Рішення № 141293831, 09.11.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/18282/26

провадження № 2/753/15746/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Комаревцевої Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24 листопада 2019 року.

Позов обґрунтований тим, що відповідач неналежно виконувала зобов`язання за договором, унаслідок чого, за розрахунком позивача, станом на 26 лютого 2026 року утворилася заборгованість у розмірі 19 962,13 грн. Позивач зазначає, що ця сума обліковується як залишок заборгованості за наданим кредитом. Також позивач просить стягнути з відповідачки судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подала.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 01.09.2026 справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 24 листопада 2019 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до договору про надання банківських послуг «Monobank». На підставі цієї заяви позивач відкрив відповідачці рахунок та встановив кредитний ліміт.

Згідно з довідкою банку та випискою про рух коштів за картковим рахунком, кредитний ліміт відповідачки становив 15 000,00 грн. Позивач стверджує, що загальна заборгованість станом на 26 лютого 2026 року складала 19 962,13 грн.

Водночас у долученому позивачем поясненні до виписки зазначено, що сума боргу складається з використаного кредитного ліміту в розмірі 15 000,00 грн. та овердрафту в розмірі 4 962,13 грн. За поясненням самого банку, овердрафт виник унаслідок нарахування та подальшого погашення за рахунок кредитних коштів заборгованості за процентами та неустойкою.

Отже, попри відображення всієї суми 19 962,13 грн. у розрахунку як залишку заборгованості за тілом кредиту, документи позивача свідчать, що 4 962,13 грн. утворилися не внаслідок окремого перерахування цієї суми відповідачці, а внаслідок включення до боргу нарахованих платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 32 ЦК України фізична особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років має неповну цивільну дієздатність та вчиняє інші правочини за згодою батьків, усиновлювачів або піклувальника. Правочин, вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без такої згоди, може бути згодом схвалений або визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої особи відповідно до статей 221, 222 ЦК України.

З копії документа, що посвідчує особу відповідача, вбачається, що на дату підписання анкети-заяви, 24 листопада 2019 року, їй було 16 років. Доказів надання згоди батьків, усиновлювачів або піклувальника на укладення договору позивач суду не надав. Водночас суд у цій справі не вирішує питання про визнання договору недійсним, оскільки такої вимоги заінтересована особа не заявляла.

Сам факт відсутності в матеріалах справи доказів такої згоди не є достатньою підставою для автоматичного визнання договору недійсним у межах розгляду цього позову. Разом з тим позивач має довести як розмір фактично наданого кредиту, так і договірну підставу для включення до основного боргу сум, що виникли внаслідок нарахування інших платежів.

Подані позивачем виписка та довідка підтверджують використання відповідачем кредитного ліміту в межах 15 000,00 грн. Натомість щодо додаткових 4 962,13 грн. позивач у власному поясненні зазначає, що ця сума виникла внаслідок нарахування процентів і неустойки та їх подальшого погашення коштами овердрафту.

Надані до справи витяги з умов обслуговування та тарифів самі по собі не підтверджують, що саме наведена редакція умов була погоджена відповідачкем під час укладення договору або що відповідач в установленому порядку погодила зміни, які утворили спірну суму овердрафту. Також матеріали справи не містять належного розрахунку, який би дозволив перевірити підстави та послідовність утворення 4 962,13 грн.

За таких обставин суд вважає доведеним отримання та неповернення відповідачем кредитних коштів у межах установленого кредитного ліміту - 15 000,00 грн. У цій частині позовні вимоги є обґрунтованими.

Вимога про стягнення ще 4 962,13 грн. задоволенню не підлягає, оскільки позивач не довів, що ця сума була окремо надана відповідачу як кредит, а також не підтвердив належними доказами погодження відповідачем договірних умов, на підставі яких проценти та неустойка були включені до боргу як овердрафт.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Під час часткового задоволення позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до цього з відповідача на користь позивача належить стягнути 2 000,59 грн. судового збору.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, будинок 23, заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24 листопада 2019 року в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп., а також судовий збір 2 000,59 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 09.11.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.