Рішення № 141293761, 09.11.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/18825/26

провадження № 2/753/16138/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 2173006 від 19 березня 2025 року в розмірі 86 904,95 грн., судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 березня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем в електронній формі укладено договір про надання споживчого кредиту № 2173006, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 19 100,00 грн. строком на 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитними коштами.

Позивач зазначає, що договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти перераховано на зазначену ним платіжну картку.

26 листопада 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 26-11/25, на підставі якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2173006.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань, позивач просить стягнути 86 904,95 грн., з яких: 19 099,98 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 37 627,00 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; 20 627,97 грн. - проценти, нараховані після відступлення права вимоги; 9 550,00 грн. - штрафні санкції.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивач у позовній заяві просив розглянути справу без участі його представника.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

19 березня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 2173006 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort».

Відповідно до пунктів 1.1-1.3 договору кредитодавець надає відповідачу кредит у розмірі 19 100,00 грн. строком на 360 днів, а відповідач зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші передбачені договором обов`язки.

Згідно з пунктом 1.4 договору періодичність платежів зі сплати процентів становить кожні 30 днів. Конкретні дати платежів визначені графіком платежів, який є додатком № 1 до договору.

Пунктом 1.5 договору передбачено фіксований тип процентної ставки.

За пунктом 1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 1 % на день та застосовується в межах погодженого строку кредитування.

Пунктом 1.5.2 договору передбачено можливість застосування зниженої процентної ставки 0,97 % на день за визначених договором умов, зокрема при достроковому поверненні кредиту або його частини до встановленої дати. У разі часткового дострокового повернення кредиту відповідний перерахунок здійснюється до дати такого повернення, після чого застосовується стандартна процентна ставка.

Відповідно до пункту 1.7.1 договору денна процентна ставка за стандартною ставкою становить 1 %.

Згідно з пунктами 1.8, 1.10 договору загальна сума процентів за стандартною ставкою за весь строк кредитування становить 68 760,00 грн., а загальна вартість кредиту - 87 860,00 грн. З урахуванням передбаченого договором періоду застосування зниженої ставки відповідні показники становлять 68 588,10 грн. та 87 688,10 грн.

Наданий графік платежів передбачає першу дату сплати процентів 18 квітня 2025 року та кінцеву дату повернення кредиту 14 березня 2026 року.

Відповідно до пункту 3.1 договору проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожний день користування кредитом протягом строку кредитування.

Пунктом 3.2 договору передбачено включення до періоду розрахунку процентів дня надання та дня фактичного повернення кредиту, але виключення першої дати сплати процентів, зазначеної у графіку платежів.

Пунктом 3.5 договору передбачено можливість округлення розміру процентів до двох знаків після коми з дотриманням математичних правил округлення.

За пунктами 5.2, 5.3 договору часткове дострокове повернення кредиту зумовлює коригування зобов`язань позичальника. При надходженні коштів для дострокового погашення сплачуються проценти за фактичний строк користування кредитом, а залишок коштів після погашення належних до сплати зобов`язань спрямовується на повернення основної суми кредиту.

Договір містить відомості про підписання його відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором М577 19 березня 2025 року о 14 год. 34 хв. 13 сек.

На підтвердження видачі кредиту надано лист ТОВ «Пейтек» від 27 листопада 2025 року № 20251127-1940, відповідно до якого 19 березня 2025 року о 14 год. 35 хв. 19 сек. успішно виконано переказ 19 100,00 грн. від ТОВ «Селфі Кредит» на платіжну картку із закінченням 8409.

У листі зазначені ідентифікатори платіжної операції, які узгоджуються з відомостями супровідного листа ТОВ «Селфі Кредит» від 19 січня 2026 року № 2173006 щодо перерахування кредитних коштів саме ОСОБА_1 за спірним договором.

Оцінивши зазначені докази в сукупності, суд встановив, що кредитодавець виконав зобов`язання з надання відповідачу кредиту в розмірі 19 100,00 грн.

26 листопада 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 26-11/25.

Відповідно до пункту 3.1.1 договору факторингу передаються права вимоги в розмірі наявної заборгованості з правом подальшого нарахування передбачених кредитними договорами платежів.

За пунктом 3.1.3 договору перехід права вимоги пов`язаний із підписанням договору, акта приймання-передачі реєстру боржників та оплатою фактором фінансування.

Передання реєстру боржників підтверджується актом приймання-передачі від 26 листопада 2025 року. Оплату фінансування в розмірі 3 155 252,34 грн. підтверджено платіжною інструкцією № 0581580000 від 26 листопада 2025 року.

За витягом із реєстру боржників відповідач включений до реєстру за порядковим номером 1761 із зазначенням договору № 2173006 та заборгованості в розмірі 66 276,98 грн., з яких: 19 099,98 грн. - тіло кредиту; 37 627,00 грн. - проценти; 9 550,00 грн. - штрафні санкції.

Таким чином, надані документи підтверджують набуття позивачем права вимоги за кредитним договором. Водночас зазначення певної суми в реєстрі боржників саме по собі не звільняє суд від перевірки правомірності її нарахування.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Зміст наданого договору, відомості про його підписання відповідачем та документи про перерахування коштів у сукупності підтверджують виникнення між сторонами кредитних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Отже, відступлення права вимоги не змінює погодженого порядку нарахування процентів та не створює для нового кредитора права на одержання платежів, які первісному кредитору не належали.

Перевіряючи розрахунок заборгованості, суд встановив, що відповідач здійснив два платежі: 11 квітня 2025 року в розмірі 4 446,49 грн. та 13 травня 2025 року в розмірі 6 112,01 грн., разом - 10 558,50 грн.

За розрахунком первісного кредитора платіж від 11 квітня 2025 року розподілено таким чином: 4 446,48 грн. - на погашення процентів; 0,01 грн. - на погашення тіла кредиту.

Нараховані до цієї дати проценти відповідають застосованій кредитодавцем зниженій ставці 0,97 % на день: 19 100,00 грн. ? 0,97 % ? 24 дні = 4 446,48 грн.

Після зазначеного платежу залишок тіла кредиту становив 19 099,99 грн.

Платіж від 13 травня 2025 року первісний кредитор розподілив на погашення 6 112,00 грн. процентів та 0,01 грн. тіла кредиту.

Проте зазначена сума процентів включає 191,00 грн., нарахованих за 18 квітня 2025 року, хоча пунктом 3.2 договору першу дату сплати процентів, визначену графіком, виключено з періоду їх нарахування.

Оновлених графіків платежів, які б підтверджували іншу першу дату сплати процентів, позивач не надав. Саме по собі передбачене пунктом 5.2 договору коригування наступних дат платежів не доводить скасування погодженої сторонами умови про виключення першої дати сплати процентів із розрахункового періоду.

За таких обставин за період із 12 квітня до 13 травня 2025 року включно проценти підлягають обчисленню за 31 день, із виключенням 18 квітня 2025 року. З урахуванням передбаченого договором округлення їх сума становить 5 921,00 грн.: 191,00 грн. ? 31 день.

Отже, із платежу 6 112,01 грн. на погашення процентів підлягало зарахуванню 5 921,00 грн., а залишок 191,01 грн. - на погашення основної суми кредиту відповідно до пункту 5.3 договору.

Тому залишок тіла кредиту після платежу від 13 травня 2025 року становить 18 908,98 грн.: 19 099,99 грн. ? 191,01 грн.

Подальше нарахування процентів повинно здійснюватися саме на цей залишок основного боргу. Збереження в розрахунку більшої суми тіла кредиту призводить до завищення всіх наступних процентних нарахувань.

За період із 14 травня до 26 листопада 2025 року включно, що становить 197 днів, щоденна сума процентів із застосуванням передбаченого договором округлення становить 189,09 грн.: 18 908,98 грн. ? 1 %.

Таким чином, непогашені проценти за зазначений період становлять 37 250,73 грн.: 189,09 грн. ? 197 днів.

За розрахунком позивача після відступлення права вимоги проценти нараховувалися за період із 27 листопада 2025 року до 14 березня 2026 року включно, тобто за 108 днів. Цей період перебуває в межах погодженого строку кредитування.

При обчисленні процентів за зазначений період на належний залишок тіла кредиту їх сума становить 20 421,70 грн.: 18 908,98 грн. ? 1 % ? 108 днів, із округленням підсумкового результату до копійок.

Доказів дострокової зміни кінцевого строку повернення кредиту матеріали справи не містять. Відступлення права вимоги саме по собі такого строку не змінює.

Погоджена договором денна процентна ставка 1 % не перевищує граничного розміру, встановленого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, обґрунтований розмір заборгованості за кредитом та процентами становить 76 581,41 грн., з яких: 18 908,98 грн. - основний борг; 37 250,73 грн. - проценти до відступлення права вимоги; 20 421,70 грн. - проценти після відступлення права вимоги.

Щодо вимоги про стягнення штрафних санкцій у розмірі 9 550,00 грн. суд виходить із такого.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати неустойки за таке прострочення. Нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення неустойка та інші відповідні платежі підлягають списанню кредитодавцем.

Зазначений припис поширюється і на спірний договір, укладений 19 березня 2025 року. Такий зміст установленого законом звільнення від відповідальності відображено також у постанові Пленуму Верховного Суду від 07 лютого 2025 року № 6.

Посилання в примітці до розрахунку первісного кредитора на зміни, внесені Законом України № 3498-IX, не спростовує застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та не створює правових підстав для стягнення штрафних санкцій.

Включення цих санкцій до реєстру переданих вимог не змінює їх правової природи. Новий кредитор не може набути більшого обсягу прав, ніж мав первісний кредитор.

Тому вимога про стягнення 9 550,00 грн. штрафних санкцій задоволенню не підлягає.

Водночас зазначене звільнення від відповідальності не припиняє обов`язку відповідача повернути фактично отримані кошти та сплатити належно нараховані договірні проценти в межах строку кредитування.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Неподання відповідачем відзиву не є визнанням позову та не звільняє позивача від доказування розміру заявленої заборгованості.

Оцінивши докази відповідно до статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення 76 581,41 грн. У решті вимог про стягнення заборгованості в розмірі 10 323,54 грн. слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує таке.

Сплату позивачем судового збору в розмірі 2 662,40 грн. підтверджено платіжною інструкцією № 0642320125 від 29 квітня 2026 року.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки з ціни позову 86 904,95 грн. задоволено вимоги на суму 76 581,41 грн., відшкодуванню відповідачем підлягає судовий збір у розмірі 2 346,13 грн.: 2 662,40 грн. ? 76 581,41 грн. / 86 904,95 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року, укладений з Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», заявку № 1105 від 02 березня 2026 року та витяг з акта № 31 про надання юридичної допомоги від 31 березня 2026 року.

Зазначені документи стосуються правничої допомоги щодо стягнення заборгованості саме з ОСОБА_1 за договором № 2173006.

Вартість послуг становить 25 000,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - усна консультація з вивченням документів, дві години; 18 000,00 грн. - складання позовної заяви, шість годин; 3 000,00 грн. - письмове опрацювання документації з підготовкою аналітичної довідки щодо судової практики.

Пунктами 4.1-4.5 договору про надання правової допомоги передбачено погодження вартості послуг у заявці, підтвердження їх надання актом та обов`язок клієнта оплатити надані послуги.

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України для розподілу судових витрат враховується вартість правничої допомоги, яка сплачена або підлягає сплаті. Отже, відсутність документа про фактичну оплату сама по собі не виключає відшкодування підтверджених витрат.

Враховуючи характер спірних правовідносин, незначну складність справи, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, обсяг підготовлених процесуальних документів, а також принцип співмірності судових витрат, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що відповідатимк принципу розумності та пропорційності.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 6, офіс 521, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2173006 від 19 березня 2025 року в розмірі 76 581,41 грн. (сімдесят шість тисяч пятсот вісімдесят одна гривня 41 копійка), з яких: 18 908,98 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту; 37 250,73 грн. - заборгованість за процентами, нарахованими до відступлення права вимоги; 20 421,70 грн. - заборгованість за процентами, нарахованими після відступлення права вимоги, судовий збір у розмірі 2 346,13 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 09.11.2026

Суддя Л.В. Комаревцева