Рішення № 141293747, 09.11.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/17597/26

провадження № 2/753/15198/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Комаревцевої Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за договором позики № 7295694 від 13.09.2025 у розмірі 23 625,00 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 7 500,00 грн., за процентами - 10,50 грн., за пенею - 15 000,00 грн., за комісією - 1 114,50 грн., а також понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.09.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 7295694, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти в розмірі 7 500,00 грн. шляхом перерахування на його платіжну картку. Відповідач зобов`язався повернути позику у встановлений договором строк та сплатити передбачені договором платежі.

Позивач зазначає, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання щодо надання позики, однак відповідач отримані кошти не повернув та передбачені договором платежі не сплатив.

23.01.2026 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 23012026/3, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за зазначеним договором позики.

Посилаючись на невиконання відповідачем договірних зобов`язань та наявність непогашеної заборгованості, позивач просить задовольнити позов.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01.09.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

13.09.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 7295694 з фіксованою диференційованою процентною ставкою.

Відповідно до пункту 1 договору позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений договором строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити передбачені договором комісію і проценти.

Підпунктом 2.1 пункту 2 договору визначено суму позики - 7 500,00 грн.

Згідно з підпунктом 2.2 пункту 2 договору строк позики та строк договору становить 15 днів.

Підпунктом 2.3 пункту 2 договору передбачено фіксовану процентну ставку в розмірі 0,01 % на день протягом погодженого строку договору.

Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 договору комісія становить 14,86 % від суми позики, що в грошовому вираженні складає 1 114,50 грн.

У таблиці параметрів позики визначено дату надання позики - 13.09.2025, дату повернення - 27.09.2025, денну процентну ставку - 1 %, орієнтовну загальну вартість позики - 8 625,00 грн.

Пунктом 4 договору передбачено щоденне нарахування процентів починаючи з наступного дня за датою надання позики. Комісія нараховується в дату надання позики в розмірі, визначеному договором.

За змістом пунктів 21, 22 договору його укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями із застосуванням електронного підпису позикодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника.

Примірник договору містить персональні дані відповідача, реквізити його електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 та відомості про підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором 7A5La1. Дата та час накладення кваліфікованого електронного підпису уповноваженого працівника позикодавця, підтверджені електронною позначкою часу, - 13.09.2025 о 23:44.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, досліджений договір містить погоджені сторонами умови щодо суми позики, строку її повернення, розміру процентів та комісії, а також відомості про його підписання сторонами в електронній формі.

На підтвердження надання позики подано квитанцію платіжного сервісу Platon № 45779-63006-01914 про успішне виконання 13.09.2025 о 23:45 операції з перерахування 7 500,00 грн. від ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» на платіжну картку № НОМЕР_1 . Унікальний номер транзакції в міжнародній платіжній системі - 525623651790, код авторизації - 012583.

Реквізити платіжної картки у квитанції відповідають реквізитам електронного платіжного засобу, зазначеним у договорі позики, а дата та сума переказу узгоджуються з погодженими сторонами умовами.

Отже, факт надання відповідачу позики в розмірі 7 500,00 грн. підтверджується сукупністю договору та документа про успішне перерахування коштів.

23.01.2026 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» як клієнтом та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» як фактором укладено договір факторингу № 23012026/3.

Відповідно до пункту 1.1 договору факторингу клієнт відступає фактору права грошової вимоги до боржників, визначених у відповідних реєстрах, а фактор зобов`язується здійснити фінансування клієнта на погоджених сторонами умовах.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що перехід прав вимоги від клієнта до фактора відбувається в день підписання сторонами акта прийому-передачі відповідного реєстру боржників.

До матеріалів справи долучено акт прийому-передачі реєстру боржників № 1 від 23.01.2026 за договором факторингу № 23012026/3, підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 1 від 23.01.2026 за записом № 2520 до реєстру включено право вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за договором позики № 7295694 від 13.09.2025 у загальному розмірі 23 625,00 грн., з яких 7 500,00 грн. - основний борг, 10,50 грн. - проценти, 15 000,00 грн. - пеня, 1 114,50 грн. - комісія.

На підтвердження виконання фактором обов`язку щодо фінансування клієнта подано платіжну інструкцію № 12 від 29.01.2026 про перерахування ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» 2 201 017,21 грн. із зазначенням у призначенні платежу договору факторингу № 23012026/3 від 23.01.2026.

Зазначені документи у своїй сукупності підтверджують перехід до позивача права вимоги до відповідача за договором позики № 7295694 від 13.09.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що отриману позику в розмірі 7 500,00 грн. відповідач не повернув. Відомостей про платежі на погашення позики, процентів чи комісії розрахунок не містить.

Проценти нараховано за період з 14.09.2025 до 27.09.2025 включно, тобто за 14 днів, за погодженою договором ставкою 0,01 % на день: 7 500,00 грн. ? 0,01 % ? 14 днів = 10,50 грн.

Зазначене нарахування відповідає пункту 4 договору, який передбачає початок нарахування процентів із дня, наступного за днем надання позики, та здійснене в межах погодженого строку користування коштами.

Комісію в розмірі 1 114,50 грн. нараховано одноразово в день надання позики відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 та пункту 4 договору: 7 500,00 грн. ? 14,86 % = 1 114,50 грн.

Оцінюючи вимогу про стягнення комісії, суд враховує, що її вид, розмір та порядок нарахування прямо визначені підписаним договором. За пунктом 1.2 договору вона є платою за надання позики та складовою загальних витрат за споживчим кредитом.

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає включення до загальних витрат за споживчим кредитом, зокрема, процентів, комісій та інших обов`язкових платежів, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 8 зазначеного Закону денна процентна ставка визначається з урахуванням загальних витрат за споживчим кредитом, загального розміру кредиту та строку кредитування у днях, а її максимальний розмір не може перевищувати 1 %.

У дослідженому договорі комісію включено до розрахунку загальних витрат за позикою разом із процентами. Загальні витрати становлять 1 125,00 грн., а денна процентна ставка, розрахована за погодженим строком позики, дорівнює: 1 125,00 грн. ? 7 500,00 грн. ? 15 днів ? 100 % = 1 %.

Таким чином, комісія є визначеною договором складовою вартості наданої позики, врахована при обчисленні денної процентної ставки, а загальний розмір плати за позикою не перевищує встановленого законом обмеження.

Отже, вимоги про стягнення 7 500,00 грн. основного боргу, 10,50 грн. процентів та 1 114,50 грн. комісії підтверджені дослідженими доказами та підлягають задоволенню.

Водночас вимога про стягнення пені в розмірі 15 000,00 грн. задоволенню не підлягає з таких підстав.

За змістом частини третьої статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Наданий розрахунок свідчить, що пеню нараховано за прострочення повернення позики починаючи з 28.09.2025, тобто після настання визначеної договором дати її повернення.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Зазначена норма безпосередньо поширюється на спірні правовідносини, оскільки пеню нараховано за прострочення грошового зобов`язання за договором позики в період дії воєнного стану.

Звільнення від обов`язку сплати пені встановлено законом і не залежить від доведення позичальником індивідуальних обставин, які спричинили прострочення, або подання окремого клопотання про застосування такого звільнення.

Наявність у договорі умови про пеню та включення її суми до реєстру відступлених прав вимоги не усувають установленої законом заборони її стягнення. Відповідно до статті 514 ЦК України новий кредитор набуває права вимоги лише в тому обсязі та на тих умовах, які існували у первісного кредитора, з урахуванням передбачених законом обмежень.

За таких обставин у стягненні 15 000,00 грн. пені необхідно відмовити.

При цьому звільнення від сплати пені не припиняє обов`язку відповідача повернути фактично отриману позику та сплатити погоджену плату за її надання і користування нею в межах строку договору. Проценти в розмірі 10,50 грн. та одноразова комісія в розмірі 1 114,50 грн. не є платежами, нарахованими за прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відсутність відзиву не є визнанням позову та не звільняє суд від перевірки правових підстав кожної складової заявленої до стягнення суми.

Оцінивши надані докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню зі стягненням заборгованості в розмірі 8 625,00 грн., яка складається із 7 500,00 грн. основного боргу, 10,50 грн. процентів та 1 114,50 грн. комісії.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що сплату позивачем судового збору в розмірі 2 662,40 грн. підтверджено платіжною інструкцією № 153278 від 10.04.2026.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 971,99 грн., визначеному пропорційно задоволеним вимогам: 2 662,40 грн. ? 8 625,00 грн. ? 23 625,00 грн. = 971,99 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 133, 141, 178, 259, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська обл., Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, заборгованість за договором позики № 7295694 від 13 вересня 2025 року в розмірі 8 625,00 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою позики в розмірі 7 500,00 грн., за процентами - 10,50 грн., за комісією - 1 114,50 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 15 000,00 грн. - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 971,99 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 09.11.2026

Суддя Комаревцева Л.В.