Рішення № 141296412, 22.10.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2467/26

Провадження № 2/496/2883/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючої - судді Портної О.П.,

за участю:

секретаря - Сурженка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: індекс 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправка, буд.6, каб. 13, до

відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості,

представник позивача - будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, але прохальній частині позовної заяви, зокрема, зазначив про можливість розгляду справи у його відсутність,

відповідач - будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, -

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. 01.04.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі - позивач та/або ТОВ «ФК «ЕЙС»), в особі представника, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач та/або позичальник) з вимогами про стягнення суми заборгованості у розмірі 39026,70 грн. за Кредитним договором № 588215661 від 28.02.2021 року та понесені позивачем судові витрати.

2. Свої вимоги мотивує тим, що 28.02.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 588215661, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 5100,00 гривень строком на 30 днів. Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV6N5G9. У подальшому, на підставі додаткової угоди від 01.03.2021 року, суму кредиту збільшено на 5900,00 гривень, у зв`язку з чим загальний розмір наданих відповідачу кредитних коштів становив 11000,00 гривень. Позивач зазначає, що первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання за договором, перерахувавши відповідачу кредитні кошти на зазначену ним банківську картку, однак останній взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконав. Крім того, позивач посилається на те, що умовами кредитного договору передбачено можливість продовження строку користування кредитними коштами після закінчення дисконтного періоду та нарахування процентів за користування кредитом відповідно до погоджених сторонами процентних ставок. Також зазначає, що 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01, на підставі якого відповідно до реєстру прав вимоги № 132 від 04.05.2021 року до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. У подальшому, на підставі договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року та реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 року, право вимоги перейшло до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС». 11.07.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до якого на підставі реєстру боржників від 14.07.2025 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 588215661 від 28.02.2021 року. Позивач вказує, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість у загальному розмірі 39026,70 гривні, яка складається із заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 11000,00 гривень та заборгованості за процентами в розмірі 28026,70 гривні. Посилаючись на зазначені обставини та набуття права вимоги за договором факторингу, просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором у розмірі 39026,70 гривні, а також понесені судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 2662,40 гривні та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень. У зв`язку з вищевикладеним у позивача виникло право на звернення до суду з відповідним позовом.

3. Відповідач відзив на позов не надав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. Представником позивача до матеріалів позовної заяви було долучене клопотання про витребування доказів. (ЕС)

5. Представник позивача в судове засідання не з`явився, але в прохальній частині позовної заяви, зокрема, просив справу розглянути за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи. (ЕС)

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

6. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2026 року цивільна справа № 496/2467/26 була передана до провадження на розгляд головуючій судді Портній О.П. (а.с. 13)

7. Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

8. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 16.04.2026 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін та частково задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 17-19)

9. Відповідач, в установлені ч. 7 ст. 178 ЦПК України, строки не подав до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленим належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

10. Оскільки відповідач був належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання відповідно до ст. 128 ЦПК України - шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення з повідомленням про вручення, яке, згідно корінця АТ «Укрпошта», вручене 12.05.2026 року (а.с. 25), в судове засідання не з`явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.

11. Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

12. Верховний Суд у своїй Постанові від 29.04.2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

13. Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом обставини та зміст спірних правовідносин.

14. Судом встановлено, що 28.02.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 588215661, відповідно до п. 1.1 якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 5100,00 гривень на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов договору, додатків до нього та Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» (ЕС).

15. Згідно з п. 1.2 кредитного договору кредит надається строком на 30 днів від дати його отримання позичальником, який визначено як дисконтний період. У разі надання кредиту не в день укладення договору загальний строк його надання автоматично продовжується на відповідну кількість днів.

16. Відповідно до п. 1.3 договору сторони погодили можливість продовження дисконтного періоду шляхом сплати позичальником протягом дисконтного та пільгового періодів усіх фактично нарахованих процентів за умови активації функції продовження строку дисконтного періоду в особистому кабінеті або через термінали самообслуговування партнерів кредитодавця.

17. Пунктом 1.4.1 договору передбачено, що протягом дисконтного періоду за користування кредитом застосовується процентна ставка в розмірі 1,70% на день від суми кредиту, що становить 620,50% річних.

18. Згідно з п. 1.7 договору факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду визначено сторонами як відкладальну обставину в розумінні ст. 212 ЦК України, настання якої має наслідком продовження строку користування кредитом та загального строку дії договору.

19. Відповідно до п. 1.7.1 договору зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення дисконтного періоду, а за відсутності платежу відкладається кожного разу ще на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.

20. Згідно з п. 1.7.2 договору з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом у розмірі 2,30% на день від суми кредиту, що становить 839,50% річних.

21. Пунктом 1.8 договору передбачено порядок нарахування процентів за кожний день користування кредитними коштами до дня їх фактичного повернення.

22. Відповідно до п. 4.2 договору строк його дії може бути продовжений з урахуванням умов пунктів 1.3 та 1.7 договору.

23. Згідно з п. 4.3 договору сторони визначили, що проценти, нараховані після закінчення строку дії договору, а саме після 90-го дня від дати закінчення дисконтного періоду, або після його дострокового розірвання, у розмірі, визначеному п. 1.7.2 договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

24. До кредитного договору долучено паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» від 28.02.2021 року, відповідно до якого сума кредиту становить 5100,00 гривень, строк кредитування - 30 днів із можливістю його продовження, процентна ставка - 620,50% річних, загальні витрати за кредитом - 2601,00 гривня, а орієнтовна загальна вартість кредиту - 7701,00 гривня. При цьому в розділі паспорта щодо наслідків невиконання зобов`язання з повернення кредиту зазначено процентну ставку в розмірі 839,50% річних.

25. Відповідно до графіка розрахунків, який є додатком № 1 до кредитного договору від 28.02.2021 року, термін платежу визначено 30.03.2021 року, сума кредиту становить 5100,00 гривень, нараховані проценти - 2601,00 гривня, а загальна сума до сплати - 7701,00 гривня (ЕС).

26. 01.03.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до кредитного договору № 588215661 від 28.02.2021 року, відповідно до п. 1 якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на 5900,00 гривень із 01.03.2021 року на строк дії основного договору (ЕС).

27. Пунктом 2 додаткової угоди передбачено викладення графіка розрахунків у новій редакції з урахуванням збільшення суми кредиту. Згідно з п. 3 додаткової угоди всі інші умови кредитного договору залишено без змін.

28. Відповідно до графіка розрахунків у редакції додаткової угоди від 01.03.2021 року термін платежу визначено 30.03.2021 року, загальна сума кредиту становить 11000,00 гривень, нараховані проценти - 5509,70 гривні, а загальна сума до сплати - 16509,70 гривні (ЕС).

29. Правилами надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», врегульовано порядок оформлення та надання кредиту, користування кредитними коштами, повернення кредиту і виконання зобов`язань позичальником (ЕС).

30. На підтвердження укладення кредитного договору в електронній формі позивачем надано довідку щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», сформовану 01.09.2023 року о 20 годині 35 хвилин 41 секунді (ЕС).

31. Із зазначеної довідки вбачається, що 28.02.2021 року о 16 годині 38 хвилин ОСОБА_1 подано заявку на отримання кредиту в розмірі 5100,00 гривень строком на 30 днів за процентною ставкою 1,70% на день. Під час оформлення заявки зазначено електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 та номер телефону НОМЕР_2 .

32. Відповідно до цієї довідки 28.02.2021 року о 16 годині 39 хвилин 38 секунд на номер телефону НОМЕР_3 позичальнику направлено одноразовий ідентифікатор MNV6N5G9, який введено позичальником в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця 28.02.2021 року о 16 годині 39 хвилин 57 секунд. У довідці зазначено, що таким способом здійснено акцепт оферти та підписання кредитного договору.

33. У цій же довідці відображено перерахування кредитних коштів 28.02.2021 року о 16 годині 40 хвилин 08 секунд, а також укладення 01.03.2021 року додаткової угоди щодо збільшення суми кредиту на 5900,00 гривень. При цьому таблиця щодо вчинення позичальником дій із продовження дисконтного періоду не містить відомостей про здійснення відповідних платежів або продовження такого періоду (ЕС).

34. Відповідно до алгоритму дій позичальника та кредитодавця в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», укладення кредитного договору в електронній формі передбачає подання позичальником заявки на отримання кредиту, направлення кредитодавцем одноразового ідентифікатора на зазначений позичальником номер телефону, підтвердження позичальником згоди з умовами договору шляхом введення отриманого ідентифікатора та подальше ініціювання кредитодавцем переказу кредитних коштів.

35. На підтвердження надання кредитних коштів позивачем долучено письмові пояснення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 1501 від 02.12.2024 року, в яких зазначено, що товариство є небанківською фінансовою установою, ініціює платіжні операції шляхом подання відповідних платіжних інструкцій надавачам платіжних послуг, а документальне підтвердження зарахування коштів на рахунок позичальника може бути надано банком - емітентом платіжної картки (ЕС).

36. Також позивачем надано довідку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 588215661/15082025/Э від 15.08.2025 року, відповідно до якої на виконання кредитного договору № 588215661 від 28.02.2021 року кредитодавцем ініційовано платіжну операцію з перерахування ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 5100,00 гривень на банківську картку № НОМЕР_4 . Дата ініціювання платіжної інструкції - 28.02.2021 року о 16 годині 39 хвилин 57 секунд, дата завершення платіжної операції - 28.02.2021 року о 16 годині 40 хвилин 08 секунд (ЕС).

37. З іншої довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 588215661/15082025/Э від 15.08.2025 року вбачається, що 01.03.2021 року кредитодавцем ініційовано платіжну операцію з перерахування відповідачу додаткових кредитних коштів у розмірі 5900,00 гривень на ту саму банківську картку. Дата ініціювання платіжної інструкції - 01.03.2021 року о 19 годині 59 хвилин 20 секунд, дата завершення платіжної операції - 01.03.2021 року о 19 годині 59 хвилин 31 секунді.

38. Крім того, на підтвердження перерахування кредитних коштів позивачем надано платіжне доручення № 312d030d-26e9-4289-9bb2-f51fbadda9ed від 28.02.2021 року, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 5100,00 гривень, а також платіжне доручення № 581986dd-71be-4873-b061-80bf254defa0 від 01.03.2021 року про перерахування відповідачу 5900,00 гривень. У призначенні обох платежів зазначено кредитний договір № 588215661 від 28.02.2021 року та платіжну картку отримувача № НОМЕР_4. Платіжні доручення містять відмітки про їх проведення банками відповідно 28.02.2021 року та 01.03.2021 року (ЕС).

39. На виконання ухвали Біляївського районного суду Одеської області про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» надано відповідь від 06.05.2026 року № 20.1.0.0.0/7-260428/125961-БТ, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську картку № НОМЕР_5 , якій відповідає рахунок IBAN НОМЕР_6 . Фінансовим номером телефону за зазначеною карткою був НОМЕР_7 . Крім того, банком підтверджено зарахування на вказану картку 28.02.2021 року грошових коштів у розмірі 5100,00 гривень та 01.03.2021 року - грошових коштів у розмірі 5900,00 гривень (а.с. 23).

40. Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за кредитним договором № 588215661 від 28.02.2021 року відповідачу надано кредитні кошти в загальному розмірі 11000,00 гривень, з яких 5100,00 гривень - 28.02.2021 року та 5900,00 гривень - 01.03.2021 року (ЕС).

41. Із зазначеного розрахунку вбачається, що первісним кредитором здійснювалося нарахування процентів за користування кредитними коштами. Станом на 04.05.2021 року заборгованість становила 25364,70 гривні, з яких 11000,00 гривень - основна сума кредиту та 14364,70 гривні - проценти. Відомостей про здійснення відповідачем платежів на погашення заборгованості розрахунок не містить.

42. 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого первісний кредитор зобов`язався відступати фактору права грошової вимоги до боржників, визначених у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор - приймати такі права вимоги та здійснювати фінансування на погоджених сторонами умовах (ЕС).

43. Згідно з п. 1.2 зазначеного договору факторингу перелік кредитних договорів, права вимоги за якими відступаються фактору, визначається у відповідних реєстрах прав вимоги. Пунктом 1.3 договору передбачено відступлення як наявних прав грошової вимоги, так і прав вимоги, які виникнуть у майбутньому.

44. Відповідно до п. 4.1 договору факторингу № 28/1118-01 право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги. Підписанням реєстру сторони засвідчують передачу прав вимоги до визначених у ньому боржників у відповідному обсязі.

45. Відповідно до додаткової угоди до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, сторони вносили зміни до його умов, зокрема щодо строку дії договору (ЕС).

46. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 132 від 04.05.2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року під порядковим номером 2035 зазначено ОСОБА_1 , кредитний договір № 588215661 від 28.02.2021 року та загальну суму заборгованості 25364,70 гривні, з яких 11000,00 гривень - заборгованість за основною сумою кредиту та 14364,70 гривні - заборгованість за процентами. Вартість відступлення права вимоги щодо зазначеного боржника в реєстрі визначена в розмірі 4400,00 гривень (ЕС).

47. Згідно з протоколом узгодження предмета факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги від 04.05.2021 року сторони договору факторингу № 28/1118-01 погодили передачу прав вимоги за реєстром № 132 від 04.05.2021 року до 3329 боржників на загальну суму 48820399,79 гривні та визначили датою переходу відповідних прав вимоги 04.05.2021 року (ЕС).

48. Відповідно до акта звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2021 року, складеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», сума фінансування за реєстром прав вимоги № 132 від 04.05.2021 року становила 8562103,35 гривні та була сплачена фактором 05.05.2021 року. Сторони підтвердили відсутність заборгованості за відповідними взаєморозрахунками станом на 31.12.2021 року (ЕС).

49. Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», станом на 04.05.2021 року за кредитним договором № 588215661 обліковувалася заборгованість у розмірі 25364,70 гривні, з яких 11000,00 гривень - основна сума кредиту та 14364,70 гривні - проценти (ЕС).

50. Із зазначеного розрахунку вбачається, що в подальшому ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» здійснювало нарахування процентів у розмірі 253,00 гривні щоденно за період з 05.05.2021 року по 27.06.2021 року включно. За вказаний період нараховано 13662,00 гривні процентів, у зв`язку з чим загальна сума заборгованості становила 39026,70 гривні, з яких 11000,00 гривень - основний борг та 28026,70 гривні - проценти (ЕС).

51. 05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язалося відступати фактору права грошової вимоги до боржників, визначених у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» - приймати такі права вимоги та здійснювати фінансування (ЕС).

52. Відповідно до п. 1.3 зазначеного договору факторингу предметом відступлення є права грошової вимоги за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому. Пунктом 1.5 договору передбачено визначення переліку відповідних боржників у реєстрах прав вимоги.

53. Відповідно до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року та додаткових угод до нього, укладених між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», сторони погодили умови відступлення прав грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, порядок формування та передачі реєстрів прав вимоги, здійснення фінансування, а також порядок переходу відповідних прав до фактора (ЕС).

54. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року під порядковим номером 19891 зазначено ОСОБА_1 , кредитний договір № 588215661 від 28.02.2021 року та заборгованість у загальному розмірі 39026,70 гривні, з яких 11000,00 гривень - основна сума кредиту та 28026,70 гривні - проценти (ЕС).

55. На підтвердження виконання умов договору факторингу надано платіжну інструкцію № 4586 від 31.08.2023 року, відповідно до якої ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перерахувало ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» грошові кошти в розмірі 2470667,26 гривні з призначенням платежу - оплата за відступлення права вимоги згідно з реєстром прав вимоги № 11 від 31.08.2023 року та договором факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року. Згідно з відміткою на платіжній інструкції датою виконання платежу є 01.09.2023 року (ЕС).

56. 11.07.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов`язалося відступити позивачу права грошової вимоги до боржників, визначених у реєстрі боржників (ЕС).

57. Згідно з п. 1.2 зазначеного договору факторингу перехід прав вимоги до фактора відбувається в момент підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру боржників, після чого фактор набуває прав кредитора щодо відповідних боржників у визначеному реєстром обсязі.

58. Відповідно до витягу з реєстру боржників від 14.07.2025 року до договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 року під порядковим номером 12936 зазначено ОСОБА_1 , кредитний договір № 588215661 від 28.02.2021 року та загальну суму заборгованості 39026,70 гривні, з яких 11000,00 гривень - основна сума кредиту та 28026,70 гривні - проценти. Вартість відступлення права вимоги щодо зазначеного боржника в реєстрі визначена в розмірі 110,00 гривень (ЕС).

59. Відповідно до акта приймання-передачі реєстру боржників від 14.07.2025 року, складеного на виконання договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 року, ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» передало, а ТОВ «ФК «ЕЙС» прийняло реєстр боржників, права грошової вимоги до яких є предметом зазначеного договору факторингу. (ЕС).

60. Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 588215661 від 28.02.2021 року, складеною ТОВ «ФК «ЕЙС» за період з 14.07.2025 року по 26.12.2025 року, станом на 26.12.2025 року за відповідачем обліковується заборгованість у загальному розмірі 39026,70 гривні, з яких 11000,00 гривень - прострочена заборгованість за основною сумою кредиту та 28026,70 гривні - прострочена заборгованість за процентами. Заборгованість за штрафними санкціями відсутня. У виписці міститься відмітка позивача про непогашення заборгованості (ЕС).

61. Таким чином, спірні правовідносини між сторонами виникли з кредитного договору № 588215661 від 28.02.2021 року та стосуються виконання зобов`язань щодо повернення кредитних коштів і сплати процентів за користування ними, право вимоги за якими позивач обґрунтовує послідовним відступленням на підставі договорів факторингу.

V. Оцінка Суду.

62. Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

63. Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно до ч. 2 цієї статті договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

64. За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

65. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, та підписаний його стороною (сторонами).

66. Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

67. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» підписання електронного правочину може здійснюватися, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

68. Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

69. Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

70. Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

71. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

72. За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів визначаються договором.

73. Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються договором залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції на кредитному ринку, строку користування кредитом та інших обставин на дату укладення договору.

74. Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

75. Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд встановив, що 28.02.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 588215661, а 01.03.2021 року - додаткову угоду до нього, відповідно до яких загальна сума кредиту становила 11000,00 гривень.

76. Укладення кредитного договору підтверджується його змістом, додатковою угодою, графіками розрахунків, довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та відомостями про використання відповідачем одноразового ідентифікатора MNV6N5G9.

77. Суд враховує, що відомості про номер телефону, використаний під час оформлення кредитного договору, узгоджуються з інформацією АТ КБ «ПриватБанк» щодо фінансового номера телефону за банківською карткою, емітованою на ім`я відповідача.

78. Крім того, надання кредитних коштів підтверджується платіжними дорученнями від 28.02.2021 року та 01.03.2021 року, довідками первісного кредитора щодо здійснення платіжних операцій, а також відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 06.05.2026 року, наданою на виконання ухвали суду, відповідно до якої на банківську картку відповідача зараховано 5100,00 гривень 28.02.2021 року та 5900,00 гривень 01.03.2021 року.

79. Зазначені докази є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою щодо особи позичальника, реквізитів банківської картки, дат і сум перерахування коштів, а тому суд вважає доведеними обставини укладення кредитного договору та фактичного отримання відповідачем кредитних коштів у загальному розмірі 11000,00 гривень.

80. Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

81. Разом із тим матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем отриманих кредитних коштів. Із розрахунків заборгованості первісного та наступних кредиторів, а також виписки з особового рахунку вбачається, що заборгованість за основною сумою кредиту становить 11000,00 гривень.

82. За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 11000,00 гривень є обґрунтованими.

83. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

84. Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

85. Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

86. За змістом ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути як наявна грошова вимога, так і вимога, яка виникне в майбутньому.

87. Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.01.2026 року у справі № 727/2790/25, за договором факторингу допускається відступлення як наявної, так і майбутньої грошової вимоги. При цьому право вимоги має бути індивідуалізоване таким чином, щоб забезпечити можливість його виокремлення серед інших вимог кредитора.

88. Оцінюючи докази переходу права вимоги, суд враховує, що відповідно до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року та реєстру прав вимоги № 132 від 04.05.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 588215661 від 28.02.2021 року.

89. Надалі відповідно до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року та реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 року право вимоги за зазначеним кредитним договором передано ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», що підтверджується також платіжною інструкцією № 4586 від 31.08.2023 року щодо здійснення фінансування за відповідним реєстром.

90. У подальшому на підставі договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 року, акта приймання-передачі реєстру боржників від 14.07.2025 року та витягу з відповідного реєстру право вимоги до ОСОБА_1 передано ТОВ «ФК «ЕЙС».

91. Суд враховує, що в кожному з наданих реєстрів зазначено особу відповідача, номер і дату кредитного договору, розмір основної суми кредиту та процентів. Наведені відомості дозволяють ідентифікувати право грошової вимоги, яке було предметом послідовного відступлення.

92. Таким чином, сукупність договорів факторингу, додаткових угод, реєстрів прав вимоги, документів щодо їх передачі та здійснення фінансування підтверджує послідовний перехід права вимоги за кредитним договором № 588215661 від 28.02.2021 року від первісного кредитора до позивача.

93. Разом із тим сам по собі перехід права вимоги до нового кредитора не свідчить про безумовну обґрунтованість усього розміру заборгованості, зазначеного в реєстрах боржників, оскільки відповідно до ст. 514 ЦК України новий кредитор набуває права вимоги лише в тому обсязі, в якому вони належали попередньому кредитору.

94. Щодо вимог про стягнення заборгованості за процентами в розмірі 28026,70 гривні суд дійшов наступного висновку.

95. Згідно з умовами кредитного договору та додаткової угоди від 01.03.2021 року сторонами погоджено надання кредиту в загальному розмірі 11000,00 гривень із визначенням у графіку розрахунків строку повернення 30.03.2021 року та процентів за користування кредитом у розмірі 5509,70 гривні.

96. Водночас пунктами 1.7, 1.7.1 та 1.7.2 договору передбачено автоматичне перенесення строку повернення основної суми кредиту після закінчення дисконтного періоду, але не більше ніж на 90 календарних днів, із застосуванням процентної ставки 2,30% на день.

97. Аналізуючи зміст зазначених положень договору, суд враховує, що передбачене пунктом 1.7.1 перенесення строку повернення кредиту поставлено в залежність від факту неповернення позичальником кредитних коштів у попередньо визначений строк. При цьому настання відповідних наслідків не потребує вчинення позичальником додаткових дій, спрямованих на погодження нового строку кредитування або нової процентної ставки.

98. Зазначені умови необхідно відрізняти від передбаченого пунктом 1.3 договору добровільного продовження дисконтного періоду, яке потребує виконання позичальником визначених договором умов щодо сплати нарахованих процентів та активації відповідної функції.

99. Із довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця не вбачається, що відповідач після закінчення первісно визначеного строку кредитування здійснював платежі для продовження дисконтного періоду або активував відповідну функцію в порядку, передбаченому пунктом 1.3 договору.

100. Отже, доказів добровільного продовження відповідачем дисконтного періоду на умовах пункту 1.3 кредитного договору матеріали справи не містять. Водночас сама відсутність таких дій не виключає необхідності оцінки передбаченого пунктом 1.7 договору механізму автоматичного перенесення строку повернення кредиту та правомірності пов`язаного з ним підвищення процентної ставки.

101. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України проценти за користування кредитними коштами є платою за правомірне користування ними протягом погодженого сторонами строку кредитування.

102. Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України.

103. У Постанові від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду також розмежувала проценти як плату за правомірне користування кредитом та проценти, які нараховуються у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання.

104. Водночас під час вирішення питання про правомірність нарахування процентів суд враховує не лише умови кредитного договору, а й імперативні приписи законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

105. На час укладення кредитного договору 28.02.2021 року діяв Закон України «Про споживче кредитування» в редакції Закону України № 891-IX від 15.09.2020 року, яким розширено сферу його застосування, зокрема на короткострокові споживчі кредити.

106. Відповідно до пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній у період здійснення спірних нарахувань, у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення, зокрема від сплати неустойки та інших платежів, передбачених договором за невиконання або неналежне виконання зобов`язань.

107. Крім того, зазначеною нормою заборонено збільшення процентної ставки за користування кредитом у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит з причин, інших ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України.

108. Згідно з ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору, а встановлений договором розмір такої ставки не може бути збільшений кредитодавцем в односторонньому порядку.

109. Оцінюючи положення пунктів 1.7 та 1.7.2 кредитного договору у взаємозв`язку з іншими його умовами, суд враховує, що застосування підвищеної процентної ставки 2,30% на день пов`язане саме із закінченням дисконтного періоду та неповерненням позичальником кредитних коштів у первісно визначений строк.

110. При цьому в паспорті споживчого кредиту ставка 839,50% річних, що відповідає 2,30% на день, зазначена серед наслідків невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором.

111. Таким чином, хоча пунктом 1.7.2 договору підвищену процентну ставку визначено як плату за користування кредитом, її застосування поставлено в залежність від невиконання позичальником зобов`язання щодо повернення кредитних коштів після закінчення дисконтного періоду.

112. Суд враховує, що саме по собі погодження сторонами умов кредитного договору не виключає необхідності їх відповідності імперативним нормам законодавства, які встановлюють гарантії захисту прав споживача фінансових послуг.

113. Оскільки підвищення процентної ставки з 1,70% до 2,30% на день пов`язане з неповерненням відповідачем кредитних коштів у первісно визначений строк, а спірні нарахування здійснювалися в період дії встановлених законом карантинних обмежень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення процентів, нарахованих із застосуванням підвищеної ставки 2,30% на день.

114. Суд також враховує, що положення пункту 1.7 договору про автоматичне перенесення строку повернення кредиту не можуть самі по собі усувати встановлені законом обмеження відповідальності споживача за прострочення виконання кредитних зобов`язань.

115. Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що первісним кредитором станом на 04.05.2021 року нараховано 14364,70 гривні процентів, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за період із 05.05.2021 року по 27.06.2021 року додатково нараховано 13662,00 гривні процентів, виходячи зі ставки 253,00 гривні за кожний день, що становить 2,30% від суми кредиту 11000,00 гривень.

116. Отже, загальна сума процентів у розмірі 28026,70 гривні, заявлена позивачем до стягнення, включає нарахування, здійснені після закінчення дисконтного періоду за підвищеною процентною ставкою, правомірність застосування якої не підтверджена з урахуванням установлених законом обмежень.

117. Водночас відповідно до графіка розрахунків у редакції додаткової угоди від 01.03.2021 року за користування кредитними коштами протягом первісно погодженого строку кредитування до 30.03.2021 року передбачено сплату процентів у розмірі 5509,70 гривні.

118. Зазначена сума процентів визначена сторонами з урахуванням збільшення кредиту до 11000,00 гривень та відображена в графіку розрахунків, який є складовою кредитного договору.

119. Враховуючи встановлені обставини справи, умови кредитного договору та законодавчі обмеження щодо підвищення процентної ставки у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення процентів у розмірі 5509,70 гривні, нарахованих за первісно погоджений строк кредитування.

120. Підстав для стягнення решти заявленої заборгованості за процентами в розмірі 22517,00 гривень суд не встановив, оскільки її нарахування ґрунтується на застосуванні підвищеної процентної ставки після закінчення дисконтного періоду, що за встановлених обставин суперечить законодавчим обмеженням, чинним у період виникнення відповідних нарахувань.

121. При цьому суд не здійснює перерахунок процентів за ставкою 1,70% на день за весь наступний період користування кредитними коштами, оскільки такий порядок нарахування після закінчення дисконтного періоду умовами договору не передбачений, а визначення судом іншої процентної ставки замість погодженої сторонами фактично означало б зміну умов кредитного договору.

122. Суд також враховує, що пунктом 4.3 кредитного договору передбачено можливість нарахування процентів у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України після закінчення максимального строку продовження договору. Однак заявлена позивачем заборгованість за процентами сформована станом на 27.06.2021 року, тобто до закінчення передбаченого договором 90-денного періоду автоматичного перенесення строку повернення кредиту.

123. Отже, заявлені до стягнення проценти не можуть бути обґрунтовані самим лише посиланням на пункт 4.3 договору як проценти, нараховані після закінчення максимального строку його дії. Крім того, позивачем не заявлено самостійної вимоги про стягнення сум відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, розрахованих відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

124. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

125. За змістом ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

126. Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

127. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

128. У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц зазначено, що принцип змагальності не створює для суду обов`язку вважати доведеною обставину лише тому, що інша сторона її не спростувала. Така обставина має бути підтверджена доказами, які відповідають стандарту більшої переконливості.

129. Суд враховує, що відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у судове засідання не з`явився та доказів погашення заборгованості не надав. Водночас сама по собі відсутність заперечень відповідача не звільняє позивача від обов`язку довести обґрунтованість заявлених вимог, зокрема щодо розміру процентів.

130. Верховний Суд у Постанові від 07.06.2023 року у справі № 234/3840/15-ц зазначив, що суд першої інстанції не позбавлений можливості самостійно визначити розмір заборгованості, яка підлягає стягненню, якщо не погоджується з розрахунком позивача, оскільки незгода з таким розрахунком не є підставою для відмови в задоволенні позову в повному обсязі.

131. За таких обставин, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 11000,00 гривень та заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 5509,70 гривні, а всього - 16509,70 гривні.

132. У задоволенні позовних вимог про стягнення решти заборгованості за процентами в розмірі 22517,00 гривень слід відмовити.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

133. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

134. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

135. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

136. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, укладений між ТОВ «ФК «ЕЙС» та Адвокатським бюро «Соломко та партнери», додаткову угоду від 01.09.2025 року до зазначеного договору та акт приймання-передачі наданих послуг від 29.12.2025 року.

137. Відповідно до додаткової угоди від 01.09.2025 року сторони погодили надання правничої допомоги у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 588215661 від 28.02.2021 року.

138. Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 29.12.2025 року загальна вартість правничої допомоги становить 7000,00 гривень, з яких 5000,00 гривень - складання позовної заяви, 1000,00 гривень - вивчення матеріалів справи, 500,00 гривень - підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів та 500,00 гривень - підготовка клопотання про отримання відповідної інформації.

139. Оцінюючи надані докази, суд враховує, що договір про надання правничої допомоги, додаткова угода до нього та акт приймання-передачі наданих послуг у сукупності підтверджують обсяг наданої позивачу правничої допомоги та її вартість. При цьому відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розподілу підлягають витрати на професійну правничу допомогу, які сплачені або підлягають сплаті відповідною стороною. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.01.2026 року у справі № 186/1156/24, відповідно до якого відсутність доказів фактичної оплати послуг адвоката сама по собі не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу за умови підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості.

140. Суд також враховує характер спірних правовідносин, обсяг підготовлених представником позивача документів, виконану роботу щодо отримання доказів перерахування кредитних коштів та ціну позову. Зазначені обставини свідчать про зв`язок заявлених витрат із розглядом цієї справи. Відповідач заперечень щодо їх розміру та клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не подав.

141. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з п. 3 ч. 2 цієї статті у разі часткового задоволення позову інші судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

142. Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» задоволено частково на суму 16509,70 гривні із заявлених 39026,70 гривні, що становить 42,3036% від ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 2961,25 гривні (7000,00 грн ? 16509,70 грн ? 39026,70 грн).

143. Крім того, відповідно до платіжної інструкції, наявної в матеріалах справи, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 гривні (ЕС).

144. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1126,29 гривні (2662,40 грн ? 16509,70 грн ? 39026,70 грн).

145. Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягають стягненню судові витрати у загальному розмірі 4087,54 гривні, з яких 1126,29 гривні - судовий збір та 2961,25 гривні - витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 14, 207, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 599, 610, 625, 626, 628, 629, 638, 1048, 1054, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, Законами України «Про електронну комерцію», «Про споживче кредитування», ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 128, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 272, 273, 279-284, 287-289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: індекс 02094, Київська область, м. Київ, вул. Юрія Поправка, буд.6, каб. 13, IBAN НОМЕР_8 в АТ «Універсал Банк», МФО 322001, код ЄДРПОУ 21133352, заборгованість за кредитним договором № 588215661 від 28.02.2021 року в розмірі 16509,70 гривні, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2961,25 гривні та судовий збір у розмірі 1126,29 гривні, а всього 20597,24 гривні.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

5. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

6. Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

7. Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи

8. Повний текст рішення складено 22.10.2026 року.

Суддя О.П. Портна