Рішення № 141295924, 19.10.2026, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/1273/26

Провадження № 2/589/1953/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 рокуШосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Темірова Ч.М.,

за участю секретаря судового засідання Безуглої Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», звернувшись до суду з позовною заявою, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 7523115 від 25.04.2025 в розмірі 24750 грн, з яких: 7500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 21,75 грн. сума заборгованості за процентами; 15000 грн сума заборгованості за пенею, 2228,25 грн. сума заборгованості за комісією. В обгрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань з повернення кредиту, сплати процентів та комісії за вказаним договором.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив, із заявою про розгляд справи у його відсутності до суду не звертався, відзив на позов з правовим обґрунтуванням доводів та заперечень не надав.

З урахуванням викладеного, в судовому засіданні 19 жовтня 2026 року у відповідності із ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України постановлено провести заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.04.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» (надалі ТОВ «Сіроко Фінанс», Позикодавець) та ОСОБА_1 (надалі Позичальник/Відповідач) укладено договір позики № 7523115 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) (надалі Договір). За цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти в сумі 7500 грн, на погоджений умовами Договору строк 30 днів (до 24.05.2025), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника № НОМЕР_1 , а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (проценти) від суми позики за процентною (базовою) фіксованою ставкою 0,01% в день, денною процентною ставкою 1,00 % в день, комісію в розмірі 29.71%, що складає: 2228.25 грн. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) складає 5,00% в день.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За приписами ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Договір позики підписано електронним підписом Позичальника, відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора «233REm», у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами вищевказаного договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, уклавши його у належній формі, а подані позивачем докази в електронній формі є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Сіроко Фінанс» на виконання умов Договору, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 7500 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 , що вбачається з квитанції АТ «Таскомбанк» від 25.04.2025, та підтверджується рухом коштів по рахунку відповідача, наданою АТ «Універсал Банк» на запит суду. Також з інформації АТ «Універсал Банк» вбачається, що картка НОМЕР_2 , що відповідає масці цієї картки, емітована саме на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно з п. 4 ч.1 ст 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються також комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але всупереч наведеним умовам договору та вимогам закону, відповідач належним чином свої зобов`язання за цим договору не виконував, у визначені цим договором строки кредит, проценти та комісію не сплатив. Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Сіроко Фінанс» за договором, заборгованість відповідача складає 24750 грн, з яких: 7500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 21,75 грн. сума заборгованості за процентами; 15000 грн сума заборгованості за пенею, 2228,25 грн. сума заборгованості за комісією.

В подальшому, 26.08.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів») укладено договір факторингу № 260825, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 7523115 від 25.04.2025.

Слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договору факторингу недійсним.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України (у редакції, що діяла на момент виникнення цивільно-правових відносин) боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, всупереч умовам договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань. Після відступлення права грошової вимоги, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

Доказів повернення відповідачем ОСОБА_1 позивачу отриманих у позику від ТОВ «Сіроко Фінанс» за договором позики № 7523115 від 25.04.2025 грошових коштів у сумі 7500 грн, нарахованих за цим договором процентів у розмірі 21,75 грн та комісії в сумі 2228,25 грн матеріали справи не містять, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення заборгованості за (тілом) кредиту, за нарахованими процентами та по комісії у вказаних сумах є обґрунтованими.

Разом з тим, з розрахунку заборгованості вбачається нарахування пені за період з 25.05.2025 по 03.07.2025 за договором, але суд звертає увагу позивача на наступне.

З 24.02.2022 на всій території України запроваджений воєнний стан, який діє до тепер.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачає, що під час воєнного стану не сплачується неустойка (штраф, пеня) та інші платежі за прострочення сплати за кредитним договором (договором позики). В цій постанові касаційний суд розкрив питання про те, на які договори та які випадки поширюється цей пункт. Зокрема, такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит. За вказаною нормою в такому випадку позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлена до стягнення позивачем заборгованість за пенею у розмірі 15000 грн за договором, нарахована у період воєнного стану, є неправомірною і така підлягає списанню, а відтак вимоги про її стягнення задоволенню не підлягають.

Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 даної статті учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Частина 2 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ст. 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач в даній справі не скористався своїми правами щодо подання відзиву на позовну заяву з правовим обґрунтуванням своїх заперечень, доказів на їх підтвердження.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за договором позики № 7523115 від 25.04.2025 підлягають задоволенню частково в розмірі 9750 грн.

Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1048 грн 72 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (розташованого за адресою: 07400, Київська область, Броварський район, м.Бровари, вул. Лісова, буд. 2, ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за договором позики № 7523115 від 25.04.2025 в розмірі 9750 (дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (розташованого за адресою: 07400, Київська область, Броварський район, м.Бровари, вул. Лісова, буд. 2, ЄДРПОУ 35625014) суму сплаченого судового збору в розмірі 1048 (одна тисяча сорок вісім) грн 72 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами до Сумського апеляційного суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СуддяЧ.М.Теміров