Рішення № 141293769, 09.11.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/19845/26

провадження № 2/753/16781/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Суддя Дарницького районного суду міста Києва Комаревцева Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1215-5808 від 01.06.2023 у розмірі 90 000,00 грн., з яких 18 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 72 000,00 грн. - заборгованість за процентами, а також судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01.06.2023 між сторонами в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1215-5808 продукту «CREDOS», за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 18 000,00 грн. строком на 300 календарних днів із кінцевою датою повернення 26.03.2024.

Позивач зазначає, що виконав свої зобов`язання шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Натомість відповідач отриманий кредит не повернув та проценти за користування ним не сплатив.

За розрахунком позивача станом на 06.03.2026 загальна заборгованість відповідача становить 178 110,00 грн., з яких 18 000,00 грн. - основний борг та 160 110,00 грн. - проценти. Водночас позивач обмежив розмір заявлених до стягнення вимог сумою 90 000,00 грн., яка складається з основного боргу в розмірі 18 000,00 грн. та частини нарахованих процентів у розмірі 72 000,00 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 02.09.2026 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву; відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідач не скористався передбаченим статтями 174, 178 ЦПК України правом подати відзив. За таких обставин відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому неподання відзиву не звільняє позивача від обов`язку довести обставини, на які він посилається, та не є самостійною підставою для задоволення позову.

Суд, дослідивши письмові докази, перевіривши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

01.06.2023 о 12 год. 07 хв. між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1215-5808 продукту «CREDOS».

За пунктами 2.1, 2.2 договору кредитодавець відкрив позичальнику невідновлювану кредитну лінію та зобов`язався надати кошти на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник - повернути кредит і сплатити проценти в установленому договором порядку. Розмір наданого кредиту становив 18 000,00 грн.

Пунктом 4.8 договору визначено строк кредитування - 300 календарних днів із моменту перерахування коштів позичальнику, а також кінцеву дату повернення кредиту - 26.03.2024. Продовження строку кредитування в односторонньому порядку договором не допускається.

Базовий період сплати процентів становив 21 календарний день. За умовами договору пільгова процентна ставка протягом першого базового періоду становила 2,50 % за кожний день користування кредитом, стандартна процентна ставка - 3,00 % за кожний день користування кредитом.

У пункті 2.3 договору наведено рекомендацію щодо повного погашення кредиту до закінчення першого базового періоду - 21.06.2023, із зазначенням суми кредиту 18 000,00 грн. та процентів за цей період 9 450,00 грн.

Суд ураховує, що базовий період сплати процентів та загальний строк кредитування мають різне договірне призначення. Перший визначає періодичність виконання обов`язку зі сплати процентів, тоді як строк користування кредитом безпосередньо встановлено пунктом 4.8 договору. Рекомендація щодо дострокового погашення кредиту 21.06.2023 не змінює погодженої сторонами кінцевої дати його повернення - 26.03.2024.

Договір містить індивідуальні дані відповідача, розмір кредиту, строк кредитування, процентні ставки та реквізити платіжної картки. У розділі реквізитів зазначено електронний підпис позичальника одноразовим ідентифікатором НОМЕР_1 .

Факт надання кредитних коштів підтверджується квитанцією платіжного сервісу LiqPay про операцію № 2321689353 від 01.06.2023 о 12 год. 07 хв. на суму 18 000,00 грн. Призначення платежу містить посилання на видачу кредитних коштів за договором № 1215-5808.

Довідка про перерахування суми кредиту також містить відомості про перерахування відповідачу 18 000,00 грн. на платіжну картку НОМЕР_2 , реквізити якої відповідають зазначеним у договорі.

Наведені документи узгоджуються між собою щодо позичальника, номера договору, дати, суми кредиту та платіжного інструменту. У сукупності вони підтверджують укладення договору та виконання позивачем обов`язку з надання кредиту.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, електронна форма укладення договору сама по собі не заперечує виникнення договірних зобов`язань. Наявний у матеріалах справи договір містить погоджені індивідуальні умови кредитування та відомості про його підписання відповідачем, а фактичне надання коштів підтверджено окремим платіжним документом.

За наданим розрахунком відповідач не здійснював платежів на погашення основного боргу та процентів, унаслідок чого неповернута сума кредиту становить 18 000,00 грн.

Перевіряючи розрахунок процентів, суд установив, що за період із 01.06.2023 до 21.06.2023 включно їх нараховано за ставкою 2,50 % на день на суму кредиту 18 000,00 грн., тобто по 450,00 грн. за кожний із 21 календарного дня. Загальна сума процентів за цей період становить 9 450,00 грн.

Із 22.06.2023 до 26.03.2024 включно проценти нараховано за стандартною ставкою 3,00 % на день, тобто по 540,00 грн. за кожний із 279 календарних днів. Сума процентів за цей період становить 150 660,00 грн.

Таким чином, загальна сума процентів за погоджені сторонами 300 календарних днів користування кредитом становить 160 110,00 грн.

Починаючи з 27.03.2024 нові проценти в наданому розрахунку не нараховувалися. Відображення заборгованості станом на 06.03.2026 означає облік раніше нарахованих і несплачених сум та не свідчить про продовження нарахування договірних процентів після закінчення строку кредитування.

Отже, наданий розрахунок дозволяє встановити суму, ставку та тривалість нарахування процентів, а його показники відповідають дослідженим умовам договору.

Суд також ураховує, що договір укладено 01.06.2023, до набрання чинності Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX. Доказів укладення після 24.12.2023 угоди про продовження строку кредитування матеріали справи не містять. Завершення первісно погодженого строку кредитування 26.03.2024 саме по собі не є його продовженням.

Такий підхід відповідає висновку Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеному в постанові від 07.09.2026 у справі № 552/672/23, щодо застосування обмеження максимальної денної процентної ставки до раніше укладених договорів. У зазначеній постанові також розмежовано тлумачення нечітких умов договору на користь споживача та зміну договірних умов, які не є нікчемними, без відповідної позовної вимоги.

У цій справі розмір процентних ставок, тривалість першого базового періоду та загальний строк кредитування безпосередньо визначені договором. Нарахування здійснено в межах первісно погодженого строку. Вимог про зміну договору або визнання його умов недійсними відповідач не заявляв. Підстав вважати досліджені умови щодо процентів нікчемними судом не встановлено.

Водночас предметом розгляду є вимога про стягнення лише 72 000,00 грн. процентів, а не всієї відображеної в розрахунку суми 160 110,00 грн.

Викладена в позовній заяві пропозиція щодо можливого списання частини заборгованості за умови виконання відповідачем визначених позивачем умов не підтверджує, що таке списання вже відбулося. Для вирішення цього спору визначальним є те, що позивач обмежив заявлені вимоги сумою 90 000,00 грн. Суд не виходить за межі цих вимог та не вирішує питання щодо стягнення решти заборгованості.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України сторони доводять обставини, на які посилаються, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі поданих доказів. Оцінка доказів здійснюється за правилами статті 89 ЦПК України, з урахуванням їх взаємного зв`язку та достатності в сукупності.

У матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем отриманих коштів, сплати заявлених до стягнення процентів або припинення відповідних зобов`язань з інших підстав.

Оцінивши договір, підтвердження перерахування кредитних коштів та розрахунок заборгованості в сукупності, суд дійшов висновку, що позивач довів надання відповідачу кредиту, погодження умов його повернення та сплати процентів, а також наявність непогашеної заборгованості в межах заявлених вимог.

За таких обставин позов підлягає задоволенню: з відповідача на користь позивача належить стягнути 90 000,00 грн., з яких 18 000,00 грн. - заборгованість за кредитом та 72 000,00 грн. - заборгованість за процентами.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 20758 від 25.03.2026. У зв`язку із задоволенням позову зазначені витрати відповідно до статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. ЦПК України.

Керуючись статтями 509, 526, 629, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 12, 13, 81, 89, 133, 141, 174, 178, 259, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1215-5808 від 01.06.2023 у розмірі 90 000,00 грн. (дев`яносто тисяч гривень 00 копійок), з яких 18 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 72 000,00 грн. - заборгованість за процентами, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 09.11.2026

Суддя?????????????????Л.В. Комаревцева