Єдиний державний реєстр судових рішень
Дата документу 09.11.2026
Справа № 334/5286/26
Провадження № 1-кп/334/619/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжя клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження (in absentia) у кримінальному провадженні № 22026080000000420 від 16.02.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України
ВСТАНОВИВ:
До Дніпровського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22026080000000420 від 16.02.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Ухвалою суду було призначено підготовче судове засідання.
Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчі судові засідання, призначені на 14.07.2026, 19.08.2026, 05.10.2026, 02.11.2026 року не з`явився, хоча його виклик здійснювався у повній відповідності до вимог кримінального процесуального закону - шляхом публікації повісток у газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора і суду.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про здійснення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтовано тим, що обвинувачений переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності на тимчасово окупованій території України - в м. Енергодар Василівського району Запорізької області, з якою відсутній поштовий зв`язок. Органом досудового розслідування та прокуратурою було дотримано всіх вимог процесуального закону щодо публікації повісток та повідомлений. Ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя під час досудового розслідування було надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 . Оскільки обвинувачений у судове засідання не з`явився, прокурор вважає за необхідне призначити спеціальне судове провадження за обов`язкової участі захисника.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечувала та просила зупинити кримінальне провадження. За захисною позицією, сторона обвинувачення не довела умисного переховування особи від суду, а сам факт знаходження на окупованій території не свідчить про намір ухилитися від відповідальності. Крім того, прокурором не надано доказів публікації Генеральним секретаріатом Інтерполу циркулярного розшукового повідомлення стосовно міжнародного розшуку ОСОБА_5 .. Також захисник зазначила, що через відсутність зв`язку з клієнтом вона позбавлена можливості провести конфіденційне побачення та підписати протокол узгодження правової позиції. Посилаючись на практику ЄСПЛ та Міжнародного кримінального суду (МКС), захисник стверджувала, що за наявності єдиного обвинуваченого у справі, провадження має бути зупинено.
Заслухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а вимоги захисника є безпідставними з огляду на таке.
Розглядаючи клопотання сторони обвинувачення, суд оцінює повноту та релевантність наданих прокурором доказів, які підтверджують кожну законодавчу вимогу для переходу до процедури in absentia.
Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження за наявності чітко визначених умов: вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 297-1 КПК України; перебування обвинуваченого на тимчасово окупованій території або оголошення його в міжнародний розшук; а також надання доказів того, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження.
Суд констатує, що стороною обвинувачення повністю доведено та процесуально обґрунтовано кожну з цих вимог.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України (колабораційна діяльність). Вказана стаття прямо входить до вичерпного переліку злочинів, визначених ч. 2 ст. 297-1 КПК України, щодо яких законодавцем дозволено здійснення спеціального судового розгляду.
При цьому, прокурором долучено до матеріалів справи офіційні відповіді на доручення СВ УСБУ в Запорізькій області, згідно з якими за результатами комплексу розшукових та оперативних заходів встановлено, що ОСОБА_5 фактично й постійно перебуває у м. Енергодар Василівського району Запорізької області. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 року, територія міста Енергодар офіційно віднесена до тимчасово окупованих громад. З огляду на повну відсутність офіційного поштового чи адміністративного зв`язку з вказаною територією, традиційні процесуальні інструменти виклику особи є об`єктивно неможливими.
На виконання вимог закону прокурором надано вичерпні докази того, що обвинувачений знав або повинен був знати про кримінальне провадження. Починаючи з етапу досудового розслідування, повідомлення про підозру (від 24.04.2026), ухвала слідчого судді про дозвіл на спеціальне досудове розслідування (від 09.07.2025 - згідно з аналогічною практикою), повідомлення про закінчення розслідування та безпосередньо повістки про виклик до суду регулярно публікувалися на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в офіційному друкованому виданні Кабінету Міністрів України - газеті «Урядовий кур`єр» (зокрема у випусках №90, №105, №110).
Відповідно до ч. 3 ст. 111 та ч. 1 ст. 135 КПК України, з моменту публікації таких відомостей у загальнодержавних ЗМІ особа вважається належним чином повідомленою про виклик та про хід кримінального процесу.
Доводи захисника про те, що для здійснення спеціального провадження прокурор зобов`язаний надати підтвердження публікації циркуляра Генерального секретаріату Інтерполу, ґрунтуються на помилковому та звуженому тлумаченні норм права.
Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України спеціальне судове провадження здійснюється стосовно обвинуваченого, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави-агресора та/або оголошений в міжнародний розшук. Законодавець застосував розподільно-єднальний сполучник «та/або», що вказує на альтернативність і самостійність кожної з наведених підстав. Таким чином, встановлення факту перебування особи на тимчасово окупованій території є окремою, цілком достатньою та легітимною підставою для ухвалення рішення суду, яка не потребує додаткового (кумулятивного) доведення перебування особи ще й у міжнародному розшуку Інтерполу.
Поняття розшуку у кримінальному процесі регулюється статтями 281 та 335 КПК України. Для визнання особи такою, що оголошена у міжнародний розшук у розумінні національного законодавства, достатнім є винесення слідчим або прокурором відповідної мотивованої постанови та внесення цих відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Подальші технічні та процедурні дії органів (направлення запитів до НЦБ Інтерполу, випуск циркулярів тощо) належать до стадії виконання цього рішення і не впливають на сам юридичний факт оголошення особи в розшук. Матеріалами справи підтверджується, що процесуальне рішення про оголошення ОСОБА_5 у розшук було ухвалено постановою слідчого від 06.05.2026 року.
Суд відхиляє твердження захисника, що перебування особи на тимчасово окупованій території є «вимушеним фізичним фактором», а не умисним переховуванням від правосуддя.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 19 березня 2015 року у справі № 5-1кс15, під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені особою з метою уникнення кримінальної відповідальності, що змушує державу вживати розшукових заходів. Набувши статусу підозрюваного (а згодом обвинуваченого), особа достеменно знає про виникнення у неї юридичного обов`язку постати перед правосуддям.
У даній справі ОСОБА_5 неодноразово у встановленому законом порядку (через офіційні публікації в газеті «Голос України» та на вебсайті Офісу Генерального прокурора) викликався до органів розслідування та суду.
Презумпція належного сповіщення, закладена у ст. 135 та ст. 323 КПК України, презюмує обізнаність особи про кримінальне переслідування. Свідоме ігнорування цих викликів, невизначення процесуальних причин неявки та тривале перебування на підконтрольній державі-агресору території (м. Енергодар) без спроб прибути на підконтрольну Україні територію свідчать про наявність умислу на ухилення від кримінальної відповідальності.
Процедура розгляду справ за відсутності обвинуваченого повністю відповідає прецедентній практиці Европейського суду з прав людини (ЄСПЛ). У рішенні у справі «Сеідович проти Італії» (Sejdovic v. Italy, заява № 56581/00) ЄСПЛ вказав, що судовий процес in absentia не суперечить Конвенції, якщо встановлено, що особа знала або через публічні джерела мала можливість знати про висунуте обвинувачення, проте свідомо обрала шлях ухилення від суду, а держава забезпечила її право на захист шляхом обов`язкової участі адвоката.
У контексті цих вимог державою в особі суду та органів досудового розслідування було вжито всіх можливих та вичерпних заходів для реалізації обвинуваченим своїх процесуальних прав. Здійснення публікацій у загальнодержавних друкованих виданнях та на офіційних веб-порталах органів судової влади та прокуратури забезпечило ОСОБА_5 реальну й об`єктивну можливість дізнатися про факт кримінального переслідування, сутність висунутого обвинувачення та заклики постати перед правосуддям. Будучі у такий спосіб беззаперечно поінформованим про розпочатий судовий процес, обвинувачений свідомо обрав пасивну процесуальну поведінку та шлях ухилення від суду. Водночас, з метою недопущення жодних обмежень процесуальних гарантій особи та забезпечення права на справедливий судовий розгляд, судом безумовно реалізовано право ОСОБА_5 на професійну правничу допомогу шляхом обов`язкової участі у справі захисника, що повністю нівелює твердження сторони захисту про порушення прав обвинуваченого.
Посилання захисту на неможливість виконання позицій 3, 4, 5 Розділу І Стандартів якості надання БВПД через відсутність конфіденційного побачення з клієнтом та непідписання протоколу узгодження позиції не є правовою підставою для відмови у здійсненні спеціального провадження. Загальні стандарти якості надання БВПД є внутрішнім відомчим документом, що координує діяльність адвокатів системи безоплатної правової допомоги, і не мають статусу кримінального процесуального закону. Вони не можуть обмежувати дію норм КПК України або нівелювати інститут спеціального судового провадження, створений законодавцем саме для випадків, коли особа свідомо перебуває поза межами досяжності органів правосуддя. Метою залучення захисника у провадженнях in absentia є забезпечення базових гарантій справедливості процесу - адвокат здійснює захист, керуючись принципом презумпції невинуватості та обов`язком спростовувати доводи обвинувачення, навіть за відсутності фізичного контакту з клієнтом.
Отже, враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину проти основ національної безпеки, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України (що віднесено до переліку ч. 2 ст. 297-1 КПК України), перебуває на тимчасово окупованій території та умисно ухиляється від суду, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 здійснювати у спеціальному судовому провадженні у відкритому судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 28, 36, 110, 135, 297-1, 314-316, 323, 335, 369-372 КПК України, ч. 5 ст. 111-1 КК України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 про здійснення спеціального судового провадження - задовольнити.
Здійснювати спеціальне судове провадження (in absentia) у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026080000000420 від 16.02.2026 року стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 111-1 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Запоріжжя на 11:00 годину 16 листопада 2026 року.
Судовий розгляд здійснювати за обов`язкової участі прокурора та захисника - адвоката ОСОБА_4 .
Опублікувати повістку про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 до суду в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Голос України» та на офіційному вебсайті Дніпровського районного суду м. Запоріжжя.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.
Повний текст ухвали складений та проголошений 09 листопада 2026 року о 09-30 год.
Суддя: ОСОБА_1
Судове рішення № 141292859, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 334/5286/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: