Рішення № 141304908, 09.11.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.11.2026Справа № 910/11102/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту"

про стягнення 1 113 650,63 грн.,

Без виклику (повідомлення) представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (далі - позивач, Служба) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" (далі - відповідач, Товариство) 1 113 650,63 грн. пені, нарахованої у період з 13.03.2024 року по 27.03.2024 року на суму несвоєчасно повернутої суми невідпрацьованої попередньої оплати в розмірі 14 848 675,00 грн. на підставі абзацу 5 пункту 16.2 укладеного між сторонами 08.07.2023 року договору № 1К-23 про закупівлю робіт з капітального ремонту (аварійно-відновлювальні роботи) п`ятиповерхового 2-х секційного житлового будинку, пошкодженого в результаті воєнних дій за адресою: смт. Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 62, Бучанського р-ну, Київської області (далі - Договір).

Ухвалою від 04.09.2026 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/11102/26 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, цією ухвалою суд встановив відповідачу строк для подання заяви із обґрунтуванням заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до 18.09.2026 року.

08.09.2026 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання позивача від 07.09.2026 року про долучення до матеріалів справи копії Журналу-ордеру і Відомості по рахунку 3711Ж за період з 01.01.2023 року по 31.08.2026 року, а також протоколу про порушення бюджетного законодавства від 18.03.2024 року № 5. Означені документи долучені судом до матеріалів справи.

05.10.2026 року через систему "Електронний суд" надійшла заява Товариства від 03.10.2026 року, в якій останнє просило суд на підставі частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України передати справу № 910/11102/26 за виключною підсудністю до господарського суду Київської області.

Крім того, 05.10.2026 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача від 03.10.2026 року про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, мотивоване складністю справи, необхідністю детального розгляду спору по суті, а також суперечливою, на думку Товариства, поведінкою Служби.

05.10.2026 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення Служби від 05.10.2026 року проти задоволення заяви відповідача про передачу справи № 910/11102/26 за виключною підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою від 12.10.2026 року господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні заяви Товариства від 03.10.2026 року про передачу справи за виключною підсудністю до господарського суду Київської області. Крім того, означеною ухвалою суд залишив без розгляду клопотання відповідача від 03.10.2026 року про перехід до розгляду справи № 910/11102/26 за правилами загального позовного провадження з огляду на пропуск Товариством встановленого судом процесуального строку на подання цієї заяви.

13.10.2026 року через систему "Електронний суд" надійшла заява Товариства від 13.10.2026 року, в якій останнє просило суд поновити пропущені процесуальні строки для подання заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін та для подання відзиву на позов.

В обґрунтування означеної заяви відповідач посилався на те, що протягом вересня-жовтня 2026 року Товариство не мало нормального режиму роботи, у зв`язку із значним збільшенням рівня загроз засобів повітряного нападу, які тривають цілодобово. Крім того, у Товариства не створені умови для продовження роботи під час оголошення сигналу "Повітряна тривога". Також відповідач посилався на тривалу відсутність доступу до мережі Інтернет, у тому числі для нормальної роботи кабінету у системі "Електронний суд".

Ухвалою від 19.10.2026 року господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні заяви Товариства від 13.10.2026 року про поновлення пропущених процесуальних строків для подання заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін та для подання відзиву на позов, зважаючи на необґрунтованість означеної заяви та відсутність належних доказів на підтвердження викладених у ній обставин. У наведеній ухвалі суд додатково звернув увагу відповідача на приписи частини 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, за якими одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк, а також констатував, що разом із заявою про поновлення відповідних процесуальних строків Товариство не подало суду ні заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, ні відзиву на позовну заяву.

02.11.2026 року через систему "Електронний суд" надійшов сформований у цій системі 31.10.2026 року відзив Товариства на позовну заяву, в якому останнє заперечило проти задоволення вимог Служби, виклало клопотання про зменшення нарахованої позивачем неустойки, а також просило суд поновити відповідачу процесуальний строк на подання цієї заяви по суті справи.

05.11.2026 року через систему "Електронний суд" надійшла відповідь Служби від 05.11.2026 року на відзив на позовну заяву.

09.11.2026 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення Товариства від 08.11.2026 року.

Ухвалою від 09.11.2026 року господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні клопотання Товариства про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, а вказаний відзив від 31.10.2026 року - залишив без розгляду.

Інших клопотань чи заяв, у тому числі по суті справи, від сторін до суду не надходило.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.07.2023 року між Службою (замовник) та Товариством (підрядник) був укладений Договір, за умовами якого Товариство зобов`язалось відповідно до проектної документації, умов цього Договору та вимог законодавства власними та/або залученими силами виконати роботи: "Капітальний ремонт (аварійно-відновлювальні роботи) п`ятиповерхового 2-х секційного житлового будинку, пошкодженого в результаті воєнних дій за адресою: смт. Макарів, вул. Димитрія Ростовського 62, Бучанського р-н, Київської області" (згідно коду ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)", а Служба - прийняти та оплатити роботи в порядку та на умовах, передбачених даним Договором за об`єктом робіт, зазначеним у пункті 1.2 цього Договору.

Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками вказаних суб`єктів господарювання.

У пункті 1.3 Договору виконавець підтвердив, що належним чином оцінив та розрахував договірну ціну при поданні своєї тендерної документації, за якою визначено ціну за цим договором та яка не може переглядатись за виключенням випадків, визначених законодавством України.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що ціна Договору визначається на підставі Договірної ціни (Додаток № 1 до Договору) i становить 49 500 586,39 грн., у тому числі ПДВ 20% - 8 250 097,73 грн. Договірна ціна є Додатком до цього Договору та є невід`ємною його частиною (Додаток № 1 до даного Договору). Договірна ціна за цим Договором визначається сторонами як тверда.

Згідно з пунктом 3.4 Договору договірна ціна включає податки, збори та інші обов`язкові платежі до бюджетів, передбачені чинним законодавством України.

Пунктом 4.1.1 Договору на виконавця покладено обов`язок забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим Договором.

За змістом пунктів 9.3, 9.4 наведеного правочину виконавець зобов`язаний забезпечити виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт, що є Додатком № 2 до цього Договору, а також вжити заходи з усунення відставання робіт від такого графіку, якщо такі будуть. Виконавець зобов`язаний повідомляти замовника про виникнення обставин, що загрожують виконанню Договору невідкладно з моменту їх виникнення. Замовник протягом 3 робочих днів з дня одержання повідомлення від виконавця зобов`язаний надати йому відповідь щодо прийнятих рішень та запланованих заходів.

За умовами пунктів 11.1, 11.2 Договору порядок та строки фінансування за цим Договором визначаються чинним нормативно-правовими актами України, умовами цього Договору та узгодженим сторонами протоколом погодження договірної (Додаток № 3), який є невід`ємною частиною цього Договору. Бюджеті зобов`язання за Договором виникають відповідно до планів фінансування, доведених замовнику від головного/-их розпорядника/-ів бюджетних коштів та інших джерел фінансування в межах бюджетних асигнувань, передбачених планом використання бюджетних коштів (зі змінами).

Роботи виконуються та фінансуються за рахунок бюджетних коштів передбачених у державному бюджеті та/або інших джерел, не заборонених законодавством (пункт 11.5 Договору).

Відповідно до пункту 12.1 Договору оплата за роботи відбувається шляхом поточних платежів. Проміжні розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3) та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання. Акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3), акти приймання-передачі обладнання підписуються замовником за наявності у нього всіх необхідних виконавчих документів. Виконавець надає разом із формами КБ-2в, КБ-3 (у 2-х примірниках) замовнику в паперовому і електронному вигляді (в машинозчитувальному форматі) документи, що підтверджують виконання робіт, всю необхідну виконавчу документацію (сертифікати на застосовані матеріали, паспорти на конструкції та обладнання, акти на приховані роботи, документи, що підтверджують фактичні витрати на відрядження та ін.), відомість ресурсів, яка підписана головним бухгалтером або керівником підприємства та завірена печаткою (за наявності), а також реєстр накладних застосованих матеріалів і устаткування із зазначенням вартості, завірений підписом керівника і печаткою (за наявності).

Акти приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат приймаються замовником по мірі виконання робіт з урахуванням Календарного графіку виконання робіт.

Оплата робіт здійснюється у межах одержаних коштів на казначейський рахунок замовника шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця упродовж 20 (двадцяти) робочих днів з дати підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3), та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання. Грошові кошти перераховуються в національній валюті України.

Згідно з пунктом 12.7 цієї угоди замовник має право здійснювати попередню оплату з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", в розмірі та на строк, визначених у належним чином оформленому рішенні Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, лише щодо робіт, надання яких здійснюється протягом поточного бюджетного періоду.

Пунктом 12.8 Договору встановлено, що попередня оплата здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей, визначених даним Договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін.

Умовами пунктів 13.1-13.3, 13.6 Договору передбачено, що роботи виконуються підрядником і приймаються замовником згідно з Календарним графіком виконання робіт та відповідно до умов цього Договору. Про закінчення робіт підрядник письмово повідомляє замовника.

По мірі виконання робіт, але не пізніше як протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів після закінчення терміну виконання робіт, визначеному в Календарному графіку виконання робіт, підрядник передає замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3.

Зобов`язання по складанню усіх необхідних актів та довідок покладається на виконавця.

Замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання документів, зазначених у пункті 13.2 цього Договору, повертає виконавцю підписаний екземпляр або надає йому письмову мотивовану відмову від приймання виконаних робіт. Усунення недоліків підрядник здійснює власними силами та за власний рахунок. Після усунення підрядником в повному обсязі недоліків та за відсутності зауважень, замовник підписує вищезазначені документи.

Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником.

Відповідно до пункту 19.1 Договору останній вважається укладеним і набирає чинності після підписання сторонами та діє до 31.03.2024 року, а в частині виконання зобов`язань сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Згідно з пунктом 19.4 Договору строк його дії може бути продовжений за взаємною згодою сторін на умовах даного Договору.

Додатковою угодою від 31.07.2023 року № 1 сторони, зокрема, виклали Розділ 10 Договору в новій редакції.

У Додатковій угоді від 01.09.2023 року сторони погодили викласти в новій редакції Додаток № 2 до Договору - Календарний графік виконання робіт; Додаток № 3 до Договору - Протокол погодження Договірної ціни на весь період будівництва; Додаток № 3-23 до Договору - Протокол погодження Договірної ціни на 2023 рік.

Слід зазначити, що на виконання умов Договору позивач 12.09.2023 року перерахував на користь Товариства попередню оплату в розмірі 14 848 675,00 грн., у тому числі ПДВ 2 474 779,17 грн., що підтверджується наданою Службою випискою з рахунку Державної казначейської служби України за 12.09.2023 року.

У Додатковій угоді від 20.09.2023 року № 3 сторони погодились викласти в новій редакції Додаток № 3 - Протокол погодження Договірної ціни на весь період будівництва; Додаток № 3-23 до Договору - Протокол погодження Договірної ціни на 2023 рік.

Додатковою угодою від 19.12.2023 року № 4 Служба та Товариство відповідно до наказу від 29.08.2023 року № Н-361 (в редакції наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 05.12.2023 року № Н-534/08-02) внесли зміни до пункту 12.8 Договору та виклали його в редакції, за якою попередня оплата, що не перевищує 30 % вартості робіт, виходячи з лімітів, здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей, визначених даним Договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін не пізніше п`яти місяців. Підрядник зобов`язується повернути невикористану суму попередньої оплати на рахунок замовника.

Додатковою угодою від 12.02.2024 року № 5 сторони відповідно, зокрема, до наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 12.02.2024 року № Н-45/09-02, повторно внесли зміни до пункту 12.8 Договору та виклали його в редакції, за якою попередня оплата, що не перевищує 30 % вартості робіт, виходячи з лімітів, здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей, визначених даним Договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін не пізніше шести місяців. Підрядник зобов`язується повернути невикористану суму попередньої оплати на рахунок замовника.

Додатковою угодою від 29.02.2024 року № 6 сторони внесли зміни до пункту 19.1 Договору та дійшли згоди про те, що цей правочин вважається укладеним і набирає чинності після підписання сторонами та діє до 31.08.2024 року, а в частині виконання зобов`язань сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

У Додатковій угоді від 01.04.2024 року сторони внесли зміни до абзацу 5 пункту 16.2 Договору та виклали його в редакції, за якою за порушення виконавцем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати, виконавець за користування грошовими коштами замовника сплачує неустойку в розмірі 0,01 % від суми невикористаної попередньої оплати, з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо виконавець є платником ПДВ), що підлягала поверненню, за кожен день затримки такого повернення.

Додатковими угодами від 06.05.2024 року № 7 та від 17.05.2024 року № 8 сторони внесли уточнення до абзацу 1 пункту 12.9 Договору, а також виклали в новій редакції Додаток № 1 до Договору - Договірна ціна; Додаток № 2 до Договору - Календарний графік виконання робіт; Додаток № 3 до Договору - Протокол погодження Договірної ціни на весь період будівництва; Додаток № 3-24 до Договору - Протокол погодження Договірної ціни на 2024 рік.

Додатковою угодою від 26.08.2024 року № 9 сторони внесли зміни до пункту 19.1 Договору та дійшли згоди про те, що цей правочин вважається укладеним і набирає чинності після підписання сторонами та діє до 31.12.2024 року, а в частині виконання зобов`язань сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

У Додатковій угоді від 29.12.2024 року № 10 до Договору сторони вирішили, зокрема, замінити Додаток № 3 до Договору - Протокол погодження Договірної ціни на весь період будівництва, Додаток № 3-23 до Договору - Протокол погодження Договірної ціни на 2023 рік на Додаток № 3 - План фінансування, а також продовжити строк дії цього правочину до 31.12.2025 року.

У Додатковій угоді від 01.07.2025 року № 11 до Договору сторони виклали пункти 3.1, 12.1 цього правочину в новій редакції, за якою ціна Договору визначається на підставі Договірної ціни (Додаток № 1 до Договору) i становить 48 872 528,95 грн. без ПДВ; оплата за роботи відбувається шляхом поточних платежів. Проміжні розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3) та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання.

За умовами Додаткової угоди від 27.12.2025 року № 12 до Договору сторони погодили зменшення замовником бюджетних зобов`язань щодо оплати обсягів робіт на суму 5 000 000,00 грн. без ПДВ, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2025 року № 412 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2025 року № 1663), відповідно до плану використання бюджетних коштів на 2025 рік по бюджетній програмі КПКВК 3111360.

Додатковою угодою від 27.12.2025 року № 13 сторони продовжили строк дії Договору і термін виконання робіт до 30.06.2026 року, а також виклали Додаток № 2 до Договору - Календарний графік виконання робіт у новій редакції.

У Додатковій угоді від 29.12.2025 року № 14 сторони зменшили ціну Договору та внесли зміни до пункту 3.1 Договору, згідно з якими ціна Договору визначається на підставі Договірної ціни (Додаток № 1 до Договору) i становить 47 526 361,08 грн., без ПДВ згідно п. 197.15 ст. 197 Розділу V Податкового кодексу України.

У Додаткових угодах від 29.06.2026 року № 15 та № 16 сторони продовжили строк дії Договору і термін виконання робіт до 31.12.2026 року, а також погодили, що керуючись статтею 48 Бюджетного кодексу України замовником беруться бюджетні зобов`язання щодо оплати обсягів робіт в межах суми 6 990 632,00 грн. без ПДВ згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.05.2026 року № 650, відповідно до плану використання бюджетних коштів на 2026 рік по бюджетній програмі КПКВК 3101150.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору Товариство на підставі підписаних уповноваженими представниками сторін Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в від 28.03.2024 року № 4 за березень 2024 року, від 28.03.2024 року № 5 за березень 2024 року, від 28.03.2024 року № 6 за березень 2024 року, від 28.03.2024 року № 7 за березень 2024 року, а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 28.03.2024 року за березень 2024 року на суму 15 064 070,91 грн., повністю погасило використану перераховану Службою 12.09.2023 року попередню оплату в розмірі 14 848 675,00 грн.

Оскільки відповідач своєчасно не погасив використану попередню оплату в розмірі 14 848 675,00 грн. на підставі відповідних актів приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в), допустивши прострочення тривалістю 15 днів (з 13.03.2024 року по 27.03.2024 року), листом від 24.08.2026 року № 27953/09 211 085/02 Служба звернулася до відповідача з претензією про сплату нарахованої позивачем згідно з абзацом 5 пункту 16.2 Договору неустойки у розмірі 1 187 894,00 грн.

Зважаючи на те, що Товариство у добровільному порядку не сплатило на користь позивача нараховану останнім суму неустойки, Служба звернулася до господарського суду міста Києва з означеним позовом про стягнення з відповідача 1 113 650,63 грн. пені.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з такого.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши умови укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою означений правочин є договором підряду.

Частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України унормовано, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Положеннями статті 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

За приписами частини 4 статті 879 та частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно з частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Обґрунтовуючи пред`явлені до Товариства вимоги, Служба посилалася на те, що 12.09.2023 року вона перерахував на користь відповідача попередню оплату в розмірі 14 848 675,00 грн., у тому числі ПДВ 2 474 779,17 грн., яку Товариство у передбачений Договором строк - до 12.03.2024 року (що складає шість місяців з моменту перерахування цієї передоплати) не погасило на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт. Оскільки таке погашення фактично відбулося лише 28.03.2024 року, позивач просив суд стягнути з підрядника неустойку в розмірі 1 113 650,63 грн., нараховану в період з 13.03.2024 року по 27.03.2024 року на суму несвоєчасно повернутої суми невідпрацьованої попередньої оплати в розмірі 14 848 675,00 грн. на підставі абзацу 5 пункту 16.2 Договору.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Положеннями статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

За умовами абзацу 5 пункту 16.2 Договору (в первісній редакції Договору) за порушення виконавцем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати, виконавець за користування грошовими коштами замовника сплачує неустойку в розмірі 0,5 % від суми невикористаної попередньої оплати, з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо виконавець є платником ПДВ), що підлягала поверненню, за кожен день затримки такого повернення.

У той же час, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, за змістом якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Принцип свободи договору полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати:

- можливість укласти договір або утриматися від його укладення;

- можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

Отже, одним із ключових елементів цивільного права є автономія волі учасників цивільних відносин. Законодавець передбачив, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, не врегульовані цими актами. Сторони можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, але не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в них прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (частини 2, 3 статті 6 Цивільного кодексу України).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11.01.2024 року в справі № 916/1247/23, особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.

Договір - це універсальний регулятор, який покликаний забезпечити регулювання приватноправових відносин та є підставою для встановлення, зміни чи припинення суб`єктивних прав і обов`язків, створення інших наслідків саме для його сторін.

З огляду на викладене, суд зазначає, що пунктом 12.8 Договору (в його первинній редакції) було встановлено, що попередня оплата здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей, визначених даним Договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін.

Разом із тим, додатковою угодою від 12.02.2024 року № 5 сторони внесли зміни до пункту 12.8 Договору та виклали його в редакції, за якою попередня оплата, що не перевищує 30 % вартості робіт, виходячи з лімітів, здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей, визначених даним Договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін не пізніше шести місяців. Підрядник зобов`язується повернути невикористану суму попередньої оплати на рахунок замовника.

Відповідно до пунктів 3, 4 цієї додаткової угоди остання набирає чинності з моменту підписання її сторонами і діє протягом строку дії Договору; ця угода є невід`ємною частиною Договору, складена в трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу.

Із системного аналізу умов Договору вбачається, що строк використання/повернення підрядником попередньої оплати за цим правочином не прив`язаний до дати перерахування замовником авансу, а початок його перебігу безпосередньо не обумовлений днем сплати замовником попередньої оплати.

При цьому, при укладенні Договору та внесенні змін до нього сторони мали усвідомлювати наслідки не зазначення в наведеному правочині чітких термінів виконання підрядником відповідних дій.

Разом із тим, в останній редакції пункту 12.8 Договору, чинній з 12.02.2024 року, сторони погодили те, що попередня оплата погашається/повертається виконавцем у строк не пізніше шести місяців, а отже такий шестимісячний строк мав відраховуватись саме з дати підписання додаткової угоди від 12.02.2024 року № 5 до Договору, а погашення/повернення виконавцем попередньої оплати повинно відбуватися шляхом погашення на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін, або повернення невикористаної суми попередньої оплати на рахунок замовника.

Відтак, отриманий Товариством від замовника авансовий платіж у сумі 14 848 675,00 грн. відповідач згідно з пунктом 12.8 Договору (в редакції додаткової угоди від 12.02.2024 року № 5) повинен був використати/повернути у строк до 12.08.2024 року, оскільки наведена додаткова угода набрала чинності з моменту підписання її сторонами - 12.02.2024 року і діє протягом строку дії Договору.

Водночас, як було зазначено вище, на виконання умов Договору Товариство на підставі підписаних уповноваженими представниками сторін Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в від 28.03.2024 року № 4 за березень 2024 року, від 28.03.2024 року № 5 за березень 2024 року, від 28.03.2024 року № 6 за березень 2024 року, від 28.03.2024 року № 7 за березень 2024 року, а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 28.03.2024 року за березень 2024 року на суму 15 064 070,91 грн., повністю погасило використану перераховану Службою 12.09.2023 року попередню оплату в розмірі 14 848 675,00 грн. Наведені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями вищевказаних первинних документів, а також копією наданого позивачем сформованого 26.08.2026 року Журналу-ордеру і Відомості по рахунку 3711Ж Аванси по програмі 3111360 за період з 01.01.2023 року по 31.08.2026 року.

Факт повного погашення 28.03.2024 року перерахованої Службою 12.09.2023 року попередньої оплати в розмірі 14 848 675,00 грн. на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в від 28.03.2024 року не заперечувався самим позивачем під час розгляду справи.

Враховуючи наведені обставини, а також зважаючи на нарахування Службою пені у розмірі 1 113 650,63 грн. на суму несвоєчасно повернутої суми невідпрацьованої попередньої оплати в розмірі 14 848 675,00 грн. у період з 13.03.2024 року по 27.03.2024 року, тобто протягом часу, коли прострочення відповідачем виконання його обов`язку з погашення використаної попередньої оплати чи повернення невикористаної в строк суми попередньої оплати було відсутнє, суд дійшов висновку про безпідставність вимог Служби в даній справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За умовами частини 3 статті 13, частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищенаведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову в задоволення вимог Служби.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України залишаються за позивачем та компенсації останньому не підлягають.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 09.11.2026 року.

Суддя В.С. Ломака