Рішення № 141293785, 09.11.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/20909/26

провадження № 2/753/17616/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Суддя Дарницького районного суду міста Києва Комаревцева Л.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 12 299,00 грн., судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 серпня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір про надання коштів у кредит № 71349896, за умовами якого відповідачу надано 1 500,00 грн. строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1 % на день.

Крім того, 10 жовтня 2025 року між цими самими сторонами укладено договір кредитної лінії «Надійний» № 6793268, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 2 000,00 грн. строком на 360 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,95 % на день та комісії за надання кредиту в розмірі 345,00 грн.

Позивач зазначає, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання, перерахувавши кредитні кошти на платіжну картку відповідача, проте останній належним чином зобов`язань щодо повернення кредитів та сплати передбачених договорами платежів не виконав.

На підставі договору факторингу № 25/02/26 від 25 лютого 2026 року та реєстрів прав вимоги від 20 травня 2026 року право грошової вимоги до відповідача за зазначеними кредитними договорами перейшло до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ».

За розрахунком позивача заборгованість за договором № 71349896 становить 4 770,00 грн., з яких 1 500,00 грн. - основний борг, 450,00 грн. - проценти, 2 820,00 грн. - неустойка.

Заборгованість за договором № 6793268 визначена позивачем у розмірі 7 529,00 грн., з яких 2 000,00 грн. - основний борг, 1 729,00 грн. - проценти, 3 800,00 грн. - неустойка.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 14 вересня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та витребувано докази в АТ КБ «ПриватБанк».

На виконання зазначеної ухвали банк надав інформацію про належність відповідачу платіжної картки та виписки про рух коштів за відповідним рахунком.

Відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі. У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Неподання відповідачем відзиву не є визнанням позову та не звільняє позивача від обов`язку доведення обставин, на які він посилається. Суд перевіряє підстави виникнення зобов`язань, факт надання кредитних коштів, перехід права вимоги, правомірність нарахувань та врахування здійснених платежів.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини.

16 серпня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про надання коштів у кредит № 71349896.

Умовами договору погоджено суму кредиту 1 500,00 грн., строк кредитування 30 днів, дату повернення кредиту - 14 вересня 2025 року та процентну ставку 1 % на день. Загальний розмір процентів за погоджений строк кредитування становить 450,00 грн.

Довідкою про ідентифікацію підтверджується використання відповідачем одноразового ідентифікатора 32250, направленого 16 серпня 2025 року о 02:57:56 на зазначену ним електронну адресу.

10 жовтня 2025 року між первісним кредитором та відповідачем укладено в електронній формі договір кредитної лінії «Надійний» № 6793268.

За цим договором погоджено суму кредиту 2 000,00 грн., строк кредитування 360 днів, кінцеву дату повернення - 04 жовтня 2026 року, процентну ставку 0,95 % на день та комісію за надання кредиту 345,00 грн.

Перший обов`язковий платіж у розмірі 915,00 грн. підлягав сплаті 08 листопада 2025 року та включав проценти за перші 30 днів користування кредитом у розмірі 570,00 грн. і комісію 345,00 грн. Наступні платежі передбачали періодичну сплату процентів.

Укладення цього договору підтверджується використанням одноразового ідентифікатора 706164, направленого 10 жовтня 2025 року о 15:41:20 на електронну адресу відповідача.

За змістом статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір може укладатися шляхом прийняття пропозиції в електронній формі та підписуватися електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Такий спосіб укладення договору забезпечує письмову форму правочину.

Надані договори, відомості про ідентифікацію позичальника та використання одноразових ідентифікаторів у сукупності підтверджують погодження відповідачем умов кредитування.

Факт надання коштів підтверджується довідками ТОВ «Європейська платіжна система» № КД-000101235 від 23 червня 2026 року та № КД-000102453 від 24 червня 2026 року, відомостями про відповідні платіжні операції, а також відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 21 вересня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260915/124706-БТ.

Банком підтверджено належність відповідачу платіжної картки № 4149499099510230. У виписках відображено перекази 1 500,00 грн. від 16 серпня 2025 року та 2 000,00 грн. від 10 жовтня 2025 року. Зазначені операції узгоджуються з датами та сумами кредитів, наведеними в договорах і документах платіжної установи.

Відображення у виписках банківських комісій за зарахування коштів не спростовує виконання кредитодавцем обов`язку з переказу погоджених сум кредитів.

25 лютого 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу № 25/02/26.

Відповідно до реєстрів прав вимоги № 6 та № 5 від 20 травня 2026 року до позивача передано права вимоги до ОСОБА_1 за договорами № 71349896 та № 6793268. До матеріалів справи також долучено платіжні документи щодо розрахунків за відступлення прав вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, позивач довів набуття прав кредитора за спірними договорами. Водночас відступлення права вимоги не створює нового зобов`язання позичальника та не надає фактору права вимагати платежі, для нарахування яких первісний кредитор не мав законних підстав.

Оцінюючи заявлену до стягнення неустойку, суд виходить із положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, та від обов`язку сплати неустойки за прострочення виконання кредитного зобов`язання. Неустойка та інші передбачені договором платежі, нараховані з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання такого зобов`язання, підлягають списанню кредитодавцем.

Увесь період нарахування спірної неустойки припадає на період дії зазначених законодавчих обмежень. Тому вимоги про стягнення 2 820,00 грн. за договором № 71349896 та 3 800,00 грн. за договором № 6793268 задоволенню не підлягають.

Застосування цих положень не залежить від подання відповідачем заяви про зменшення неустойки, оскільки йдеться про встановлене законом звільнення від обов`язку її сплати.

Перевіряючи заборгованість за договором № 71349896, суд установив, що погоджений сторонами строк кредитування закінчився 14 вересня 2025 року.

Пунктом 7.1 договору передбачено продовження строку кредитування шляхом укладення додаткового договору на підставі відповідного звернення позичальника з використанням одноразового ідентифікатора. Проте додаткових договорів, які підтверджували б погодження сторонами продовження строку кредитування, позивач не надав.

Саме по собі продовження нарахування процентів у розрахунку кредитодавця та здійснення відповідачем часткових платежів не підтверджує укладення додаткових договорів у погодженій сторонами формі.

Право на нарахування процентів як плати за правомірне користування кредитом обмежується погодженим строком кредитування. Після його закінчення застосовуються правила про наслідки прострочення грошового зобов`язання. Умова про нарахування процентів до повного погашення заборгованості не є достатньою підставою для необмеженого продовження нарахувань за статтею 1048 ЦК України. Розмежування процентів за користування кредитом і наслідків прострочення у практиці Верховного Суду.

Отже, належними до сплати за цим договором були 1 500,00 грн. кредиту та 450,00 грн. процентів за 30 днів, разом 1 950,00 грн.

Водночас наданий самим позивачем розрахунок первісного кредитора містить відомості про платежі відповідача: 450,00 грн. від 14 вересня 2025 року, 300,00 грн. від 13 жовтня 2025 року, 150,00 грн. від 03 листопада 2025 року, 300,00 грн. від 13 листопада 2025 року, два платежі по 195,00 грн. від 03 грудня 2025 року, 345,00 грн. від 31 грудня 2025 року, 150,00 грн. від 14 січня 2026 року та 300,00 грн. від 26 січня 2026 року. Загальна сума платежів становить 2 385,00 грн.

Зарахування цих коштів на погашення неустойки та процентів, нарахованих за відсутності належної правової підстави, не може обґрунтовувати збереження непогашеного основного боргу.

Після виключення неправомірних нарахувань здійснені відповідачем платежі перевищують суму кредиту та належних процентів. Тому наявність заборгованості за договором № 71349896 на час відступлення права вимоги та звернення до суду не підтверджена.

У задоволенні вимог за цим договором належить відмовити повністю. Питання повернення надлишково сплачених коштів суд не вирішує, оскільки відповідних вимог у цій справі не заявлено.

За договором № 6793268 розрахунок первісного кредитора підтверджує сплату відповідачем 2 255,00 грн., а саме: 915,00 грн. - 08 листопада 2025 року, 570,00 грн. та 100,00 грн. - 09 грудня 2025 року, 670,00 грн. - 08 січня 2026 року.

Кредитодавець зарахував 1 710,00 грн. на проценти, 345,00 грн. - на комісію та 200,00 грн. - на неустойку, залишивши основну суму кредиту незмінною.

Такий розрахунок не може бути прийнятий судом без перевірки, оскільки зарахування платежів на неустойку, від сплати якої відповідач звільнений законом, призвело до завищення залишку кредиту та подальших процентних нарахувань.

Відповідно до пункту 6.1 договору проценти нараховуються на суму кредиту або його залишок. Пунктом 6.12.2 договору передбачено, що при частковому достроковому поверненні кредиту сплачуються проценти за фактичний час користування та комісія, а залишок платежу зараховується на погашення основної суми боргу.

При визначенні черговості суд враховує погоджені сторонами умови договору та статтю 534 ЦК України. Передбачена статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування» черговість не застосовується до цих кредитів з огляду на виняток, установлений частиною четвертою статті 3 цього Закону для кредитів, розмір яких не перевищує однієї мінімальної заробітної плати.

Платіж 915,00 грн. від 08 листопада 2025 року покриває проценти за перші 30 днів у розмірі 570,00 грн. та погоджену комісію 345,00 грн. Після цього основна сума кредиту становить 2 000,00 грн.

За період із 09 листопада по 09 грудня 2025 року включно, тривалістю 31 день, проценти становлять 589,00 грн.: 2 000,00 грн. ? 0,95 % ? 31 день.

Із загального платежу 670,00 грн., здійсненого 09 грудня 2025 року, після сплати цих процентів 81,00 грн. підлягає зарахуванню на погашення основного боргу. Залишок кредиту становить 1 919,00 грн.

За період із 10 грудня 2025 року по 08 січня 2026 року включно, тривалістю 30 днів, проценти становлять 546,92 грн.: 1 919,00 грн. ? 0,95 % ? 30 днів, з округленням до копійок.

Із платежу 670,00 грн. від 08 січня 2026 року на погашення основного боргу підлягає зарахуванню 123,08 грн. Отже, залишок кредиту зменшується до 1 795,92 грн.

За період із 09 січня по 08 квітня 2026 року включно, тривалістю 90 днів, проценти на цей залишок становлять 1 535,51 грн.: 1 795,92 грн. ? 0,95 % ? 90 днів, з округленням до копійок.

Таким чином, за період, охоплений наданим розрахунком процентів, непогашена заборгованість становить 3 331,43 грн., з яких 1 795,92 грн. - основний борг, 1 535,51 грн. - проценти.

Нарахування процентів після 08 квітня 2026 року в заявленому розрахунку відсутнє. Суд не збільшує визначений позивачем період нарахування та не виходить за межі заявлених вимог.

У матеріалах справи міститься вимога первісного кредитора від 09 квітня 2026 року про дострокове повернення кредиту у зв`язку з тривалим простроченням періодичних платежів.

Відповідно до пункту 6.13.1 договору вимога надсилається на електронну адресу позичальника та вважається отриманою з моменту отримання кредитодавцем електронного підтвердження про її направлення. Надана довідка містить відомості про направлення вимоги 09 квітня 2026 року о 07:10:18 на погоджену електронну адресу відповідача зі статусом «Message is sent».

Ці відомості підтверджують використання погодженого сторонами способу повідомлення. Встановлений для виконання вимоги тридцятиденний строк на час звернення з позовом закінчився. Доказів усунення прострочення після направлення вимоги матеріали справи не містять.

Неправильне визначення кредитодавцем загальної суми вимоги не надає права на стягнення неправомірних нарахувань, проте не усуває обов`язку відповідача повернути фактично непогашений кредит та сплатити належні проценти.

За статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Розрахунок кредитодавця є доказом, який підлягає оцінці разом з умовами договорів та відомостями про платежі. Його неспростування відповідачем не зобов`язує суд погоджуватися з нарахуваннями, що суперечать закону або іншим наданим позивачем документам.

Оцінивши докази в сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову шляхом стягнення за договором № 6793268 від 10 жовтня 2025 року 3 331,43 грн. У решті позовних вимог належить відмовити.

Вирішуючи питання судових витрат, суд враховує положення статті 141 ЦПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із заявлених 12 299,00 грн. задоволенню підлягають 3 331,43 грн. Тому з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 721,16 грн.: 2 662,40 грн. ? 3 331,43 грн. / 12 299,00 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір, документи щодо передачі справ адвокату, витяг з акта наданої допомоги, платіжну інструкцію, ордер та свідоцтво адвоката.

Враховуючи характер спірних правовідносин, незначну складність справи, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, обсяг підготовлених процесуальних документів, а також принцип співмірності судових витрат, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача 2000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що відповідатимк принципу розумності та пропорційності.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 174, 178, 247, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, заборгованість за договором кредитної лінії «Надійний» № 6793268 від 10 жовтня 2025 року в розмірі 3 331,43 грн., з яких 1 795,92 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 1 535,51 грн. - заборгованість за процентами, судовий збір у розмірі 721,16 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 09.11.2026

Суддя Л.В. Комаревцева