Рішення № 141291823, 26.10.2026, Барський районний суд Вінницької області

125/2595/25

2/125/1069/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.10.2026 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Хитрука В.М.,

за участі секретаря судового засідання Іщук А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Барського районного суду Вінницької області звернулось ТОВ «Коллект центр» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що 05.10.2018 року між позичальником ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» був укладений Договір про надання кредиту № 94811465000(26204965898163), за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 20 000,00 грн. на строк до 10.10.2020 року. Процентна ставка за користування кредитними коштами становить 55,00 % річних. Кредитором виконано свої зобов`язання за Договором в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує. Внаслідок порушення відповідачем умов повернення кредитних коштів за договором утворилась заборгованість в сумі 19950,38 грн.

19.02.2021р. між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» було укладено Договір факторингу № 200 відповідно до якого АТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», право вимоги до Боржників, в тому числі за Договором №94811465000 (26204965898163).

У свою чергу, 22.02.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 04/22/02/2021/1, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до Боржників, в тому числі за Договором №94811465000(26204965898163).

10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» право вимоги до Боржників, в тому числі за Договором № 94811465000(26204965898163). Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 19950,38 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 15732,22 грн.; заборгованість за наразованими процентами на дату відступлення права вимоги 4218,16 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами -0,00 грн., заборгованість за комісіями -0,00 грн., інфляційні збитки -0,00 грн., нараховані 3% річних 0,00 грн. Просять стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за Договором № 94811465000(26204965898163) від 05.10.2018 р. у розмірі: 19950,38 грн. та 2 422,40 грн судового збору та 9 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою суду від 25.03.2026 вищевказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Також, даною ухвалою запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи, відзив та докази у строк, встановлений судом.

11.05.2026 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив, де вона зазначила, що позовні вимоги щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами не визнаються, заперечується проти їх задоволення, вказує, що відсотки нараховувалися поза межами строку кредитування. Окрім того, відповідач зазначає, що нарахування процентів за договором позики суперечить ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування», оскільки цим законом встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%, а тому така умова договору є нікчемною у силу закону. Крім того, вважає, що проценти за користування кредитними коштами у декілька разів перевищують тіло кредиту. Нараховані правові витрати вважає неспівмірними та просить їх зменшити.

06.07.2026 року ТОВ «Коллект Центр» подало до суду письмові пояснення, в яких викладені заперечення на часткове визнання позовних вимог, зокрема зазначили, що відповідачем було укладено Кредитний договір за власним бажанням, добровільно, без будь-якого примусу з боку третіх осіб. Перед укладенням кредитного договору позичальник отримала від кредитодавця всю інформацію стосовно кредиту, ознайомилася з усіма умовами договору та правильно зрозуміла суть фінансової послуги. Під час укладання договору, відповідач усвідомлювала всі ризики, пов`язані з укладенням даного договору, а також наслідки і відповідальність у разі неналежного виконання умов договору. Зокрема, відповідачу було відомо про реальну відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок її зміни та порядок нарахування відсотків. При цьому договір та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про сплату нею заборгованості у повному розмірі чи про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Зауважила, що зазначені у відзиві доводи не відповідають фактичним обставинам справи, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами та ґрунтуються на неправильному розумінні змісту спірних правовідносин. Крім того вказала, 31.05.2021 року відповідачем здійснено часткове погашення відсотків на суму 300,00 грн., у зв`язку з чим сума відсотків зменшилася до суми 4218,6 грн., що свідчить на визнання відповідачем кредитного зобов`язання та існування заборгованості. На підставі викладеного вище ТОВ «Коллект Центр» просили заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала, просила задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.10.2018 року ОСОБА_1 заповнила та подала до АТ «УкрСиббанк» Анкету-заяву про надання споживчого кредиту, в якій просила надати їй споживчий кредит «Револьверна кредитна картка» на наступних умовах: строк дії ліміту кредитування 24 місяці з 05.10.2018 по 10.10.2020, сума кредитного ліміту 20000,00 грн, та просила надати їй споживчий кредит з суми кредитного ліміту на наступних умовах: сума кредиту 20000,00 грн, строк кредитування 24 місяці. У поданій Анкеті-заяві також зазначила свої особисті відомості, інформацію про трудову діяльність та доходи щодо себе та члена родини, контактну інформацію у вигляді номерів мобільних телефонів.

05.10.2018 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було підписано Договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №№94811465000, згідно з пунктом 1.1. якого банк відповідно до вимог законодавства відкриває клієнту та обслуговує на умовах тарифного плану Револьверна кредитна картка «Шоппінг НПК (55G)», розміщеного на сайті www.my.ukrsibbank.com та на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку, поточний рахунок, який обслуговується згідно цього Договору анкети та Правил (договірних умов) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСибБанк» з можливістю відкриття розрахунково-касового обслуговування карткових (поточних) рахунків клієнтів АТ «УкрСиббанк», опублікованих в газеті «Урядовий кур`єр» №105 від 09.06.2017 (з усіма змінами та доповненнями) та розміщених на сайті www.my.ukrsibbank.com та/або на інформаційних стендах у приміщенням установ банку, а саме: поточний рахунок № НОМЕР_1 , у національній валюті України (картковий рахунок). Сторони домовилися, що цей Договір-анкета містить заяву клієнта на відкриття карткового рахунку і подання окремої заяви не вимагається. Відповідно до пункту 1.4. Договору, після підписання сторонами Договору-анкети Правила стають його невід`ємною частиною. Підписуючи Договір-анкету, сторони підтверджують, що досягли згоди з усіх істотних умов договору, які викладені в цьому договорі-анкеті та Правилах. Підписи сторін під цим Договором-анкетою вважаються одночасно підписами під Правилами. При цьому після підписання сторонами цього Договору-анкети Правила не підлягають додатковому підписанню Сторонами і вступають в силу для сторін одночасно із підписанням цього договору-анкети.

Згідно з пунктом 2.1 Договору, ліміт кредитування встановлюється у розмірі 20000,00 грн. Строк дії ліміту кредиту: з дати укладання договору по 10.10.2020 року.

Пунктом 2.3. Договору встановлені умови обслуговування кредитного ліміту, згідно з якими: процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки - 55% річних; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями - 55% річних; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями, протягом пільгового періоду 0,00001%. Пунктом 2.5 Договору передбачено, що клієнт зобов`язується здійснювати поповнення карткового рахунку відповідно до умов, визначених у Правилах.

Відповідно до пункту 2.10 Договору, підписанням цього договору-анкети клієнт, серед іншого, засвідчує, що особисто ознайомлений з правилами та тарифами, які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukraibbank.com.

Також відповідач 05.10.2018 року підписала Паспорт споживчого кредиту -інформаційний лист, який містить інформацію для споживача до укладення договору про споживчий кредит. Відповідно до паспорта споживчого кредиту ліміт кредиту становить 20000,00 грн, строк кредитування - до 24 місяців з дати встановлення ліміту (з можливістю подальшої пролонгації), мета отримання кредиту - споживчі цілі, процентна ставка - 55% річних. Так, банком на ім`я відповідача було відкрито поточний рахунок та встановлений ліміт кредитування в сумі 20000,00 грн.

На виконання ухвали суду від 25.03.2026 про витребування доказів АТ «УкрСиббанк» надав інформацію № 31-4-01/8318-БТ від 17.06.2026, відповідно до якої банк надав витяг з виписки за кредитним договором № 94811465000(26204965898163) від 05.10.2018 р. у частині операцій використання кредитних коштів ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 з карткового рахунку згідно з умовами договору. У цьому ж листі банк підтвердив, що зазначений витяг є підтвердженням надання, тобто видачі, кредитних коштів згідно з вказаним кредитним договором.

Крім того, АТ «УкрСиббанк» надав виписку про рух коштів за кредитним договором № 94811465000(26204965898163) від 05.10.2018 р. у частині операцій використання кредитних коштів з карткового рахунку відповідача. Відповідно до зазначеної виписки після укладення договору відповідач здійснювала операції з використання кредитного ліміту, зокрема отримання готівки, безготівкові операції та поповнення рахунку.

Суд звертає увагу, що банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.2012 № 578/5, а також позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц, якою крім того зроблено висновок, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а тому є належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

19.02.2021р. між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» було укладено Договір факторингу №200 відповідно до якого АТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», право вимоги до Боржників, в тому числі за Договором №94811465000 (26204965898163).

22.02.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 04/22/02/2021/1, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до Боржників, в тому числі за Договором №94811465000(26204965898163).

10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» право вимоги до Боржників, в тому числі за Договором № 94811465000(26204965898163).

З розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» встановлено, що станом на дату початку розрахунку, тобто 22.02.2021, заборгованість ОСОБА_1 становила 20250,38 грн, з яких: 15732,22 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 4518,16 грн - заборгованість за відсотками.

Розрахунок ТОВ «Вердикт Капітал» містить деталізацію нарахування відсотків за період з 22.02.2021 по 10.01.2023, кількість днів нарахування, залишок заборгованості та суму нарахованих відсотків за відповідні періоди. Нарахування здійснене із застосуванням процентної ставки 55 % річних.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Коллект Центр» встановлено, що на дату відступлення права вимоги 10.01.2023 заборгованість за тілом кредиту становила 19950,38 грн, з яких: 15732,22 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 4218,16 грн - заборгованість за відсотками.

Після набуття права вимоги ТОВ «Коллект Центр» не здійснювало нарахування процентів, комісії, пені, трьох процентів річних та інфляційних збитків. Станом на 30.12.2025 загальна сума заборгованості становить 19950,38 грн.

Перевіряючи заявлений позивачем розрахунок заборгованості, суд враховує, що заборгованість за тілом кредиту у розмірі 15732,22 грн послідовно відображена у розрахунку ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023 та у розрахунку ТОВ «Коллект Центр» станом на 30.12.2025.

Доводи відповідача про те, що кредитний договір містить несправедливі умови у частині нарахування відсотків за користування кредитом не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким із моменту укладення договору.

Виходячи з мети законодавчого захисту прав споживача як більш вразливої та незахищеної сторони у договорі (в якому одна сторона є фахівець, а інша - ні), закон має на меті захистити право споживача бути обізнаним з умовами договору, що укладається, на зрозумілій для нього мові, коротко і прозоро, без прихованих невигідних для нього наслідків та умов, з метою уникнення ситуації, коли для належного розуміння договору та його умов споживач мав би детально аналізувати об`ємний матеріал, і з метою уникнення викривлення дійсного волевиявлення позичальника-споживача. Дані вимоги закону не мали на меті надати споживачу формальні підстави для подальшого визнання укладеного договору недійсним. Споживач (позичальник) не звільнений від обов`язку бути добросовісним при укладенні договору, що означає повне з`ясування позичальником умов договору (тобто умов, на яких йому кредитор видасть кредитні кошти, і які наслідки він матиме для себе) до підписання договору і відповідно до отримання позичальником на підставі підписаного договору кредитних коштів, а не навпаки.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України «Про споживче кредитування».

Стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» містить положення про те, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

У статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» наведено визначення термінів, які вживаються в цьому Законі, зокрема: договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальна вартість кредиту для споживача - сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом; загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором про споживчий кредит; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом, що врегульовано в частині другій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються: платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов`язків, передбачених договором про споживчий кредит; платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов`язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено.

Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» не забороняє встановлення у договорі про споживчий кредит процентів, комісій та інших обов`язкових платежів за додаткові та супутні послуги кредитодавця (крім тих, які згідно із законом надаються безоплатно) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані,на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Зі змісту укладеного кредитного договору вбачається, що сторони погодили строк кредитування, розмір відсотків та порядок їх сплати. Також договір містить інформацію про реальну річну процентну ставку та вартість кредиту.

Підписавши кредитний договір, позичальник погодився з усіма його умовами, зокрема, й щодо сплати процентів, розмір яких визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору. Відповідач мала можливість не вступати у кредитні відносини із товариством, якщо дійсно вважала встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливим.

Натомість ОСОБА_1 погодилась зі своєї сторони на такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. Договір 94811465000(26204965898163) від 05.10.2018 або його окремі положення недійсними не визнано, отже умови договору, в тому числі і щодо сплати відсотків, є обов`язковими для виконання позичальником.

Отже, в даному випадку позивачем було надано достатні докази на підтвердження порушення відповідачем умов кредитного договору та розміру заборгованості, а відповідачем доказів на спростування вказаних обставин не надано.

Таким чином, згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 94811465000(26204965898163) від 05.10.2018 у ОСОБА_1 перед ТОВ «Коллект Центр» станом на 30.12.2025, становить 19950,38 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 15732,22 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 4218,16 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами -0,00 грн., заборгованість за комісіями -0,00 грн., інфляційні збитки -0,00 грн., нараховані 3% річних 0,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

За змістом ст.ст. 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до п. 6 частини 1 цієї статті Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Крім того відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Нормою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. За приписами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості та сплатити проценти (ч.1ст.1048 ЦК України). Частиною 1 ст.1050 ЦК України визначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з положеннями ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Стаття 1082 ЦК України передбачає, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Так, аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, судом встановлено, що позивачем підтверджений факт укладення первісним кредитором договору з відповідачем та порушення останнім взятих на себе зобов`язань.

Відповідачем не надано заперечень щодо того, що вона укладала вищезазначений договір, отримувала грошові кошти, а також користувалася ними, тобто та обставина, що відповідач отримала кредит, не спростована.

Відповідно ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч.5 ст.81 ЦПК України визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Оскільки доказів відсутності заборгованості за кредитним договором відповідач суду не надав, суд не бачить підстав для відмови у задоволенні позовних вимог. За таких підстав, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 9000,00 грн, суд виходить з такого.

Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження вказаних позовних вимог щодо стягнення з відповідача витрат на надання правничої допомоги позивачем надано до суду наступні докази, а саме: копію договору №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», копію прайс-листа щодо розрахунку сум на послуги АО «Лігал Ассістанс», копію заявки на надання юридичної допомоги №2196 від 03.11.2025 року, витягу з Акту №16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025 року.

Отже, дослідивши заяву про стягнення судових витрат та додані до неї документи, враховуючи складність справи, тривалість судових засідань та обсяг виконаної роботи, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу в сумі 9000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і неспівмірні із виконаною роботою в суді.

Враховуючи наведене, оцінивши подані докази на підтвердження понесених витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин даної справи, суд доходить висновку, що витрати на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи в суді, підлягають зменшенню до 4000,00 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 6, 11, 509, 526, 610, 625-628, 634, 1046, 1048, 1049 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 12, 13, 19, 80, 81, 82 89, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договором №94811465000(26204965898163) від 05.10.2018 року у розмірі 19950,38 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн., а загалом 6422,40 грн.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: