Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
28.10.2026Справа № 910/7032/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/7032/26
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (Україна, 69006, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, буд. 20; ідентифікаційний код: 00130872)
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (Україна, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код: 00100227)
про стягнення 405 525 792,16 грн
Представники учасників справи:
від позивача: Лисак Т.Г., довіреність №28-ДнЕ/26 від 27.05.2026;
від відповідача: Шатарська Т.Н., довіреність №25/11-19 від 25.11.2025.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - відповідач) про стягнення 405 525 792,16 грн, з яких 401 650 452,72 грн заборгованості, 2 452 883,17 грн інфляційних втрат та 1 422 456,27 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором про участь у балансуючому ринку № 0421-41013 від 27.05.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2026 вказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
16.06.2026 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатками, яка 16.06.2026 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7032/26, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.07.2026.
30.06.2026 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" заяву про збільшення розміру позовних вимог, яка 30.06.2026 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
07.07.2026 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву та заперечення на заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, які 07.07.2026 зареєстровані в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
16.07.2026 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" відповідь на відзив, яка 17.07.2026 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
У підготовче засідання 22.07.2026 з`явились представники сторін.
У підготовчому засіданні 22.07.2026 судом було прийнято до розгляду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, а також відмовлено у прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву до 02.09.2026.
02.09.2026 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" додаткові пояснення, які 02.09.2026 зареєстровані в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
У підготовче засідання 02.09.2026 з`явились представники сторін.
У підготовчому засіданні 02.09.2026 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.09.2026.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2026, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що судове засідання у справі № 910/7032/26, призначене на 30.09.2026, не відбулося, у зв`язку з оголошеною повітряною тривогою у місті Києві. Судове засідання призначено на 28.10.2026.
У судове засідання 28.10.2026 з`явились представники сторін.
Представник позивача надала суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача надала суду усні пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечувала.
У судовому засіданні 28.10.2026 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Пунктом 1.3.2 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку), передбачено, що для суб`єктів господарювання, визначених у підпункті 1.2.1 глави 1.2 цього розділу (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) обов`язковою умовою участі на ринку електричної енергії є укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії з ОСП, що є договором приєднання, типова форма якого наведена в додатку 1 до цих Правил. Учасники ринку укладають договір про врегулювання небалансів електричної енергії шляхом приєднання до договору.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є оператором системи передачі (ОСП), на якого, зокрема, покладено функції адміністратора розрахунків (АР).
Повідомленням від 27.05.2019 № 01/18994 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ОСП) повідомило про приєднання Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (далі - ППБ) до умов договору про участь у балансуючому ринку та долучення його до реєстру постачальників послуг з балансування, внаслідок чого між позивачем і відповідачем було укладено Договір про участь у балансуючому ринку від 27.05.2019 № 0421-41013 (далі - Договір).
Пунктами 1.1, 1.2 Договору визначено, що він є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. За цим договором ППБ зобов`язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об`єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов`язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього договору та Правил ринку.
Пунктами 9.1, 9.2 Договору передбачено, що він набирає чинності з моменту акцептування ОСП заяви-приєднання ППБ, про що ОСП повідомляє ППБ, і є чинним до 31 грудня поточного року включно, у якому була надана заява-приєднання. Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах.
Згідно з п. 10.1 Договору він може бути змінений ОСП в односторонньому порядку у разі внесення змін Регулятором до Типового договору про участь у балансуючому ринку, який є додатком 7 до Правил ринку. У такому випадку зміни до договору вносяться ОСП протягом 10 днів з дня набрання ними чинності. Договір зі змінами оприлюднюється на вебсайті ОСП. Якщо ППБ не ініціював розірвання цього договору протягом одного місяця з дати набрання чинності змінами, вважається, що він погодився зі зміненим договором.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що загальна вартість цього договору складається із суми придбаних та проданих обсягів електричної енергії на балансуючому ринку протягом дії цього договору та відповідно до умов цього договору. За підсумками місяця визначаються індикативні величини: середньозважені ціни балансуючої електричної енергії на завантаження та розвантаження за розрахунковий місяць (грн/МВт·год з точністю до дев`яти знаків після коми), які розраховуються шляхом ділення вартості балансуючої електричної енергії на завантаження і розвантаження на загальний обсяг балансуючої електричної енергії на завантаження і розвантаження відповідно.
Згідно з п. 2.2 Договору розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається у відповідності до Правил ринку.
Відповідно до п. 3.2 Договору обсяг електричної енергії, купленої-проданої на балансуючому ринку, визначається на підставі алгоритмів, передбачених Правилами ринку.
У п. 4.1 Договору передбачено, що формування ОСП декадних звітів ППБ, місячних звітів ППБ, забезпечення ППБ коштів на рахунку ескроу ППБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунків ескроу ППБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку та цим договором.
Відповідно до пп. 1 п. 5.4 Договору ОСП зобов`язується здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату проданої ППБ балансуючої електричної енергії на умовах, визначених Правилами ринку та цим договором.
На виконання умов Договору адміністратором розрахунків у системі управління ринком (далі - СУР) було сформовано декадні звіти ППБ:
- № 1603202600001 від 16.03.2026 за період 01.03.2026 - 10.03.2026 на суму 42 480 759,67 грн (з ПДВ);
- № 2603202600001 від 26.03.2026 за період 11.03.2026 - 20.03.2026 на суму 85 368 591,02 грн (з ПДВ);
- № 0604202600001 від 06.04.2026 за період 21.03.2026 - 31.03.2026 на суму 89 791 310,96 грн (з ПДВ);
- № 1604202600001 від 16.04.2026 за період 01.04.2026 - 10.04.2026 на суму 46 026 930,38 грн (з ПДВ);
- № 2404202600296 від 24.04.2026 за період 11.04.2026 - 20.04.2026 на суму 86 096 822,72 грн (з ПДВ);
- № 0605202600003 від 06.05.2026 за період 21.04.2026 - 30.04.2026 на суму 94 520 523,62 грн (з ПДВ),
а також місячні звіти ППБ № 1104202600001 від 11.04.2026 за період 01.03.2026 - 31.03.2026 на суму 217 883 681,94 грн (з ПДВ) та № 1105202600001 від 11.05.2026 за період 01.04.2026 - 30.04.2026 на суму 227 739 702,80 грн (з ПДВ).
Сторонами було складено та підписано Акт купівлі-продажу балансуючої електричної енергії № ППБ_02_2026_03_0421 від 31.03.2026, відповідно до якого сума до сплати зі сторони ОСП становить 217 883 681,94 грн, та Акт купівлі-продажу балансуючої електричної енергії № ППБ_02_2026_04_0421 від 30.04.2026, відповідно до якого сума до сплати зі сторони ОСП становить 227 739 702,81 грн.
Відповідачем було здійснено часткову оплату вартості балансуючої електричної енергії в загальному розмірі 43 972 932,02 грн, що підтверджується інформаційними повідомленнями про зарахування коштів № 000009224 від 28.04.2026 на суму 42 434 720,15 грн та № 000007423 від 28.05.2026 на суму 1 538 211,87 грн.
Позивач зазначає, що в порушення умов Договору та Правил ринку відповідач у встановлені строки не оплатив у повному обсязі вартість балансуючої електричної енергії, проданої позивачем у березні - квітні 2026 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 401 650 452,72 грн.
З огляду на порушення відповідачем строку виконання своїх грошових зобов`язань за Договором, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 401650452,72 грн, інфляційні втрати в розмірі 2452883,17 грн та 3% річних у розмірі 1422456,27 грн.
Заперечуючи проти задоволення позову відповідач зазначає, що з 01.07.2024 оплата балансуючої електричної енергії здійснюється ним відповідно до абзацу 6 пункту 7.2.2 Правил ринку на підставі місячних звітів та актів купівлі-продажу виключно з поточного рахунку із спеціальним режимом використання в межах наявних на ньому коштів, а тому вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом узгоджується сторонами в договорі.
Частиною другою статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що виробники зобов`язані надавати послуги з балансування в обсягах та випадках, визначених цим Законом та правилами ринку. Надавати послуги з балансування мають право також споживачі у порядку, визначеному правилами ринку.
Частиною третьою статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що для надання послуг з балансування учасники ринку укладають з оператором системи передачі договір на основі типового договору про участь у балансуючому ринку. Постачальники послуг з балансування реєструються адміністратором розрахунків у порядку, визначеному правилами ринку. Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується Регулятором.
Згідно з частиною сьомою статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
Частиною четвертою статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов`язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках. Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на: 1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників; 2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників; 3) поточний рахунок оператора системи передачі. З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.
З наведеного вбачається, що Законом України "Про ринок електричної енергії" не визначені строки (терміни) виконання зобов`язання щодо оплати. Водночас, такі строки та порядок направлення (надсилання, виставлення) рахунків визначені Правилами ринку.
Пунктом 7.7.1 Правил ринку передбачено, що для забезпечення розрахунків з учасниками ринку АР формує три декадні звіти та один місячний звіт для кожного розрахункового місяця. Декадні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на четвертий робочий день після останнього дня цієї декади. Місячні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на одинадцятий день місяця, наступного за розрахунковим місяцем.
Згідно з пунктом 7.7.4 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.
Отже, обов`язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку (в даному випадку ОСП та ППБ) в СУР наділений саме АР.
При цьому, суд враховує висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладені в постанові від 01.12.2023 у справі №910/9216/22, де зазначено, що в постанові від 03.02.2023 у справі №910/9374/21 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду вже вказував на те, що в розумінні положень Правил ринку (зокрема пункти 1.1.4, 1.1.2, 1.8.1, 1.11.1, 1.11.8, 5.11.1, 5.11.2, 5.28.1, 7.2.1, 7.7.4), з урахуванням змісту Договору (пункти 4.1, 4.5, 5.3, 5.4), направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків (АР) через систему управління ринком. Іншого порядку та способу направлення рахунків, ані Правилами ринку, ані умовами Договору не передбачено, а тому суд вважає належним їх направлення (формування) АР у системі управління ринком. Отже, відповідач, будучи одночасно АР та ОСП, перебуває в цілком різних самостійних статусах учасника ринку електричної енергії, має можливість не тільки отримувати рахунки та ознайомлюватись з їх змістом у момент виставлення таких рахунків у Системі, а й проводити розрахунки за ними.
У постанові Верховного Суду від 21.10.2025 у справі № 910/10946/24 зазначено, що за змістом пункту 7.7.4 глави 7.7 "Терміни формування звітів та рахунків" розділу VІІ "Порядок розрахунків та здійснення платежів" Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка. Тобто після 01.07.2024 стосується дати оплати платіжного документа, яким є декадний звіт, що, як і рахунок, підтверджує суму поточного зобов`язання. Порядок поточної оплати АР на користь ППБ визначений у пунктах 7.7.1 та 7.7.4 глави 7.7 розділу VІІ Правил ринку, відповідно до яких оплаті підлягають декадні звіти, а не місячні звіти на підставі акта купівлі-продажу балансуючої електричної енергії.
У постанові Верховного Суду від 09.04.2026 у справі № 910/6071/25 зазначено, що п. 7.2.1 та п. 7.2.2 гл. 7.2 розд. VІІ Правил ринку регламентують забезпечення на рахунку ескроу ППБ наявність коштів для оплати послуг АР і встановлюють перерахування коштів з рахунку ППБ на рахунок ОСП, а не порядок оплати ОСП послуг, наданих ППБ. Абзац 6 п. 7.2.2 встановлює підсумковий розрахунок між сторонами за результатами місячного звіту відповідно до акта купівлі-продажу балансуючої електричної енергії, водночас не встановлює порядок поточної оплати послуг, які надані ППБ на користь АР. ПрАТ «НЕК «Укренерго» не формує у системі управління ринком рахунки для оплати послуг ППБ, а формує декадні звіти, які є документами для здійснення розрахунків.
Аналогічні висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 15.09.2026 у справі № 910/14311/25.
З огляду на вищенаведене, суд відхиляє доводи відповідача про те, що оплата балансуючої електричної енергії має здійснюватися ним на підставі місячних звітів відповідно до абзацу 6 пункту 7.2.2 Правил ринку.
Отже, сформовані АР в СУР декадні звіти мали бути оплачені у чотириденний строк, перебіг якого починається з моменту їх формування в системі, а саме:
- № 1603202600001 від 16.03.2026 на суму 42 480 759,67 грн - до 20.03.2026;
- № 2603202600001 від 26.03.2026 на суму 85 368 591,02 грн - до 01.04.2026;
- № 0604202600001 від 06.04.2026 на суму 89 791 310,96 грн - до 10.04.2026;
- № 1604202600001 від 16.04.2026 на суму 46 026 930,38 грн - до 22.04.2026;
- № 2404202600296 від 24.04.2026 на суму 86 096 822,72 грн - до 30.04.2026;
- № 0605202600003 від 06.05.2026 на суму 94 520 523,62 грн - до 12.05.2026.
Відповідач факту отримання звітів та актів не заперечує.
Акт купівлі-продажу балансуючої електричної енергії № ППБ_02_2026_03_0421 від 31.03.2026 на суму 217 883 681,94 грн підписаний сторонами 13 та 14 квітня 2026 року, Акт купівлі-продажу балансуючої електричної енергії № ППБ_02_2026_04_0421 від 30.04.2026 на суму 227 739 702,81 грн підписаний сторонами 12.05.2026.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Водночас, як встановлено судом, декадні звіти не були оплачені відповідачем у повному обсязі. В частині здійсненої оплати відповідач порушив строк оплати, визначений Правилами ринку.
З огляду на викладене, оскільки невиконання грошового зобов`язання відповідачем за Договором в повному обсязі підтверджується матеріалами справи, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 401 650 452,72 грн визнається судом обґрунтованою.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що при невиконанні або неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до цього договору та чинного законодавства України.
Оскільки судом встановлено факт невиконання/прострочення виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за весь період прострочення.
Позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат та 3% річних окремо за кожним декадним звітом за період з дня, наступного за останнім днем строку оплати, визначеного пунктом 7.7.4 Правил ринку, по 31.05.2026, з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат.
Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат не є арифметично вірним. Між тим, розрахований позивачем розмір інфляційних втрат не перевищує розміру, розрахованого судом. У свою чергу 3% річних розраховані позивачем вірно. Відтак позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню в заявлених розмірах.
У поданих 02.09.2026 додаткових поясненнях відповідачем надано контррозрахунок сум заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, здійснений за місячними звітами, однак цей контррозрахунок судом до уваги не береться, оскільки оплаті підлягають декадні звіти.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилається на те, що статтею 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлений спеціальний алгоритм розрахунків, який передбачає наявність в ОСП поточного рахунку із спеціальним режимом використання, виключно з якого здійснюються розрахунки з ППБ. При цьому розрахунки з ППБ здійснюються в межах наявних на рахунку коштів.
Суд враховує, що в постанові Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/6636/21 зазначено, що зміст статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов`язань вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач (боржник) не позбавлений можливості здійснити перерахування на такий рахунок коштів з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку, задля належного виконання своїх зобов`язань. Ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати за договором.
Також у цій справі Верховний Суд, спростовуючи твердження скаржника, що прострочення виникло не з його вини, оскільки він міг сплачувати вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від інших учасників, зазначив, що наявність рахунку із спеціальним режимом використання не виключає застосування до споживача пені за прострочення в оплаті отриманої електричної енергії, а також відповідальності за прострочення грошового зобов`язання у порядку частини другої статті 625 Цивільного кодексу України у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат (постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 року у справі № 903/918/19).
Подібні за змістом висновки викладені і в постановах Верховного Суду від 03.02.2023 у справі №910/9374/21, від 02.03.2023 у справі №910/18611/21 та від 09.03.2023 у справі №910/18613/21.
Суд також відхиляє доводи відповідача про обрання позивачем неналежного способу захисту, оскільки стягнення з відповідача заборгованості за продану балансуючу електричну енергію, інфляційних втрат та 3% річних відповідає змісту порушеного права позивача та характеру його порушення, а положення статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил ринку не обмежують права постачальника послуг з балансування на стягнення з оператора системи передачі простроченої заборгованості в судовому порядку.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявлених позовних вимог, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають заборгованість у розмірі 401650452,72 грн, інфляційні втрати в розмірі 2452883,17 грн та 3% річних у розмірі 1422456,27 грн.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (Україна, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код: 00100227) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (Україна, 69006, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, буд. 20; ідентифікаційний код: 00130872) заборгованість у розмірі 401 650 452 (чотириста один мільйон шістсот п`ятдесят тисяч чотириста п`ятдесят дві) грн 72 коп., інфляційні втрати в розмірі 2 452 883 (два мільйони чотириста п`ятдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят три) грн 17 коп., 3% річних у розмірі 1 422 456 (один мільйон чотириста двадцять дві тисячі чотириста п`ятдесят шість) грн 27 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 931 840 (дев`ятсот тридцять одна тисяча вісімсот сорок) грн 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 09.11.2026.
Суддя О.В. Нечай
Судове рішення № 141304802, Господарський суд м. Києва було прийнято 28.10.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/7032/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: