Ухвала суду № 141299988, 09.11.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Провадження № 2-а/639/131/26Справа № 520/32425/26

У Х В А Л А

09 листопада 2026 року м. Харків

Суддя Новобаварського районного суду м. Харкова Марченко В.В., розглянувши питання можливості відкриття провадження у справі № 520/32425/26

позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 )

відповідач: Холодногірько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіогального управління Міністертсва юстиції України (адреса місцезнаходження: вул. Полтавський шлях, 46, м. Харків)

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адмінстративного суду з адміністративним позовом до Холодногірько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіогального управління Міністертсва юстиції України, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та зобов`язати Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з коштів боржника ОСОБА_1 , накладений постановою державного виконавця від 19.05.2020 у виконавчому провадженні №61999378.

Ухвалою Харківського окружного адмінстративного суду від 08.10.2026 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Холодногірько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіогального управління Міністертсва юстиції України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити певні дії було направлено до Новобаварського районного суду м. Харкова для розгляду по суті відповідно до ст. 29 КАС України.

Суд, вивчивши вказану позовну заяву та додані до неї матеріали, вважає що у відкритті провадження у справі за даним позовом слід відмовити, з наступних підстав.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду адміністративних справ передбачені в частині першій статті 19 КАС України: юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 1-1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства; 15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу; 16) спорах щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа.

Як вбачається із змісту позовної заяви, арешт на кошти боржника ОСОБА_1 було накладено постановою державного виконавця в межах виконавчого провадження № 61999378.

Отже, позивач ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження № 61999378, а саме - боржником.

Згідно з ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Підстави зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначено ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Приписами ч. 1-3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Арешт накладений на майно позивача, який є боржником у виконавчому провадженні, з метою забезпечення виконання рішення суду, а тому така особа не може виступати позивачем у даній справі і така справа не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а отже, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

Законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України

Саме такі висновки викладені у постанові КЦС ВС від 08.09.2021 у справі № 369/3757/20.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку висновку, що боржник, на майно якого державним виконавцем накладено арешт, не може звертатися до суду з позовною заявою про зняття арешту з майна, оскільки у судовому процесі він є боржником та законом для нього встановлений інший порядок вирішення даного питання (шляхом звернення до суду зі скаргою відповідно до розділу VII ЦПК України).

Заява про зняття арешту подається стороною справи, якщо арешт накладений судом відповідно до глави 10 ЦПК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити певні дії слід відмовити, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Отже, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу ОСОБА_1 , що вона має право звернутися до суду із відповідною скаргою на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби в порядку ст. ст.447,448 ЦПК України (розділ VIIЦПК України).

Керуючись ст.ст. 5, 19, 170, 248, 256, 251 КАС України, ст. ст. 447,448 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Холодногірько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіогального управління Міністертсва юстиції України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

СуддяВ.В. Марченко