Рішення № 141293857, 09.11.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/17216/26

провадження № 2/753/14958/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Комаревцевої Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з Відповідача заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1573-6255 від 09 липня 2025 року в розмірі 37 818,05 грн., з яких 12 425,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 23 143,05 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 2 250,00 грн. - проценти річні, нараховані на підставі статті 625 ЦК України. Також Позивач просив стягнути з Відповідача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Позов мотивовано тим, що 09 липня 2025 року між сторонами в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії, на виконання якого Позивач перерахував Відповідачу 12 500,00 грн. Відповідач здійснив часткову оплату, однак у подальшому грошові зобов`язання за договором не виконав. За розрахунком Позивача, станом на 24 лютого 2026 року заборгованість становила 37 818,05 грн. Позивач зазначив, що договір укладено після закінчення періоду, визначеного пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тому вважає правомірним нарахування передбачених договором процентів річних за прострочення платежів.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 15 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Представник Позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Дослідивши письмові докази та перевіривши розрахунок окремо щодо кожної складової заявленої заборгованості, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною другою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Цивільний кодекс України

Суд установив, що 09 липня 2025 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали договір про відкриття кредитної лінії № 1573-6255. У примірнику договору зазначено дані Відповідача та електронний підпис одноразовим ідентифікатором A3335. Такий спосіб підписання електронного правочину передбачено статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Закон України «Про електронну комерцію»

За пунктами 4.1, 4.2 та 4.14 договору сума кредиту становила 12 500,00 грн., дата видачі - 09 липня 2025 року, строк кредитування - 365 календарних днів, визначена сторонами дата повернення кредиту - 08 липня 2026 року.

Факт надання кредиту підтверджується повідомленням ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 25 лютого 2026 року та довідкою Позивача про перерахування коштів. Згідно з даними платіжної установи 09 липня 2025 року о 09 год. 37 хв. за транзакцією № 1636911165 на платіжну картку з останніми цифрами 2838 перераховано 12 500,00 грн. Операція має статус «Виконано». Дата, сума та номер операції збігаються з відомостями в довідці кредитодавця. Подальше внесення Відповідачем платежу в рахунок погашення заборгованості за цим договором також узгоджується з фактом одержання кредиту.

Пунктом 4.8 договору визначено тривалість базового періоду - 14 календарних днів. За пунктами 4.9, 4.10 договору проценти за користування кредитом нараховуються на залишок неповерненої суми кредиту. Стандартна ставка протягом перших 180 календарних днів становить 1 % на день, а починаючи зі 181-го календарного дня - 0,74 % на день. У межах першого періоду договором передбачено можливість застосування зниженої ставки. Пунктом 4.11 договору встановлено одноразову комісію за видачу кредиту в розмірі 15 % від виданої суми.

Оцінюючи правомірність розміру договірних процентів, суд враховує, що обмеження, встановлене частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», стосується денної процентної ставки, розрахованої з урахуванням загальних витрат за кредитом за формулою, визначеною частиною четвертою цієї статті. У пунктах 4.17, 4.20 договору наведено вихідні дані розрахунку - загальні витрати 41 865,49 грн., сума кредиту 12 500,00 грн., строк кредитування 365 днів. Визначена за цими показниками денна процентна ставка становить після округлення 0,918 %, що є меншим за граничний розмір 1 %. Отже, підстав для відмови у стягненні звичайних договірних процентів з мотивів перевищення цієї межі суд не встановив. Розмір належних до стягнення процентів залежить від фактичного залишку тіла кредиту після здійсненого Відповідачем платежу. Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування»

Із розрахунку Позивача вбачається, що з 09 до 22 липня 2025 року включно проценти нараховано за ставкою 0,20 % на день, тобто по 25,00 грн. протягом 14 днів, усього 350,00 грн. З 23 липня до 07 серпня 2025 року включно нараховано по 125,00 грн. протягом 16 днів, усього 2 000,00 грн. Отже, станом на день внесення платежу проценти за фактичне користування кредитом становили 2 350,00 грн.

Окремо від плати за користування кредитом Позивач нараховував проценти за прострочення відповідно до пункту 8.2 договору. Цим пунктом передбачено сплату 401 500 % річних від суми простроченої заборгованості з обмеженням щоденного нарахування двома відсотками від неповернутої суми кредиту. Згідно з розрахунком кредитодавця загалом за цією підставою нараховано 6 250,00 грн. Із них 4 000,00 грн. Позивач погасив за рахунок платежу Відповідача, а решту 2 250,00 грн. заявив до стягнення.

Вирішуючи питання про ці нарахування, суд виходить із того, що частина друга статті 625 ЦК України допускає встановлення договором іншого розміру процентів річних. Водночас пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії в Україні воєнного стану. Для застосування цього припису має значення час прострочення. Такий підхід до застосування пункту 18 викладено у постанові Верховного Суду від 03 червня 2026 року у справі № 686/34448/24.

Посилання Позивача на дату укладення договору та на пункт 6 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» суд відхиляє. Визначена цим пунктом часова межа стосується звільнення від відповідальності за вказаною нормою спеціального закону. Самостійну підставу звільнення від відповідальності за статтею 625 ЦК України встановлює пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Спірні 6 250,00 грн. нараховано саме за прострочення платежів у період дії воєнного стану. У договорі та в розрахунку кредитодавець прямо відніс їх до відповідальності за статтею 625 ЦК України. Отже, підстав для стягнення 2 250,00 грн. за пунктом 8.2 договору та для спрямування 4 000,00 грн. із платежу Відповідача на погашення таких нарахувань суд не вбачає.

Перевіряючи залишок основного боргу, суд установив, що 07 серпня 2025 року Відповідач сплатив 8 300,00 грн. Зіставлення записів за цей день та підсумкового рядка розрахунку свідчить, що Позивач спрямував 2 350,00 грн. на погашення процентів за користування кредитом, 4 000,00 грн. - на погашення нарахувань за статтею 625 ЦК України, 1 875,00 грн. - на погашення комісії та 75,00 грн. - на погашення тіла кредиту. Саме внаслідок такого розподілу Позивач визначив залишок тіла кредиту в сумі 12 425,00 грн. та використав його як базу для подальшого нарахування процентів.

Статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено черговість погашення вимог за договором у разі недостатності здійсненого платежу. У першу чергу погашаються прострочені сума кредиту та проценти за користування ним, у другу - сума кредиту та проценти за користування кредитом, у третю - неустойка та інші платежі за договором. Таку саму черговість сторони передбачили в пункті 6.11 Правил відкриття кредитної лінії. Комісію за видачу кредиту визначено в пункті 4.11 договору як окремий одноразовий платіж. За встановленою черговістю вона належить до інших платежів. Тому зарахування 1 875,00 грн. у рахунок комісії за наявності непогашеної суми кредиту також вплинуло на правильність визначення боргу. Самостійної вимоги про стягнення комісії Позивач не заявив.

Таким чином, із внесених Відповідачем 8 300,00 грн. на погашення нарахованих до 07 серпня 2025 року включно процентів за користування кредитом припадає 2 350,00 грн. Решта платежу в сумі 5 950,00 грн. підлягає зарахуванню в рахунок повернення кредиту. Після цього залишок тіла кредиту становить 6 550,00 грн. (12 500,00 грн. ? 5 950,00 грн.). Доказів подальшого збільшення суми виданого кредиту матеріали справи не містять.

Оскільки за пунктом 4.10 договору проценти нараховуються на залишок неповерненої суми кредиту, з 08 серпня 2025 року належною базою їх нарахування є 6 550,00 грн. За період із 08 серпня 2025 року до 04 січня 2026 року включно, тобто за 150 днів, проценти за ставкою 1 % на день становлять 9 825,00 грн. (6 550,00 грн. ? 1 % ? 150). За період із 05 січня до 22 лютого 2026 року включно, тобто за 49 днів, проценти за ставкою 0,74 % на день становлять 2 375,03 грн. (6 550,00 грн. ? 0,74 % ? 49). За 23 та 24 лютого 2026 року сам Позивач зазначив у розрахунку нульові нарахування. Отже, у межах заявленого періоду сума несплачених процентів за користування кредитом становить 12 200,03 грн.

Щодо строку повернення кредиту суд ураховує, що 05 березня 2026 року Позивач склав письмову вимогу про дострокове повернення заборгованості протягом 30 календарних днів із дня її отримання. У списку рекомендованих відправлень № 21041-03-33-54 із відбитком календарного штемпеля від 13 березня 2026 року під порядковим номером 19 зазначено Відповідача, його адресу та номер договору. Цей документ підтверджує направлення кореспонденції. Дату одержання вимоги Відповідачем за ним установити неможливо, тому суд не визначає за цим списком дату дострокового повернення всієї суми кредиту. Водночас згідно з ухвалою про відкриття провадження Позивач звернувся до суду у вересні 2026 року, тоді як погоджений сторонами у пункті 4.14 договору кінцевий строк повернення кредиту сплив 08 липня 2026 року. Отже, за встановленою в ухвалі датою звернення строк виконання основного зобов`язання вже настав. Усі присуджувані проценти за користування кредитом нараховані до складення дострокової вимоги та в межах строку кредитування.

Оцінивши докази в їх сукупності відповідно до статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що Позивач довів факт укладення договору, передачу Відповідачу 12 500,00 грн. та часткове виконання Відповідачем зобов`язання. Після врахування платежу від 07 серпня 2025 року в установленій законом черговості стягненню підлягають 6 550,00 грн. тіла кредиту та 12 200,03 грн. процентів за користування кредитом, усього 18 750,03 грн. У решті вимог на суму 19 068,02 грн. слід відмовити.

Сплата Позивачем судового збору в розмірі 2 662,40 грн. підтверджується платіжною інструкцією № 13531 від 02 квітня 2026 року з відміткою банку про виконання. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 1 320,01 грн. судового збору (2 662,40 грн. ? 18 750,03 грн. / 37 818,05 грн.).

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження - 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407 заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1573-6255 від 09 липня 2025 року в розмірі 18 750,03 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят гривень 03 копійки), з яких 6 550,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 12 200,03 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, судовий збір у розмірі 1 320,01 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 09.11.2026

Суддя Л.В. Комаревцева