Рішення № 141303157, 29.10.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" жовтня 2026 р. Cправа № 902/994/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна паливно-енергетична компанія" (бульвар Лесі Українки, буд, 23-Б., м. Київ, Київська обл., 01133)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізовані логістичні сервіси" (вул. Оводова Миколи, будинок № 51, м. Вінниця, Вінницький р-н., Вінницька обл., 21030)

про стягнення 2 387 950,27 грн

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Надтока Т.О.

Представники сторін не з`явились

В С Т А Н О В И В :

27.07.2026 до Господарського суду Вінницької області через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна паливно-енергетична компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізовані логістичні сервіси" про стягнення 2 387 950,27 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 27.07.2026 справу передано для розгляду судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 28.07.2026 позовну заяву (вх. № канц. 1103/26 від 27.07.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна паливно-енергетична компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізовані логістичні сервіси" про стягнення 2 387 950,27 грн - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

30.07.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна паливно-енергетична компанія" надійшла заява (вх. № канц. 01-30/7718/26 від 30.07.2026) про усунення недоліків до позовної заяви, яка визначено судом як така, що подано в строк встановлений ухвалою суду від 28.07.2026.

Ухвалою суду від 03.08.2026 відкрито провадження у справі № 902/994/26. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 17.09.2026.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 03.08.2026.

За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 17.09.2026 повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 20.10.2026.

За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про оголошення перерви в розгляді справи до 29.10.2026, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

На визначену дату судом в судове засідання представник позивача не з`явився, про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлений.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою юридичною адресою, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до господарського суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Згідно ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Так, відповідно до пункту 5 ч. 6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.

З огляду на вищевикладене, ухвала суду про відкриття провадження у справі вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки Укрпошти, зокрема, про відсутність особи за адресою його місцезнаходження, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заг18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч.ч.1,2 ст.3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/894/25 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій та надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Докази наявні у матеріалах справи є достатніми для винесення судового рішення без виклику сторін.

З урахуванням викладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, за об`єктивних обставин розгляд справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Із наявних доказів в матеріалах справи 16.06.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Західна паливно-енергетична компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізовані логістичні сервіси" був укладений Договір поставки нафтопродуктів № 16062026ВІ.

Згідно п. 1.1 Договору в порядку та на умовах визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставляти окремими партіями та передавати у власність Покупцю нафтопродукти (надалі -Товар) в узгодженому Сторонами асортименті та кількості, вартості, а Покупець зобов`язаний приймати Товар, та оплачувати його в порядку, та на умовах, визначених Сторонами в даному Договорі.

Поставка Товару здійснюється партіями згідно правил Інкотермс в редакції 2020 року. Конкретні умови поставки, терміни та місце поставки, погоджується Сторонами та зазначаються у Специфікації.

Відповідно до п.п. 3.1.,3.2. поставка Товару здійснюється згідно Правил Інкотермс в редакції 2020 року. Конкретні умови поставки, терміни та місце поставки, погоджуються Сторонами та зазначаються у Специфікації.

Разом із партією Товару Покупцю передається товаросупровідна документація: видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, інші документи, як сертифікати якості/відповідності, тощо, якщо наявність таких документів передбачена відповідним видом Товару. Факт отримання Покупцем всіх необхідних товаросупровідних документів підтверджується підписом представника Покупця на видатковій накладній або товарно-транспортній накладній. Покупець зобов`язаний повернути оригінали документів (примірники Постачальника) після їх підписання. Постачальник складає електронну форму податкової накладної та реєструє її в ЄРПН (п. 201.10. ПКУ).

Розділом 4 Договору передбачено, що оплата вартості Товару здійснюється Покупцем у безготівковій формі в українській національній валюті - гривні, на підставі відповідного рахунку, шляхом здійснення 100% передоплати вартості партії Товару, протягом 1 (одного) банківського дня з дати виставлення Постачальником рахунку на оплату, якщо Сторони не домовилися про інше в Специфікації.

Зобов`язання Покупця щодо оплати Товару вважаються виконаними в повному обсязі та належним чином в момент надходження на рахунок Постачальника грошових коштів в розмірі вартості партії Товару, що підлягає оплаті. Часткова оплата Товару не вважається належним виконанням зобов`язання і не звільняє Покупця від відповідальності за неналежне виконання прийнятих на себе зобов`язань по оплаті Товару.

Пунктами 3.4 та 5.4 Договору відповідно визначено, що перехід права власності на Товар: право власності на Товар переходить до Покупця з моменту передачі Товару Покупцю. Датою передачі Товару Покупцю є дата видаткової накладної або у випадку, якщо Сторони про це домовились товарно-транспортна накладна. Постачальник несе всі ризики втрати чи пошкодження Товару до моменту доставки його до місця призначення (вивантаження). Передача Товару Постачальником Покупцю засвідчується видатковими накладними або товарно- транспортними накладними.

Між сторонами умовами договору було погоджено, що у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього Договору, Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством.

Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

У випадку не проведення розрахунків Покупцем згідно умов Розділу 4 даного Договору, Покупець зобов`язується на користь Постачальника сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, а у випадку непогашення заборгованості протягом більш як 7 (сім) календарних днів з закінчення строку оплати, Покупець додатково, на вибір Постачальника, крім пені, сплачує на користь Постачальника штраф в розмірі 25 % від суми заборгованості.

У випадку не проведення розрахунків Покупцем згідно умов Розділу 4 даного Договору, Покупець зобов`язується сплатити на користь Постачальника річні відсотки з розрахунку 25 % річних від простроченої суми.

За необґрунтовану відмову Покупця у прийнятті товару Постачальник вправі відмовитися від подальших поставок Товару, а Покупець зобов`язаний за вимогою Постачальника сплатити штраф в розмірі 10 % від вартості не прийнятого Товару та відшкодувати усі збитки, понесені Постачальником у зв`язку з необґрунтованою відмовою від прийняття Товару (п.п. 6.1.-6.5. Договору).

Відповідно до п. п. Договору 9.1-9.3 сторони погодили, що договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31 грудня 2026 р. включно, а в частині розрахунків до їх повного виконання. Якщо жодна із Сторін не повідомить іншу Сторону про розірвання Договору щонайменше за 30 (тридцять) календарних днів до спливу строку дії Договору, Договір вважається укладеним на тих самих умовах і діє протягом кожного наступного календарного року.

Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від виконання обов`язків, взятих на себе за даним Договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору. Після закінчення терміну дії Договору, його умови лишаються дійсними для всіх партій Товару, що були поставлені Постачальником, але розрахунки чи виплати за які не були виконані Покупцем.

Зміни у цей Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється Додатковою угодою до цього Договору.

17.06.2026 між сторонами укладено Специфікацію до Договору поставки нафтопродуктів №16062026ВІ від 16.06.2026, де між останніми було погоджено поставку наступного Товару: паливо дизельне ULSD 10PPM EN 590 кількістю 30144 л. (допустима похибка +/-10%) загальною вартістю 1 989 504,00 грн. Також Сторонами погоджено умови поставки: FCA Львівська обл., с. Мостиська Другі, термін поставки: до 17.06.2026 (включно) та умови оплати: до 18.06.2026 (включно).

Як слідує з матеріалів справи, на виконання умов Договору, 17.06.2026 позивачем було поставлено та передано у власність відповідача паливо дизельне ULSD 10PPM EN 590 (2710194300) вартістю 1 989 504,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №4858 від 17.06.2026; товарно-транспортною накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №4367 від 17.06.2026 р., податковою накладною №465 від 17.06.2026, акцизною накладна форми «П» №477 від 17.06.2026, акцизною накладною форми «П» №478 від 17.06.2026, Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.06.2026 по 25.06.2026.

Однак, відповідач не виконав обов`язок зі сплати товару, а саме до 18.06.2026 (включно), а тому з 19.06.2026 відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

З метою урегулювання даного спору в позасудовому порядку позивачем на юридичну адресу відповідача засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» була направлена претензія за вих. № 07/07 від 07.07.2026 з приводу виконання боржником зобов`язання з оплати боргу. Згідно трекінгу, номер відправлення R430160042189, 13.07.2026 поштове відправлення вручити Одержувачу не вдалось.

Поряд з цим, судом встановлено, що в період з 17.06.2026 по 15.07.2026 відповідач здійснив лише часткову оплату вартості Товару в сумі 158 600,00 грн, що відображено у картці рахунку № 361 за період з 16.06.2026 по 24.07.2026.

Позивач в позові та в поясненнях стверджує, що відповідач в повному обсязі не сплатило за поставлений Постачальником Товар згідно Договору, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем у розмірі 1 830 904,00 грн, тим самим Покупець не виконав взятих на себе зобов`язань, зокрема, зі своєчасного та повного розрахунку за поставлений товар за цим Договором, що спонукало позивача звернутися до суду з вимогою про стягнення з відповідача 1 830 904,00 грн основного боргу, а також 557 046,27 грн суми господарських санкцій.

Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Згідно із статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного між сторонами Договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору поставки.

Згідно з частинами 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Згідно статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до статті 599 ЦК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав зобов`язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки нафтопродуктів. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором не оплатив позивачу у повному обсязі отриманий Товар, заборгованість останнього складає 1 830 904,00 грн. Дана обставина відповідачем не спростована.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1 830 904,00 грн вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

Пунктом 6.4 Договору визначено, що у випадку не проведення розрахунків Покупцем згідно умов Розділу 4 даного Договору, Покупець зобов`язується сплатити на користь Постачальника річні відсотки з розрахунку 25 % річних від простроченої суми.

Тобто, 25% річних від простроченої суми є погодженим сторонами розміром плати за користування чужими грошовими коштами та не є неустойкою в розумінні ст. 549 ЦК України, а тому підлягають стягненню незалежно від стягнення пені та штрафу, що відповідає правовій природі процентів, передбачених ст. 625 ЦК України.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 45 145,58 грн 25% річних за користування грошовими коштами, нарахованих за несвоєчасну сплату відповідачем отриманого товару.

Суд, перевіривши розмір заявлених вимог в частині стягнення 25% річних не виявив завищення їх розміру з боку позивача, а тому вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Поряд з цим позивачем заявлено до стягнення 54 174, 69 грн пені та 457 726, 00 грн 25 % штрафу.

Згідно з частино 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно статей 546, 549 Цивільногокодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Згідно п. 6.3 Договору, у випадку не проведення розрахунків Покупцем згідно умов Розділу 4 даного Договору, Покупець зобов`язується на користь Постачальника сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, а у випадку непогашення заборгованості протягом більш як 7 (сім) календарних днів з закінчення строку оплати, Покупець додатково, на вибір Постачальника, крім пені, сплачує на користь Постачальника штраф в розмірі 25 % від суми заборгованості.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені та штрафу, суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають положенням Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", є обґрунтованими та правомірними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізовані логістичні сервіси" (вул. Оводова Миколи, будинок № 51, м. Вінниця, Вінницький р-н., Вінницька обл., 21030, код ЄДРПОУ 45947092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна паливно-енергетична компанія" (бульвар Лесі Українки, буд, 23-Б., м. Київ, Київська обл., 01133, код ЄДРПОУ 45193254) 1 830 904,00 грн сума основного боргу, 54 174,69 грн пені, 457 726, 00 грн 25 % штрафу, 45 145, 58 грн 25 % річних за користування чужими коштами та 28 655, 40 грн витрат зі сплати судового збору.

3. На виконання рішення суду видати наказ.

4. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскільки розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 09 листопада 2026 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи