Рішення № 141293931, 09.11.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/20824/26

провадження № 2/753/17543/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту № 4261144 від 06 грудня 2020 року.

Позивач зазначає, що 06 грудня 2020 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та відповідачем в електронній формі укладено договір про надання кредиту № 4261144. За умовами договору відповідачу надано кредит у розмірі 10 000,00 грн.

Позивач посилається на те, що первісний кредитор перерахував відповідачу кредитні кошти, однак відповідач належним чином не виконала зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів.

Позивач зазначає, що 29 жовтня 2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 29/10-2025, а 31 жовтня 2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» - договір факторингу № ДФ-31102025, на підставі яких до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором.

За твердженням позивача, заборгованість відповідача становить 60 850,00 грн., яка складається із: 10 000,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 50 850,00 грн. - заборгованості за процентами за користування кредитом.

Позивач просить стягнути зазначену заборгованість, сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 11 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 06 грудня 2020 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання кредиту № 4261144.

За умовами договору відповідачу надано кредит у розмірі 10 000,00 грн. Договірні документи містять відомості про підписання договору відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

На підтвердження надання кредитних коштів позивач надав довідку ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» про успішне здійснення 06 грудня 2020 року платежу в розмірі 10 000,00 грн. на картку, зазначену в документі про переказ.

29 жовтня 2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 29/10-2025. У витягу з реєстру боржників до договору зазначено відповідача, її реєстраційний номер облікової картки платника податків, договір № 4261144 від 06 грудня 2020 року та заборгованість за ним.

31 жовтня 2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» укладено договір факторингу № ДФ-31102025. Витяг з реєстру боржників до цього договору також містить дані відповідача та кредитного договору № 4261144.

На підтвердження виконання договорів факторингу позивач надав акти приймання-передачі документів та платіжні інструкції. Оцінивши зазначені докази у сукупності, суд встановив перехід до позивача права вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона - боржник - зобов`язана вчинити на користь другої сторони - кредитора - певну дію або утриматися від її вчинення, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Положеннями статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа - кредитодавець - зобов`язується надати грошові кошти - кредит - позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з розрахунком позивача заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 10 000,00 грн.

Із детального розрахунку вбачається, що відповідач здійснила платежі: 05 січня 2021 року - 3 570,00 грн., 07 лютого 2021 року - 3 570,00 грн., 16 березня 2021 року - 5 530,00 грн. Загальна сума платежів становить 12 670,00 грн. Позивач зарахував ці кошти на погашення нарахованих процентів.

Докази видачі кредиту, розрахунок заборгованості та реєстри прав вимоги підтверджують наявність неповернутої суми кредиту у розмірі 10 000,00 грн.

За викладених обставин суд доходить висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10 000,00 грн., яка підлягає задоволенню.

Позивач також заявив до стягнення 50 850,00 грн. процентів за користування кредитом.

Договір та паспорт споживчого кредиту визначають строк кредитування за загальними умовами до 04 липня 2021 року включно. У договорі передбачено ставку за лояльними умовами 1,19 % на день та ставку 3 % на день у спеціальному періоді за загальними умовами.

Із детального розрахунку позивача вбачається, що: з 07 грудня 2020 року до 24 лютого 2021 року включно проценти нараховано за ставкою 1,19 % на день, тобто по 119,00 грн. на день протягом 80 днів: 119,00 грн. ? 80 = 9 520,00 грн.;

з 25 лютого до 04 липня 2021 року включно проценти нараховано за ставкою 3 % на день, тобто по 300,00 грн. на день протягом 130 днів: 300,00 грн. ? 130 = 39 000,00 грн.

Таким чином, за розрахунком позивача протягом зазначеного періоду нараховано 48 520,00 грн. процентів: 9 520,00 грн. + 39 000,00 грн. = 48 520,00 грн.

З урахуванням зарахованих позивачем платежів відповідача на загальну суму 12 670,00 грн. залишок процентів, нарахованих до 04 липня 2021 року включно, становить 35 850,00 грн.: 48 520,00 грн. ? 12 670,00 грн. = 35 850,00 грн.

Разом із тим у розрахунку позивача проценти за ставкою 3 % на день продовжено нараховувати з 05 липня до 23 серпня 2021 року включно, тобто після визначеної договором дати закінчення строку кредитування. За цей період нараховано 15 000,00 грн.: 300,00 грн. ? 50 днів = 15 000,00 грн.

Таким чином, заявлені позивачем 50 850,00 грн. складаються із 35 850,00 грн. залишку процентів, нарахованих до закінчення строку кредитування, та 15 000,00 грн., нарахованих після його закінчення.

ісля спливу визначеного договором строку кредитування нарахування за порушення виконання грошового зобов`язання підлягають оцінці відповідно до їх правової природи. У цій справі позивач заявив вимогу про стягнення процентів за користування кредитом; окремої вимоги про стягнення процентів за статтею 625 ЦК України за період після закінчення строку кредитування не заявлено.

Оскільки 15 000,00 грн. нараховано після 04 липня 2021 року як проценти за користування кредитом, вимога про їх стягнення у складі заявлених процентів за користування кредитом задоволенню не підлягає.

За викладених обставин вимога про стягнення процентів за користування кредитом підлягає частковому задоволенню у розмірі 35 850,00 грн. У задоволенні вимоги про стягнення решти 15 000,00 грн. процентів слід відмовити.

Відповідно до статей 12, 13, 76-81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, установлених законом.

Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Договір про надання кредиту, документ про перерахування коштів, розрахунок заборгованості, договори факторингу та витяги з реєстрів боржників підтверджують виникнення між сторонами правовідносин щодо кредиту та перехід права вимоги до позивача. При визначенні заборгованості суд враховує відображені у розрахунку платежі відповідача та строк кредитування, визначений договором.

За викладених обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 45 850,00 грн., яка складається із: 10 000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 35 850,00 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом. У задоволенні вимоги про стягнення решти 15 000,00 грн. процентів слід відмовити.

Згідно з платіжною інструкцією № 4261144 від 10 квітня 2026 року позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Позов задоволено на суму 45 850,00 грн. із заявлених 60 850,00 грн. Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог: 2 662,40 грн. ? 45 850,00 грн. / 60 850,00 грн. = 2 006,10 грн.

Позивач також просить стягнути 6 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження цих витрат позивач надав договір про надання правової допомоги, додаткову угоду щодо відповідача, акт надання послуг та детальний опис робіт. В акті зазначено консультації, правовий аналіз, складання позовної заяви та формування додатків загальною вартістю 6 000,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами та мають бути співмірними зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом, та значенням справи для сторони.

Враховуючи характер спірних правовідносин, незначну складність справи, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, обсяг підготовлених процесуальних документів, а також принцип співмірності судових витрат, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що відповідатиме принципу розумності та пропорційності.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265 ЦПК України, статтями 205, 207, 509, 526, 629, 634, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС», код ЄДРПОУ 43657029, заборгованість за договором про надання кредиту № 4261144 від 06 грудня 2020 року в загальному розмірі 45 850,00 грн., яка складається із: 10 000,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 35 850,00 грн. - заборгованості за процентами за користування кредитом, судовий збір у розмірі 2 006,10 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення 15 000,00 грн. процентів за користування кредитом відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 09.11.2026

Суддя????????????Л. В. Комаревцева