Рішення № 141298730, 06.11.2026, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/1693/26

Провадження № 2/536/1798/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Реки А.С.,

за участю секретаря судового засідання Черненко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам`янопотоківської сільської територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно,-

Встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Кременчуцького районного суду Полтавської області з позовом про визнання права власності на спадкове майно. В обґрунтування заявлених вимог вказує, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_3 залишилася спадщина, яка, зокрема складається з частки земельних ділянок площею 0,10 га і 0,08 га за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцями майна померлого за законом, є вона та син померлого ОСОБА_2 , які у встановлений строк звернулися до нотаріуса для прийняття спадщини та 25.02.2026 державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Ющенко В.М. їм видані Свідоцтва про право на спадщину за законом по 1/2 частині кожному житловий будинок з господарськими будівлями, розташованих на приватизованій земельній ділянці 0,08 га в АДРЕСА_1 . Водночас державним реєстратором прав на нерухоме майно відмовлено у проведенні реєстраційних дій на вищевказану земельну ділянку, у зв`язку із невідповідністю відомостей, зазначених у Державному земельному кадастрі та договорі купівлі-продажу від 12.05.2000 року, на підставі якого її чоловіком було придбано вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку, зокрема, щодо Державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-ПЛ №044378 зазначено КН №204022. Таким чином, вона змушена звернутися до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка, оскільки спадкодавець фактично набув земельну ділянку, помилка нотаріуса не може позбавляти спадкоємця права, нотаріальна процедура вже неможлива через відмову у реєстрації.

Враховуючи викладене, позивачка просить визнати за нею право власності на спадкове майно 1/2 частини земельних ділянок: площею 0,18 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель 0,08 га; для ведення особистого підсобного господарства 0,10 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 (кадастрові номери 5322480402:02:002:0110 та 5322480402:02:002:0109).

Ухвалою судді Кременчуцького районного суду Полтавської області Клименко С.М. від 02 червня 2026 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 21 липня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до розгляду по суті.

Ухвалою судді Кременчуцького районного суду Полтавської області Реки А.С. від 09 жовтня 2026 року вказану цивільну справу прийняти до свого провадження та призначено до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у відповідності ЦПК України випадках.

Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно копії договору купівлі-продажу від 12 травня 2000 року (а.с. 4) ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_3 купив житловий будинок з господарськими будівлями та приватизовану земельну ділянку площею 0,18 га, надану для обслуговування житлового будинку і господарських будівель - 0,08 га та для ведення особистого підсобного господарства 0,10 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та в цілому складається з житлового будинку загальною жилою площею 20,3 кв.м, сараю, літнього душу, розташованих на земельній ділянці приватної власності. Цей житловий будинок з господарчими будівлями належить продавцю ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Білецьківською сільською радою 06 серпня 1984 року за №59, зареєстрованого у виконкомі Білецьківської с/Ради народних депутатів Кременчуцького району в погосподарській книзі під особистим № НОМЕР_1 . Ця приватизована земельна ділянка належить продавцю ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії КН №204022, виданого Білецьківською с/Радою н/д 10 квітня 2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №247.

Як слідує з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5100007652026 від 07.01.2026 року (а.с. 5-10), земельна ділянка з кадастровим номером 5322480402:02:002:0110, розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 та належить останньому на підставі Державного акту від 10.04.2000 ІV-ПЛ 044378.

Як слідує з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3200011562026 від 06.01.2026 року (а.с. 11-16), земельна ділянка з кадастровим номером 5322480402:02:002:0109, розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 та належить останньому на підставі Державного акту від 10.04.2000 ІV-ПЛ 044378.

Згідно копії Державного акту на право приватної власності на землю від 10.04.2000 ІV-ПЛ 044378, ОСОБА_4 передається у власність земельна ділянка площею 0,18 га, розташована на території АДРЕСА_1 ., Білецьківської сільської ради, землю передано для обслуговування жилого будинку і господарських будівель 0,08 га., ведення особистого підсобного господарства-0,10 га (а.с. 55-56).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 28 грудня 2024 року (а.с. 38).

ОСОБА_3 є чоловіком позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 виданого 17 березня 1989 року (а.с. 39).

Судом також було досліджено копію спадкової справи на майно померлого ОСОБА_3 (а.с. 123-202), яка була заведена державним нотаріусом Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Ющенко В.М. за №30/2025 у нотаріуса, і зареєстрована у Спадковому реєстрі 24.01.2025 за №73532803, та встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті свого чоловіка, яка прийняла спадщину шляхом подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини (а.с. 124).

Також, спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняв його син ОСОБА_2 згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України фактом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини шляхом подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини (а.с. 132, 133 з.б.).

Державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори ЮЩЕНКО В.М. 25 лютого 2026 року було видано ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , по 1/2 частині кожному на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , розташованих на земельній ділянці площею 0,08 га, що належав померлому на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Другою кременчуцькою нотаріальною конторою 12 травня 2000 року за реєстром № 970 (а.с. 36-37).

Рішеннями державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області Поркіної Л.О. № 82944161 та №82944350 від 21 січня 2026 року (а.с. 30-33), було відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5322480402:02:002:0109 та земельну ділянку з кадастровим номером 5322480402:02:002:0110, оскільки державним реєстратором встановлено, що відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, документом, який є підставою для виникнення права є Рішення органу виконавчої влади IX сесія XXII скликання 10.02.2000 X сесія XXIII скликання 25.12.1996 Виконавчий комітет Білецьківської сільської ради; а документом, що посвідчує право - Державний акт IV-ПЛ 044378 10.04.2000. Тобто, відомості Договору купівлі-продажу (що приватизовані земельні ділянки належать продавцю ОСОБА_4 на підставі Держаного акту на право приватної власності на землю серії КН № 204022, виданого Білецьківською с/Радою н/д 10 квітня 2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №247) не відповідають відомостям Державного земельного кадастру відносно правовстановлюючих документів продавця земельної ділянки.

З викладеного слідує, що за відомостями Державного земельного кадастру земельні ділянки з кадастровими номерами 5322480402:02:002:0109 та 5322480402:02:002:0110, на частки яких позивачка просить визнати право власності, до теперішнього часу зареєстровані за ОСОБА_4 , тобто спір щодо визнання право власності на частку земельних ділянок виникає між ОСОБА_4 , як власником земельних ділянок, та позивачкою, як спадкоємцем померлого ОСОБА_3 , який був стороною договору купівлі-продажу від 12.05.2000 приватизованої земельної ділянки площею 0,18 га.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Відповідно до ч.2 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відсутності спадкоємців за заповітом та законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр.

Відповідно до ч.5 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Таким чином, за наявності іншого спадкоємця, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме ОСОБА_2 , Кам`янопотоківська сільська територіальна громада Кременчуцького району Полтавської області, від імені якої діє Кам`янопотоківська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області, не є належним відповідачем за вимогами про визнання права власності в порядку спадкування на частку земельних ділянок.

Згідно з положеннями статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин.

Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

Відтак, неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред`явленому позову при наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

На позивачеві лежить обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

За приписами статті 51 ЦПК України суд першої інстанції може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем лише за клопотанням позивача.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України, статтею 51 ЦПК України. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Вирішення даного спору належним чином без участі у справі належного відповідача було б прямим порушенням прав особи, яка не залучена до участі у справі у якості відповідача, і до якої мав би бути пред`явлений даний позов.

Обов`язок та право визначати відповідачів, до яких пред`являється позов, покладається на позивача.

Позов, для того, щоб бути задоволеним, має бути пред`явлений до належного відповідача.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Викладене узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 14 серпня 2019 року у справі № 519/77/18 (провадження № 61-10311св19) та від 15 квітня 2020 року у справі № 474/106/18 (провадження № 61-13847св19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Клопотань про залучення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до участі у справі в якості відповідача від позивача не надходило. Позовні вимоги заявлені до Кам`янопотоківської сільської територіальна громада Кременчуцького району Полтавської області як до відповідача, проте сільська рада не особою, яка має відповідати за вимогами.

Оскільки підставою для відмови у позові є пред`явлення позовних вимог до неналежного відповідача, то оцінка доведеності позовних вимогу даній справі не надається, так як дані обставини підлягають встановленню у справі за вимогами до належного відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кам`янопотоківської сільської територіальна громада Кременчуцького району Полтавської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно слід відмовити, оскільки Кам`янопотоківська сільська територіальна громада Кременчуцького району Полтавської області не є належним відповідачем у справі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так як у задоволенні позову відмовлено, то, у відповідності до норм ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 273, 354 ЦПК України, суд,-

Ухвалив:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Кам`янопотоківської сільської територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач Кам`янопотоківська сільська територіальна громада Кременчуцького району Полтавської області, код ЄДРПОУ 22547199, місцезнаходження: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Кам`яні Потоки, вул. Миру, буд.19.

Третя особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

СуддяА. С. Река