,27 грн. За період з 01.01.2023 по 01.01.2026 до бюджету Білоцерківської МТГ кошти від земельного податку з юридичних осіб (ККД 18010500) та інші надходження (ККД 24060300) не надходили.

26.09.2025 ТДВ «Білоцерківський кар`єр» звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: ?від 02.07.2025 № 29733/10-36-04-03 про збільшення суми грошового зобов?язання за платежем оренда плата з юридичних осіб за 2019 рік у розмірі 771094,68 грн. і штрафні санкції 77109,47 грн; ?від 02.07.2025 № 29735/10-36-04-03 про збільшення суми грошового зобов?язання за платежем орендна плата з юридичних осіб за 2020 рік у розмірі 1020792,20 грн і штрафні санкції 102079,22 грн; ?від 02.07.2025 № 29736/10-36-04-03 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем оренда плата з юридичних осіб за 2021 рік у розмірі 1010630,81 грн і штрафні санкції 101063,08 грн; ?від 02.07.2025 № 29741/10-36-04-03 про збільшення суми грошового зобов?язання за платежем оренда плата з юридичних осіб за 2022 рік у розмірі 1111693,89 грн і штрафні санкції 111169,39 грн; ?від 02.07.2025 № 29743/10-36-04-03 про збільшення суми грошового зобов?язання за платежем оренда плата з юридичних осіб за 2023 рік у розмірі 1278448,29 грн і штрафні санкції 127844,83 грн; ?від 02.07.2025 № 29746/10-36-04-03 про збільшення суми грошового зобов?язання за платежем оренда плата з юридичних осіб за 2024 рік у розмірі 1343648,83 грн і штрафні санкції 134364,88 грн; ?від 02.07.2025 № 29748/10-36-04-03 про збільшення суми грошового зобов?язання за платежем оренда плата з юридичних осіб за 2025 рік у розмірі 1477842,5 грн і штрафні санкції 147784,25 грн.

Ухвалою від 31.10.2025 Київський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 320/48276/25 за вказаним позовом.

Відповідно до листа Білоцерківської окружної прокуратури від 14.01.2026 № 50-508вих-26, адресованого Білоцерківській міські раді, за результатами опрацювання інформації, яка надана міською радою, встановлено, зокрема, що ТДВ «Білоцерківський кар`єр» допустило систематичну несплату орендної плати за договором оренди № 68 за земельну ділянку з кадастровим номером 3220485100:05:012:0001, внаслідок чого утворилася заборгованість за період з 01.01.2023 по 31.12.2025 в сумі 7138982,74 грн. З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді Білоцерківська окружна прокуратура просила Білоцерківську міську раду проінформувати прокуратуру чи вживалися міською радою заходи щодо усунення виявлених порушень вимог земельного законодавства, в тому числі шляхом пред?явлення до суду відповідної позовної заяви про стягнення із ТДВ «Білоцерківський кар?єр» заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 7138982,74 грн за використання земельної ділянки з кадастровим номером 3220485100:05:012:0001.

У листі від 21.01.2026 Білоцерківська міська рада повідомила, що заходи щодо стягнення з ТДВ «Білоцерківський кар`єр» заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3220485100:05:012:0001 у сумі 7138982,74 грн, зокрема шляхом звернення до суду, не вживалися. Водночас зазначила, що з метою досудового врегулювання спору товариству направлялися претензії від 26.10.2022 № 2436/01-07, 10.04.2024 № 1262/01-07 та 14.04.2025 № 1512/01-07.

З огляду на викладене Білоцерківська міська рада звернулася до Білоцерківської окружної прокуратури з проханням, за наявності правових підстав, сприяти територіальній громаді в особі міської ради у захисті її прав та інтересів, у тому числі шляхом пред`явлення відповідного позову до суду.

Із наданих відповідачем доказів суд установив, що ТДВ «Білоцерківський кар`єр» має спеціальний дозвіл на користування надрами № 2064, виданий 21.12.1999 з метою видобування корисних копалин (граніту) Білоцерківського родовища (урочище «Кошик»), місцезнаходження: Київська область, Білоцерківський район.

За інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основний вид економічної діяльності ТДВ «Білоцерківський кар`єр» 08.11 Добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю.

ТДВ «Білоцерківський кар`єр» подало до ГУ ДПС у Київській області Білоцерківської ДПІ (1027) уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220485100:05:012:0000 площею 31,1582 га:

- за 2023 рік № 9033395952 від 16.05.2025, де за даними рядка 1 розділу II «Розрахунок суми орендної плати» НГО земельної ділянки площею 7,7577 га становить 3509495,00 грн/га, за даними рядка 2 НГО земельної ділянки площею 23,4005 га становить 877373,75 грн/га; у колонці 3 рядка 6 розділу ІІІ «Розрахунок (уточнення) податкового зобов`язання» нараховано до зменшення податкового зобов`язання 1278448,29 грн;

- за 2024 рік № 9033395952 від 16.05.2025, де за даними рядка 1 розділу II «Розрахунок суми орендної плати» НГО земельної ділянки 7,7577 га становить 3688479,24 грн/га, за даними рядка 2 НГО земельної ділянки 23,4005 га становить 922119,81 грн/га; у колонці 3 рядка 6 розділу ІІІ «Розрахунок (уточнення) податкового зобов`язання» нараховано до зменшення податкового зобов`язання 1343648,83 грн;

- за 2025 рік № 9139593242 від 19.05.2025, де за даними рядка 1 розділу II «Розрахунок суми орендної плати» НГО земельної ділянки 7,7577 га становить 6085119,20 грн/га, за даними рядка 2 НГО земельної ділянки 23,4005 га становить 1521279,80 грн/га; у колонці 3 у рядку 6 розділу ІІІ «Розрахунок (уточнення) податкового зобов`язання» запис відсутній, у рядку 5 нараховано до збільшення податкового зобов`язання 454761,60 грн.

ІV. Норми права, які застосував суд; оцінка та висновки суду

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Надаючи оцінку наявності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді у цій справі, суд виходить із такого.

Відповідно до частини третьої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати та довести наявність підстав для представництва, зокрема факт нездійснення або неналежного здійснення компетентним органом захисту інтересів держави.

При цьому бездіяльність компетентного органу полягає в усвідомленій пасивній поведінці, тобто в усвідомленні таким органом факту порушення інтересів держави, наявності відповідних повноважень для їх захисту, однак у невжитті заходів судового захисту таких інтересів.

Отже, для встановлення підстав представництва прокурором інтересів держави суд повинен з`ясувати: чи існує порушення інтересів держави або загроза їх порушення; чи наділений відповідний орган повноваженнями щодо захисту таких інтересів; чи був компетентний орган обізнаний про порушення інтересів держави; чи вжив такий орган належних і достатніх заходів для їх захисту, зокрема шляхом звернення до суду.

У цій справі прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради, обґрунтовуючи необхідність представництва тим, що відповідач систематично не виконує зобов`язань зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою державної власності, а орган місцевого самоврядування, попри обізнаність про відповідне порушення, не вжив заходів судового стягнення заборгованості.

Суд установив, що виконавчий комітет Білоцерківської міської ради ще 26.10.2022 звертався до ТДВ «Білоцерківський кар`єр» із претензією № 2436/01-07, у якій повідомляв про наявність заборгованості за договором оренди землі № 68 у розмірі 1199479,00 грн та вимагав її сплати.

У відповідь на зазначену претензію товариство листом від 08.11.2022 № 135 не заперечувало наявності фінансових труднощів та неможливості своєчасної сплати орендної плати, посилаючись на зупинення виробничої діяльності підприємства у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації та введенням воєнного стану.

Таким чином, ще у 2022 році Білоцерківська міська рада була обізнана про порушення відповідачем умов договору оренди та наявність заборгованості з орендної плати.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, міська рада продовжувала здійснювати заходи з`ясування обставин виконання відповідачем договірних зобов`язань, зокрема зверталася до ГУ ДПС у Київській області із запитами щодо задекларованих відповідачем зобов`язань та наявності податкового боргу, а також до управління фінансів міської ради щодо фактичних надходжень орендної плати до місцевого бюджету.

Отже, міська рада мала інформацію як про наявність заборгованості, так і про її подальше збільшення та фактичне ненадходження відповідних коштів до місцевого бюджету.

Водночас суд установив, що Білоцерківська міська рада не обмежилася отриманням інформації про порушення, а вживала окремих заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу претензій від 26.10.2022 № 2436/01-07, 10.04.2024 № 1262/01-07 та 14.04.2025 № 1512/01-07.

Однак такі заходи не призвели до погашення заборгованості в повному обсязі та фактичного відновлення порушених майнових інтересів територіальної громади.

При цьому суд звертає увагу, що направлення претензій боржнику не є тотожним здійсненню належного судового захисту порушеного права, особливо за умов тривалого та систематичного невиконання орендарем свого основного договірного обов`язку.

Як убачається з листа Білоцерківської окружної прокуратури від 14.01.2026 № 50-508вих-26, прокурор, установивши за результатами опрацювання інформації факт систематичної несплати відповідачем орендної плати та наявність заборгованості за період з 01.01.2023 по 31.12.2025 у розмірі 7138982,74 грн, звернувся до Білоцерківської міської ради з метою з`ясування, чи вживалися нею заходи щодо усунення виявлених порушень, у тому числі шляхом пред`явлення відповідного позову до суду.

У відповідь на зазначений лист Білоцерківська міська рада листом від 21.01.2026 повідомила, що заходи щодо стягнення з ТДВ «Білоцерківський кар`єр» заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою, зокрема шляхом звернення до суду, не вживалися.

Водночас міська рада зазначила, що з метою досудового врегулювання спору товариству направлялися претензії, та звернулася до Білоцерківської окружної прокуратури з проханням, за наявності правових підстав, сприяти територіальній громаді у захисті її прав та інтересів, у тому числі шляхом пред`явлення відповідного позову до суду.

Отже наведене листування підтверджує, що на момент звернення прокурора з позовом Білоцерківська міська рада була обізнана про порушення інтересів територіальної громади, мала відомості про розмір заборгованості відповідача, усвідомлювала необхідність її стягнення, однак самостійно не реалізувала надане їй право на судовий захист.

При цьому суд взяв до уваги, що відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних та міських рад у галузі земельних відносин на території відповідних громад належить, зокрема, розпорядження землями комунальної власності та здійснення інших повноважень у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Крім того, відповідно до статей 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють правомочності щодо належного їм майна, а матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів.

З огляду на це Білоцерківська міська рада як орган місцевого самоврядування, в інтересах територіальної громади якої здійснюється орендна плата за користування відповідною земельною ділянкою, є компетентним органом, уповноваженим вживати заходів щодо захисту майнових інтересів громади, зокрема шляхом звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором оренди землі.

Суд також враховує, що несплата орендної плати у встановленому договором розмірі та строки призводить до ненадходження коштів до місцевого бюджету, що порушує майнові інтереси територіальної громади та негативно впливає на формування її дохідної частини.

Отже, у цій справі наявне порушення інтересів держави в особі територіальної громади, яке полягає у ненадходженні до місцевого бюджету належних коштів за користування земельною ділянкою.

Водночас суд зазначає, що наявність окремих заходів досудового врегулювання спору, вжитих міською радою, не спростовує факту її бездіяльності щодо належного судового захисту порушених майнових інтересів територіальної громади.

Визначальним у цьому випадку є те, що, будучи обізнаною про порушення умов договору оренди, тривалу несплату орендної плати та наявність значної заборгованості, міська рада протягом тривалого часу не звернулася до суду з відповідним позовом, а після звернення прокуратури прямо підтвердила факт невжиття таких заходів та просила прокурора сприяти захисту інтересів територіальної громади шляхом пред`явлення позову.

За таких обставин суд дійшов висновку, що бездіяльність Білоцерківської міської ради полягала не у повній відсутності будь-яких дій щодо боржника, а саме у нездійсненні належного та ефективного судового захисту майнових інтересів територіальної громади попри обізнаність про порушення та наявність відповідних повноважень.

При цьому суд враховує, що прокурор попередньо повідомив компетентний орган про намір здійснювати представництво його інтересів у суді, надавши міській раді можливість самостійно відреагувати на встановлене порушення та вжити відповідних заходів захисту.

Отже, прокурор дотримав вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо попереднього повідомлення компетентного органу та встановлення факту нездійснення ним захисту інтересів держави.

Таким чином, суд вважає доведеними наявність порушення інтересів держави, повноваження Білоцерківської міської ради щодо їх захисту, обізнаність останньої про відповідне порушення та факт невжиття нею належних заходів судового захисту.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність передбачених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» виключних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Білоцерківської міської ради у цій справі, у зв`язку з чим позов подано прокурором із дотриманням установленого законом порядку представництва інтересів держави в суді.

Відповідно до статей 13, 14 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, а право власності на землю гарантується, набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Згідно зі статтею 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як установлено судом, 02.10.2009 між Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області та ВАТ «Білоцерківський кар`єр», правонаступником якого є ТДВ «Білоцерківський кар`єр», укладено договір оренди земельної ділянки № 68, за умовами якого відповідачу передано в строкове платне користування земельну ділянку державної власності загальною площею 31,1582 га.

У подальшому додатковою угодою № 190 від 13.05.2019 строк дії договору продовжено на 10 років, а нормативну грошову оцінку земельної ділянки та розмір орендної плати змінено.

Зокрема, сторонами погоджено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 71439941,94 грн та орендну плату в розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки, що на момент укладення додаткової угоди становило 2143198,26 грн за рік.

Отже, між сторонами існують договірні правовідносини щодо платного користування земельною ділянкою, а на відповідача покладено обов`язок вносити орендну плату в порядку та розмірах, установлених договором з урахуванням вимог чинного законодавства.

При цьому суд взяв до уваги, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди спірної земельної ділянки зареєстроване за ТДВ «Білоцерківський кар`єр», а отже, відповідач є належним суб`єктом зобов`язання зі сплати орендної плати.

Щодо доводів відповідача про відсутність у прокурора та міської ради повноважень на встановлення факту несплати орендної плати суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 14.1.147 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю є обов`язковим платежем у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Разом із тим віднесення орендної плати до складу плати за землю для цілей податкового законодавства не змінює договірної природи зобов`язання орендаря перед орендодавцем щодо внесення плати за користування земельною ділянкою.

У цій справі предметом позову є не оскарження податкових повідомлень-рішень, не визначення податкових зобов`язань відповідача контролюючим органом та не стягнення податкового боргу в порядку, передбаченому Податковим кодексом України, а стягнення заборгованості за договором оренди землі № 68.

Звернення позивача до суду ґрунтується на порушенні відповідачем договірного обов`язку зі сплати орендної плати, а розмір заборгованості визначено на підставі умов договору, додаткової угоди до нього, нормативної грошової оцінки земельної ділянки та відомостей про фактичні надходження коштів до місцевого бюджету.

Водночас положення пунктів 41.4, 41.6 статті 41 Податкового кодексу України, на які посилається відповідач, регулюють питання здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства та повноважень органів стягнення, однак не позбавляють орендодавця права вимагати виконання договірного зобов`язання та звертатися до суду за захистом порушеного права.

Матеріали справи не містять доказів проведення міською радою чи органами прокуратури податкової перевірки відповідача або прийняття ними рішень щодо визначення податкових зобов`язань останнього.

Натомість факт несплати орендної плати встановлено шляхом зіставлення передбачених договором платежів із сумами фактичних надходжень до бюджету, про які повідомило Управління фінансів Білоцерківської міської ради, а також з урахуванням інформації, отриманої від ГУ ДПС у Київській області.

Отже, доводи відповідача про порушення пунктів 41.4 та 41.6 статті 41 Податкового кодексу України є необґрунтованими.

Щодо застосування пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України.

Одним з основних заперечень відповідача проти позову є посилання на наявність у нього права на застосування податкової пільги, передбаченої пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, відповідно до якого плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.

На думку відповідача, зазначена пільга поширюється на частину орендованої земельної ділянки площею 23,4005 га, яка використовується для розробки родовища та видобування граніту, а тому розмір орендної плати, заявлений до стягнення, є завищеним.

Надаючи оцінку таким доводам, суд зазначає таке.

Законом України від 23.11.2018 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», який набрав чинності 01.01.2019, внесено зміни до пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, яким установлено особливий порядок справляння плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин.

При цьому законодавець використав загальне поняття «плата за землю», яке охоплює як земельний податок, так і орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, передбачене пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України регулювання може застосовуватися і до орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за умови дотримання встановлених законом критеріїв.

У постанові від 15.04.2026 у справі № 906/201/25 Верховний Суд зазначив, що пункт 284.4 статті 284 Податкового кодексу України визначає суб`єктний склад осіб, щодо яких може застосовуватися відповідна податкова пільга, а саме гірничодобувні підприємства.

Також Верховний Суд дійшов висновку, що застосування цієї норми має імперативний характер, а тому відсутність у договорі оренди землі положень про застосування відповідної пільги сама собою не позбавляє орендаря права на її використання за наявності передбачених законом підстав.

При цьому у пункті 6.8 зазначеної постанови Верховний Суд, посилаючись на пункт 30.3 статті 30 Податкового кодексу України та правову позицію, викладену в постанові від 16.09.2024 у справі № 911/1583/23, наголосив, що платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Водночас у пунктах 6.17-6.18 постанови від 15.04.2026 у справі № 906/201/25 Верховний Суд звернув увагу на необхідність дотримання платником податків установленого законодавством порядку обліку та відображення сум податкових пільг у податковій звітності.

Зокрема, відповідно до пункту 30.4 статті 30 Податкового кодексу України платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з податку на додану вартість) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

Згідно з пунктами 1, 2 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1233, суб`єкти господарювання, які не сплачують податки та збори у зв`язку з отриманням податкових пільг, зобов`язані вести облік сум таких пільг та відображати відповідну інформацію у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Податковим кодексом України.

Таким чином, реалізація права на податкову пільгу не пов`язана з необхідністю внесення змін до чинного договору оренди, однак передбачає дотримання платником податків установленого законодавством порядку її використання, обліку та відображення у податковій звітності.

Як установлено судом, ТДВ «Білоцерківський кар`єр» має спеціальний дозвіл на користування надрами № 2064 від 21.12.1999, виданий з метою видобування корисних копалин (граніту) Білоцерківського родовища (урочище «Кошик»).

Крім того, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності відповідача є добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю (код КВЕД 08.11).

Згідно з договором оренди № 68 земельна ділянка загальною площею 31,1582 га складається з: 7,7577 га забудованих земель; 23,4005 га відкритих розробок та кар`єрів.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідач здійснює господарську діяльність у сфері видобування корисних копалин, а частина орендованої земельної ділянки площею 23,4005 га надана під відкриті розробки та кар`єри.

Водночас суд звертає увагу, що встановлення факту належності відповідача до гірничодобувних підприємств та використання частини земельної ділянки для видобування корисних копалин не є достатньою підставою для висновку про правомірність зменшення орендної плати за спірний період.

Для застосування пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України необхідно встановити не лише наявність у платника податків відповідних матеріально-правових підстав для використання пільги, а й факт реалізації такого права у встановленому законом порядку.

При цьому право на застосування податкової пільги та факт її використання у конкретному податковому періоді є різними юридичними обставинами, які підлягають окремому дослідженню судом.

Тому суд, визнаючи наявність у відповідача ознак гірничодобувного підприємства та відповідне цільове використання частини земельної ділянки, вважає необхідним надати окрему оцінку поданим ним податковим деклараціям та доказам фактичного використання пільги за 2023-2025 роки.

Як убачається з матеріалів справи, ТДВ «Білоцерківський кар`єр» 16.05.2025 подало до ГУ ДПС у Київській області уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2023 та 2024 роки, якими зменшило раніше задекларовані податкові зобов`язання з орендної плати.

Зокрема, за даними уточнюючої декларації за 2023 рік у рядку 6 розділу III «Розрахунок (уточнення) податкового зобов`язання» зазначено зменшення податкового зобов`язання на суму 1278448,29 грн.

За даними уточнюючої декларації за 2024 рік у відповідному рядку зазначено зменшення податкового зобов`язання на суму 1343648,83 грн.

Водночас суд установив, що зазначені уточнюючі декларації подані відповідачем лише 16.05.2025, тобто після закінчення відповідних податкових періодів, за які позивачем заявлено до стягнення заборгованість.

До подання таких уточнюючих декларацій відповідач самостійно обчислював орендну плату виходячи з умов договору оренди без застосування передбаченої пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України пільги.

Отже, протягом 2023 та 2024 років відповідач не відображав у податковій звітності використання відповідної пільги, а обчислював свої зобов`язання за загальним порядком.

За таких обставин подання уточнюючих декларацій у травні 2025 року не може розцінюватися як належне підтвердження використання відповідачем податкової пільги саме у 2023 та 2024 роках.

Як вже було зазначено, законодавець передбачив можливість як використання податкової пільги, так і відмови від неї протягом відповідних податкових періодів.

Водночас невикористання податкової пільги протягом певного податкового періоду не створює для платника податків права перенести її на наступні податкові періоди або використати заднім числом у спосіб, що фактично призводить до перерахунку зобов`язань за минулі періоди після закінчення строків їх декларування.

Такий висновок безпосередньо узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у пунктах 6.17-6.21 постанови від 15.04.2026 у справі № 906/201/25.

Зокрема, Верховний Суд наголосив, що платник податків, який не використав пільгу протягом певного податкового періоду, не вправі переносити її на інші податкові періоди, оскільки це суперечить пункту 30.4 статті 30 Податкового кодексу України.

У цій справі відповідач, не відобразивши використання пільги у звітності за 2023 та 2024 роки, у травні 2025 року подав уточнюючі декларації, якими фактично зменшив податкові зобов`язання за минулі періоди.

Отже, зазначені дії свідчать не про належне та своєчасне застосування податкової пільги у відповідних податкових періодах, а про намагання здійснити перерахунок раніше задекларованих податкових зобов`язань за минулі періоди.

За таких обставин суд не приймає уточнюючі декларації за 2023 та 2024 роки як належні та достатні докази правомірного використання відповідачем податкової пільги у спірні періоди.

Окремої оцінки суду потребує уточнююча податкова декларація з плати за землю за 2025 рік № 9139593242 від 19.05.2025.

Як убачається з її змісту, у розділі III «Розрахунок (уточнення) податкового зобов`язання» у рядку 6, який передбачає зменшення податкового зобов`язання, відповідний запис відсутній.

Натомість у рядку 5 зазначено збільшення податкового зобов`язання на суму 454761,60 грн.

Таким чином, на відміну від декларацій за 2023 та 2024 роки, у декларації за 2025 рік відповідач не відобразив зменшення податкового зобов`язання у зв`язку із застосуванням пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, а навпаки задекларував його збільшення.

Наведене свідчить про те, що відповідач і в межах податкової звітності за 2025 рік не реалізував право на застосування відповідної податкової пільги. Водночас жодних інших належних і допустимих доказів, які б підтверджували фактичне застосування відповідачем зазначеної податкової пільги у відповідному податковому періоді, до матеріалів справи не надано.

При цьому сам факт подання декларації за 2025 рік із відображенням збільшення податкового зобов`язання спростовує твердження відповідача про те, що ним було належним чином використано передбачене пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України право на зменшення плати за землю за цей період.

Суд зауважує, що право на податкову пільгу не означає автоматичного зменшення договірного зобов`язання орендаря незалежно від його волевиявлення та дотримання передбаченого законодавством порядку обліку і декларування такої пільги.

Якщо платник податків скористався правом на відмову від пільги або не реалізував його у відповідному податковому періоді, він не може згодом вимагати врахування такої пільги при визначенні розміру зобов`язання за минулий період.

Отже, подана відповідачем декларація за 2025 рік не підтверджує використання ним пільги, а навпаки, свідчить про декларування зобов`язання без її застосування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не надав належних і допустимих доказів використання податкової пільги, передбаченої пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, у встановленому законодавством порядку за жоден із трьох спірних податкових періодів 2023, 2024 та 2025 роки.

Відтак підстав для зменшення розміру орендної плати за договором № 68 за спірний період суд не вбачає.

Щодо адміністративної справи про оскарження податкових повідомлень-рішень необхідно зазначити таке.

Суд установив, що 26.09.2025 ТДВ «Білоцерківський кар`єр» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.07.2025, якими відповідачу збільшено грошові зобов`язання з орендної плати за землю та застосовано штрафні санкції за 2019-2025 роки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 відкрито провадження у справі № 320/48276/25.

Відповідач посилається на те, що у разі задоволення його позову до контролюючого органу розмір орендної плати за спірну земельну ділянку буде зменшено, що, на його думку, свідчить про завищення заявленої у цій справі суми заборгованості.

Однак суд не погоджується з такими доводами з огляду на таке.

Предметом розгляду адміністративної справи є правомірність рішень контролюючого органу щодо визначення податкових зобов`язань та застосування штрафних санкцій.

Натомість у цій справі вирішується питання про виконання відповідачем договірного зобов`язання зі сплати орендної плати за земельну ділянку.

Отже, предмети та підстави зазначених спорів є різними.

Сам факт відкриття провадження в адміністративній справі не свідчить про неправомірність нарахування орендної плати позивачем, не підтверджує обґрунтованості уточнюючих декларацій відповідача та не встановлює факту належного використання останнім податкової пільги у спірний період.

Крім того, станом на час розгляду цієї справи рішення у справі № 320/48276/25, яке набрало законної сили, суду не надано.

Відповідно до статті 75 ГПК України преюдиційне значення мають обставини, встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, у випадках та межах, визначених цією нормою.

Отже оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень не звільняє його від виконання зобов`язань за договором оренди та не спростовує обставин, установлених судом у цій справі.

При цьому суд не вирішує питання про правомірність податкових повідомлень-рішень від 02.07.2025, оскільки це не належить до предмета розгляду господарського спору.

Таким чином, доводи відповідача щодо наявності адміністративного спору не спростовують заявлених позовних вимог.

Щодо розміру заборгованості з орендної плати.

Відповідно до пункту 4.1 договору № 68 у редакції додаткової угоди № 190 орендна плата встановлена в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно з пунктом 4.4 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

За умовами пункту 4.2 договору орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (календарного) місяця.

Отже, відповідач зобов`язаний вносити орендну плату в установленому договором розмірі та з дотриманням погоджених сторонами строків її сплати.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до інформації ГУ ДПС у Київській області від 12.08.2024 ТДВ «Білоцерківський кар`єр» подало податкові декларації з орендної плати за земельну ділянку площею 31,1582 га, у яких самостійно визначило такі річні суми податкових зобов`язань: за 2023 рік 2711145,80 грн; за 2024 рік 2849414,23 грн.

При цьому податковим органом підтверджено, що нарахування платником податків здійснено в повному обсязі.

Згідно з розрахунком позивача з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки та індексів інфляції сума орендної плати, яка підлягала сплаті відповідачем за спірний період, становить: за 2023 рік 2711145,84 грн; за 2024 рік 2849414,27 грн; за 2025 рік 3191343,94 грн.

Загальна сума нарахованої орендної плати за період з 01.01.2023 по 31.12.2025 становить 8751904,05 грн.

Водночас, як убачається з листів Управління фінансів Білоцерківської міської ради від 01.10.2025 № 03-12/181 та від 14.01.2026 № 03-12/17, фактично до бюджету Білоцерківської міської територіальної громади від відповідача надійшли такі суми орендної плати: за 2023 рік 26,11 грн; за 2024 рік 475191,93 грн; за 2025 рік 1137703,27 грн.

Загальна сума сплачених коштів за спірний період становить 1612921,31 грн.

Аналогічні відомості щодо розміру фактично сплаченої орендної плати за 2023-2025 роки наведені відповідачем у поданих ним додаткових поясненнях від 23.04.2026.

Таким чином, різниця між нарахованою орендною платою та фактично сплаченими коштами становить 7138982,74 грн.

Отже, розмір заборгованості відповідача за договором оренди № 68 за період з 01.01.2023 по 31.12.2025 становить 7138982,74 грн.

За результатами перевірки наданого прокурором і позивачем розрахунку суд установив, що розрахунок арифметично правильний, відповідає умовам договору та підтверджується наявними у справі доказами.

При цьому відповідач не надав суду належного контррозрахунку заборгованості, який би спростовував визначений позивачем розмір несплаченої орендної плати з урахуванням фактично здійснених платежів.

Подані відповідачем уточнюючі декларації не можуть бути підставою для зменшення розміру заборгованості, оскільки, як установлено судом, вони не підтверджують належного використання податкової пільги у спірних податкових періодах.

Отже суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив факт існування заборгованості з орендної плати в заявленому розмірі.

За приписами статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до приписів статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що право гірничодобувного підприємства на застосування податкової пільги, передбаченої пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, має реалізовуватися з дотриманням установленого законодавством порядку обліку та відображення відповідних сум у податковій звітності, а невикористана протягом певного податкового періоду пільга не може бути перенесена на інші податкові періоди. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.04.2026 у справі № 906/201/25.

Згідно з обставинами цієї справи відповідач не довів, що у 2023-2025 роках ним було реалізовано право на застосування відповідної податкової пільги у встановленому законом порядку.

Відтак суд дійшов висновку, що прокурор належними та допустимими доказами підтвердив порушення відповідачем договірного зобов`язання зі сплати орендної плати та наявність заборгованості за договором оренди землі № 68 від 02.10.2009 у розмірі 7138982,74 грн.

З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення з ТДВ «Білоцерківський кар`єр» на користь Білоцерківської міської ради заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2023 по 31.12.2025 у розмірі 7138982,74 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд керується пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України, відповідно до якого у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи висновок суду про задоволення позову у повному обсязі, сплачений прокуратурою судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 85667,00 грн покладається на відповідача повністю.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Білоцерківський кар`єр» (09153, Київська обл., Білоцерківський р-н, сільрада Пилипчанська, Кошик урочище, буд. 1; код ЄДРПОУ 00292480) на користь Білоцерківської міської ради (09100, Київська обл., місто Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 15; код ЄДРПОУ 26376300) 7138982 (сім мільйонів сто тридцять вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят дві) грн 74 коп. заборгованості з орендної плати.

3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Білоцерківський кар`єр» (09153, Київська обл., Білоцерківський р-н, сільрада Пилипчанська, Кошик урочище, буд. 1; код ЄДРПОУ 00292480) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 27/2; код ЄДРПОУ 02909996) 85667 (вісімдесят п`ять тисяч шістсот шістдесят сім) грн 00 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 09.11.2026.

Суддя О.В. Щоткін