Рішення № 141293748, 09.11.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 638/10704/26

провадження № 2/753/16545/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Комаревцевої Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 69774873 від 13.02.2025 у розмірі 25 020,00 грн., яка складається із заборгованості за сумою кредиту в розмірі 5 000,00 грн., за процентами - 16 770,00 грн., за комісією за видачу кредиту - 750,00 грн., за штрафами - 2 500,00 грн., а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.02.2025 між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 69774873, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 5 000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених договором.

Позивач зазначає, що договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання кредиту, однак відповідач отримані кошти не повернув, проценти та інші передбачені договором платежі не сплатив.

На адресу відповідача позивачем складено претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 1502/24169905 від 02.03.2026.

Посилаючись на невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, позивач просить задовольнити позов.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 03.09.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

13.02.2025 між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 69774873.

Відповідно до пункту 1.1 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти в сумі та на строк, визначені договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіка платежів, комісію та виконати інші передбачені договором зобов`язання.

Пунктом 1.2 договору визначено суму кредиту - 5 000,00 грн.

Згідно з пунктами 1.3, 1.3.1 договору кредит надається 13.02.2025 загальним строком на 360 днів. Відповідно до пункту 1.4 договору остаточний термін повернення кредиту, сплати процентів та комісії за умови дотримання графіка платежів - 08.02.2026.

Пунктом 1.4.1 договору передбачено обов`язок позичальника сплатити комісію 03.03.2025 та повернути суму кредиту в останній день строку кредитування - 08.02.2026.

Відповідно до пункту 1.5.1 договору пільгова процентна ставка становить 0,5 % на день.

Згідно з пунктом 1.6 договору стандартна процентна ставка становить 350,4 % річних, що відповідно до пункту 2.2.3 договору відповідає 0,96 % на день.

Пунктом 2.2.3 договору визначено пільговий період тривалістю 18 календарних днів із зазначенням дат з 13.02.2025 до 03.03.2025 та стандартний період тривалістю 342 календарних дні з 04.03.2025 до 08.02.2026.

При цьому пунктом 2.2.2 договору прямо передбачено, що нарахування процентів здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту, на залишок фактичної заборгованості за кожен день користування кредитом.

Отже, встановлений договором порядок нарахування процентів передбачає початок їх нарахування з 14.02.2025. Пільговий період не є загальним строком кредитування та не змінює погодженої сторонами кінцевої дати повернення кредиту.

Відповідно до пункту 1.5.2 договору кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту, що становить 750,00 грн.

За змістом пункту 1.4.2 договору комісія є платою за надання кредиту, розраховується як фіксований відсоток від суми кредиту та не є платою за додаткову або супутню послугу.

Згідно з пунктом 1.5 договору орієнтовні загальні витрати позичальника за кредитом становлять 17 616,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту - 22 616,00 грн., денна процентна ставка - 0,98 %.

Пунктом 2.1 договору передбачено надання кредиту в безготівковій формі за реквізитами електронного платіжного засобу позичальника № НОМЕР_1 .

Договір містить персональні дані відповідача, його РНОКПП, контактні відомості, реквізити платіжної картки та відомості про підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором 3fY3R6Rp 13.02.2025 о 11:36:02.

На підтвердження ідентифікації позичальника подано довідку ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» вих. № 1502/І від 09.03.2026, відповідно до якої одноразовий ідентифікатор 3fY3R6Rp направлено 13.02.2025 о 11:35:34 на номер телефону відповідача.

На підтвердження виконання зобов`язання щодо надання кредиту позивач подав лист ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 16.02.2026 вих. № 143541-1557641695-16022026 про успішне виконання платіжної операції.

Зазначений документ містить відомості про виконання 13.02.2025 об 11:36 операції з перерахування 5 000,00 грн., номер транзакції 1557641695, платника - ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС», призначення платежу - «Видача кредитних коштів».

Дату, час і суму платіжної операції суд оцінює в сукупності з електронним договором, відомостями про його підписання та розрахунком руху заборгованості за відповідним кредитним договором.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Досліджені докази в їх сукупності підтверджують укладення сторонами кредитного договору та виконання кредитодавцем обов`язку щодо надання кредиту в розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 07.02.2026 заборгованість відповідача складається з 5 000,00 грн. основного боргу, 16 770,00 грн. процентів, 750,00 грн. комісії та 2 500,00 грн. штрафів.

Розрахунок містить відомості про надання 13.02.2025 кредиту в розмірі 5 000,00 грн., одноразове нарахування комісії в розмірі 750,00 грн., щоденні нарахування процентів та нарахування штрафів. Відомостей про платежі відповідача на погашення заборгованості розрахунок не містить.

На час звернення з позовом визначений договором остаточний строк повернення кредиту сплив. Доказів повернення відповідачем основної суми кредиту матеріали справи не містять, у зв`язку з чим вимога про стягнення 5 000,00 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Оцінюючи вимогу про стягнення процентів, суд враховує, що погоджена пільгова ставка 0,5 % на день від суми 5 000,00 грн. становить 25,00 грн. за день, а стандартна ставка 0,96 % на день - 48,00 грн. за день.

Відповідні ставки прямо визначені договором для послідовних періодів користування кредитом. Застосування стандартної ставки після закінчення пільгового періоду відповідає погодженим сторонами умовам.

Заявлені проценти нараховано до 07.02.2026 включно, тобто в межах установленого договором строку кредитування.

Водночас розрахунок містить нарахування 25,00 грн. процентів за 13.02.2025 - день надання кредиту.

Таке нарахування суперечить пункту 2.2.2 договору, який передбачає початок нарахування процентів із наступного дня після надання кредиту. Доказів погодження сторонами іншого порядку нарахування процентів позивач не надав.

Отже, із заявленої суми процентів належить виключити 25,00 грн., нарахованих за 13.02.2025. Підстав для перенесення цього нарахування на іншу дату в межах поданого позивачем розрахунку суд не встановив.

Решта заявлених процентів у розмірі 16 745,00 грн. відповідає погодженим ставкам та нарахована в межах строку кредитування: 16 770,00 грн. ? 25,00 грн. = 16 745,00 грн.

Вимога про стягнення комісії в розмірі 750,00 грн. також підлягає задоволенню. Її розмір прямо визначено пунктом 1.5.2 договору як одноразову плату за надання кредиту та обчислено за погодженою формулою: 5 000,00 грн. ? 15 % = 750,00 грн.

Зазначену комісію включено до загальних витрат за споживчим кредитом та враховано при обчисленні денної процентної ставки. Вона нарахована у зв`язку з наданням кредиту та не залежить від прострочення виконання позичальником зобов`язань.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується з урахуванням загальних витрат за споживчим кредитом, загального розміру кредиту та строку кредитування у днях, а її максимальний розмір не може перевищувати 1 %.

За умовами дослідженого договору загальні витрати за кредитом становлять 17 616,00 грн., сума кредиту - 5 000,00 грн., строк кредитування - 360 днів. Визначена з урахуванням цих показників денна процентна ставка становить приблизно 0,98 % та не перевищує втановленого законом максимального розміру.

Таким чином, досліджені умови договору та розрахунок підтверджують підстави для стягнення одноразової комісії в розмірі 750,00 грн.

Разом із тим вимога про стягнення штрафів у розмірі 2 500,00 грн. задоволенню не підлягає.

З розрахунку вбачається, що 05.03.2025 позивач нарахував штраф за прострочення в розмірі 500,00 грн., а 14.03.2025 - штраф у розмірі 2 000,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Заявлені штрафи нараховано за прострочення виконання грошових зобов`язань за кредитним договором у березні 2025 року, тобто в період дії воєнного стану. Відповідно, відповідач звільнений від обов`язку їх сплати безпосередньо на підставі закону.

Застосування зазначеної норми не залежить від подання відповідачем відзиву або окремої заяви про звільнення від сплати штрафу та не потребує доведення ним індивідуальних причин прострочення.

Наявність у договорі умов про штрафні санкції не усуває встановленого законом звільнення від їх сплати. Тому у стягненні 2 500,00 грн. штрафів необхідно відмовити.

При цьому передбачене законом звільнення від сплати штрафів не припиняє обов`язку повернути фактично отриманий кредит та сплатити погоджені проценти за користування ним у межах строку кредитування й одноразову комісію за його надання.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Неподання відповідачем відзиву не є визнанням позову та не звільняє суд від перевірки обґрунтованості кожної складової заявленої до стягнення суми.

За результатами оцінки доказів суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 22 495,00 грн., яка складається із 5 000,00 грн. основного боргу, 16 745,00 грн. процентів та 750,00 грн. комісії.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1648 від 29.04.2026.

Крім того, позивач заявив до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

На підтвердження цих витрат подано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02.07.2025, укладений між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», ордер адвоката, акт наданих послуг № 1502 від 09.03.2026 та детальний опис наданих послуг.

Відповідно до пункту 2.3 договору вартість правничої допомоги за одну кредитну справу становить 8 000,00 грн.

Акт № 1502 від 09.03.2026 містить відомості про боржника ОСОБА_1 , його РНОКПП, номер та дату кредитного договору й підтверджує надання та прийняття послуг вартістю 8 000,00 грн.

Враховуючи характер спірних правовідносин, незначну складність справи, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, обсяг підготовлених процесуальних документів, а також принцип співмірності судових витрат, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що відповідатимк принципу розумності та пропорційності.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43561909, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, заборгованість за кредитним договором № 69774873 від 13 лютого 2025 року в розмірі 22 495,00 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 5 000,00 грн., за процентами - 16 745,00 грн., за комісією за надання кредиту - 750,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 393,71 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 09.11.2026

Суддя Л.В. Комаревцева