Рішення № 141304927, 09.11.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2026Справа № 910/16116/25Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінжинірінг-К»

про розподіл судових витрат

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінжинірінг-К»

до Акціонерного товариства «Гарантований покупець»

про стягнення 4 412 067,97 грн

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінжинірінг-К» (далі - ТОВ «Агроінжинірінг-К», позивач) до Державного підприємства «Гарантований покупець», яке в подальшому було перетворене на Акціонерне товариство «Гарантований покупець» (далі - АТ «Гарантований покупець», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 4 412 067,97 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) за договором купівлі-продажу електричної енергії № 3972/07/23 від 03.11.2023.

Справа розглядалася у порядку загального позовного провадження відповідно до процедури, визначеної Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України).

За результатами розгляду цієї справи рішенням суду від 24.09.2026 провадження за позовом ТОВ «Агроінжинірінг-К» було в частині закрито, в іншій частині - позов задоволено частково; стягнуто з АТ «Гарантований покупець» заборгованість в сумі 2 832 682,11 грн, інфляційні втрати в сумі 163 546,76 грн, 3% річних у сумі 99 996,83 грн; у решті позовних вимог - відмовлено; на користь ТОВ «Агроінжинірінг-К» стягнуто судовий збір у сумі 37 154,70 грн та повернуто з Державного бюджету України судовий збір у сумі 20 654,15 грн.

Під час розгляду вищевказаної справи та до закінчення судових дебатів ТОВ «Агроінжинірінг-К» подало заяву щодо розподілу судових витрат разом з відповідними доказами, в якій просило стягнути з АТ «Гарантований покупець» витрати на правничу допомогу в сумі 60 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2026 розгляд вказаного питання було вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи за правилами, визначеними ст. 221, 244 ГПК України.

Зі свого боку відповідач подав заперечення проти стягнення витрат на правничу допомогу, в якому зазначив, що заяву про розподіл таких витрат позивач зробив із пропуском строку, встановленого законом, у зв`язку з чим просив повернути вказану заяву без розгляду. Крім того відповідач зазначив, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є надмірним, неспіврозмірним із категорією справи та часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, а стягнення з АТ «Гарантований покупець» необґрунтовано завищених витрат на правову допомогу призведе до надмірного фінансового навантаження на підприємство та у наслідку - до неможливості виконання його зобов`язань з оплати електроенергії. У задоволенні заяви відповідач просив відмовити або зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 1% від заявленої суми.

Суд, розглянувши доводи учасників справи щодо розподілу судових витрат та дослідивши в цій частині наявні докази, дійшов висновку, що заява ТОВ «Агроінжинірінг-К» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Також згідно з п. 3 ч. 1 ст. ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналіз наведених положень свідчить, що компенсації підлягають витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи, за умови підтвердження їх обсягу та вартості належними доказами, а також дотримання процесуального порядку подання таких доказів. При цьому витрати на професійну правничу допомогу можуть підлягати розподілу незалежно від того, чи сплачені вони стороною на час вирішення відповідного питання, якщо обов`язок їх сплати випливає з умов договору про надання правничої допомоги.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Агроінжинірінг-К» у позові заявило про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу та додало відповідні докази понесення таких витрат. Аналогічну заяву позивач зробив під час розгляду справи та до закінчення судових дебатів, відтак, доводи АТ «Гарантований покупець» про те, що заява позивача про стягнення витрат на правову допомогу адвоката подана поза межами процесуального строку, а тому її слід повернути, є безпідставними.

Далі, відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У даному випадку на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу ТОВ «Агроінжинірінг-К» надало копії:

- ордеру на надання правничої (правової) допомоги ТОВ «Агроінжинірінг-К» адвокатом Кулик А.М. серії АІ № 2041047 від 20.11.2025;

- ордеру на надання правничої (правової) допомоги ТОВ «Агроінжинірінг-К» адвокатом Головатюком С.А. серії ВА № 1136094 від 20.12.2025;

- договору про надання правової допомоги № 03/12/2025 від 03.12.2025, укладеного між ТОВ «Агроінжинірінг-К» та Адвокатським об`єднанням «Лігалком»;

- платіжної інструкції № 677 від 04.12.2025 на суму 60 000,00 грн;

- заключної банківської виписки за період з 04.12.2025 по 04.12.2025 по рахунку АО «Лігалком» щодо оплати 04.12.2025 адвокатських послуг по договору № 03/12/2025 від 03.12.2025 на суму 60 000,00 грн;

- акту про надання правової допомоги від 08.10.2026, яким визначено обсяг наданої правової допомоги, на суму 60 000,00 грн.

Дослідивши зазначені докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Разом з тим суд враховує, що згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи.

Як зауважила Велика Палата Верховного Суду, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховним Судом у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19.

Крім того Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У даному випадку суд враховує наступні критерії визначення розміру витрат на правову допомогу: ціну позову в сумі 4 835 259,58 грн, яка перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що в подальшому зменшена позивачем до 4 412 067,97 грн); категорію справи, у якій предметом розгляду є спір, що виник у зв`язку з неналежним виконанням договору купівлі-продажу (по суті справа є розрахунковим спором); розгляд справи у загальному позовному провадженні; обсяг виконаної адвокатом роботи під час підготовки позову, подачу відповіді на відзив; кількість пояснень та доказів, наданих суду представником позивача; формування та викладення адвокатом своєї позиції на доводи АТ «Гарантований покупець»; спірні правовідносини не передбачають необхідності дослідження і застосування великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів; кількість судових засідань (7) та присутність у 5 з них адвоката - представника позивача; часткове закриття провадження у справі у зв`язку зі сплатою відповідачем частини заборгованості; часткове задоволення решти позовних вимог; наявність аналогічних спорів у господарських судах, які переглядалися в касаційному порядку, та відповідної судової практики, в якій вже сформульовані підходи до застосування норм матеріального права.

Тож на підставі викладеного суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу з 60 000,00 грн до 30 000,00 грн.

Водночас суд приймає до уваги висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, про те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу суд задовольняє частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що стягненню з АТ «Гарантований покупець» підлягають судові витрати в сумі 30 000,00 грн, понесені ТОВ «Агроінжинірінг-К» на професійну правничу допомогу адвоката, але з урахуванням часткового задоволення позову, у зв`язку з чим вони складають 29 878,59 грн (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінжинірінг-К» про розподіл судових витрат задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Акціонерного товариства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінжинірінг-К» (25005, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Варшавська, буд. 98А, ідентифікаційний код 38758607) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 29 878 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн 59 коп.

У іншій частині заяви - відмовити.

Повне додаткове рішення складене 09 листопада 2026 року.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення додаткового рішення.

Суддя Головіна К. І.