Рішення № 141293753, 09.11.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/21660/26

провадження № 2/753/18015/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Комаревцевої Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 01.06.2024-100000146 від 01.06.2024 у розмірі 7 600,00 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 2 500,00 грн., за процентами за користування кредитом - 3 675,00 грн., за комісією, пов`язаною з наданням кредиту, - 175,00 грн., за неустойкою - 1 250,00 грн.

Також позивач просить стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на направлення відповідачці копії позовної заяви з додатками в розмірі 120,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.06.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 01.06.2024-100000146, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 2 500,00 грн. строком на 98 днів із кінцевою датою повернення 06.09.2024.

Позивач зазначає, що договір укладено в електронній формі та підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Кредитні кошти перераховано з використанням реквізитів платіжної картки, зазначеної відповідачкою при укладенні договору.

Посилаючись на невиконання відповідачкою зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів, позивач просить задовольнити позов.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення неустойки, позивач посилається на умови кредитного договору та зміни, внесені Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема виключення пункту 6-1 його Прикінцевих та перехідних положень.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 21.09.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

01.06.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 01.06.2024-100000146 в електронній формі.

Договір оформлено сукупністю електронних документів, зокрема пропозицією про укладення кредитного договору, заявкою позичальника, підтвердженням укладення договору та документами про його підписання.

За погодженими сторонами індивідуальними умовами сума кредиту становить 2 500,00 грн., строк кредитування - 98 днів, дата надання кредиту - 01.06.2024, кінцева дата повернення - 06.09.2024.

Договором установлено фіксовану процентну ставку в розмірі 1,5 % за кожний день користування кредитом протягом погодженого строку кредитування.

Відповідно до пункту 4.4 оферти проценти нараховуються з дня надання кредиту, включаючи безпосередньо день його надання, та обліковуються кредитодавцем щоденно.

Проценти розраховуються шляхом множення суми неповернутого кредиту на кількість днів користування ним та погоджену процентну ставку.

Індивідуальними умовами передбачено одноразову комісію, пов`язану з наданням кредиту, в розмірі 7 % від його суми, що становить 175,00 грн. Комісія нараховується та обліковується в день видачі кредиту.

Графіком платежів визначено сім чергових платежів: шість платежів по 753,90 грн. та останній платіж у розмірі 753,84 грн. із датами сплати 14.06.2024, 28.06.2024, 12.07.2024, 26.07.2024, 09.08.2024, 23.08.2024 та 06.09.2024.

Графік передбачає поступове погашення основної суми кредиту та сплату процентів, а перший платіж також включає одноразову комісію в розмірі 175,00 грн.

За передбаченого графіком належного виконання зобов`язань загальні витрати за кредитом визначено в розмірі 2 777,24 грн., орієнтовну загальну вартість кредиту - 5 277,24 грн., денну процентну ставку - 1,13 %.

Договір також передбачає неустойку в розмірі 25,00 грн. за кожен день невиконання або неналежного виконання грошового зобов`язання.

Надані електронні документи містять персональні дані відповідача, її РНОКПП, реквізити електронного платіжного засобу № НОМЕР_2 та відомості про підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором E975.

Документи щодо укладення договору містять відомості про направлення одноразового ідентифікатора на фінансовий номер телефону, зазначений відповідачкою, та використання цього ідентифікатора для підписання договору.

Ідентифікаційні дані відповідача узгоджуються з наданою інформацією Системи BankID НБУ щодо її прізвища, імені, по батькові, дати народження та РНОКПП.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, надані документи підтверджують погодження сторонами умов щодо суми кредиту, строку його повернення, процентної ставки та комісії, а також укладення договору в електронній формі.

На підтвердження виконання обов`язку з надання кредиту позивач подав квитанцію платіжного сервісу LiqPay про виплату 01.06.2024 о 02:15 коштів у розмірі 2 500,00 грн.

Квитанція містить ідентифікатор операції 2469784012, призначення платежу - видача за договором кредиту № 01.06.2024-100000146, а також відомості про платіжний інструмент одержувача з маскованим номером 414949*25.

Номер кредитного договору, дата та сума операції узгоджуються з умовами електронного договору. Відображені у квитанції відкриті цифри платіжного інструменту відповідають реквізитам картки, зазначеної у договорі.

Отже, сукупність досліджених доказів підтверджує надання відповідачці кредитних коштів у розмірі 2 500,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З наданого розрахунку заборгованості станом на 13.07.2026 вбачається, що непогашена заборгованість відповідачки становить 7 600,00 грн., з яких 2 500,00 грн. - основна сума кредиту, 3 675,00 грн. - проценти, 175,00 грн. - комісія, 1 250,00 грн. - неустойка.

Платежів на погашення кредиту та інших передбачених договором сум розрахунок не містить. Доказів здійснення таких платежів до суду не подано.

Визначений договором кінцевий строк повернення кредиту - 06.09.2024 - сплив. Отже, вимога про стягнення неповернутої основної суми кредиту в розмірі 2 500,00 грн. є обґрунтованою.

Перевіряючи розрахунок процентів, суд установив, що їх нараховано за період з 01.06.2024 до 06.09.2024 включно, тобто за 98 календарних днів.

За погодженою ставкою 1,5 % на день сума процентів за один день користування неповернутим кредитом становить: 2 500,00 грн. ? 1,5 % = 37,50 грн.

Відповідно, за 98 днів сума процентів становить: 37,50 грн. ? 98 днів = 3 675,00 грн.

Зазначений розрахунок відповідає погодженій процентній ставці та передбаченому договором початку нарахування процентів із дня надання кредиту.

Усі заявлені до стягнення проценти нараховано в межах установленого договором строку кредитування. Після 06.09.2024 звичайні проценти за користування кредитом у поданому розрахунку не збільшувалися.

Визначені в договорі орієнтовні витрати за кредитом розраховані з урахуванням передбаченого графіком поступового погашення основної суми боргу. Оскільки відповідачка платежів не здійснювала, неповернута сума кредиту протягом строку кредитування залишалася незмінною - 2 500,00 грн.

Таким чином, відмінність між орієнтовною сумою процентів за графіком та фактично нарахованими процентами зумовлена відсутністю передбаченого графіком погашення основного боргу. Процентну ставку кредитодавцем не збільшено.

За таких обставин вимога про стягнення 3 675,00 грн. процентів за користування кредитом підлягає задоволенню.

Вимога про стягнення комісії в розмірі 175,00 грн. також є обґрунтованою.

Її вид, розмір та порядок нарахування прямо визначені індивідуальними умовами підписаного договору. Комісія є одноразовою платою, пов`язаною з наданням кредиту, та обчислюється за формулою: 2 500,00 грн. ? 7 % = 175,00 грн.

Зазначена комісія включена до погодженого розрахунку загальних витрат за кредитом і денної процентної ставки та нарахована у зв`язку з наданням кредиту. Вона не є платежем за прострочення виконання зобов`язання.

Відомостей про її сплату матеріали справи не містять.

Водночас вимога про стягнення неустойки в розмірі 1 250,00 грн. задоволенню не підлягає.

З поданого розрахунку вбачається, що неустойку нараховано за період з 15.06.2024 до 03.08.2024 включно по 25,00 грн. за день прострочення, загалом за 50 днів: 25,00 грн. ? 50 днів = 1 250,00 грн.

За змістом статті 549 ЦК України неустойка є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення зобов`язання.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Заявлену неустойку нараховано за прострочення виконання грошових зобов`язань за кредитним договором у період дії воєнного стану. Відповідно, відповідачка звільняється від обов`язку її сплати безпосередньо на підставі закону.

Суд відхиляє доводи позивача про можливість стягнення неустойки у зв`язку з виключенням Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначеним Законом не скасовано та не змінено пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який самостійно встановлює звільнення позичальника від відповідальності за прострочення виконання кредитного зобов`язання в період воєнного стану.

Виключення відповідного положення із Закону України «Про споживче кредитування» не припиняє дії чинного припису ЦК України. Пункт 18 його Прикінцевих та перехідних положень не містить винятку для кредитних договорів, укладених після набрання чинності Законом № 3498-IX.

Тому посилання позивача на співвідношення загальних і спеціальних норм не спростовує застосовності встановленого ЦК України звільнення від сплати неустойки.

Зазначене звільнення не залежить від подання відповідачем відзиву чи окремого клопотання та не потребує доведення індивідуальних обставин, які спричинили прострочення.

За таких обставин у стягненні 1 250,00 грн. неустойки необхідно відмовити.

При цьому звільнення від сплати неустойки не припиняє обов`язку повернути фактично отриманий кредит та сплатити погоджену плату за його надання і користування ним у межах строку кредитування.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відсутність відзиву не є визнанням позову та не звільняє суд від перевірки фактичних і правових підстав кожної складової заявленої до стягнення суми.

Оцінивши докази у сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідачки заборгованості в розмірі 6 350,00 грн., яка складається із 2 500,00 грн. основного боргу, 3 675,00 грн. процентів за користування кредитом та 175,00 грн. комісії.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

Сплату позивачем судового збору в розмірі 2 662,40 грн. підтверджено платіжною інструкцією № СЦ00125676 від 16.07.2026.

Витрати на виготовлення та направлення відповідачці копії позовної заяви з додатками підтверджені квитанцією поштової служби «Е-Пост» № 2158265 від 16.07.2026 та описом вкладення.

Зазначені витрати становлять 120,18 грн., з яких 72,00 грн. - плата за пересилання, 46,08 грн. - плата за друк документів, 2,10 грн. - сервісний збір.

Подані документи містять відомості про відповідача як одержувача, адресу направлення та перелік надісланих матеріалів.

Відповідно до частини першої та пункту 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати на виготовлення та направлення копій процесуальних документів пов`язані з виконанням позивачем обов`язку щодо надсилання відповідачці позову з додатками, підтверджені документально та підлягають розподілу за правилами статті 141 ЦПК України.

Згідно із частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати в разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 2 224,51 грн. та витрати на виготовлення і направлення копій процесуальних документів у розмірі 100,41 грн., визначені за розрахунками: 2 662,40 грн. ? 6 350,00 грн. ? 7 600,00 грн. = 2 224,51 грн.; 120,18 грн. ? 6 350,00 грн. ? 7 600,00 грн. = 100,41 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, заборгованість за кредитним договором № 01.06.2024-100000146 від 01 червня 2024 року в розмірі 6 350,00 грн. (шість тисяч триста пятдесят гривень 00 копійок), яка складається із заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 2 500,00 грн., за процентами за користування кредитом - 3 675,00 грн., за комісією, пов`язаною з наданням кредиту, - 175,00 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки в розмірі 1 250,00 грн. - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2 224,51 грн. та витрати на виготовлення і направлення копій процесуальних документів у розмірі 100,41 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 09.11.2026

Суддя Л.В. Комаревцева