Вирок № 141289895, 04.11.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/20294/25

Провадження № 1-кп/932/1953/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра під головуванням судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 (ВКЗ),

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_7 ,

представника страхової компанії ОСОБА_8 (ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра кримінальне провадження за №12025042110002557 від 31.10.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Дніпропетровська, громадянин України, із повною середньою освітою, одружений, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює слюсарем-збірником в ТОВ «ТРАЙДЕНТ-ДЕФЕНС», зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

31.10.2025 о 06 год 51 хв водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи технічно справним автомобілем «HYUNDAI SONATA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить йому на праві приватної власності, їхав в Шевченківському районі міста Дніпра по просп. Богдана Хмельницького, з боку проїзду ОСОБА_10 , в напрямку вул. Адміральської.

Під час руху водій ОСОБА_5 , грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, їдучи зі швидкістю 86 км/год, перевищуючи тим самим дозволену швидкість руху транспортного засобу в 50 км/год в населеному пункті, заздалегідь позбавивши себе можливості при необхідності, в допустимих межах, здійснити зупинку керованого ним транспортного засобу, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.1 та дорожніми знаками 5.38.1 і 5.38.2 Правил дорожнього руху України, розташованого в районі будинку № 139 по просп. Богдана Хмельницького, перед яким зупинився транспортний засіб Volkswagen Golf +, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у сусідній смузі праворуч, не переконався у відсутності на пішохідному переході пішоходів, заходів до зменшення швидкості, а в разі потреби зупинки для надання їм дороги не прийняв, і продовживши рух, виїхав на нерегульований пішохідний перехід, де скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_5 , які перетинали проїзну частину просп. Богдана Хмельницького справа наліво за напрямком його руху.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження у виді: відкритої черепно-мозкової травми - забійної рани на тлі з осадженням в потиличній ділянці зліва; синця в лівій завушній ділянці; садна в лобній ділянці зліва, на спинці носу, в правій виличній ділянці; крововиливів в товщі м`яких покривних тканин голови в лівій лобно-тім?яно-скроневій ділянці та в правій скроневій ділянці; перелому кісток склепіння та основи черепу; крововиливів над твердою мозковою оболонкою в правій та лівій половині середньої черепної ямки і під твердою мозковою оболонкою в правій половині черепа з вираженою лейкоцитарною реакцією до явищ гнійного запалення, проявів продуктивної запальної реакції; крововиливів під м`якими мозковими оболонками на випуклій поверхні обох півкуль мозку, на базальній поверхні обох лобних та скроневих часток, правої гемісфери мозочка з вираженою запальною реакцією, подекуди до явищ гнійного запалення; вогнищевих крововиливів на розповсюджених ділянках у речовині головного мозку; ділянки некроза поміж зазначеними крововиливами та перифокально їм, фібриноїдного некрозу стінки судин, гнійного васкуліту, ділянки геморагічного просякнення та великої кількості периваскулярних крововиливів та мікрогеморагій у речовині мозку, зокрема стовбурових відділів, вираженої запальної реакції з явищами гнійного запалення на деяких ділянках речовини головного мозку; ознаки вираженого набряку у головному мозку з явищами енцефалолізиса. Садна на тильній поверхні обох кистей; садна на зовнішній поверхні лівого стегна у нижній третині, по зовнішній поверхні лівого колінного суглобу та на передній поверхні лівої гомілки у середній третині; крововиливів в товщі м`яких тканин нижніх кінцівок, відповідно до зовнішніх ушкоджень на лівій нижній кінцівці, та на внутрішній поверхні правого колінного суглобу. Вищеописані тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Смерть ОСОБА_12 настала від відкритої черепно-мозкової травми з забійною раною та саднами на голові, перелому кісток склепіння та основи черепу, крововиливів над та під тверді мозкові оболонки, крововиливів під м`якими мозковими оболонками головного мозку та мозочку, крововиливів в речовині головного мозку з ділянками його забиття, клінічний перебіг якої ускладнився набряком головного мозку та вторинними крововиливами в товщі Варолієвого моста головного мозку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_13 отримав тілесні ушкодження у виді: неповного перелому голівки малогомілкової кістки зліва, пошкодження капсуло-зв?язкового апарату лівого колінного суглобу з пошкодженням медіального меніску, кісти Бейкера, забою грудної клітки зліва, трьох саден лівого стегна, обох гомілок в нижній третині, які відносяться до середнього ступеню тяжкості, за ознакою відсутності небезпеки для життя та тривалого розладу здоров`я понад 21 добу.

Своїми діями водій ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом - автомобілем «HYUNDAI SONATA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п. 12.4, 12.9 б), 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України, а саме:

- п. 12.4 - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год;

- п. 12.9 б) - водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 3.29 "Обмеження максимальної швидкості", 3.31 3.31 "Зона обмеження максимальної швидкості" або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 цих Правил»;

- п. 18.1 - водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека;

- п. 18.4 - якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Порушення вищевказаних правил безпеки дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 , знаходяться в причинному зв`язку з вищевказаною дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали, у виді спричинення потерпілому ОСОБА_13 середньої тяжкості тілесних ушкоджень та спричинення смерті потерпілого ОСОБА_12 .

Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та спричинило смерть іншого потерпілого.

Суд уважає доведеним викладене обвинувачення, винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за наведених вище обставин, що підтверджується окрім показань обвинуваченого, потерпілих та свідків в судовому засіданні, дослідженими під час судового розгляду письмовими доказами .

Допитаний обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, в судовому засіданні зазначив, що 31 жовтня 2025 року приблизно о 06 ранку був за кермом автомобіля Хюндай Соната, д.з. НОМЕР_1 їхав по пр. Богдана Хмельницького, переїжджаючи перехрестя зайняв ліву полосу, це була третя полоса руху, останні 2 ряди від нього були вільні. Під`їжджаючи до заводу боковим зором побачив, що різко зупинилась автівка, почав гальмувати, але спрацювало абс, зрозумів, що не встигне загальмувати, звернув вліво на трамвайні колії, але там була жінка і в ці секунди дав вправо кермо і відчув удар, це все було дуже швидко. Виїхав вправо на дорожні покриття з трамвайної колії і зупинився в третьому ряду. У нього був стрес, намагався визвати екстрені служби, але не виходило. Підійшов до чоловіка з ДСНС, який викликав екстрені служби, той сказав «іди, сідай в машину». Поруч лежав потерпілий, чоловік з ДСНС йому казав не рухатися. Потім приїхала швидка та забрала його. Другий потерпілий стояв поруч, хотів у потерпілого запитати як він себе почуває, але в нього був ком в горлі і він не міг нічого у нього запитати. Коли уїхала швидка, приїхав прокурор він йому розповів як це все сталось та надав свій флеш-носій з відеореєстратора. Добровільно приймав участь у слідчих діях. Не заперечував, що їхав зі швидкістю, яка зазначена у висновку експерта. Він намагався уникнути ДТП, але не зміг, хлопці прямо бігли уперед, не дивлячись вліво. Намагався вибачитись перед потерпілими та компенсувати шкоду, але вони відмовились.

Допитана потерпіла ОСОБА_7 зазначила, що вранці 31.10.2025 приблизно о 07 год 40 хв їй зателефонували з університету та повідомили, що її син ( ОСОБА_12 ) разом з іншими курсантами прямував на навчання, коли його збив автомобіль. Пізніше стало відомо, що ОСОБА_12 доставили до лікарні ім. Мечникова. Прибувши до лікарні, вона звернулася до лікарів, щоб побачити та зрозуміти що сталося з її сином, та дізналась, що він перебував у вкрай тяжкому стані. Лікарі повідомили, що близько 14 год 00 хв ОСОБА_12 мають зробити комп`ютерну томографію (далі КТ), оскільки на той момент необхідності в оперативному втручанні не було. На третій день перебування сина в лікарні з?явився якийсь чоловік, у якого вона запитала з якою метою він прийшов, на що чоловік зазначив, що має намір чимось допомогти їй та її сину. Але вона не розуміла, що це був обвинувачений, оскільки він не представлявся, лише потім через деякий час стало відомо, що це був чоловік, який збив ОСОБА_12 . Під час розмови ОСОБА_5 повідомив, що після наїзду на ОСОБА_12 він ледь не збив й інших людей. Вранці, приблизно о 06 год 00 хв вона зателефонувала до лікарні, де їй повідомили, що ОСОБА_12 повезли на КТ. Лікар говорив, що стан сина є критичним. Згодом, близько о 08 год 00 хв їй зателефонували з лікарні та повідомили, що її син помер. Університет пропонував транспортувати ОСОБА_12 в іншу лікарню з кращими умовами, проте в лікарні імені Мечникова заперечили таку можливість, оскільки стан ОСОБА_12 був тяжкий. Також вона зазначила, що від ОСОБА_5 їй надходив лист з вибаченнями та 300 000 (триста тисяч) гривень, проте вона відмовилась від нього, зазначивши, що розмір шкоди, яка має бути відшкодована, вирішить/визначить суд.

Допитаний потерпілий ОСОБА_13 пояснив, що він та ОСОБА_12 вирушили зранку 31.10.2025 до університету, біля переходу за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 139 на зупинці громадського транспорту чекали поки зупиниться авто, щоб перейти дорогу на пішохідному переході, який був обладнаний дорожніми знаками та розміткою. Після зупинки першого автомобіля, він та ОСОБА_12 почали переходити дорогу спокійно пішки, проте несподівано автомобіль ОСОБА_5 , який рухався у третій смузі руху на дуже великій швидкості, здійснив на них наїзд. Інші люди дорогу з ними не переходили. Він встиг лише повернути голову, як за мить сталося зіткнення, після чого останній встиг згрупуватися та впасти на спину, що йому допомогло. Пізніше він побачив чоловіка, який йшов до них на допомогу, яким виявився працівник Державної служби України з надзвичайних ситуацій, та почав надавати першу медичну допомогу. Через деякий час приїхала швидка медична допомога та поліція, які почали його опитувати за фактом ДТП, а ШМД одразу забрала ОСОБА_12 та повідомила про черепно-мозкову травму. Його забрала інша ШМД та відвезла до лікарні. Також зазначив, що ОСОБА_5 особисто до нього не звертався, бачив обвинуваченого лише в судовій залі. Обвинувачений пропонував йому 30 000 (тридцять тисяч) гривень, давши останньому лист із вибаченнями, проте він відмовився. У результаті ДТП отримав травму меніску лівого коліна, який починає боліти, якщо довго ходить. Декілька ночей після ДТП він не спав, а зараз страждає на безсоння, у нього з`явився страх автомобілів, який він намагався пропрацювати із університетськими психологами, проте страх залишився.

Допитаний свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що восени 2025 року він їхав на роботу та близько 07 години ранку у правій смузі руху перед ним їхав автомобіль Mercedes, який повертав на зупинку громадського транспорту «у кишеню», а тому він чекав поки автомобіль Mercedes заїде, та рушив далі. Свідок бачив хлопців, які стояли біля пішохідного переходу на бордюрі, а на протилежній стороні бачив тролейбус, який їхав, та на який, на його думку, хлопці хотіли встигнути та почали бігти. Хлопці несподівано вибігли на дорогу, він загальмував та встиг зупинитися, а з іншим водієм сталося зіткнення. ДТП відбулося на нерегульованому пішохідному переході, без світлофорів, на проспекті Богдана Хмельницького. Він їхав нешвидко, пропускаючи автомобіль, який повертав «у кишеню». Зупинившись, перед пішохідним переходом стояв лише його транспортний засіб, коли хлопці почали перебігати дорогу, почали зупинятись інші автомобілі. Після зіткнення автомобіля з хлопцями, обвинувачений проїхав близько 5 метрів та зупинився.

Допитаний свідок ОСОБА_14 зазначив, що у 2025 році, близько 06:30 був біля зупинки Дніпропрес, прямував на своїй автівці на роботу в середній полосі, переді ним було перехрестя і стала автівка, він за нею зупинився. З правої сторони 2 хлопця стояли, вони побачили, що зупинились авто, щоб їх пропустили на пішохідному переході, була вільна полоса з лівого краю та летіла біла Хюндай Соната. Потім було зіткнення машини з пішоходами, перший хлопчик який йшов, його так скажем по дотичній відкинуло від удару машини, а другого підкинуло вверх десь на 2м, після чого він вдарився головою. ОСОБА_15 після наїзду зупинилась в метрах 50-70 . Він вибіг з автівки та почав надавати допомогу постраждалим, перевіряв координацію ОСОБА_16 , він казав що болить все тіло, потім побіг до ОСОБА_17 він лежав на боці та захлинався власною кров`ю, до нього підбіг ще один цивільний і вони допомагали ОСОБА_17 разом, надавали першу медичну допомогу, але кровотеча була велика. Після цього вин побіг до авто водія, який зробив наїзд, його не було в авто, побачив, що він стояв вдалечінь трохи і звернувся до нього з словами: «Що ти накоїв?» Він сказав «я їх не бачив». Потім викликали поліцію, 2 карети швидкої допомоги, ДСНС, щоб зупинити рух автомобілів на дорозі.

Під час судового розгляду були досліджені такі письмові докази та процесуальні документи:

-протокол огляду дорожньо-транспортної пригоди від 31.10.2025, який проводився від проїзду ОСОБА_10 до вул. Адміральській, у зв`язку з наїздом транспортного засобу на пішоходів(т. 2 арк. 10-21);

-довідка КНП «Міська клінічна лікарня №16» від 31.10.2025, відповідно до якої у ОСОБА_13 забій грудної клітини, забій лівого стегна таза, лівої гомілки (т.2 арк. 22);

-висновок щодо результатів медичного огляду від 04.11.2025, відповідно до якого ОСОБА_5 не перебував у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння(т. 2 арк. 24);

-заява ОСОБА_5 від 31.10.2025 про долучення до матеріалів кримінального провадження флеш-накопичувача з відеореєстратора(т. 2 арк. 54);

-відеозапис дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 31.10.2025 (т. 2 арк. 56);

-протокол огляду відео камер відеоспостереження від 31.10.2025, де об?єктом огляду є відеозапис, який отриманий під час досудового розслідування з відеореєстратора, який був встановлений в автомобілі «HYUNDAI SONATA» під керуванням гр. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме відеозапису під назвою «video_2025-10-31_15-44-59», який міститься на SD-картці «EAGET HC», об?ємом 32 GB. На позначці індикатора часу відео 31-10-2025 «06:43:28» запис починається. Відеозапис фіксує просп. Богдана Хмельницького. На позначці індикатора часу відео 31-10-2025 «06:44:34» відеозапис фіксує як «HYUNDAI SONATA» p/н НОМЕР_3 під керуванням гр. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухається по крайній лівій смузі просп. Богдана Хмельницького зі сторони проїзду ОСОБА_18 у бік вул. Адміральської. На позначці індикатора часу 31-10-2025 «06:44:47» відеозапис фіксує як «HYUNDAI SONATA» p/н НОМЕР_3 під керуванням гр. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначений автомобіль наближається до розмітки 1.14.1 «Зебра» також з прової сторони відносно руху авто на електроопорі розташовується Інформаційно-вказівний знак 5.38.1 «Пішохідний перехід», також у транспортного засобу з правого боку загорілися задні світлові сигнали гальмування, що свідчить про приведення в дію гальмівної системи автомобіля. На позначці індикатора часу 31-10-2025 «06:44:48» відеозапис фіксує як «HYUNDAI SONATA» p/н НОМЕР_4 під керуванням гр. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , як неругульований пішохідний перехід справа наліво відносно руху авто переходить особа чоловічої статі, а саме: ОСОБА_19 2005 р.н. На позначці індикатора часу 31-10-2025 «06:44:49» відеозапис фіксує як «HYUNDAI SONATA» p/н НОМЕР_3 під керуванням гр. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснює наїзд провою частиною авто на ОСОБА_19 2005 р.н. На позначці індикатора часу 31-10-2025 «06:44:58» відеозапис фіксує як «HYUNDAI SONATA» p/н НОМЕР_3 під керуванням гр. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зупиняється та залишається на просп. Богдана Хмельницького, також можна побачити пошкодження лобового скла автомобіля(т. 2 арк. 57-60);

-протокол огляду від 11.11.2025, де були встановлені заміри між електроопорами на просп. Богдана Хмельницького у м. Дніпро(т.2 арк. 106-109);

-протокол огляду місця події від 03.11.2025, який проводився за адресою: м. Дніпро, вул. Соборна, 14, за вказаною адресою знаходиться КП «Дніпровська обласна клінічна лікарня ім. Мечникова ДОР». Обєктом огляду є труп ОСОБА_12 , який знаходиться у ВАТТ № 2(т. 2 арк.114-117);

-лікарське свідоцтво про смерть №2472 від 04.11.2025, відповідно до якого 03.11.2025 настала смерть ОСОБА_12 від набряку мозку, крововиливу під оболонки та в речовину мозку з ділянками його забиття, перелом основи черепа, відкрита черепно-мозкова травма(т. 2 арк. 121);

-висновок судово-медичного експерта від 04.11.2025, відповідно до якого при експертизі трупа виявлено: відкрита черепно-мозкова травма - забійна рана та садна на голові, перелом кісток склепіння та основи черепу, крововиливи над та під твердою мозковою оболонкою, крововиливи під м?якими мозковими оболонками головного мозку та мозочку, крововиливи в речовині головного мозку з ділянками його забиття, набряк головного мозку, вторинні крововиливи в товщі Варолієвого моста головного мозку. Садна та крововиливи в м?яких тканинах кінцівок; крововиливи в товщі м?яких тканин нижніх кінцівок, відповідно до зовнішніх ушкоджень на лівій нижній кінцівці, та на внутрішній поверхні правого колінного суглобу. Венозне повнокров?я досліджених органів, позитивний сладж-феномен у міокарді. Прояви паренхіматозної дистрофії у міокарді, нирках. Бронхоспазм, ділянки емфіземи у легенях. Слабка лімфо-гістіоцитарна інфільтрація деяких портальних трактів у печінці. У порожнинах серця та великих судин темно-червоні згортки крові. Смерть його настала від відкритої черепно-мозкової травми з забійною раною та саднами на голові, переломом кісток склепіння та основи черепу, крововиливами над та під твердою мозковою оболонкою, крововиливами під м?якими мозковими оболонками головного мозку та мозочку, крововиливами в речовині головного мозку з ділянками його забиття, клінічний перебіг якої ускладнився набряк головного мозку та вторинними крововиливами в товщі Варолієвого моста головного мозку, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупу та даними додаткових методів дослідження. 3 медичної карти стаціонарного хворого №E17735 КП «ДОКЛ» ДОР на ім?я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відомо: «...На тлі лікування стан пацієнта поступово погіршився та 03.11.25 в 19:00 на тлі вкрай тяжкого стану раптово виникла зупинка кровообігу по типу асистолії. Реанімаційні заходи протягом 30 хвилин без ефекту та 03.11.25 о 19:30 констатована біологічна смерть мозку». При експертизі трупа виявлено: відкрита черепно-мозкова травма - забійна рана на тлі з осадженням в потиличній ділянці зліва; синець в лівій завушній ділянці садна в лобній ділянці зліва, на спинці носу, в правій виличній ділянці; крововиливи в товщі м?яких покривних тканин голови в лівій лобно-тім?яно-скроневій ділянці та в правій скроневій ділянці; перелом кісток склепіння та основи черепу; крововиливи над твердою мозковою оболонкою в правій та лівій половині середньої черепної ямки і під твердою мозковою оболонкою в правій половині черепа з вираженою лейкоцитарною реакцією до явищ гнійного запалення, прояви продуктивної запальної реакції; крововиливи під м?якими мозковими оболонками на випуклій поверхні обох півкуль мозку, на базальній поверхні обох лобних та скроневих часток, правої гемісфери мозочка з вираженою запальною реакцією, у подекуди до явищ гнійного запалення; вогнищеві крововиливи на розповсюджених ділянках у речовині головного мозку; ділянки некроза поміж зазначеними крововиливами та перифокально їм, фібриноїдний некроз стінки судин, гнійний васкуліт, ділянки геморагічного просякнення та велика кількість периваскулярних крововиливів та мікрогеморагій у речовині мозку, зокрема стовбурових відділів, виражена запальна реакція з явищами гнійного запалення на деяких ділянках речовини головного мозку; ознаки вираженого набряку у головному мозку з явищами енцефалолізиса. Садна на тильній поверхні обох кистей; садна на зовнішній поверхні лівого стегна у нижній третині, по зовнішній поверхні лівого колінного суглобу та на передній поверхні лівої гомілки у середній третині; крововиливи в товщі м?яких тканин нижніх кінцівок, відповідно до зовнішніх ушкоджень на лівій нижній кінцівці, та на внутрішній поверхні правого колінного суглобу.Виявлені при експертизі трупа вищеописані ушкодження прижиттєві, виникли задовго до настання смерті від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі), можливо, в термін та при обставинах вказаних в медичній документації та і постанові слідчого (31.10.2025 травмований в умовах дорожньо-транспортної події), відносяться до Тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до настання смерті. Виявлені при експертизі трупа тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми перебувають у прямому причинному зв?язку з настанням смерті. Морфологічних ознак тяжких хронічних захворювань при експертизі трупа не виявлено(т. 2 арк. 123-127);

-акт судово-медичного дослідження № 3502 від 26.11.2025, відповідно до якого у ОСОБА_13 виявлені тілесні ушкодження:неповний перелом голівки малогомілкової кістки зліва, пошкодження капсуло-зв?язкового апарату лівого колінного суглобу з пошкодженням медіального меніску, кіста Бейкера, забій грудної клітки зліва, три садна лівого стегна, обох гомілок в нижній третині, що спричинені від дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини транспортного засобу, що рухався, в термін, на який вказує обстежений, тобто 31.10.2025. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості, за ознакою відсутності небезпеки для життя та тривалого розладу здоров?я понад 21 добу. Реабілітаційний період даної травми понад 21 доба. (т. 2 арк. 129-130);

-висновок судово-медичного експерта № 3607е від 08.12.2025, відповідно до якого у ОСОБА_13 виявлені тілесні ушкодження: неповний перелом голівки малогомілкової кістки зліва, пошкодження капсуло-зв?язкового апарату лівого колінного суглобу з пошкодженням медіального меніску, кіста Бейкера, забій грудної клітки зліва, три садна лівого стегна, обох гомілок в нижній третині, що спричинені від дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини транспортного засобу, що рухався, в термін, на який вказує обстежений, тобто 31.10.2025.Виявлені тілесні ушкодження відносяться до СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості, за ознакою відсутності небезпеки для життя та тривалого розладу здоров?я понад 21 добу. Реабілітаційний період даної травми понад 21доба (т. 2 арк. 133-135);

-висновок експерта від 12.11.2025, відповідно до якого проміжок часу (з врахуванням похибки), що минув з моменту вімкнення світлових стоп сигналів автомобіля який рухається попереду з правої сторони відносно «HYUNDAI SONATA» р/н ВH0104РM до моменту наїзду автомобіля «HYUNDAI SONATA» p/н НОМЕР_4 на пішоходів ОСОБА_13 та ОСОБА_12 дорівнює 2,27...2,33 с.У даній дорожній обстановці водій автомобіля HYUNDAI SONATA ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно до вимог п. 18.1, 18.4, 12.4 та 12.9 «б» Правил дорожного руху. В умовах даної події водій автомобіля HYUNDAI SONATA ОСОБА_5 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода своєчасним застосуванням екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду при русі з фактичною швидкістю руху. При заданому механізмові події дії водія ОСОБА_5 не відповідали вимогам п. 18.1, 18.4, 12.4 та 12.9 «б» Правил дорожнього руху, а невідповідності вимогам п. 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху з технічної точки зору перебувають в причинному зв`язку з даною ДТП (т. 2 арк. 148-153);

-висновок експерта від 11.12.2025, відповідно до якого у наданій на дослідження відеограмі з файлу «video_2025-10-31_15-44-59.mр4», що зафіксована на DVD-R диску «ALERUS», ознак монтажу не виявлено. У даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «HYUNDAI SONATA» р. н. НОМЕР_5 ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.4, 12.9 б), 18.1 та 18.4 Правил дорожного руху. Водій автомобіля «HYUNDAI SONATA» р. н. НОМЕР_1 ОСОБА_5 мав технічну можливість запобігти ДТП. У діях водія автомобіля «HYUNDAI SONATA» р. н. НОМЕР_6 ОСОБА_5 убачаються невідповідності вимогам п. 12.4, 12.9 б), 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору, перебували у причинному зв?язку з ДТП. ???Місце наїзду на пішохода розташовувалось на дорожній розмітці пішохідного переходу, в районі другого від трамвайних колій білого прямокутника дорожньої розмітки пішохідного переходу та біля дальньої її межі по напрямку руху автомобіля «HYUNDAI SONATA» р. н. НОМЕР_7 (т. 2 арк. 159-169);

- висновок експерта від 05.12.2025, відповідно до якого при експертизі трупа виявлено: відкрита черепно-мозкова травма - забійна рана та садна на голові, перелом кісток склепіння та основи черепу, крововиливи над та під твердою мозковою оболонкою, крововиливи під м?якими мозковими оболонками головного мозку та мозочку, крововиливи в речовині головного мозку з ділянками його забиття, набряк головного мозку, вторинні крововиливи в товщі Варолієвого моста головного мозку. Садна та крововиливи в м?яких тканинах кінцівок; крововиливи в товщі м?яких тканин нижніх поверхні правого колінного суглобу. Венозне повнокров?я досліджених органів, позитивний сладж-феномен у міокарді. Прояви паренхіматозної дистрофії у міокарді, нирках. Бронхоспазм, ділянки емфіземи у легенях. Слабка лімфо-гістіоцитарна інфільтрація деяких портальних трактів у печінці. У порожнинах серця та великих судин темно-червоні згортки крові. При експертизі трупа виявлено: Відкрита черепно-мозкова травма забійна рана на тлі з осадженням в потиличній ділянці зліва; синець в лівій завушній ділянці; садна в лобній ділянці зліва, на спинці носу, в правій виличній ділянці; крововиливи в товщі м?яких покривних тканин голови в лівій лобно-тім?яно-скроневій ділянці та в правій скроневій ділянці; перелом кісток склепіння та основи черепу; крововиливи над твердою мозковою оболонкою в правій та лівій половині середньої черепної ямки і під твердою мозковою оболонкою в правій половині черепа з вираженою лейкоцитарною реакцією до явищ гнійного запалення, прояви продуктивної запальної реакції; крововиливи під м?якими мозковими оболонками на випуклій поверхні обох півкуль мозку, на базальній поверхні обох лобних та скроневих часток, правої гемісфери мозочка з вираженою запальною реакцією, подекуди до явищ гнійного запалення; вогнищеві крововиливи на розповсюджених ділянках у речовині головного мозку; ділянки некроза поміж зазначеними крововиливами та перифокально їм, фібриноїдний некроз стінки судин, гнійний васкуліт, ділянки геморагічного. Просякнення та велика кількість периваскулярних крововиливів мікрогеморагій у речовині мозку, зокрема стовбурових відділів, виражена запальна реакція з явищами гнійного запалення на деяких ділянках речовини головного мозку; ознаки вираженого набряку у головному мозку з явищами енцефалолізиса. Садна на тильній поверхні обох кистей; садна на зовнішній поверхні лівого стегна у нижній третині, по зовнішній поверхні лівого колінного суглобу та на передній поверхні лівої гомілки у середній третині; крововиливи в товщі м?яких тканин нижніх кінцівок, відповідно до зовнішніх ушкоджень на лівій нижній кінцівці, та на внутрішній поверхні правого колінного суглобу. Виявлені при експертизі трупа вищеописані ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, відносяться до Тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до настання смерті. Смерть його настала від відкритої черепно-мозкової травми з забійною раною та саднами на голові, переломом кісток склепіння та основи черепу, крововиливами над та під твердою мозковою оболонкою, крововиливами під м?якими мозковими оболонками головного мозку та мозочку, крововиливами в речовині головного мозку з ділянками його забиття, клінічний перебіг якої ускладнився набряк головного мозку та вторинними крововиливами в товщі Варолієвого моста головного мозку, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупу та даними додаткових методів дослідження. Виявлені при експертизі трупа вищеописані ушкодження прижиттеві, виникли задовго до настання смерті від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі), можливо, в термін та при обставинах вказаних в медичній документації та постанові слідчого (31.10.2025 травмований в умовах дорожньо-транспортної події). Враховуючи характер, локалізацію та механізм утворення тілесних ушкоджень, всі вони можуть відповідати фазам автомобільної травми: удар виступаючими частинами автомобілю, що рухався, закидання тіла на автомобіль, відкидання тіла на дорожне покриття з послідуючим ударом та ковзанням по ньому. Виявлені при експертизі трупа тілесні ушкодження, можливо, виникли за умов дорожньо-транспортної події, а відкрита черепно-мозкова травма перебуває у прямому причинному зв?язку з настанням смерті (т. 2 арк. 175-179);

- висновок експерта від 22.12.2025, відповідно до якого ???на момент експертного огляду рульове керування автомобіля HYUNDAI SONATA (номерний знак НОМЕР_8 ) виконує свої функції та перебуває в працездатному стані. На момент експертного огляду робоча гальмова система автомобіля HYUNDAI SONATA (номерний знак НОМЕР_8 ) виконує свої функції та перебуває в працездатному стані (т. 2 арк. 187-192);

- довідка-характеристика ВП №3 ДРУП ГУНП Дніпропетровської області ОСОБА_5 (т.1 арк 61).

Оцінюючи докази у їх сукупності, відповідно до ст. 94 КПК України, у результаті всебічного, повного і неупередженого їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що обставини вчинення кримінального правопорушення підтвердилися, пред`явлене обвинувачення доведене. Умисні дії ОСОБА_5 виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та спричинило смерть іншого потерпілого.

Об`єктом кримінального правопорушення є безпека дорожнього руху та здоров`я/життя людини потерпіл их ОСОБА_19 та ОСОБА_13 .

Об`єктивна сторона складу кримінального правопорушення складається з порушення вимоги п. 12.4, 12.9 б), 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху обвинуваченим, яке перебуває у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, та настанням суспільно небезпечних наслідків, а саме: спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та смерть іншого потерпілого. Причинний зв`язок між порушенням та наслідками, підтверджується висновками судових експертиз, які були проведені в межах кримінального провадження .

Суб`єктом кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 286 КК України є особа, яка до часу вчинення кримінального правопорушення досягла 16-ти річного віку, відповідно, обвинувачений ОСОБА_5 є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Суд окремо зазначає, що для кваліфікації дій винної за ст. 286 КК України немає значення, чи керувала особа, яка скоїла кримінальне правопорушення, власним транспортним засобом, який належить їй на праві власності, чи керувала транспортним засобом, який належить іншій фізичній чи юридичній особі, вчинила ДПТ під час роботи чи у вільний від роботи час, керувала транспортним засобом правомірно або в результаті самовільного захоплення чи крадіжки, чи були у винної під час керування транспортним засобом права водія або вона не мала їх, чи була їх позбавлена.

Суб`єктивна сторона складу кримінального правопорушення є необережна форма вини обвинуваченого у виді злочинної недбалості.

Суд зазначає, що підстав для зміни обвинувачення чи визнання частини обвинувачення необґрунтованою, судом не встановлено.

Прокурор під час судових дебатів зазначила, що обвинувачений визнавав свою вину з самого початку, активно сприяв досудовому розслідуванню, має місце щире каяття з його боку. Але враховуючи наслідки кримінального правопорушення, просить призначити покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років та позбавлення права керування транспортними засобами строком на два роки.

Обвинувачений визнає, що в той момент, коли трапилося ДТП, йому слід було бути більш уважним; за весь час, поки має посвідчення водія, жодного разу не притягувався до кримінальної відповідальності чи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, зокрема, в сфері порушення ПДР, намагався попросити вибачення у потерпілих. Щиро розкаюється у скоєному. Просив суд призначати покарання, із застосуванням ст. 75 КК України.

Представник потерпілих осіб просила призначити максимальне покарання у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки вважає, що ОСОБА_5 не вживав заходи для надання медичної допомоги потерпілим, вибачення під час судового розгляду є формальним.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання за вчинене кримінальне правопорушення, суд враховує наступне.

За змістом статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму провини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання та наділяють суд правом вибору щодо розміру покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Суд, з огляду на поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду, вважає, що обвинувачений дійсно щиро розкаявся, так як приїздив у лікарню та турбувався про здоров`я потерпілого, намагався вибачитись перед потерпілими та відшкодувати збитки в добровільному порядку, мав належну процесуальну поведінку (з`являвся за кожним викликом до слідчого, прокурора та суду), активно сприяв розкриттю злочину.

Санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Що стосується особи обвинуваченого, то суд зазначає, що обвинувачений не притягувалася до кримінальної відповідальності має постійне місце проживання , сім`ю та малолітню дитину на утриманні, працевлаштований, має позитивну характеристику з місця проживання та роботи, є особою, яку можна охарактеризувати з позитивної сторони.

Вищевказані факти мають істотне значення для суду при визначенні обвинуваченому виду та міри основного покарання.

Обставини, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, судом встановлено щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом встановлено не було.

Враховуючи ступінь тяжкості та обставини вчиненого обвинуваченим ОСОБА_5 необережного кримінального правопорушення, досудову доповідь, відомості про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, суд дійшов висновку про необхідність призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, у мінімальному розмірі, яке на думку суду є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Вимога представника потерпілих про призначення максимальної міри покарання ґрунтується виключно на емоційному сприйнятті трагедії, що є зрозумілим для сторони потерпілих, але не є обов`язковим критерієм для суду під час ухвалення рішення.

Судова практика чітко визначає, що думка потерпілих не є вирішальною і не має для суду імперативного (обов`язкового) характеру при визначенні міри покарання.

Суд є самостійним та незалежним органом правосуддя, який керується законом, а не позицією сторін провадження.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до осіб з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, особи винного та інших обставин справи, які дають можливість суду зробити висновок, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання. Тобто, окрім вирішення питання про призначення певного виду та розміру покарання, суду потрібно встановити достатню підставу для звільнення від його відбування з випробуванням, при цьому належним чином вмотивувати таке рішення, дослідивши та оцінивши всі обставини, що мають значення для справи, та врахувати, що приписи ст. 75 КК України застосовуються лише в тому разі, коли для цього є відповідні умови та підстави.

Суд вважає, що відсутні підстави для застосування до засудженого положень ст. 75 КК України, ОСОБА_5 вчинив хоча і необережний, проте тяжкий злочин, дорожньо-транспортна пригода мала місце на пішохідному переході, що є зоною особливої уваги для водія, його діями, а саме грубим порушенням вимог ПДР, було спричинено непоправний наслідок у виді смерті потерпілого ОСОБА_12 .

Вказана обставина, свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого та особи винного, тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами буде дієвим та ефективним заходом для запобігання та попередження вчинення ним нових злочинів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 необхідно призначити покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами.

Під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_13 та його представник - адвокат ОСОБА_6 поданий цивільний позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити, стягнути з обвинуваченого моральну шкоду у розмірі 300 000 грн та матеріальну шкоду(понесені витрати на лікування) у розмірі 3 016 грн солідарно з обвинуваченого ОСОБА_5 та ПАТ «Страхова компанія «АРКС».

На підтвердження матеріальної шкоди, потерпілий надав квитанції. Моральну шкоду обґрунтовує тим, що йому злочином завдано немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які позначили негативні зміни у його житті: щоденні думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, страх можливого повторення подій, негативні переживання та спогади, потреба в униканні аналогічних обставин, насторога, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні; переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання, бажання уникати контактів, почуття образи, обурення, приниженої гідності.

На вказаний цивільний позов від захисника надійшов відзив, у якому вказується на часткове визнання цивільного позову шляхом відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 000 грн та матеріальної шкоди у розмірі 3 016 грн солідарно з ПАТ «Страхова компанія «АРКС».

У відзиві зазначає, що у позовній заяві не зазначено в чому саме виразилось заподіяння серйозної моральної шкоди з боку відповідача, яка підлягає відшкодуванню згідно зі ст. 23 ЦК України. Не доведено належними, достатніми та допустимими доказами розмір спричиненої моральної шкоди, в розумінні ст. 76, 77, 78, 80 ЦПК України. Сума спричиненої моральної шкоди 300 000 грн зазначена позивачем є не пропорційною спричиненим в результаті ДТП стражданням позивача, не справедливою для відповідача. У разі задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача 300 000 грн, рішення суду буде не відповідати одній з основних засад цивільного судочинства визначеним ст. 3, 263 ЦПК України, рішення буде не пропорційним, отже незаконним, винесеним не в дусі верховенства права.

Також надійшов відзив на позов від ПАТ «Страхова компанія «АРКС». Відповідно до якого відповідач зазначає, що цивільним позивачем не дотримано вимог чинного законодавства, яким визначено порядок звернення до страхових компаній за отриманням страхових відшкодувань за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому слід відмовити у задоволенні позову.

Під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_7 та її представник - адвокат ОСОБА_6 поданий цивільний позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити , стягнути з обвинуваченого моральну шкоду у розмірі 2 000 000 грн. ОСОБА_7 , моральну шкоду обґрунтовує тим, що втрата сина, призвела до істотних змін в її житті та негативно позначилося на її моральному і психологічному стані. Смерть сина є непоправною і не вимірюється в жодному грошовому еквівалентні, наслідок, що настав, у зв`язку з діями ОСОБА_5 , є незворотнім, і ці трагічні події назавжди змінили як її, так життя її сім`ї. Син, був надійною опорою, який завжди підтримував і допомагав їй. З моменту втрати сина, постійно перебуває у стресовому стані, не може спати, обстановка в квартирі постійно нагадує про нього. Дуже бракує спілкування з сином. Наслідки, що наступили, характер і глибина душевних, емоційних, моральних страждань, які тривають і по сьогоднішній день. Втрата сина є непоправною і поновити попереднє становище неможливо

На вказаний цивільний позов від захисника надійшов відзив, у якому вказується на часткове визнання цивільного позову у розмірі 300 000 грн. Ціну позову за спричинену моральну шкоду в розмірі 2 000 000 грн вважає завищеною, для відповідача є надмірним тягарем. Згідно довідки про доходи від 26.01.2026 № ТД 000000002 виданою ТОВ «ТРАЙДЕНТ-ДЕФЕНС» ОСОБА_5 займає посаду слюсаря-складальника виробів (спеціальні виробництва) мав доход за друге півріччя 2025 в сумі 224 434,90 грн. Іншого доходу у ОСОБА_5 немає. До праці у ТОВ «ТРАЙДЕНТ-ДЕФЕНС» ОСОБА_5 працював на посаді слюсаря з механоскладальних робіт і за період з 01.01.2024 до 15.07.2025 отримав доход в сумі 330 394,93 грн. ОСОБА_5 одружений, має неповнолітню дитину, здійснює догляд за своєю матір`ю похилого віку. Під час допиту обвинувачений зазначив, що пропонував потерпілій виплатити 550 000 грн, але вона відмовилась. Під час судового розгляду захисником на адресу потерпілої направлялись пропозиції компенсувати шкоду шляхом виплати одразу 550 000 грн, а залишок суми 450 000 грн виплачувати по 20 000 грн щомісячно до повного погашення суми збитків 1 000 000 грн. Але відповіді від потерпілої не надійшло. Суд оголошував в судовому засіданні зазначену заяву, потерпіла на таку пропозицію не відреагувала.

Дослідивши наведені процесуальні документи, суд дійшов такого висновку.

Цивільний позов розглядається у кримінальному провадженні за правилами, визначеними КПК України і при цьому застосовуються норми ЦПК України. Відповідно до частини 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, установленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Розмір майнової шкоди ОСОБА_20 у сумі 3 016 грн, що підтверджується квитанціями про придбання ліків та МРТ колінного суглоба , є майновою шкодою, завданою в результаті ДТП та підлягають стягненню з цивільного відповідача ПАТ «Страхова компанія «АРКС».

Так, згідно з пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року (справа №755/18006/15-ц), у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди в передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Ураховуючи наведене вище законодавство та враховуючи, що сума відшкодування визначена в договорі (500 000грн) покриває завдані потерпілому збитки у повному обсязі, відсутні підстави для солідарного виконання обов`язку.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Розмір моральної шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Суд зауважує, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, хоча у будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним завданій шкоді.

Судом встановлено, що цивільний позивач ОСОБА_13 є потерпілим від злочину, вчиненого щодо нього ОСОБА_5 . Злочином цивільному позивачу було заподіяно тілесних ушкоджень, від яких він зазнав фізичного болю та страждань.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує глибину та тривалість душевних та фізичних страждань цивільного позивача, який дійсно зазнав фізичного болю, стресу, порушення нормального способу життя. Тому відшкодування моральної шкоди у сумі 50 000 грн 00 коп., буде відповідати вимогам розумності та справедливості та відповідатиме встановленим судом обставинам.

Щодо моральної шкоди завданої ОСОБА_7 , суд зазначає, що гроші виступають еквівалентом завданої моральної шкоди. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та справедливої сатисфакції потерпілому. При визначенні компенсації моральної шкоди враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності, справедливості та пропорційності.

Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа.

Тож, розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи. Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, який міститься у постанові від 14.01.2026 у справі №571/244/25 (провадження №51-2214км25)

Як вбачається з матеріалів провадження, внаслідок ДТП потерпіла зазнала непоправної втрати через загибель сина. Втрата рідної людини є найвищою немайновою втратою, яка не підлягає відновленню, зокрема, попередній стан потерпілої відновити вже неможливо. У зв`язку з цим її моральні страждання тривають від моменту смерті дитини й донині.

Враховуючи наведене вище, оцінюючи наведені обставини у сукупності з урахуванням встановлених судом фактичних обставин провадження, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що розмір завданої потерпілій моральної шкоди, який підлягає стягненню за рішенням суду, необхідно визначити у розмірі 500 000 гривень.

Підстави для стягнення моральної шкоди в більшому розмірі судом не встановлені.

Долю речових доказів слід вирішити у порядку ст. 100 КПК України.

Питання щодо скасування арешту майна, суд приймає на підставі ч. 4 ст. 174 КПК, відповідно до якої, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Витратити на залучення експертів у зв`язку із проведенням судової експертизи відповідно до ст. 122, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 124, 128, 174, 368, 370, 373, 374 КПК України суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_5 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання, призначеного цим вироком, строк попереднього ув`язнення з 05.11.2025 до 07.11.2025 із розрахунку, передбаченого ч. 5 ст. 72 КК України - один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Строк відбуття покарання обвинуваченого ОСОБА_5 рахувати з дня фактичного його затримання в порядку звернення вироку до виконання.

Строк відбування додаткового покарання обчислювати з моменту закінчення основного покарання.

Цивільні позови задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_9 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_10 , АДРЕСА_2 ) у рахунок відшкодування моральної шкоди - 500 000 грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_9 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_11 , АДРЕСА_3 ) у рахунок відшкодування моральної шкоди - 50 000 грн 00 коп.

Стягнути з ПАТ «Страхова компанія «АРКС» (ЄДРПОУ 20474912, м. Київ, вул. Іллінська, 8,) на користь ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_11 , АДРЕСА_3 ) у рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 3 016 грн 00 коп.

Речовий доказ після набрання вироком законної сили, а саме:

- автомобіль марки «HYUNDAI SONATA» реєстраційний номер НОМЕР_12 - повернути ОСОБА_5 ;

- флеш-накопичувач «EAGET НС» об?ємом 32 GB, який містить відеозапис дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 31.10.2025 залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути зі ОСОБА_5 на користь держави витрати на проведення судової експертизи від 12.11.2025 у розмірі 3 565 грн 60 коп., експертизи від 11.12.2025 у розмірі 10 696 грн 80 коп. та експертиза від 22.12.2025 у розмірі 3 565 грн 60 коп.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 07.11.2025 на автомобіль марки «HYUNDAI SONATA» реєстраційний номер НОМЕР_12 , власником та фактичним користувачем якого згідно зі свідоцтва про реєстрацію Т/З: НОМЕР_13 є ОСОБА_5 скасувати.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо така скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції .

Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуюча суддя ОСОБА_1